Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-4322/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2012.
Дата набрання законної сили: 21.11.2013
Результат оскарження 21.11.2013 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 13 серпня 2012 року                     № 2а-4322/12/2670
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберди В.І. при секретарі судового засідання  Віруцькій О.В.  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом Партії Зелених України до  Київської обласної ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Київське лісове господарсьво", Козинська сільська рада Обухівського району київської області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Обухівська районна державна адміністрація    про визнання незаконним та скасування рішення від 19.02.2004 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Позивач -Партія Зелених України звернувся до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Київської обласної ради від 19.04.2004 р. №161-12-XXIV.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без погодження з первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не розроблені відповідні проекти землеустрою з організації та встановлення зміни меж території ландшафтних заказників місцевого значення «Обухівський»та «Заплавний». Проекти землеустрою не проходили державну експертизу відповідно до законодавства.
		Крім того, позивач зазначає, що всупереч вимог ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»в додатках до оскаржуваного рішення немає жодного документу про схвалення пропозиції (клопотань) державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області щодо вилучення земельних ділянок зі складу заказника «Заплавний». Зазначене на думку позивача вказує на протиправність рішення та необхідність його скасування як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та Конституції України.
		Також позивач зазначає, що відсутність встановлених меж та відсутність проектів землеустрою з організації та встановлення зміни меж території ландшафтного заказника місцевого значення «Обухівський», ландшафтного заказника місцевого значення «Заплавний» суттєво обмежує права позивача, передбачені статтею 13 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а саме права на участь в управлінні територіями та об'єктами ландшафтного заказника місцевого значення «Обухівський».
		Відповідач - Київська обласна рада - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що оскаржуване рішення приймалось виходячи із наявних документів, а саме: наукового обґрунтування необхідності створення відповідних об'єктів природно-заповідного фонду, картографічних матеріалів, погодження землевласників. Крім того представник відповідача пояснив, що оскаржуване рішення було предметом судового розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради про скасування пунктів 2 -6 рішення Київської обласної ради від 19.04.2004 р. №161-12-XXIV, яке рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2007 рокузалишено без задоволення. Зазначене рішення набрало законної сили.
		Також представник відповідача зазначив, що з позовної заяви не вбачається як оскаржуване рішення впливає на права та інтереси позивача.
		Треті особи по справі без самостійних вимог на предмет спору -Державне підприємство «Київське лісове господарство», Козинська сільська рада Обухівського району Київської області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в київській області, Обухівська районна державна адміністрація письмових пояснень по суті позовних вимог не надали, проте в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.
		09.07.2012 р. в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб-1, 3. Представники позивача та відповідача та третіх осіб-2, 4 проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи, що треті особи у справі, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду справи, не прибули в судове засідання, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи а порядку письмового провадження.
		Ухвалою від 13.08.2012 р. позивачу поновлено строк на звернення до суду з зазначеною вимогою.
		Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Київської обласної ради від 01.04.2003 р. №83-07-ХХIV «Про нововиявлені території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області»оголошено заказником місцевого значення «Заплавний»на землях Козинської селищної ради в межах Обухівського району без вилучення земель у землекористувачів.
		05.03.2002 р. рішенням Київської обласної ради за №327-20-ХХІІІ було створено заказник місцевого значення «Обухівський»на землях Київського держлісгоспу, Козинського лісництва площею 298,5 га.
		Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Заплавний»передбачено, що його оголошено об'єктом природно-заповідного фонду рішенням Київської обласної ради від 01.04.2003 р. №89-07-ХХIV. Його площа становить 52,0 га, розташований в адміністративних межах смт. Козин Обухівського району. Межі заказника виносяться в натуру із встановленням межових, інформаційно-охоронних знаків, інформаційних щитів. Його контури наносяться на планово-картографічні матеріали землеустрою. Зміна меж категорії та скасування статусу території заказника проводиться згідно з ст.ст. 51 -53 цього Закону України «Про природно-заповідний фонд України»(а.с. 14 - 17).
		Охоронним зобов'язанням Козинська селищна рада прийняла на себе обов'язки забезпечувати додержання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 18).
		Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Обухівський»передбачено, що даний об'єкт природоохоронного значення площею 298,5 га в межах Обухівського району на території Київського держлісгоспу, Козинського лісництва був оголошений рішенням Київської обласної ради від 05.03.2002 р. №327-20-ХХІІІ.  Межі заказника виносяться в натуру із встановленням межових, інформаційно-охоронних знаків, інформаційних щитів. Його контури наносяться на планово-картографічні матеріали землеустрою. Зміна меж категорії та скасування статусу території заказника проводиться згідно з ст.ст. 51 -53 цього Закону України «Про природно-заповідний фонд України»(а.с. 20 - 22).
