Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 4-3321/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		Справа №  4-3321/12 
		П О С Т А Н О В А
		 
		22 вересня 2012 року 
		суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І. при секретарях Гуцинюку Я.І., Захаровій Ю.В., за участю прокурора Красножона Є.О., адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Баклана Т.В. від 26.12.2011  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 зі скаргою на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Баклана Т.В. від 26.12.2011  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України.
		В обґрунтування поданої скарги адвокатом зазначається, що оскаржувана ним постанова винесена за відсутності достатніх на те приводів, підстав та достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, визначених законом,  постанова є незаконною та необґрунтованою.  Просить оскаржувану постанову скасувати.
		Безпосередньо посилається на те, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не здобуто жодних даних, які б вказували на обізнаність ОСОБА_2 спрямування грошових коштів, в розмірі 40 000 доларів США, на дачу хабара працівникам Генеральної прокуратури України. Вважає, що жодних підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у слідчого не було.
		В судовому засіданні 17.08.2012 заявник за скаргою адвокат ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати.
		В судове засідання з розгляду скарги 22.08.2012 заявник за скаргою -адвокат ОСОБА_1 не з'явився, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Також в судове засідання не з'явилися особа, в інтересах якої подано скаргу ОСОБА_2 та особи, заяви яких про злочин містяться в матеріалах, що стали приводами та підставами для винесення оскаржуваних постанови ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про час, дату та місце розгляду скарги вказані особи повідомлялись вчасно та належним чином. Судом з урахуванням поданого клопотання заявника, належного повідомлення інших осіб, що стверджується зворотними повідомленнями про вручення судових повідомлень, думки прокурора, вимог ст. 236-8 КПК України, визнано можливим  розгляд справи у їх відсутність.
		Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав, просив залишити її без задоволення, вважає, що  скарга на постанову про порушення кримінальної справи є безпідставною, оскільки кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України, за наявності достатніх на те приводів та підстав, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України.
		Дослідивши надані матеріали, на підставі яких винесена оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи від 26.12.2011, дослідивши матеріали скарги,   заслухавши думку прокурора, приходжу до наступних висновків.
		Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Баклана Т.В. від 26.12.2011 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України /Т.1 а.м.101-102/.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
		Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали  підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
		Відповідно до ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви окремих громадян; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто  кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
		Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, за якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2, виходячи з кваліфікуючих ознак цього злочину згідно оскаржуваної постанови, полягають у наступному: за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України -замах на давання хабара.
		Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи, приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, що узгоджується та відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України.
		Між тим, що відповідно до вимог ст. 98 КПК України постанова про порушення кримінальної справи повинна бути винесена уповноваженою на те особою, а згідно вимог п. 2.8 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №66/13-ок, 24.06.2004, у разі безпосереднього виявлення ознак злочину прокурорський працівник негайно доповідає про це рапортом керівнику прокуратури або самостійного підрозділу для вжиття передбачених кримінально-процесуальним законом заходів.
		В наданих суду матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, відсутні як рапорт слідчого  щодо безпосереднього виявлення ознак злочину, так і резолюція прокурора, щодо проведення перевірки.
		Відтак, суд приходить до висновку про винесення оскаржуваної постанови не уповноваженою особою.
		Також відповідно до оскаржуваної постанови, постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Матьовки Ю.С. від 09.03.1998 року у кримінальній справі № 49-842, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 49-800 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_2, а саме на квартиру АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та офісне приміщення по АДРЕСА_5.
		Даним нерухомим майном управляла ОСОБА_7 на підставі договору - доручення № 0105-11 від 1 травня 2011 року, укладеному між нею та ОСОБА_2 і була, як і ОСОБА_2, обізнана про існування заборони (арешту) Генеральної прокуратури України на відчуження вказаних квартир та офісного центру. У травні 2011 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_7 вступила у злочинний зговір із ОСОБА_8 та вони дійшли згоди про зняття арешту, шляхом дачі хабара службовим особам Генеральної прокуратури України, з нерухомого майна належного на праві власності ОСОБА_2, а саме: квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та офісного приміщення по АДРЕСА_5 з метою їх подальшого продажу. При цьому ОСОБА_7, діючи спільно і узгоджено із ОСОБА_8, у телефонних розмовах та шляхом відправлення електронних листів за допомогою мережі Інтернет з належної їй електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, схилила його до дачі хабара у сумі 40000 доларів США службовим особам Генеральної прокуратури України з метою реалізації вказаного злочинного плану. При цьому ОСОБА_7, яка заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилась із ОСОБА_2 про спільне його вчинення, діяла з корисливих мотивів, оскільки обумовила з останнім одержання нею грошової винагороди у розмірі 2 % від вартості нерухомого майна ОСОБА_2, яке мало бути продано після зняття арешту.
