Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-48468/09-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2012.
Дата набрання законної сили: 25.07.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"25" липня 2012 р.                               м. Київ                                        К-48468/09 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючого - Шипуліної Т.М., 
		суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М. 
		 
		розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року по справі № 2а-21816/08/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб України»до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
		 
		Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
		 
		В С Т А Н О В И Л А : 
		 
		          Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року позовні вимоги  ТОВ «Хліб України»до ДПІ в м. Свердловську Луганської області задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську Луганської області: від 16.09.2008 №0001531742/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 17744,25грн. у тому числі за основним платежем 5914,75грн., за штрафними санкціями 11829,50грн.; від 18.09.2008 №0000932342/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 85527,70грн. у тому числі за основним платежем 65156,00грн., за штрафними санкціями 20371,70грн.; від 18.09.2008 №0000942342/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23662,50грн. у тому числі за основним платежем 15775,00грн., за штрафними санкціями 7887,50грн.; 18.09.2008 №0000952342 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13371,90грн.
		           Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року, постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова -про часткове задоволення позову. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську Луганської області: від 16.09.2008 №0001531742/0  в частині  визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 14027,79грн. у тому числі за основним платежем 4675,93грн., за штрафними санкціями 9351,86грн.; від 18.09.2008 №0000932342/0   про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 85527,70грн. у тому числі за основним платежем 65156,00грн., за штрафними санкціями 20371,70грн.; від 18.09.2008 №0000942342/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23662,50грн. у тому числі за основним платежем 15775,00грн., за штрафними санкціями 7887,50грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 26.10.2009 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від  09.11.2009 року прийняв її до свого провадження. 
		В касаційній скарзі відповідач  просить скасувати постанову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року, прийняти нову  якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		В обгрунтування своїх вимог  відповідач  посилається на  порушення судами   норм матеріального  та процесуального права, а саме: п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ), п. п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон України №334/94-ВР), п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон України №168/97-ВР),  п. 3.4. ст.3, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст.8, п.п. 9.1.2 п.9.1, п.19.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі-Закон України №889-ІV) п.2 ст.123, п.3 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України.   
		Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі  доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		          На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №973-23-31247351 від 08.09.2008, складеного за  результатами виїзної  планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Хліб України»з питань дотримання  вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008,    податковим органом було прийнято спірні  податкові повідомлення-рішення.
		          Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок  податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України №334/94-ВР.
		          З наявного  в матеріалах справи висновку експертизи вбачається, що до валових витрат  у 4 кварталі  2007 року: жовтень, листопад, грудень  -належать витрати у сумі 647472,59грн. (366082,76 + 189161,24 + 92228,59). До того ж, серед зазначених витрат витрати по сплаті орендних платежів у розмірі 94647,53грн. не були відображені позивачем у складі валових витрат, хоча були нараховані у грудні 2007 року. З вищенаведеного вбачається, що ТОВ «Хліб України»за 4 квартал 2007 року понесло витрат у розмірі 742120,12грн. (647472,59+94647,53), з яких задекларовано 448812,00грн. Таким чином, не задекларовані валові витрати ТОВ «Хліб України»складають 293308,12грн., з яких витрати, пов'язані зі сплатою орендних платежів у сумі 94647,53грн. та витрати, пов'язані зі сплатою отриманого товару від ЗАТ Компанії «Райз»у сумі 198660,59грн. (ці витрати були задекларовані частково у сумі 16462,20грн. у відповідності до наданої бухгалтерської довідки). Отже, експерт дійшов до висновку про те, що ТОВ «Хліб України»у 4 кварталі 2007 року були занижені валові витрати на 293308,12грн., з врахуванням яких спростовується висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 65156,00грн.
