Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0370/1841/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2012. Зареєстровано: 08.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2012.
Дата набрання законної сили: 17.10.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 липня 2012 року    Справа № 2а/0370/1841/12
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого,  судді                               Смокович В.І.,
		при секретарі                                          Литвиненко І.П.,
		за участю представника позивача        Прокопчука С.В., 
		                 представників відповідача  Мельничука М.В., Ярошика Т.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат до Луцької об'єднаної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державне підприємство Луцький спиртогорілчаний комбінат (далі - ДП Луцький СГК, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня  2012 року №0001492301.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП Луцький СГК за результатами якої складено акт від 15 лютого 2012 року №821/23-2/05515312. З висновків акту вбачається, що товариством порушено пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки не проведено корегування сум податкового кредиту отриманого від контрагента якого визнано банкрутом. Відповідно, в наслідок цього ДП Луцький СГК занижено суму податку на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 9 525 600,00 грн. Позивач просить скасувати винесене на основі акта перевірки податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 01 березня  2012 року №0001492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 525 600,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 762 800,00 грн.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.
		Відповідач - суб'єкт владних повноважень  у письмових запереченнях (а.с.80-81) та представники  в судовому засіданні позову не визнали з підстав викладених у запереченні зміст яких зводиться до того, що оскільки рішенням Господарського суду Волинської області було ліквідовано ТзОВ «Юнта-ТТ» (контрагента позивача) і як такої господарської  операції (події) не відбулося, то у зв'язку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (відсутністю факту сплати податку постачальнику за отримані товари/послуги) ДП Луцький СГК повинне було відкорегувати (зменшити) суму податкового кредиту за липень 2011 року в розмірі 9 525 600,00 грн. отриманого від ТзОВ «Юнта-ТТ» посилаючись на пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
		Судом встановлено, що Державне підприємство Луцький спиртогорілчаний комбінат 17 лютого 1993 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №657440 (а.с.51), з 21 грудня 1995 року знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, про що Луцькою ОДПІ видана довідка про взяття на облік платника податків від 02 вересня 2010 року №802 (а.с.53). У період за який проводилась перевірка відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02 квітня 2002 року №02813315, виданого Луцькою ОДПІ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 055153103176 позивач був зареєстрованим платником ПДВ.  
		Луцькою ОДПІ  на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7  пункту 78.1 статті 78 ПК України, а також на підставі наказу та направлення на перевірку було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат з 19 січня 2012 по 06 лютого 2012 року з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 15 лютого 2012 року № 821/23-2/05515312 (а.с.7-44), яким було зафіксовано факт порушення підприємством пункту 198.3 статті 198  ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 9 525 600,00 грн.  На підставі зазначеного акту Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 01 березня 2012 року №0001492301 (а.с.6), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 525 600,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4 762 800,00 грн.
		Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
		Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Луцької ОДПІ від 01 березня 2012 року №0001492301   суд виходить з наступного.
		Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, що позивачем ДП Луцьким СГК 16 червня 2009 року було укладено попередній договір купівлі-продажу №1606/1 об'єктів нерухомості з ТзОВ «Юнта-ТТ» (а.с.54-56). Предметом договору був пошук на ринку нерухомості та продаж покупцю (ДП Луцькому СГК) об'єктів комерційної нерухомості під складські приміщення, приміщень для торгівлі алкогольними напоями, офісних приміщень. За умовами вищезазначеного договору позивачем 02 липня 2009 року було здійснено 100% попередню оплату в розмірі 57 153 600,00 грн. (з яких ПДВ становить 9 252 600,00 грн.) в яку включається безпосередня вартість об'єктів нерухомості та вартість посередницьких послуг по пошуку об'єктів нерухомості. Факт зарахування коштів на рахунок ТзОВ «Юнта-ТТ» підтверджується наданими позивачем виписками по рахунках (а.с.57-64).
		В судовому засіданні представником позивача також наголошувалось на тому, що вищеописана операція була відображена підприємствами в бухгалтерському та податковому обліках та підтверджена первинними документами. Отримання попередньої оплати ТзОВ «Юнта-ТТ» відповідно до статті 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» відображено в податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року у складі податкових зобов'язань в повному обсязі. В свою чергу, відповідно до статті 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення відносин) на підставі податкових накладних, оформлених належним чином ТзОВ «Юнта-ТТ» (до яких згідно акту перевірки податковий орган не має зауважень), позивачем у відповідних податкових періодах включені суми податку на додану вартість від наданої попередньої оплати до складу податкового кредиту.
		Відповідно до пункту 3.2 договору від 16 червня 2009 року №1606/1 продавець (ТзОВ «Юнта-ТТ») зобов'язаний погодити об'єкти нерухомості, але в будь-якому випадку не пізніше 01 січня 2010 року, та в порядку і на умовах визначених чинним законодавством України здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію даного правочину, та передати погоджений об'єкт нерухомості у власність покупця (ДП Луцький СГК).
		ТзОВ «Юнат-ТТ» у встановлені строки умов договору не виконало. 
