Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-2286/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №2-2286/12
		Категорія  51
		             
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.07.2012 року                                                                                                       м. Житомир
		 
		Богунський  районний суд м. Житомира у складі:
		головуючого -судді Коломієць О.С.
		секретаря с/з Дехтієвська Т.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»- «Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський»про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		ВСТАНОВИВ:
		       В березні 2012р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив суд визнати наказ начальника Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»-«Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський»Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» № 379/ос від 12.03.2012 р. про звільнення з роботи у зв'язку з порушенням умов контракту незаконним, поновити  на роботі на посаді провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 8) Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»-«Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський» Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2012 року по день ухвалення рішення у справі.  
		       Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він з 1996 року по 12.03.2012 року працював на посаді провідника пасажирських вагонів. Наказом начальника Вагонної дільниці станції Київ-пасажирський від 12.03.2012 року № 379/ос, через два тижня після попередження начальника ВЧ-1 Соломахи П.І. від 24.02.2012 року № 84, його було звільнення з роботи на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України з підстав порушення умов контракту -внаслідок встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів 30.12.2011 року в вагоні № 20 поїзду № 12 Київ-Сімферополь. З підставами звільнення не погоджується, оскільки під час виконання своїх посадових обов'язків не допускав ніяких порушень чинного законодавства України, в тому числі не перевозив безквиткових пасажирів 30.12.2011 року, а тому вважає дії адміністрації відповідача незаконними та вчиненими всупереч нормам КЗпП України.   
		      В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, просили суд його задовольнити. 
		      Представник відповідача проти позову заперечував, вважає його безпідставним та необґрунтованим, зазначаючи, що звільнення позивача відбулося з дотриманням чинного трудового законодавства.
		        Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		        Під час розгляду справи в судовому засіданні було встановлено, що позивач працював на посаді  провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 8) Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»-«Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський»Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця».
		         10.12.2007 року з позивачем був укладений чинний на день звільнення з роботи контракт від 10.12.2007 року № 1587 на строк з 10.12.2007 року по 10.12.2012  року про прийняття на роботу у Вагонну дільницю в резерв провідників на посаду провідника пасажирських вагонів. 
		       Наказом начальника Вагонної дільниці станції Київ-пасажирський від 12.03.2012 року № 379/ос, через два тижня дні після попередження начальника ВЧ-1 Соломахи П.І. від 24.02.2012 року № 84, позивача ОСОБА_2 було звільнення з роботи на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України з підстав порушення умов контракту -внаслідок встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів 30.12.2011 року в вагоні № 20 поїзду № 12 Київ-Сімферополь.
		       Відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України передбачено, що трудовий договір припиняється з підстав  передбачених контрактом. Відповідно до пп. а), п.17 вищевказаного контракту, який був укладений між сторонами, працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи «роботодавця»до закінчення терміну його дії у разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів.  
		        Вирішуючи питання про звільнення з роботи позивача на засіданнях оперативної наради комісії по розгляду порушень посадових обов'язків та трудової дисципліни працівниками Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський від 25 січня 2012р. та 23 лютого 2012 року було встановлено, що 30 грудня 2011р. на дільниці ст. Київ - Пасажирський -ст. ім. Т. Г. Шевченка склад поїзду № 12 сполученням Київ-Сімферополь був перевірений працівниками ВДСБЕЗ УМВС України на ПЗЗ, були виявлені факти перевезення безквиткових пасажирів.
		      Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, перевірка вагону № 20 складу поїзду № 12 не здійснювалася взагалі. Усі пасажири вагону мали проїзні квитки, придбані в касах залізниці, та один пасажир мав проїзний документ, виписаний начальником поїзду Тарасенком А.А., про що були складені відповідні документи, безквиткові пасажири були відсутні.
		      Так, в матеріалах справи міститься копія припису № 37/3-12431 на перевірку поїздів далекого сполучення від 30 грудня 2011р., а саме поїзду № 12 на дільниці ст. ст. Київ - Пасажирський -ім. Т.Г. Шевченка в період часу з 30 грудня 2011р. по 09 січня 2012р. В судовому засіданні представник відповідач зазначив, що факт здійснення перевірки підтверджується Актом перевірки поїзду № 12, проте з вказаного Акту не вбачається коли він був складений, а саме в якому році, відсутні відомості на якій дільниці здійснювалася перевірки, а також даний Акт складався від імені комісії/групи, а підписаний лише тільки однією особою. Крім того, згідно даного акту перевірка вагону № 20, в якому чергував позивач, взагалі не проводилась. 
		       Доводи представника відповідача, що факт перевірки поїзду підтверджується записами в рейсовому журналі судом оцінюються критично, оскільки з фотокопії наданої стороною відповідача, не вбачається, що це взагалі рейсовий журнал потягу № 12 (належним чином завірена копія представлена не була), після відповідного запису відсутній підпис начальника поїзду.  
		       Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.
		       Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт перевезення позивачем безквиткових пасажирів 30.12.2012 року в вагоні № 20 поїзду № 12 Київ-Сімферополь, відповідачем представлено не було, хоча відповідно до ст.ст. 10,11 ЦПК України це є його обов'язком.  
		       Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України  у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		       Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивача відбулося з порушенням трудового законодавства (п.8 ст. 36 КЗпП), а тому суд вважає, що наказ № 379/ос від 12.03.2012 р. про звільнення позивача з посади провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 8) слід визнати незаконним та поновити позивача на роботі на вищевказаній посаді з 13 березня 2012 р.
		       Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. З урахуванням зазначеного, на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2012 року по 16.07.2012 року в розмірі 12095 грн. 16 коп.  без урахування обов'язкових податків та платежів з розрахунку :  143,99 грн. х 84 дні = 12095,16 грн. (де 143,99 грн. - середньоденний заробіток позивача; 84 - робочі дні вимушеного прогулу за період з 13.03.2012 року 16.07.2012 року). Суд не приймає до уваги розрахунок втраченого заробітку за час вимушеного прогулу представлений позивачем, оскільки він не відповідає вимогам закону. 
		       Згідно зі ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача  Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн. та в сумі 214 грн. 60 коп.   
		       Відповідно до ст. 367  ЦПК  України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку в межах  платежу за один місяць в розмірі 3599  грн. 80 коп. 
		        Керуючись п.8 ст. 36, 232, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		      Позов ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»-«Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський»про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  задовольнити.
		      Визнати незаконним наказ начальника Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»-«Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський»Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»№ 379/ос від 12.03.2012 р. «Про припинення трудового договору (контракту)»про звільнення ОСОБА_2 з посади провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 8).  
		      Поновити ОСОБА_2  на посаді  провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 8) Відокремленого підрозділу «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»-«Вагонна Дільниця станція Київ-пасажирський»Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»з 13 березня 2012 року.  
		      Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2012 року по 16.07.2012 року в розмірі 12095 грн. 16 коп. без урахування обов'язкових податків та платежів. 
		       Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.  
		       Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах  платежу за один місяць в розмірі 3599 грн. 80 коп. підлягає до негайного виконання.  
		         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   
		        
		         Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...