		          Крім того, до матеріалів справи позивачем надано уточнюючі розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток, в яких виправлені помилки та відображені валові витрати на суму 293308,12грн. Оскільки заниження позивачем валових витрат  податковим органом  не встановлювалося  та в акті перевірки не відображалося, виправлення помилок  у податковому обліку після проведення перевірки  є законним з огляду на те, що  фактично встановлені  відповідачем порушення не виправлялись. Доказів того, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток не відповідають вимогам  законодавства  або складені безпідставно відповідачем не надано.
		          Таким чином,  податкові зобов'язання з податку на прибуток визначено позивачеві при неповному  дослідженні  та не врахуванні податковим органом усього обсягу  документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, що свідчить про їх неправомірність.
		          Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугував висновок  податкового органу про порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3  Закону України  №168/97-ВР.
		          За змістом акту перевірки, податковим органом встановлено, що в грудні 2007 року позивачем сплачено орендодавцям -фізичним особам орендну плату за паї в сумі 96647,52 грн., в тому числі податок на додану вартість -15774,58грн. У податковому обліку зазначені операції не відображені, до об'єкта оподаткування не включені, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 15775,00грн.
		          Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 2.6 ст. 6 Закону України №168/97-ВР  податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. За п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також  які не є об'єктами оподаткування згідно із ст. 3 та звільнених від оподаткування згідно із ст. 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих і виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді, що відповідає вимогам чинного законодавства. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.  
		          Згідно акту експертизи, позивачем  не враховано у складі податкового кредиту суму у розмірі 30387,50грн. за податковою накладною №1014/028 від 15.10.2007 від ЗАТ Компанії «Райз», яка не відображена в реєстрі отриманих податкових накладних.  У зв'язку з чим, різниця між сумою заниженого податкового зобов'язання (відповідно до акту  ДПІ)  та сумою податкового кредиту ТОВ «Хліб України»не врахованого в звітності за грудень 2007 року складає 14312,50грн. (15775,00 -30387,50), повинна бути відображена у рядку 18.2 податкової декларації з податку на додана вартість за грудень 2007 року, що й було здійснено позивачем пізніше шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та включення податкової накладної до реєстру  відповідного звітного періоду, що свідчить про безпідставність визначення позивачеві податкових зобов'язань.
		          Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників слугував висновок податкового органу про порушення позивачем  п.3.4 ст. 3 п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України №889-ІV.
		          Згідно пункту 3.4 статті 3  вказаного Закону при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за встановленою цим Законом формулою.
		          Відповідно до п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України №889-ІV податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.  
		          Статтею 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що об'єктом оподаткування є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. При цьому, податок утримується від суми такого доходу за його рахунок, за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (15 відсотків від об'єкта оподаткування (з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка становить 13 %). 
		          Згідно підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України №889-ІV  «податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. За підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 зазначеного закону податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. 
		          За результатом розгляду справи було встановлено, що відповідно до протоколів загальних зборів пайовиків орендованих земель від 10.10.2005, від 15.10.2006, від 16.10.2007 більшістю голосів присутніх приймались рішення про виплату орендодавцям за земельні паї виключно грошовими коштами. Бажаючим отримати пшеницю рекомендовано реалізувати її за готівковий рахунок.
		          Матеріалами справи  підтверджується  факт сплати реалізації сільгосппродукції за кошти та факт сплати  позивачем податку з доходів фізичних осіб. За висновком експерта у результаті дослідження наданих матеріалів справи, висновки акту перевірки щодо нарахування суми податкового зобов'язання за порушення позивачем п. 3.4 ст.3, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України №889-ІV   підтверджуються частково у сумі 1238,82грн.,  оскільки ТОВ «Хліб України»були допущенні помилки при розрахунку розміру податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік, що свідчить про правомірність  нарахування позивачеві  податку з  доходів фізичних осіб в розмірі 1238,32грн.  та відповідно штрафних санкцій  в розмірі 2477,64грн.
		 Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст. ст. 210, 2201,  223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року залишити без змін. 
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута  Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Головуючий: _______________________Т.М.Шипуліна Судді: _______________________Л.І. Бившева   _______________________А.М. Лосєв 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...