Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-6953/12 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 
		МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
		_________________________
		     
		 
		Справа № 22-6953/12 р.                              Головуючий в 1 інстанції  - Волокітіна Н.Б.
		                                                                                                                Доповідач - Усик Г.І.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		         
		26 червня 2012 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого - Усика Г.І.
		суддів - Слободянюк С.В., Нежури В.А. 
		при секретарі -  Бігус М.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ» про стягнення компенсації та моральної шкоди за порушення авторських прав,  
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У серпні 2011 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» , ТОВ «СІМ» в якому просили:
		Стягнути з ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» на їх користь за порушення авторських прав матеріальну компенсацію у розмірі 120 000 грн. кожному,  а також на відшкодування моральної  шкоди по 30 000,00 грн.
		Стягнути з ТОВ «СІМ» на їх користь по 9 600 грн. кожному в якості компенсації за незаконне відтворення твору.
		Заборонити ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» опублікування та розповсюдження (продаж) у будь-якій формі на будь-якій території твору «Таємниці письменницьких шухляд»;
		Зобов'язати ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» в місячний термін надрукувати в газеті «Урядовий кур'єр» власним коштом оголошення про те, що права видавництва «Наш час» на твір «Таємниці письменницьких шухляд» завершилися 26.10.2010 р. і будь-який продаж вказаної книги, виданої ТОВ«Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», є незаконним.
		Постановити рішення, яким конфіскувати незаконний наклад твору «Таємниці письменницьких шухляд» і передати його позивачам по справі.
		Свої вимоги обґрунтовували тим, що відповідач ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» в порушення укладеного між ними авторського договору від  26.10.2007 р. не виплачує авторську винагороду. Крім того, після закінчення терміну дії цього договору, відповідач без їх згоди випустив 2-ге видання твору та продовжує його розповсюджувати, чим порушує їх права на використання, видання та розповсюдження твору.
		 
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2012 р. в задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
		На обґрунтування своїх доводів зазначали, що суд першої інстанції не встановив дату відтворення твору, а також спосіб та об'єми його реалізації відповідачами. 
		Крім того, суд залишив поза увагою їх доводи про те, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що відтворення твору було здійснено до 26.10.2010 р. (відсутні акти виконаних робіт, видаткова накладна). З укладеного між відповідачами договору №23/09-2010 від 23.09.2010 р. убачається, що ТОВ «СІМ» зобов'язалось виготовити замовлення до 26.10.2010 р. Замовником твір до друку був підписаний лише 25.10.2010 р., разом з тим акт передачі підписаного до друку твору, відповідачі не надали. З урахуванням місцезнаходження замовника - ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» у м. Києві, а виконавця - ТОВ «СІМ» у м. Харкові, технологічно за один день здійснити друк 500 примірників твору, а також зробити обкладинки, упакувати його та передати замовникові неможливо.          
		В судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.  
		          Представник ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» та ТОВ «СІМ» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не грунтуться на матеріалах справи та вимогах закону.
		        Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
		         Відповідно до пункту «а» ч.1 ст.15 Закону України «Про авторське і суміжні права» виключне право на використання твору належить до майнових прав автора (чи іншої особи яка має авторське право).
		         Згідно  п.1 ч.3 цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення творів (відтворення творів за змістом ст.1 цього Закону це виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі), а згідно п.8 ч.3 ст.15 цього Закону до виключного права автора належить право дозволяти чи забороняти розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору. 
		         За змістом ст.31 Закону автор може передати свої майнові права, зазначені у ст.15 Закону, будь-якій іншій особі повністю або частково. Передача майнових прав автора оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.
		        26.10.207 р. між позивачами та ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» були укладені авторські договори, за умовами яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язувалися створити і передати видавництву (ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час») для видання і перевидання українською мовою твір «Таємниці письменницьких шухляд».
		         Відповідно до п.1 розділу 2 цього договору позивачі передали відповідачу на термін три роки виключне право на видання, перевидання та переклад на інші мови без територіальних обмежень предмет договору. Згідно п.2 розділу 2 договору, видавництво не може без згоди автора використовувати предмет договору або його частину в іншій якості, ніж та, що передбачена цим договором. Таким чином, відповідач ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» не мав права використовувати твір у інший спосіб ніж це передбачено п.1 цього розділу. Строк дії договору становить три роки, до 26.10.2010 р.    