		Землекористувачі -Київський держлісгосп, Київське державне лісогосподарське об'єднання «Київліс»на підставі Охоронного зобов'язання від 25.03.2002 р. прийняли на себе обов'язок дотримуватись вимог заповідного режиму на території ландшафтного заказника місцевого значення «Обухівський».
		19.02.2004 р. Київською обласною радою за поданням Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»та п. 24 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було прийняте оскаржуване рішення №161-12-XXIV «Про зміну меж об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області»(а.с. 9 -10).
		Пунктом 1 зазначеного рішення змінено межі ландшафтного заказника місцевого значення «Обухівський», затверджені рішенням Київської обласної ради від 05.07.2002 р. №327-20-ХХІІІ, шляхом включення до його складу лісових кварталів згідно з додатком до цього даного рішення, та затверджено його загальну площу в розмірі 625,5 га (а.с. 11).
		Згідно з п. 2 оскаржуваного рішення внесено зміни до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Заплавний», затверджених рішенням Київської обласної ради від 01.04.2003р. № 89-07-ХХІV, а саме: 
		-          включено до складу заказника «Заплавний»острів Ольжин та придамбову територію загальною площею 213,0 га згідно зі схемою ділянок без вилучення земель у землекористувачів;
		-          вилучено зі складу заказника «Заплавний»земельні ділянки площею 42,0 га, що втратили наукову та екологічну цінність згідно зі схемою розташування земельних ділянок, зі скасуванням щодо цих ділянок статусу територій природно-заповідного фонду.
		Відповідно до пункту 3 рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 р. №161-12-XXIV затверджено межі ландшафтних заказників місцевого значення «Обухівський», «Заплавний»без вилучення земель у землекористувачів згідно з відповідними проектами землеустрою.
		Пунктами 4 -6 доручено Державному управлінню екології та природних ресурсів в Київській області, Обухівській районній державній адміністрації, Київському державному лісогосподарському об'єднанню «Київліс»відповідно забезпечити внесення змін до положень про заказники «Обухівський», «Заплавний»; забезпечити передачу їх територій під охорону підприємств, установ, організацій, у віданні яких вони перебувають з оформленням охоронних зобов'язань; внести зміни щодо площ природно-заповідного фонду до відповідних планово-картографічних матеріалів землевпорядкування та лісовпорядкування.
		Судом встановлено, що оскаржуване рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 р. №161-12-XXIV було прийнято за поданням Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області, погодженим Обухівською районною державною адміністрацією, Обухівською районною радою, Козинською селищною радою, Обухівського районного відділу земельних ресурсів, а також на підставі наукового обґрунтування щодо доцільності зміни меж заказника Наукового центру заповідної справи Мінекоресурсів України.
		На підставі оскаржуваного рішення Київський держлісгосп, Київське державне лісогосподарське об'єднання «Київліс»склали 02.08.2004 р. нове охоронне зобов'язання, яким прийняли на себе обов'язок забезпечити додержання вимог заповідного режиму на території ландшафтного заказника місцевого значення «Обухівський».
		Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. 
		Право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище в об'єктивному значенні означає закріплену законодавством і забезпечувану державою можливість суб'єкта проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоди здоров'ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних фізичних і духовних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання вимог екологічної безпеки, а у випадку їх порушення - звертатись за захистом порушеного права до компетентних органів.
		Згідно з частиною першою статті 36 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про політичні партії в Україні», ст. 2 Закону України «Про об'єднання громадян»громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		В Законі України «Про політичні партії в Україні»закріплено конституційну норму, за якою встановлення обмежень права громадян об'єднуватися у політичні партії та реалізувати їх цілі допускається в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Основним Законом України (п. 3.1 рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 р. №2-рп/2007 р. у справі №1-2/2007).
		Статутом Партії Зелених України визначено, що позивач є політичною партією, яка створена на основі єдності громадян, об'єднаних на добровільних засадах спільною ідеєю забезпечення для кожної людини права на гідне життя в екологічно безпечному середовищі. Основною метою Партії Зелених України є сприяння створенню умов для сталого, екологічно збалансованого розвитку України та забезпечення інтересів її громадян шляхом узгодження економічних потреб із інтересами захисту довкілля та збереження природних ресурсів, захисту здоров'я нації, гармонізації суспільних відносин, а також взаємодії суспільства і навколишнього середовища, захисту прав людини і демократичних свобод та участь у виборах та інших політичних заходах (а.с. 43 - 59).
