Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0528/6185/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2012.
Дата набрання законної сили: 17.07.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 2/0528/1843/2012р.
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 липня 2012 року 
		Краматорський міський суд Донецької області 
		у складі: головуючого судді Карпенко О.М., 
		при секретарі Калинюк В.А.
		за участю позивача ОСОБА_1
		представника позивача ОСОБА_2
		представника відповідача Кретов О.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»про захист прав споживачів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»про захист прав споживачів.
		З пред'явленої до суду позовної заяви вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»було укладено Кредитний договір від 25.07.2008 року №681 про надання кредиту у сумі 32515 гривень на придбання автотранспортного засобу (далі -Кредитний договір). Починаючи з 25.07.2008 року позивач ОСОБА_1 на підставі п.4.2 кредитного договору постійно здійснював часткове дострокове погашення кредиту, що підтверджується копіями квитанцій. 14.03.2012 року через автосалон «АИС»м. Донецьку позивач ОСОБА_1 отримав розрахунок кредитної заборгованості від TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»(картка позичальника), з якого позивачеві стало відомо про чисельні на його думку зловживання та порушення законодавства з боку відповідача TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»», в тому числі нарахування різниці курсу та збільшення розміру плати за обслуговування кредиту. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати несправедливими та недійсними пункт 2.2.3 Кредитного договору, визнати незаконними дії відповідача TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»стосовно підвищення плати за обслуговування кредиту та нарахування курсової комісії з 25.10.2008 року за Кредитним договором, стосовно нарахування 30.09.2008 року оплати 63,00грн. за бухгалтерську довідку, визнати недійсними зміни в односторонньому порядку, внесені відповідачем TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»до умов Кредитного договору, стосовно збільшення плати за обслуговування кредиту та нарахування курсової комісії з 25.10.2008 року, визнати незаконним одночасне нарахування (застосування) відповідачем штрафних санкцій передбачених п.п. 7.2, 7.3 Кредитного договору, зобов'язати відповідача TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»зробити перерахунок по всіх нарахуваннях за кредитним договором з використанням розміру плати за обслуговування кредиту у сумі 32,52грн. та з урахуванням дострокового погашення кредиту.
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
		Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позивачем ОСОБА_1 підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
		Відповідачем TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»були подані заперечення проти позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»про захист прав споживачів, з яких вбачається, що відповідач позов не визнає та вважає позовні вимоги ОСОБА_1 надуманими, незаконними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. 25 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 681 (Кредитний договір), відповідно до якого відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»зобов'язувався надати позивачу ОСОБА_1 кредит у сумі 32 515 грн. 00 коп. на придбання автотранспортного засобу, а позивач ОСОБА_1 зобов'язувався повернути суму кредиту та виконати всі інші грошові зобов'язання, передбачені Кредитним договором, в строки та на умовах передбачених Кредитним договором. TOB «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»свої зобов'язання виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі обумовленій Кредитним договором. Згідно з п. 2.4. Кредитного договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, та сума плати (всі види вказані в п. 2.2.), в тому числі за наявності штрафу та пені (п.п. 7.2., 7.3. Кредитного договору) та інші види платежів, передбачених Кредитним договором, складають повну заборгованість позивача за Кредитним договором. Сторони передбачили в Кредитному договорі, що у випадку стабільного курсу НБУ долару США до гривні розмір плати за обслуговування кредиту дорівнюватиме 32 грн. 52 коп. (CK (32 515,00 грн.) х OK (0,10%) = 32,515 грн.), а у випадку збільшення такого курсу плата за обслуговування кредиту збільшиться на коефіцієнт, який розраховуватиметься шляхом помноження розміру щомісячного платежу на курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту та поділення на курс НБУ долара США до гривні на момент підписання Кредитного договору, а від отриманої цифри віднімається розмір щомісячного платежу. За своєю правовою природою дане положення договору є відкладальною обставиною, тому сторони не могли передбачити чи настане така відкладальна обставина. Твердження позивача щодо нарахування відповідачем плати за бухгалтерську довідку в розмірі 63,00 грн. є безпідставним, оскільки вона є компенсацією нотаріальних послуг.
		Представник відповідача Кретов О.О. у судовому засіданні позицію, викладену у запереченнях відповідача проти позовної заяви, підтримав, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази у справі, приймаючи до уваги думку сторін щодо вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»про захист прав споживачів у повному обсязі з наступних підстав.
		Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»було укладено Кредитний договір від 25.07.2008 року №681 про надання кредиту у сумі 32515 гривень на придбання автотранспортного засобу. На погашення зобов'язання згідно Кредитного договору, позивачем ОСОБА_1 сплачено 40828 грн. 00 коп., що підтверджується наданими суду квитанціями та розрахунком заборгованості відповідача (а.с. 29-38, 54-57)
		Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
		Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
		Згідно рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
		Виходячи з предмету договору між сторонами, правового положення сторін Кредитного договору, а так само цільового призначення такого договору для позивача ОСОБА_1, Кредитний договір, укладений між сторонами, є споживчим кредитом.
		В силу ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
		У п. д) ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.
		Пунктом 3 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
		На підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
		За положенням ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Зі змісту ч. 1 ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Частиною другою ст. 627 ЦК України встановлено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Згідно з ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Спираючись на вказані норми, суд виходить з наступних обставин. Пунктом 1.1. Кредитного договору сторони встановили, що позивач зобов'язується своєчасно, а саме в терміни, встановлені Графіком платежів та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити відповідачу всі передбачені Кредитним договором проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту та виконати всі інші грошові зобов'язання, передбачені цим Кредитним договором. 
		В силу п. 2.2.3 Кредитного договору передбачено, що позивач ОСОБА_1, крім інших платежів передбачених Кредитним договором, зокрема, п.п. 2.2.1, 2.2.2, повинен сплачувати відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»плату за обслуговування кредиту, яка, за загальним правилом та за умови відсутності обставин, передбачених абзацом 2 п. 2.2.3 Кредитного договору, дорівнює 0.10 % суми кредиту. Відповідно до а. 2 п. 2.2.3 Кредитного договору, у випадку перевищення коефіцієнту зміни курсу НБУ долара США до гривні більше ніж на 1,01, плата за обслуговування кредиту обчислюватиметься за формулою «сума кредиту помножена на розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту до яких додається щомісячний платіж згідно Графіку платежів, передбаченого Кредитним договором, помножений на співвідношення курсу долару США, встановлений НБУ, до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту, розділений на співвідношення курсу долару США, встановлений НБУ, до гривні на дату підписання Кредитного договору за вирахуванням щомісячного платежу згідно Графіку платежів, передбаченого Кредитним договором». Станом на момент укладення договору, тобто на 25.07.2008 року, офіційний курс НБУ долару США до гривні складав 484.2800. Однак станом на 25.10.2008 року, що є датою внесення чергового платежу згідно з Додатком № 1 до Кредитного договору «Графік платежів», офіційний курс НБУ долару США до гривні складав 515.0000, що при співвідношенні коефіцієнтів, передбачених а. 2 п. 2.2.3 Кредитного договору, дорівнює 1,0634.
		Розглянувши посилання позивача ОСОБА_1 про неправомірність умов договору, зокрема, про несправедливість п. 2.2.3 Кредитного договору, суд вважає, що таке твердження є необґрунтованим. Кредитний договір, укладений сторонам укладений з дотриманням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Щодо усіх істотних умов Кредитного договору сторонами було досягнуто згоди. Твердження позивача ОСОБА_1 про невизначену правову природу плати за обслуговування кредиту та узгодження такої плати у графіку платежів є безпідставними. Згідно з а. 2 п. 1.1 Кредитного договору, Графіком платежів визначаються виключно терміни сплати чергових платежів на погашення кредиту. Розмір плати за обслуговування кредиту, визначений Графіком платежів, є частиною орієнтовної сукупної вартості кредиту.
		Законодавством передбачено несправедливість умов договору у випадку введення до змісту договору положення про зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Кредитний договір, укладений сторонами, не містить таких вимог. Положення Кредитного договору щодо можливості зміни плати за обслуговування кредиту не може розглядатися як вказана несправедлива умова договору через законодавчу відповідність ознакам відкладальною обставини. Характер відкладальності такої умови свідчить про потенційну відсутність факту передбачених договором обставин та необов'язковість змін щодо витрат за договором. Крім того, інших обставин, що порушують принцип добросовісності та тягнуть істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача-позивача ОСОБА_1, судом не встановлено.