		Відповідно п.8 розділу 3 договору, за умови виконання всіх зобов'язань, обумовленим даним договором, автор має право на одержання авторської винагороди від видавництва відповідно до розділу 1V цього договору. Згідно додатку №1 загальна сума винагороди є договірною і становить 5% від суми продажу, оплата проводиться один раз на квартал.           
		Зазначене спростовує доводи позивачів про те, що умовами договору не була передбачена виплата авторської винагороди. Вимог про стягнення такої винагороди, яка б підтверджувалась відповідним розрахунком, позивачі  не заявляли.
		         Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів компенсації за порушення майнових прав, як авторів, на відтворення та розповсюдження твору «Таємниці письменницьких шухляд», відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивачів про те, що випуск відповідачами твору після закінчення строку дії авторського договору є порушенням їх авторських прав не заслуговують на увагу, оскільки друге видання твору було підписане до друку 25.10.2010 р., тобто в межах дії авторського договору, який діяв до 26.10.2010 р. Видання твору є другим, а не додруком, що підтверджується відповідними листами Державної наукової установи «Книжкова палата України імені ОСОБА_3 від 02.12.2011 р.
		         З таким висновком суду повністю погодитись не можна виходячи з наступного .
		         З матеріалів справи убачається, що договір про надання поліграфічних послуг між ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» та ТОВ «СІМ» № 23/09-2010 було укладено 23.09.2010 р. Відповідно до умов цього договору Виконавець (ТОВ «СІМ») надає Замовнику (ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час») поліграфічні послуги по друку видання «Таємниці письменницьких шухляд», тиражем 500 примірників. Виконавець зобов'язувався виготовити замовлення в строк до 26.10.2010 р. та попередити замовника про готовність тиражу, виставивши йому рахунок на оплату поліграфічних послуг. 
		        Листом від 23.10.2010 р. ТОВ «СІМ» попередило ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», що відвантаження продукції буде виконано лише по факту оплати, а тому просило вжити заходи до оплати замовлення.
		        Доказів на підтвердження оплати продукції та її відвантаження до 26.10.2010 р. представник ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» та ТОВ «СІМ» суду першої інстанції не надав. 
		         Відповідно до звіту про випуск книжкової продукції за 1V квартал 2010 р. за формою №1-В ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» зазначило дату обов'язкової доставки (розсилки) примірника твору «Таємниці письменницьких шухляд» - 27.12.2010 р., тобто після закінчення строку дії авторського договору. 
		         Те, що друге видання твору «Таємниці письменницьких шухляд» відбулось після спливу терміну дії авторського договору свідчить і те, що на титульній сторінці видання видавцем зазначено «Друге видання» «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» Київ-2011, в бібліографічному описі книги теж зазначено 2011 рік. 
		        Згідно п.5.1.1 ДСТУ 4861:2007 «Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості» рік випуску видання, поданий у вихідних даних, має відповідати року виходу у світ тиражу цього видання. Цей рік і є роком випуску книги у світ. Натомість дата підписання книги до друку є внутрішньою інформацією видавництва і до визначення року випуску книги у світ відношення не має.   
		         Надані представником ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» та ТОВ «СІМ» суду апеляційної інстанції докази на підтвердження дотримання авторських прав позивачів щодо використання твору «Таємниці письменницьких шухляд» в межах строку дії авторського договору (що діяв до 26.10.2010 р.), а саме: акт до договору № 23/09-2010 на надання поліграфічних послуг від 25.10.2010 р., з якого убачається, що Виконавець (ТОВ «СІМ») надав, а Замовник прийняв 25.10.2010 р. поліграфічні послуги по друку видання  «Таємниці письменницьких шухляд», колегія суддів не приймає до уваги оскільки такого доказу представник відповідачів суду першої інстанції не надавав. Крім того, з огляду на місцезнаходження сторін договору: Виконавця - м. Харків, а Замовника - м. Київ, а також на те, що видання було підписано до друку лише 25.10.2010 р., виготовити і в цей же день передати замовнику 500 примірників твору ТОВ «СІМ» технологічно та технічно не могло. Крім того, умовами договору передбачена обов'язкове внесення оплати на рахунок Виконавця до відвантаження продукції Замовнику, про що ТОВ «СІМ» письмово попередило ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» листом від 23.10.2010 р. 
