Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-24812св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		 25 липня 2012 року                                               м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого Гвоздика П.О.,                           
		суддів:                     Горелкіної Н.А.,                                        Євграфової Є.П.,
		                                                                                  Журавель В.І.,                                  Іваненко Ю.Г.,
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання права власності та визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від            10 травня 2011 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до               ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") про визнання права власності на частину квартири та визнання недійсним договору іпотеки. 
		Зазначав, що з 2002 року вони разом із ОСОБА_5 проживали однією сім'єю у квартирі АДРЕСА_1, що належала відповідачці на праві власності, вели спільне господарство, разом проводили вільний від роботи час та несли спільні витрати на утримання квартири, придбання меблів і побутової техніки, продуктів харчування та одягу, ремонту квартири, спільний відпочинок тощо. Між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. 
		Від фактичних шлюбних відносин у них народився син - ОСОБА_6,        ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		26 березня 2008 року за спільні кошти вони придбали трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 
		Проте в порушення вимог ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку",              ст. 5 ЦК України, ст. 65 СК України, без його згоди як співвласника спірної квартири, 26 березня 2008 року ОСОБА_5 передала в іпотеку Відкритому акціонерному товариству "Універсал Банк" (з 3 грудня 2009 року                         ПАТ "Універсал Банк") вищезазначену квартиру.
		На підставі викладеного ОСОБА_4 просив суд визнати за ним право власності на частину спірної квартири та визнати недійсним договір іпотеки від 26 березня 2008 року на підставі ч. 2 ст. 65 СК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України.
		 
		Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 27 грудня               2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від                10 травня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2011 року, позов  ОСОБА_4 задоволено: визнано за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 визнано договір іпотеки зазначеної квартири, укладений між ВАТ "Універсал Банк" та  ОСОБА_5 26 березня 2008 року недійсним; стягнуто в рівних частках з ОСОБА_5 та ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_4 1820 грн. судових витрат.
		 
		Постановою Верховного Суду України від 16 травня 2012 року заяву ПАТ "Універсал Банк" про перегляд судових рішень з підстав неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах задоволено частково: ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2011 року, якою залишено без змін рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 грудня               2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2011 року  скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		 
		У касаційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		 
		Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач і відповідачка з 2002 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, а відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку (заставу) лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників, тому договір іпотеки є недійсним, оскільки не було нотаріально посвідченої в письмовій формі згоди ОСОБА_4
		 
		Однак з таким висновком судів погодитись не можна.
		 
		Під час розгляду справи судами встановлено, що з 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах. 
		26 березня 2008 року на ім'я ОСОБА_5 придбано трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		26 березня 2008 року між ОСОБА_5 і ПАТ "Універсал Банк" було укладено договір про надання кредиту на придбання майна в сумі                    315000 доларів США з терміном дії до 10 березня 2038 року та сплатою               11,95 % річних за користування кредитними коштами, що дорівнює еквіваленту 1590750 грн. за курсом Національного банку України на день укладення договору. 
		З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_5 та ПАТ "Універсал Банк" було укладено договір іпотеки від 26 березня 2008 року, згідно з яким ОСОБА_5 передала вищевказану квартиру в іпотеку. 
		Відповідно до тексту договору купівлі-продажу спірної квартири від               26 березня 2008 року покупець ОСОБА_5 стверджувала, що придбаває вказану квартиру за власні кошти, оскільки на момент її придбання у шлюбі ні з ким не перебуває. 
		На забезпечення виконання кредитного зобов'язання за договором між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_5 26 березня 2008 року було укладено оспорюваний договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_5 передає в іпотеку спірну квартиру, що належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2008 року.
		 
		За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
		 
		Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 74 CK України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 
		За змістом ст. ст. 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
		Відповідно до ст. 578 ЦК України та ст. 6 Закону України "Про іпотеку" майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.
		 
		Однак, задовольняючи позов, місцевий суд не звернув уваги на те, що встановлення як факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, так і належності їм майна на праві спільної сумісної власності пов'язується з набранням законної сили рішенням суду (10 травня 2011 року) та з тим,  що на момент укладення оспорюваного правочину (26 березня 2008 року) єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) була ОСОБА_7
		 
		Апеляційний суд вказані обставини також залишив поза увагою та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		З огляду на викладене, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові. 
		 
		Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		в и р і ш и л а : 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.  
		Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27 грудня                2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2011 року скасувати.
		У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання права власності та визнання договору іпотеки недійсним відмовити. 
		Рішення оскарженню не підлягає.
		          Головуючий    П.О. Гвоздик         Судді:    Н.А. Горелкіна  Є.П. Євграфова   В.І. Журавель  Ю.Г. Іваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...