		Виходячи з того, що умов для визнання п. 2.2.3. Кредитного договору не встановлено, та керуючись презумпцією правомірності правочину, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання несправедливим п. 2.2.3. Кредитного договору задоволенню не підлягають.
		Враховуючи справедливість умов п. 2.2.3 Кредитного договору, та базуванні позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 2.2.3 Кредитного договору, визнання незаконним підвищення плати за обслуговуванням кредиту та нарахування курсової комісії з 25.10.2008 року за Кредитним договором, визнання недійсним зміни в односторонньому порядку умов Кредитного договору стосовно збільшення плати за обслуговування кредиту та нарахування курсової комісії з 25.10.2008 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок за всіма нарахуваннями за Кредитним договором з використанням розміру плати за обслуговування кредиту в сумі 32 грн. 52 коп. та з урахуванням дострокового погашення кредиту, на положенні про несправедливість п. 2.2.3 Кредитного договору, вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно визнання незаконними дій відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»з нарахування 30.09.2008 року оплати за бухгалтерську довідку у розмірі 63 грн. 00 коп. у судовому засіданні не дістали підтвердження щодо необхідності їх задоволення з таких підстав. Відповідно до розрахунку заборгованості, дана сума зазначена як компенсація нотаріальних послуг. Враховуючи положення п. 1.1 Кредитного договору, за яким сторони встановили, що позивач зобов'язується своєчасно, а саме в терміни, встановлені Графіком платежів та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити відповідачу всі передбачені Кредитним договором проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту та виконати всі інші грошові зобов'язання, передбачені цим Кредитним договором, п. 1.3. Кредитного договору, за яким у забезпечення виконання у повному обсязі усіх грошових зобов'язань позивача за даним договором, позивач ОСОБА_1 передає в заставу, а відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»приймає рухоме майно - Автотранспортний засіб марки GELLY, моделі MR-7151А, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, а також п. 11.9 Кредитного договору, згідно з яким застава Кредитним договором підлягає реєстрації в автоматизованій системі «Державний реєстр обтяжень рухомого майна», витрати по реєстрації в якому несе позивач ОСОБА_1, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, у зв'язку із обов'язком позивача ОСОБА_1 несення таких витрат, покладених Кредитним договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		Зі змісту ч. 1 ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		З положень ч. 2 ст. 549 ЦК України вбачається, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 
		Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним одночасне нарахування (застосування) відповідачем штрафних санкцій, передбачених п.п. 7.2, 7.3 Кредитного договору. Відповідно до вказаних пунктів, у випадку невиконання або неналежного виконання позивачем грошових зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов Кредитного договору, відповідач має право вимагати від позивача сплати відповідачу неустойки (штрафу) в розмірі 20,00 % від повної суми щомісячного платежу, зобов'язання по сплаті якого порушено позивачем. При цьому сторони усвідомлюють, що навіть невиконання частини зобов'язання (часткова сплата щомісячного платежу) є неналежним виконанням зобов'язання в повному обсязі (повна сплата щомісячного платежу). Сплата штрафу не звільняє позивача від виконання зобов'язання належним чином. Крім того, за порушення позивачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або плати, відповідач має право вимагати від позивача дострокової сплати відповідачеві пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/365», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. Аналізуючи вказані положення Кредитного договору, суд доходить висновку, що підстави для стягнення штрафу та стягнення пені різняться, зокрема, для штрафу підставою є невиконання або неналежного виконання позивачем ОСОБА_1 грошових зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів, а пеня нараховується за прострочення виконання зобов'язання. Враховуючи, що пеня є спеціальним видом відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а саме прострочення, а штраф -загальним видом відповідальності за порушення зобов'язання, їх одночасне застосування відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»до позивача ОСОБА_1 не є порушенням норм Конституції та законодавства України та є правомірним. У зв'язку з цим у позові в цій частині слід відмовити.
		Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 1, 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 6, 204, 509, 526, 548, 549, 550, 610, 627 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 14, 15, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, 
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКАПІТАЛ»»про захист прав споживачів -відмовити у повному обсязі.
		Судові витрати по цивільній справі віднести за рахунок держави.
		Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги до Краматорського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення. Можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя:
		Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, видрукуване в одному екземплярі.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...