ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
міста КИЄВА 01030,
м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б
тел.230-31-34
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2006р.
|
м.Київ
|
№ 14/488-А
|
За позовом Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва
До Суб"єкта
підприємницької діяльності-ОСОБА_1
Предмет
адміністративного позову
|
припинення підприємницької
діяльності
|
Суддя Калатай
Н.Ф.
Секретар судового засідання Семеняк Т.В.
За участю представників сторін:
позивача: Кирієнко Л.М.., дов. № 11822/10.10.-114 від 25.11.04 року
відповідача: не з'явились
Розгляд справи здійснюється за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6
Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
ОБСТАВИНИ
СПРАВИ:
Позивач, Державна податкова інспекції
у Шевченківському районі м. Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі м.
Києва), звернувся з позовом про припинення підприємницької діяльності Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги,
позивач посилається на той факт, що
відповідачем не виконуються обов'язки, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України
"Про систему оподаткування" щодо подання до державних податкових
органів та інших державних органі, відповідно до законів. декларації,
бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з
обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Зазначених
звітів відповідач не подає з 2 кварталу 2005 року.
Позивач зазначає, що відповідно до
абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб
та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.03 року № 755-ІУ, однією з
підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької
діяльності фізичної особи -підприємця є неподання протягом року органам
державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової
звітності відповідно до закону.
Своє право на звернення з
відповідним позовом позивач обґрунтовує п. 17 ст. 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні", в якому зазначено, що органам
державної податкової служби надано право звертатися до господарського суду з заявою ( позовною заявою) про скасування
державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Ухвалою господарського суду м. Києва від
25.09.06 року було відкрито провадження в адміністративній справі 14/488-А та
призначено справу до судового розгляду на 13.10.2006 року.
В судове засідання 13.10.06 року
відповідач, витребуваних судом доказів не надав, обґрунтованих клопотань щодо
відкладення розгляду справи не направив.
За таких обставин, відповідно до
ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на
основі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в
матеріалах справи документи, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєстрована 26.02.2003
року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією як Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа за АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1.
Відповідач як платник податків
перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 26.02.2003 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Конституції України кожен має право на
підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому статті 67, 68
Конституції України встановлюють, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом (ст. 67), кожен зобов'язаний неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і
гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної
відповідальності (ст. 68).
Статтею 9 Закону України “Про
систему оподаткування” передбачено обов'язок платників податків і зборів
(обов'язкових платежів) вести бухгалтерський
облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати
її зберігання у терміни, встановлені
законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів
відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і
відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових
платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у
встановлені законами терміни.
В ході судового розгляду
встановлено, що відповідач не виконує покладені на нього обов'язки і не
подає до органів державної податкової
служби звіти про фінансово-господарську діяльність з 2 кварталу 2005 року .
Стаття 247 Господарського кодексу
України встановлює, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності,
що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано
адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації
цього суб'єкта та його ліквідації.
Скасування державної реєстрації
суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для
ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього
Кодексу.
Право звернення у передбачених законом випадках до судових
органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації
суб'єкта підприємницької діяльності передбачено для органів державної податкової служби пунктом 17 ч. 1
ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в
Україні”.
Відносини, які виникають у сфері
державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців,
регулюються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців”(Преамбула Закону).
Пункт 2 ст. 46 зазначеного Закону встановлює
підстави для постановлення судового рішення про припинення підприємницької
діяльності фізичної особи -підприємця, а саме, визнання фізичної особи -
підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена
законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових
декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно п. 3 ст. 46 Закону України
“Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"
фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного
державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької
діяльності фізичної особи -підприємця.
Відповідно до ст. 71 Кодексу
адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач у судові засідання не з'явився, по суті
позову не заперечив, доказів не надав.
Враховуючи викладені обставини,
господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що
підлягають задоволенню.
Частина 4 ст. 94 Кодексу
адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних
повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати,
здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином судові витрати не
підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись
ст. ст. 23,71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 зареєстрованої
26.02.2003 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією за
АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1.
Після набрання даною постановою
законної сили направити її державному реєстратору за місцем реєстрації Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1для внесення до Єдиного
державного реєстру відповідного запису про судове рішення та здійснення інших
дій згідно з Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та
фізичних осіб-підприємців”.
Постанова відповідно до ч. 1 ст.
254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після
закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до
суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному
обсязі за правилами, встановленими ст.
ст. 185-187 Кодексу
адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої
інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом
двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Н.Ф
Калатай