Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2033/2-2220/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2012.
Дата набрання законної сили: 08.08.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		№ 2/2033/312/2012
		№ 2033/2-2220/11
		 
		 
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		26.07.2012     р.  Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого -судді Бондаревої  I.В., при секретарi -Шевченко К.В., розглянувши у відкритому       судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом   Публічного акціонерного   товариства „Приватбанк»до ОСОБА_2 про  стягнення заборгованості, 
		 
		                                           ВСТАНОВИВ:
		 
		          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про  стягнення заборгованості, вказуючи, що 11.12.2006 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 250 грн. у вигляді встановленого на платіжну картку кредитного ліміту, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії платіжної картки. Згідно з умовами укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою і тарифів банку, з якими ОСОБА_2 була ознайомлена,  
		Позивач свої зобов'язання за кредитним договором від 11.12.2006 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. В свою чергу, відповідач ОСОБА_2  зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. Станом на 30.07.2011 р.  відповідач   має заборгованість у розмірі 19814,62 грн., яка складається з наступного:
		- 7715,48 грн. -заборгованість за кредитом; 
		- 10679,40 грн. -заборгованість за процентами за користування кредитом;
		- 1419,74 грн. штраф (фіксована складова та процентна складова), згідно п. 8.6. Умов і правил  надання банківських послуг.
		Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача  вказану заборгованість та судові витрати.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позовних вимог до ОСОБА_3, який фактично отримав кредитні кошти, не заявляють. 
		Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вказану кредитну картку вона отримала як додаток до її зарплатної картки, фактично працівник банку нав*язав їй цю кредитну картку. Вона ніколи нею не користувалась, не активірувала її після отримання, не давала своєї згоди на підвищення кредитного ліміту та не знімала з цієї картки грошових коштів. Про зняття коштів з цієї картки вона дізналась через кілька років від працівників служби безпеки Приватбанку, які повідомили їй, що їй було підвищено кредитний ліміт до 10000 грн., після чого сталось викрадення грошових коштів  шляхом їх зняття невідомим їй ОСОБА_3 Зазначаючи у заяві на видачу кредитної картки номер свого мобільного телефону, вона дійсно допустила помилку в одній цифрі, але у всякому випадку, цей номер телефону є лише контактним.
		Суд, вислухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		В судовому засіданні встановлено, що 11.12.2006 р. ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк»із заявою про надання їй універсальної кредитної картки НОМЕР_1, з кредитним лімітом у розмірі 250 грн., з базовою відсотковою ставкою по кредитному ліміту 3% в місяць. 
		В поданій заяві відповідач в якості контактної інформації  вказала номер свого мобільного телефону НОМЕР_2 та зазначила, що ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування банківською карткою і тарифами банку.
		Згідно пояснень представника позивача, через деякий час Приватбанк в односторонньому порядку збільшив кредитний ліміт до 10000 грн., але коли саме  було ухвалено таке рішення -суду не повідомив, копії відповідного рішення суду не надав.
		Також судом встановлено, що кредитний договір у письмовій формі, з детальним описом права та обов*язків сторін, ані 11.12.2006 р., ані пізніше -не укладався. 
		31.07.2008 р. з кредитної картки відповідача було переведено 10000 грн. на поповнення мобільного телефону № НОМЕР_2, вказаного у заяві ОСОБА_2
		За заявою ОСОБА_2 позивачем було проведено службове розслідування обставин  зняття грошових коштів з картки та встановлено, що при укладанні кредитного договору відповідач допустила помилку, вказавши не свій № мобільного телефону, що привело до компрометації кредитної картки та несанкціонованого перерахування грошей . Власником мобільного телефону № НОМЕР_2 є ОСОБА_3, який скористався отриманим на його телефон SMS-повідомленням банку про збільшення кредитного ліміту до 10000 грн. та перевів вказані грошові кошти на поповнення рахунку телефону.
		Згідно п.2 Умов і Правил надання банківських послуг, після отримання банком від клієнта необхідних документів та заяви, Банк проводить  перевірку наданих документів та приймає рішення про  можливість видачі кредиту на платіжну картку.
		Суд вважає, що невиконання  позивачем п.2 вищезазначених Умов і Правил, а саме -перевірки належності ОСОБА_2 зазначеного нею номеру мобільного телефону № НОМЕР_2, а відтак і безпеки грошової операції, призвело до отримання кредитних коштів не відповідачем, а іншою особою, а саме ОСОБА_3 
		Крім того, суд вважає, що право банку на збільшення кредитного ліміту в односторонньому порядку, передбачене  п.5.3 Умов і Правил, без попереднього повідомлення Клієнта,  без укладання кредитного договору в письмовій формі, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.208 ЦК України,   є порушенням прав позивача, передбачених Законом України «Про захист прав споживача», тому така умова і договір є нікчемними, а відтак недійсними.
		Крім того, суду не надано доказів прийняття позивачем рішення про збільшення відповідачеві кредитного ліміту до 10 000 грн.
		Враховуючи, що позовних вимог до ОСОБА_3 не заявлено, кредитний договір про надання кредитного ліміту у розмірі 10000 грн. в письмовій формі між сторонами не укладався,  суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, не маючи можливості без згоди з позивачем залучати інших осіб у якості відповідача, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», ст.ст.203, 208, 215,  218, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд - 
		 
		                                                          В И Р I Ш И В :
		 
		У задоволенні позовних вимог   -відмовити.
		Рішення може бути оскаржене  до Апеляційного суду Харківської області через  Фрунзенський районний суд м.Харкова шляхом подання   апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  
		 
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...