		         З огляду на це, а також на те, що рахунки-фактури на оплату друку книги «Таємниці письменницьких шухляд» були виставлені 10.11.2010 р., а платіжні доручення оплачені лише 11.11.2010 р. та 25.11.2010 р., колегія не приймає до уваги акт приймання передачі поліграфічних послуг від 25.10.2011 р. та гарантійний лист ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» №87 від 25.10.2010 р. на якому відсутня відмітка про його отримання ТОВ «СІМ».
		         Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про відсутність порушень ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» майнових прав позивачів на відтворення твору та його розповсюдження поза межами дії авторського договору, є помилковим.
		         Підставою для судового захисту відповідно до ст.50 Закону України «Про авторське і суміжні права» є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст.ст.15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 Закону. 
		         За змістом ст.52 зазначеного Закону при порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст.50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів, суб'єкти авторського права мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та  (або)  припинення  дій,  що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування  моральної  (немайнової), відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати,  в тому числі у судовому порядку,  публікації  в засобах   масової   інформації   даних   про   допущені  порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; 
		        Відповідно суд має право постановити рішення чи ухвалу про відшкодування   моральної шкоди,  завданої порушенням авторського права, з визначенням розміру відшкодування; виплату компенсації,  що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних  заробітних  плат,  замість  відшкодування збитків або стягнення доходу.
		        Вирішуючи питання про виплату позивачам компенсації за порушення їх майнових авторських прав, колегія суддів виходить з суті порушення, розміру можливого доходу позивачів який би вони могли отримати, і вважає визначити її в мінімальному розмірі - 10 мінімальних заробітних плат, що становить 10940,00 грн. на кожного з позивачів.
		         При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, колегія суддів теж ураховує суть порушення відповідачем ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» майнових авторських прав позивачів, ступінь його вини, тривалість та глибину моральних страждань позивачів, і виходячи з вимог розумності та справедливості вважає, що сума 1000,00 грн. на кожного з позивачів є достатньої для компенсації їм такої шкоди.
		         Що стосується вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заборону ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» опублікування та розповсюдження (продаж) у будь-якій формі на будь-якій території твору «Таємниці письменницьких шухляд», а також про зобов'язання ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» в місячний термін надрукувати в газеті «Урядовий кур'єр» власним коштом оголошення про те, що права видавництва «Наш час» на твір «Таємниці письменницьких шухляд» завершилися 26.10.2010 р. і будь-який продаж вказаної книги, виданої ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», є незаконним, та конфіскації незаконного наклад твору «Таємниці письменницьких шухляд» і передачі його позивачам, то виходячи з невеликого тиражу накладу цього твору, відсутності будь-яких даних, які б свідчили про порушення відповідачами майнових прав позивачів в подальшому, а також фактичного компенсування позивачам можливого їх доходу, колегія не убачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		         Підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «СІМ» про стягнення компенсації за незаконне відтворення твору «Таємниці письменницьких шухляд» колегія суддів не убачає, оскільки ТОВ «СІМ» діяло на підставі, укладеного з ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час договору про надання поліграфічних послуг від 23.09.2010 р.
		         Судові витрати підлягають стягненню з ТОВ «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» на підставі ст.88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 326,10 грн. 
		         Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів 
		 
		в и р і ш и л а:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.              
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» про стягнення компенсації та моральної шкоди за порушення авторських прав.
		           Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
		           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» на користь ОСОБА_2 10 940,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, та на відшкодування моральної шкоди по 1000,00 грн.
		           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» на користь ОСОБА_1 10 940,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, та на відшкодування моральної шкоди по 1000,00 грн.  
		          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична агенція «Наш час» на користь держави судовий збір у розмірі 326,10 грн. 
		          В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду 
		касаційної скарги.
		  
		 
		                         Головуючий:                                      Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...