Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21/069-12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2012.
Дата набрання законної сили: 26.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		 
		"20" серпня 2012 р.                                                                  Справа № 21/069-12
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи 
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1», м. Київ
		до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек», м. Київ
		    2. Дибинецької сільської ради, Київська обл., с. Дибинці 
		про визнання договору недійсним 
		 
		за участю представників:
		від позивача: Радкевич С.О. (довіреність б/н від 29.11.2011р.)
		від відповідача 1: Чернега В.О. (довіреність 15/10 15.10.2011р.)
		від відповідача 2: не з'явився 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		07.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-1»(далі-ТОВ «Енергія-1»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек»(далі-ТОВ «ПКС «Енерготек»/відповідач 1) та Дибинецької сільської ради (далі-відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.10.2010р.
		Відповідач 1 позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		У відповідності до наявних в матеріалах справи пояснень відповідача 2, останній позов визнав у повному обсязі.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2012р. порушено провадження у справі №21/069-12 та призначено справу до розгляду на 18.06.2012р.
		Ухвалами господарського суду Київської області від 18.06.2012р. та 09.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 09.07.2012р. та 23.07.2012р. відповідно.
		19.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено.
		23.07.2012р. через канцелярію господарського Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
		В судових засідання 23.07.2012р. та 30.07.2012р. оголошувалась перерва до 30.07.2012р. та 20.08.2012р. відповідно.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.10.2010р. між Дибинецькою сільською радою (далі-орендодавець) та ТОВ «ПКС «Енерготек»(далі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку площею 0,9928 га, що знаходиться в межах населеного пункту с. Дибинці, вул. Надросся, 10А, Богуславського р-ну, Київської обл., для обслуговування та експлуатації будівлі ГЕС та її зовнішнього обладнання та водного резерву.
		Договір зареєстрований у Богуславському районному відділі «Київська обласна філія «ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.10.2010р. за №041093700231.
		30.12.2011р. між Фондом державного майна України (далі-продавець) та ТОВ «Енергія-1»(далі-покупець) укладено договір №545 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Дибинецької ГЕС, який розташований за адресою: Київська обл., с. Дибинці, вул. Надросся, 10А. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іщук Л.А. 30.12.2011р. та зареєстрований в реєстрі за №2678.
		Посилаючись на те, що за вищезазначеним договором оренди було передано в оренду земельну ділянку, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно (цілісний майновий комплекс Дибинецької ГЕС), що порушує права та законні інтереси останнього, як власника, позивач просить суд визнати Договір недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
		Крім того, в обґрунтування заявленої позовної вимоги, позивач зазначає, що Договір не містить істотних умов, визначених ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, що, на його думку, також є підставою недійсності Договору. 
		Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
		Приписами статей 1, 2, 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. 
		Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
		Позивачами визначено ті підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. 
		Таким чином, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Пунктами 8 та 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що у відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
		Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Водночас, судом встановлено, що позивач не є стороною спірного договору оренди.
		Посилання ж позивача на порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів переданням за Договором в оренду земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно судом оцінюються критично з огляду на те, що договір оренди було укладено між відповідачами 18.10.2010р., у той час як договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Дибинецької ГЕС був укладений позивачем 30.12.2011р. 
		З огляду наведеного, права та законні інтереси, на захист яких було подано позов у даній справі, у позивача, як власника майна, виникли лише з 30.12.2011р., тобто після укладання спірного договору оренди.
		Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суб'єктний склад, характер правовідносин, а також враховуючий недоведеність позивачем порушення умовами Договору його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання Договору недійсним є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
		Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 1, 2, 21, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		. 
		 
		 
		 
		Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
		 
		 
		 
		Повне рішення складено 21.08.2012р.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                    В.А. Ярема

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...