		Більше того, ухвалою Господарського суду Волинської області від 03 серпня 2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Юнта -ТТ», а 07 грудня 2010 року було затверджено реєстр вимог кредиторів останнього, до якого увійшли і грошові вимоги такого кредитора як ДП Луцький СГК 57 153 725,00 грн., які в порядку черговості були четвертими.  Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26 липня 2011 року (справа №7 / 77 Б) (а.с.82-87) ТзОВ «Юнат-ТТ» було ліквідовано та щодо останнього припинено провадження у справі про банкрутство. Зі змісту ухвали від 26 липня 2011 року вбачається, що станом на 19 липня 2011 року банкрут ТзОВ «Юнат-ТТ» не має можливості погасити кредиторську заборгованість у зв'язку з відсутністю майнових активів.
		За правилами пункту 6 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом» від14 травня 1992 року № 2343-XII   вимоги,  не задоволені за недостатністю майна,  вважаються погашеними.  
		Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит  - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Аналогічна норма законодавства відображена і в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року (чинного до 01 січня 2011 року).
		Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
		придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України). Щодо наявності та форми податкових накладних у Луцької ОДПІ ні під час перевірки, ні в судовому засіданні зауважень не було.
		Суд не погоджується з позицією Луцької ОДПІ щодо необхідності проведення позивачем корегування сум податкового кредиту отриманого від контрагента ТзОВ «Юнта-ТТ» у зв'язку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (відсутністю факту сплати податку постачальнику за отримані товари/послуги), оскільки в пункті 192.2 статті 192 Податкового кодексу України зазначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
		Зазначений перелік підстав корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, ліквідація суб'єкта господарювання, якому надана попередня оплата (і який, в свою чергу, не виконав свої зобов'язання з причин не залежних від позивача) не є підставою для корегування податкового кредиту в розумінні норм податкового законодавства.
		Також в ході судових засідань не знайшли свого підтвердження доводи представників відповідача про те, що оскільки склалась така ситуація з контрагентом (його визнано банкрутом), то ДП Луцький СГК не отримає нерухомості щодо якої було укладено договір від 16 червня 2009 року №1606/1 та не має (і відповідно не буде мати) можливості використати його в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, то слід вважати, що така господарська операція не відбулась взагалі і це є підставою для проведення відповідних корегувань податкового кредиту. Така позиці Луцької ОДПІ є помилковою оскільки, позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідні кошти на рахунки контрагента (ТзОВ «Юнта-ТТ»), що підтверджується належними доказами, також з матеріалів справи вбачається і підтверджено в судовому засіданні, що ДП Луцький СГК вчиняло активні дії щодо повернення перерахованих коштів в сумі 57 153 600,00 грн. шляхом заявлення кредиторських вимог після порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Юнта-ТТ» та безпосередньої участі у процедурі ліквідації останнього.   
		Суд звертає увагу на те, що оскільки ТзОВ «Юнта-ТТ» рішенням Господарського суду Волинської області ліквідоване, то за правилами пункту абзацу «в» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заборгованість товариства контрагента (ТзОВ «Юнта-ТТ») перед ДП Луцьким СГК визнана як безнадійна.
		Правила врегулювання безнадійної заборгованості, які передбачені пунктом 159.1 статті 159 ПК України стосуються заборгованості покупця за не оплату отриманих товарів. Враховуючи, що у товариства (покупця) виникла заборгованість за попередньо оплачені, але не поставлені товари/послуги витрати товариства при визначенні об'єкта оподаткування коригуванню не підлягають.
		Як вбачається з матеріалів справи ДП Луцький СГК серед інших здійснює такі види діяльності за КВЕД: виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво етилового спирту із зароджуваних продуктів, оптова торгівля напоями, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 03 березня 2008 року № 031201/200 (а.с.52).
		В межах господарської діяльності позивачем було укладено з ТзОВ «Юнта-ТТ» попередній договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості з ТзОВ «Юнта-ТТ» (а.с.54-56). Предметом договору був пошук на ринку нерухомості та продаж покупцю (ДП Луцькому СГК) об'єктів комерційної нерухомості під складські приміщення, приміщень для торгівлі алкогольними напоями, офісних приміщень. Також, на виконання умов договору, позивачем було здійснено100%  попередню оплату в розмірі 57 153 600,00 грн. (з яких ПДВ становить 9 252 600,00 грн.) в яку включається безпосередня вартість об'єктів нерухомості та вартість посередницьких послуг по пошуку об'єктів нерухомості. Факт оплати послуг по договору підтверджується наданими позивачем виписками по рахунках (а.с.57-64).
		Таким чином, укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомості, а саме: об'єктів комерційної нерухомості під складські приміщення, приміщень для торгівлі алкогольними напоями, офісних приміщень узгоджується із статутними видами діяльності позивача і спрямоване на отримання економічної вигоди від здійснення таких операцій в майбутньому.  До такого висновку суд дійшов на підставі аналізу підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14  ПК України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивач довів правомірність формування сум податку на додану вартість при декларуванні за липень 2011 року, а відповідач, в свою чергу, не довів, що ДП Луцьким СГК при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року порушено пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 9 525 600,00 грн.
		Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Оскільки відповідачем, Луцькою  ОДПІ, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2012 року  №0001492301, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). 
		Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню повністю, то на користь позивача слід присудити понесені витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2 146,00 грн., що підтверджується  квитанцією від 15 червня 2012 року №516 (а.с.2).
		Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість»,  суд  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат до Луцької об'єднаної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 01 березня 2012 року № 0001492301 задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 01 березня 2012 року № 0001492301. 
		Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат судові витрати у сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок). 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		 
		 
		Суддя                                                                                                            В.І.Смокович 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 25 липня 2012 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...