Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-29952/09-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2012.
Дата набрання законної сили: 12.07.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		12 липня 2012 року                               м. Київ                    К-29952/09 
		 
		Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду  України у складі: 
		 
		Суддів:   Лиски Т.О. (доповідач),
		 Заїки М.М.,
		 Штульмана І.В.,
		 
		    провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Державного департаменту інтелектуальної власності України Міністерства освіти та науки України, третя особа -ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника третьої особи -ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2009 року, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		           Позивач звернулась з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності України Міністерства освіти та науки України, третя особа -ОСОБА_4, з урахуванням змінених позовних вимог, просила суд визнати протиправними дії відповідача у вигляді затвердження Висновку Українського інституту промислової власності від 28 серпня 2007 року про відповідність призначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи заявки № m 200608607 від 14 червня 2006 року, скасувати Рішення про реєстрацію знака від 28 серпня 2007 року, визнати недійсним Свідоцтво № 86327 на знак товарів і послуг «LAMA ЛАМА»повністю.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2009 року позов задоволено частково.
		 
		Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі представник третьої особи -ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.
		 
		        В заяві про приєднання до касаційної скарги Державного департаменту інтелектуальної власності України Міністерства освіти та науки України повністю підтримує вимоги касаційної скарги представника третьої особи -ОСОБА_5
		 
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Суди першої та апеляційної інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянули справу, правильно встановили обставини справи, належним чином дослідили докази та надали їм правильну правову оцінку, в зв'язку з чим прийшли до обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог. 
		Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій прийняв рішення, яке призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
		Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є правильним і відповідає нормам матеріального та процесуального права.
		Посилання скаржника та відповідача на порушення судами норм процесуального права, в зв'язку з непідсудністю даного спору до компетенції адміністративних судів, суперечить чинному законодавства, з огляду на наступне.
		 
		Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		 
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.  
		 
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(далі -Закон про Знаки) забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності для чого він організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них, видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію. 
		 
		Відповідно до п.1. ч.1. ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції -це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		 
		Суб'єкт владних повноважень, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		 
		Відповідно до Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 997, відповідач є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується та основним завданням якого є організаційне забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. 
		 
		Аналіз наведених норм законодавства дає всі підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг.
		           Посилання скаржника та відповідача на порушення судами норм матеріального права, суперечить чинному законодавства, оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 червня 2006 року відповідач отримав заявку про реєстрацію знаку для товарів і послуг «LAMA ЛАМА»у 41 класі МКТП, якій було присвоєно № m 200608607, яка була подана представником громадянки Російської Федерації ОСОБА_4. 
		28 серпня 2007 року Український інститут промислової власності надав Висновок про відповідність позначення заявленого в заявці № m 200608607 від        14 червня 2006 року умовам надання правової охорони (ділі -Висновок про Відповідність). Відповідач затвердив вказаний Висновок 28 серпня 2007 року, в результаті чого він набув статусу рішення про реєстрацію знака 14 червня 2006 року.
		10 січня 2008 року Відповідач видав свідоцтво № 86327 на знак для товарів і послуг «LAMA ЛАМА»для послуг 41 класу МКТП, на підставі якого, третя особа у справі -ОСОБА_4 набула виключні права на використання позначення «LAMA ЛАМА»для наведених в свідоцтві послуг. 
		           Крім того, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 використовуючи псевдонім (сценічне ім'я) «Лама», починаючи, приблизно з вересня 2005 року, є відомою в Україні особою в розумінні Закону про Знаки та здійснює свою діяльність як автор та виконавець музичних творів.
		          Станом на 14 червня 2006 року, тобто на дату подання заявки представником громадянки Російської Федерації ОСОБА_4 на реєстрацію знаку для товарів і послуг «LAMA ЛАМА»позивач вже була відомою в Україні особою.
		          Позивач вважає, що затвердження Відповідачем Висновку про Відповідність призвело до винесення на його підставі рішення про реєстрацію знаку для товарів та послуг «LAMA ЛАМА», що в свою чергу призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
		          Відповідно до статті 1 Закону про Знаки знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. 
		Згідно зі статтею 5 Закону про Знаки правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. 
		Відповідно до підпункту «в»пункту 4.3.2.2 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, відповідно до пункту 4 статті 6 Закону перевіряється, чи не відтворює заявлене позначення прізвища, імена, псевдоніми або похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
		Згідно з пунктом 4.3.2.4 Правил Розгляду Заявки, позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах; позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. 
		Відповідно до пункту 4.3.2.6 Правил Розгляду Заявки словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень Враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість. 
		Судом першої інстанції встановлено, що із заявки третьої особи про реєстрацію знаку для товарів і послуг позначення «LAMA/ЛАМА»є повністю тотожним позначенню псевдоніма Позивачки (який зафіксований в Свідоцтві про реєстрацію авторського права на твір № 9097 від 29 грудня 2003 року), оскільки збігається з ним у всіх елементах, включаючи звукові, графічні (в латинському та кириличному шрифтах) та смислові характеристики. 
		Відповідно до частини 2 статті 6 Закону про Знаки згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; Згідно з пунктом 4.3.1.9 Правил Розгляду Заявки до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.
		Крім того, згідно з частиною 4 статті 6 Закону про Знаки не реєструються як знаки позначення, які відтворюють прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди. 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем було доведено факт її відомості та популярності на території всієї України. Крім того, позивачем була надана статистична інформація про потрапляння пісень позивача у списки найбільш ротованих чатів за показниками радіостанцій на території всієї України (Лист ПП «Фост Дракон Рекордз»). 
		Таким чином, позначення для знаку «LAMA/ЛАМА», яке було заявлене третьою особою не відповідає умовам надання правової охорони, встановленим статтею 5 Закону України «Про охорону Прав на знаки для товарів і послуг», оскільки на нього поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені пунктами 2 і 4 ст. 6 вказаного Закону. 
		           Відповідно до статті 19 Закону про Знаки у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.  
		Згідно до ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		 
		  Керуючись статтею 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного  судочинства  України, колегія суддів ,-
		 
		ухвалила:
		 
		Касаційну скаргу представника третьої особи -ОСОБА_5 та заяву Державного департаменту інтелектуальної власності України Міністерства освіти та науки України про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду               м. Києва від 06 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2009 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                          Т.О. Лиска
		 
		 
		 
		                                                                                                               М.М. Заїка
		 
		 
		 
		                                                                                                                      І.В. Штульман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...