Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-15423св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		 13 липня 2012  рокум. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Мазур Л.М.,                            Маляренка А.В.,                    Матвєєвої О.А.,                      
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос» АТХК «Київміськбуд» в особі ЖУ «Лівобережне» (далі по тексту - ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне»), комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - КП «ГІОЦ») про повернення безпідставно отриманих коштів та зобов'язання укласти договір відповідно до Типового договору, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Києва від                        6 березня 2012 року,  
		в с т а н о в и л а :
		 
		У березні 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з вищевказаним позовом, який уточнили у процесі розгляду справи і просили суд:
		- зобов'язати ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне» та/або КП «ГІОЦ» виплатити ОСОБА_4 безпідставно сплачені нею грошові кошти в сумі                     11944 грн. 82 коп.;
		- зобов'язати ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне» та/або КП «ГІОЦ» виплатити ОСОБА_5 безпідставно сплачені ним грошові кошти в сумі                     8147 грн. 96 коп.;
		- зобов'язати ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне» укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_4 відповідно до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;
		- зобов'язати ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне» укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_5 відповідно до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне», КП «ГІОЦ» про стягнення грошових коштів відмовлено.
		З рішенням місцевого суду не погодився ОСОБА_5, який оскаржив його до апеляційного суду, пославшись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_5 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ДП «Екос» в особі ЖУ «Лівобережне», КП «ГІОЦ» про повернення безпідставно отриманих коштів та зобов'язання укласти договір відповідно до Типового договору.
		В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		У касаційній скарзі ОСОБА_5, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з урахуванням доводів апелянта та касатора.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення КП «ГІОЦ» на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
		Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 керувався положеннями                      ст. ст. 322, 525, 526 ЦК України та виходив із того, що позивачі не перебували в будь-яких відносинах з КП «ГІОЦ».
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_5 та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні його позовних вимог, керувався положеннями               ст. ст. 322, 639, 641, 642, 644, 1212 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав зобов'язувати відповідача-1 укласти з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства; також дійшов обґрунтованого висновку про те, що в результаті отримання позивачем зазначених рахунків, відповідач здійснював оферту в укладенні договору про надання послуг, а позивач ОСОБА_5, який не відмовлявся від послуг та оплачував ці рахунки здійснював акцепт; за таких обставин, апеляційний суд правильно зазначив про відсутність підстав згідно ст. 1212 ЦК України для зобов'язання відповідачів повернути ОСОБА_5 кошти, сплачені ним за спожиті послуги. 
		Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
		 
		 
		На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2012 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Колегія суддів:
		 
		Мазур Л.М.                             Маляренко А.В.                         Матвєєва О.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...