		Відповідно до ст.ст. 8, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»одним із засобів збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду є здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання, участь громадян у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об'єктів, внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
		Статтею 13 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»визначено, що об'єднання громадян, статутами яких передбачена діяльність у галузі охорони навколишнього природного середовища, мають право на участь в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, зокрема, шляхом: внесення пропозицій щодо організацій нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду, забезпечення їх охорони, ефективного використання і відтворення природних комплексів та об'єктів; сприяння державним органам в їх діяльності у цій сфері; участі у встановленому порядку у проведенні екологічної експертизи об'єктів, що негативно впливають чи можуть негативно вплинути на стан територій та об'єктів природно-заповідного фонду; участі у контролі за додержанням режиму таких територій та об'єктів; здійснення відповідно до законодавства України інших заходів, передбачених їх статутами.
		Статтею 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено право кожного на оскарження у судовому порядку рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
		Таким чином, позивач як колективне об'єднання громадян також не обмежений у здійсненні права на оскарження у судовому порядку рішень, що порушують вимоги законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічних прав громадян.
		Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України (ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»громадські природоохоронні об'єднання мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських об'єднань.
		Статтями 8, 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та законності, відповідно до яких людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. 
		Згідно з пунктом 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корецький та інші проти України»від 03.04.2008 р. одним з найважливіших аспектів права на свободу об'єднання у політичні партії, громадські організації, передбаченого ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є можливість заснувати юридичну особу з метою діяти колективно в сфері спільних інтересів.
		При цьому, у пункті 89 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стілл та Морріс проти Великобританії»від 15.05.2005 р. вказується, що в демократичному суспільстві навіть невеликим об'єднанням громадян (зокрема, таким як організація «Грінпіс Лондон») державою має бути забезпечена можливість виконувати їх цілі ефективно, оскільки існує значний громадський інтерес до таких об'єктів їх захисту, як здоров'я населення та навколишнє природне середовище.
		Враховуючи статутні цілі та завдання Партії Зелених України, а також те, що охоронюваний законом інтерес позивача як політичного об'єднання громадян в розрізі рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004, ст.ст. 8, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст. 9, 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»полягає у здійсненні громадського контролю та захисті прав громадян на екологічно безпечне навколишнє середовище, забезпечення дотримання особливого режиму охорони об'єктів природно-заповідного фонду України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав у позивача для звернення до суду з даним позовом.
		Згідно з ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються такі питання прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом.
		Заказниками в силу приписів ст.ст. 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. На території заказника обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
		Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»зміна меж, категорії та скасування статусу територій об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 цього Закону.
		Згідно з ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»у разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях про зміну меж об'єктів природно-заповідного фонду проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.
		На підставі результатів погодження клопотань органи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях забезпечують розробку проектів змін меж об'єктів природно-заповідного фонду.
		Розробка проектів змін меж регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях.
		Судом встановлено, що всупереч ст.ст. 51 - 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»проекти зміни меж ландшафтних заказників місцевого значення «Обхівський», «Заплавний»не розроблялися та оскаржуваним рішенням Київської обласної ради від 19.02.2004 р. №161-12-XXIV не затверджувалися.
		Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції, чинній станом на день прийняття оскаржуваного рішення) передбачалось, що землі природно-заповідного фонду -це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення. 
		З метою забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів статтею 183 ЗК України передбачено встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
		Пунктом 2.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Заплавний»передбачено, що землі даного об'єкту природно-заповідного фонду належать до цінної природної ділянки заплавного ландшафту річок Дніпро та Козинка.
		Крім того, відповідно до охоронного зобов'язання від 25.03.2002 р. ландшафтний заказник місцевого значення «Обухівський»є унікальним лісовим масивом з рідкісними рослинними угрупуваннями та рідкісними видами рослин.
		Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду.
		Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.
		Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ст. 20 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
		Враховуючи зазначене, а також зміст пункту 3 оскаржуваного рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 р. №161-12-XXIV, яким передбачалось затвердження меж ландшафтних заказників місцевого значення «Обухівський», «Заплавний»без вилучення земель у землекористувачів згідно з відповідними проектами землеустрою, суд приходить до висновку про неправомірність зміни меж даних заказників без попередньої розробки проектів землеустрою зі зміною цільового призначення земель, які вилучаються.
		Згідно з ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
		Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність прийнятого ним рішення. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Партії Зелених України підлягають задоволенню. 
		Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 р. №161-12-XXIV «Про зміну меж об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області».
		 
		 
		Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...