		Після цього, 04.06.2011 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_7 за змовою з ОСОБА_2, сприяючи йому у даванні хабара працівникам Генеральної прокуратури України, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_8, прибули до ресторану «Сохо»за адресою: м. Київ, вул. Артема, 82, де ОСОБА_7 одержала від невстановлених слідством осіб передані ОСОБА_2 із Сполучених штатів Америки грошові кошти у сумі 40 000 доларів СІЛА, що за курсом НБУ станом на 04.06.2011 року складало 318 940 гривень. В цей же день ОСОБА_7, перебуваючи у офісному приміщенні по АДРЕСА_5, на виконання домовленості з ОСОБА_2, передала вказані грошові кошти у сумі 40 000 доларів США ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_7, що вказані грошові кошти будуть передані ним як хабар працівникам Генеральної прокуратури України, які знімуть арешт з квартири АДРЕСА_1 та іншої нерухомості ОСОБА_2 Одержаними від ОСОБА_2 та ОСОБА_7 грошовими коштами у сумі 40 000 доларів СІЛА ОСОБА_8 заволодів та розпорядився на власний розсуд.
		Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 виконали усі дії, які вважали необхідними для давання хабара службовим особам Генеральної прокуратури України за зняття арешту з нерухомого майна останнього, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
		Таким чином, всупереч вимогам ст. 98 КПК України в оскаржуваній постанові слідчим не зазначено підстав до порушення даної кримінальної справи. Натомість слідчим в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи вказано, що підставою для її порушення є власне наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, між тим як підставами до порушення кримінальної справи можуть бути виключно достатні дані, які   вказують на ознаки злочину, а  не навпаки.
		Між тим, достатність даних, що вказують на ознаки злочину, необхідно розглядати при застосуванні до їх характеру та об'єму. За своїм характером дані, що можуть бути визнані достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певне кримінально каране діяння або бездіяльність. Недопустимо порушення кримінальної справи на підставі будь-яких припущень або даних, достовірність яких викликає сумнів чи неясності.
		Використання даних, достовірність яких не з'ясована в ході перевірки в порядку ст. 97 КПК України і зміст яких поставлено в залежність від певних умов, для прийняття рішення про порушення кримінальної справи є недопустимим.
		Суд  при дослідженні матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, не може погодитись про достатність даних для порушення кримінальної справи, оскільки наявні в досліджених матеріалах кримінальної справи заявах ОСОБА_4 /Т.1 а.м. 171/, ОСОБА_5 /Т.1 а.м. 172/, копії постанови про скасування  арешту на майно від 044.07.2011 /Т.1 а.м. 178/, витязі про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запису) /Т1 а.м.185-186/, протоколах допиту ОСОБА_4 від 02.09.2011 /Т.1 а.м. 188 -192/, протоколах допиту ОСОБА_5 /Т.1 а.м.193-197/, протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 02.09.2011 /Т.1 а.м. 198-201/, протоколах допиту ОСОБА_10 від 02.09.2011, від 08.09.2011, від 21.10.2011 /Т.1 а.м.201-209, Т.2 а.м. 39 -40, Т.4 а.м. 20-22, Т.4 а.м. 85 -93/, протоколах допиту ОСОБА_11 від 02.09.2011, від 08. 09.2011, від 20.10.2011 /Т.1 а.м.214- 215,  Т.2 а.м. 27 -28, Т.3 а.м. 31 -34, Т.4 а.м. 53-62/, протоколі допиту ОСОБА_12 від 02.09.2011 /Т.1 а.м.219-224/, договорі - доручення № 0105-11 від 11.05.2011 /Т.1 а.м. 237-242/,  протоколах допиту ОСОБА_7 від 03.09.2011, від 09.09.2011, від 27.10.2011 від 05.11.2011 /Т.2 а.м. 14 -20, Т.4 а.м. 42 -46, Т.4 а.м.103-132, Т.4 а.м. 136-146/, протоколі очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 від 03.09.2011 /Т.2 а.м. 50 -53/, протоколі обшуку від 03.09.2011 /Т.2 а.м. 76 -81/, протоколі огляду від 10.10.2011 /Т.2 а.