Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-6а12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 травня 2012 року   м. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого                   Кривенка В.В., 
		суддів:          Гусака М.Б.,  Коротких О.А.,  Кривенди О.В., Маринченка В.Л.,                                           
		                         Панталієнка П.В.,  Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -  
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження  справу за позовом міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до Кабінету Міністрів України, третя особа - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", про визнання протиправною та скасування постанови, 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У липні 2009 року міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 року № 841 "Про надання земельних ділянок у постійне користування". 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Миколаївської обласної ради народних  депутатів (далі - облрада) від 18 березня 1994 року № 27 створено регіональний ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя". 
		Оспорюваною постановою відповідач надав у постійне користування ДП "НАЕК "Енергоатом" земельну ділянку загальною площею 27,7218 га із земель запасу зі зміною цільового призначення земельних ділянок за переліком згідно з додатком після прийняття  облрадою рішення про виключення зазначених ділянок в установленому порядку зі складу регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з проектом, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 року № 342.  На думку позивача, при прийнятті цього рішення відповідач порушив встановлену чинним законодавством процедуру надання земельної ділянки, а саме: розташування Олександрівського водосховища на землях регіонального ландшафтного парку, які  належать до особливо цінних земель, не було погоджено з Верховною Радою України. Крім того, рішення облради про виключення зі складу регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" земельної ділянки загальною площею 27,7218 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 року № 841 "Перелік земельних ділянок, що надаються у постійне користування державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зі зміною цільового призначення" прийнято 6 липня 2006 року. Отже, спірним рішенням відповідач надав у користування земельні ділянки зі зміною їх цільового призначення без попереднього вилучення  їх зі складу земель регіонального ландшафтного парку. 
		Суди розглядали справу неодноразово. 
		Останньою постановою від 9 листопада 2010 року окружний адміністративний суд м. Києва позов задовольнив.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у позові відмовив.
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що  з матеріалів справи не вбачається порушення оскаржуваною постановою прав та інтересів позивача, тому відповідно до  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позивач у цій справі є неналежним, що є підставою для відмови у задоволенні його вимог. Апеляційний  суд   також дійшов висновку, що у цій справі вирішувалось питання щодо надання земель запасу,  що також свідчить про безпідставність позовних вимог.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 листопада 2011 року скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року залишив у силі.
		Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Кабінет Міністрів України та ДП "НАК "Енергоатом" звернулись із заявами про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, посилаючись на неоднакове застосування ним статей 150, 151 Земельного кодексу України (далі - ЗК) та статті 2 КАС.
		Заявники просять ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2011 року скасувати та ухвалити рішення, яким у позові відмовити. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права відповідач та третя особа надали ухвали Вищого адміністративного суду України від 
		19 травня 2010 року у справі № К-15840/08, від 21 січня  2009 року у справі № К-5488/07, № К-5320/07 та постанови цього суду від 9 липня 2009 року у справі № К-3273/09, 
		від 25 травня 2010 року у справі № К-57043/09.
		Вищий адміністративний суд України ухвалами від 28 грудня 2011 року та 
		22 лютого 2012 року допустив справу до провадження Верховного Суду України.
		Перевіривши наведені у заявах доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку  про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке. 
		У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України погодився із висновками суду першої інстанції про порушення Кабінетом Міністрів України порядку погодження відведення спірної земельної ділянки, яка належить до земель природного заповідного фонду та щодо якої встановлений спеціальний режим використання. Так, надання в користування особливо цінних земель під розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища проведене на порушення статей 150, 151 ЗК без погодження із Верховною Радою України. Крім того, відповідач  надав у користування земельну ділянку зі зміною її цільового призначення без попереднього вилучення із земель регіонального ландшафтного парку. Відповідно до Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ "Про природно-заповідний фонд України" спірна земельна ділянка охороняється як національне надбання, щодо якої встановлюється особливий режим охорони. Враховуючи загальнонаціональне суспільне значення природно-заповідного фонду, спірні відносини є публічно-правовими, відтак необмежене коло осіб має право на  звернення до суду щодо оскарження спірного рішення. 
		На підтвердження доводів щодо неоднакового застосування касаційним судом статей 150, 151 ЗК  відповідач та третя особа надали судове рішення  від 19 травня 2010 року у справі №  К-15840/08, у якому касаційний суд за наслідками розгляду спору, пов'язаного із вилученням земельної ділянки та наданням її в постійне користування,  дійшов висновку, що міська рада не порушила порядок вилучення особливо цінних земель, встановлений статтями 150, 151 ЗК, оскільки парк, розташований на спірній земельній ділянці, не внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 
		Аналіз зазначених рішень не дає підстав для висновку про неоднакове застосування касаційним судом наведених норм  ЗК, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено іншими обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ. 
		Решта судових рішень, наданих заявниками на підтвердження наведених у заявах доводів щодо перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2011 року, також не свідчать про неоднакове застосування судами зазначених норм права, оскільки правовідносини, які були предметом судових розглядів, не є подібними, касаційний суд  застосовував різні норми матеріального права.  
		Статтею 235 КАС визначено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. За правилами чинного КАС Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		Відтак посилання третьої особи на неоднакове застосування  касаційним судом статті 2 КАС як на підставу для перегляду судового рішення Верховним Судом України не ґрунтується на положеннях чинного процесуального законодавства.   
		Враховуючи викладене, а також те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися,  заяви  відповідача та третьої особи не підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		У задоволенні заяв Кабінету Міністрів України, державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" відмовити. 
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Головуючий                                                                В.В. Кривенко 
		 
		Судді:                                                                            М.Б. Гусак
		 
		                                                                                      О.А. Коротких
		 
		                                                                                      О.В. Кривенда                                                                                                                         
		В.Л. Маринченко                                                                                         
		П.В. Панталієнко 
		 
		                                                                                      О.Б. Прокопенко 
		                                                                                                     
		О.О. Терлецький
		                                                        
		Ю.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...