м. 82 -85/, протоколах огляду від 03.09.2011, від 21.09.2011, від 01.11.2011, від 14.12.2011  /Т.2 а.м. 89 -96, а.м. 97 -98, а.м. 113 -116, Т.3 а.м. 205 -206, 207- 208/, матеріалах реєстраційної справи № 34461029 /Т.2 а.м. 140 -155/, матеріалах реєстраційної справи № 33497606 /Т.2 а.м. 156 -182/, протоколі відтворення обстановки і обставин події від 27.10.2011 та додатках до нього /Т.4 а.м.72-84/,  протоколі відтворення обстановки і обставин події від 26.10.2011 /Т.4 а.м. 97-102/, протоколах допиту ОСОБА_13 /Т.6 а.м. 1-4, 6-9/, протоколах допиту ОСОБА_14 /Т.6 а.м.14-19, 20-24/, протоколі пред'явлення фотознімків ОСОБА_13 для впізнання /Т.6 а.м. 11-13/, протоколах допиту ОСОБА_15 /Т.6 а.м. 30-36, 38-41/, протоколах допиту ОСОБА_16 /Т.6 а.м. 44-48/, протоколах допиту ОСОБА_17 /Т.7 а.м. 1-3, 6-9/, договорі купівлі - продажу квартири від 22.07.2011 /Т.7 а.м. 4-5/, та протоколах допиту інших осіб, що містяться в  наданих суду матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, протоколі огляду від 26.10.2011 /Т.8 а.м. 1-22/, матеріалах, які містилися в поштовій скриньці  ІНФОРМАЦІЯ_3 /Т.8 а.м. 23-349/, протоколах огляду документів від 01.10.2011, від 22.12.2011 /Т.9 а.м. 76-77, 78-79/, висновку експерта № 283 ікт від 04.11.2011 /Т.9 а.м. 72-79/, висновку експерта № 310 ікт від 02.12.2011 /Т.9 а.м. 90-93/, висновку експерта № 10584/11-11 від  13.12.2011 /Т.11 а.м 58- 65/, висновку судово-почеркознавчої експертизи № 10021/11-11 від 13.12.2011 /Т.12 а.м. 11-18/ не містять жодних даних, які б вказували на передачу ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 40000 доларів США ОСОБА_7 та ОСОБА_18 для подальшої їх передачі в якості хабара працівникам Генеральної прокуратури України чи хоча б на домовленість щодо передачі коштів саме в якості хабара.
		Також суд не може прийняти до уваги доводи, які містяться в протоколі додаткового допиту  ОСОБА_7 від 27.12.2011 /Т. 14 а.м. 100-103/ та у копії вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2012 у кримінальній справі № 2610/681/12 /Т.14 а.м. 108-114/, оскільки означені документи датовані після винесення оскаржуваної постанови, а у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, суд при розгляді справи за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи перевіряє  наявність приводів і достатніх даних, які б стали підставами до порушення кримінальної справи.
		Одночасно суд погоджується з позицією заявника за скаргою про відсутність будь-якої змови у ОСОБА_2 з ОСОБА_7 про передачу хабара працівника ГПУ, оскільки вказані твердження знайшли своє відображення у наявних в наданих суду матеріалах заяві ОСОБА_2 від 23.09.2012 та додатках до неї /Т. 2 а.м. 120-145/ та заяві ОСОБА_2 від 18.10.2011 з додатками /Т.1 а.м.150-186/.
		Виходячи з викладеного, наданих матеріалів перевірки, не вдаючись до оцінки даних, приходжу до висновку, що відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, в діях ОСОБА_2 при винесенні постанови у слідчого не було, а тому, відповідно, не було підстав для порушення даної кримінальної справи, в зв'язку з чим постанова слідчого від 26.12.2011 підлягає скасуванню.
		Керуючись Постановою Пленуму ВСУ №6 від 04.06.2010, Рішеннями Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, № 12-рп/2011 від 20.10.2011 ст. 94, ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Баклана Т.В. від 26.12.2011  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України -задовольнити.
		Постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Баклана Т.В. від 26.12.2011  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України - скасувати.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
		 
		Суддя                                                                      О.І. Царевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...