Справа № 22-1620 2007р. Головуючий
у першій інстанції - Задорожна Л.І.
Категорія 27 Доповідач
- Черниш Т.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10
жовтня 2007 року Колегія
суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного
суду Кіровоградської області в складі:
головуючого -
Кривохижі В.І.,
суддів - Черниш
Т.В., Чорнобривець О.С.,
при
секретарі Харабарі О.В.,
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
Станіславовича
на рішення Гайворонського районного суду від 14 червня 2007 року,
встановила:
В серпні
2006 року ОСОБА_1звернулась з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та
відшкодування моральної шкоди. Посилалась на те, що 24 вересня 2005 року
приблизно о 18 год.30 хв. в приміщенні магазину, належному сім»ї ОСОБА_3.
остання безпричинно образила її, позивачку, обзиваючи нецензурними словами,
звинувачувала в чаклунстві, чим принизила її людську гідність, спричинила
моральні страждання, тому просила зобов»язати відповідачку вибачитись та
відшкодувати моральну шкоду, розмір якої після уточнення позовних вимог
визначила в 1700 грн.
Заперечуючи
проти позову, 19 жовтня 2006 року ОСОБА_3 пред»явила зустрічний позов до
ОСОБА_1., ОСОБА_4, а ОСОБА_5 - до ОСОБА_6 про стягнення компенсації в розмірах
відповідно 500, 500 та 1500 грн. за моральну шкоду, заподіяну відповідачами. В
позовній заяві зазначали, що 24 вересня 2005 року саме ОСОБА_1. та ОСОБА_4
перебуваючи в нетверезому стані, в приміщенні магазину, де працювала ОСОБА_3., вимагали
повернути 24 грн., що залишились від поштового переказу співмешканця ОСОБА_4,
затіяли скандал, висловлювались на її адресу брутальною лайкою. 9 жовтня 2005
року о 19 год. 30 хв. до магазину зайшов син ОСОБА_1. ОСОБА_2 який їх ображав,
вчинив бійку з ОСОБА_5, побив його, заподіявши тілесні ушкодження та моральну
шкоду.
7
листопада 2006 року ОСОБА_6звернувся до ОСОБА_5 з зустрічним позовом про захист
честі і гідності та стягнення 1700 грн. на відшкодування моральної шкоди,
мотивуючи вимогу тим, що саме ОСОБА_5. застосував силу до нього,ОСОБА_6, порвав
светр, коли він 9 жовтня 2005 року намагався вияснити, чому 24 вересня дружина
ОСОБА_5 образила його матір.
Відповідними
ухвалами від 20 жовтня та 7 листопада 2006 року суд зазначені позови об»єднав в
одне провадження і рішенням від 14 червня 2007 року відмовив в задоволенні
позовів ОСОБА_1. до ОСОБА_3. таОСОБА_6 до ОСОБА_5 Зустрічні позови ОСОБА_3. та
ОСОБА_5 задовольнив частково, постановивши про стягнення з ОСОБА_1. на користь
ОСОБА_3. 500 грн., а зОСОБА_6 та користь ОСОБА_5 1000грн. на відшкодування
моральної шкоди та 662 грн. судових
витрат Суд також
прийняв відмову представника ОСОБА_3. від позову до ОСОБА_4 і провадження по
справі в цій частині закрив ухвалою від 14 червня 2007р.
В'
апеляційній скарзі ОСОБА_2. та ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду і
постановити нове, яким задовольнити їхні вимоги та відмовити в позовах
ОСОБА_3., ОСОБА_5 Зазначали, зокрема, що суд не мав правових підстав для
покладення на них відповідальності, неправильно оцінив докази, безпідставно
надав перевагу показам свідків, допитаних за ініціативою ІНФОРМАЦІЯ_1; допустив
порушення ст. 61 Конституції України щодо ОСОБА_7., який вже притягувався до
адміністративної відповідальності за вчинене 9 жовтня 2005р.
В
судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1. повністю підтримала доводи
апеляційної скарги. Інші сторони не з»явилися, про час та місце розгляду справи
повідомлялись належним чином.
Перевіривши
законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303
ЦПК, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи
справу, суд першої інстанції вважав встановленим, що 24 вересня 2005 року в
приміщенні належного ІНФОРМАЦІЯ_1 магазину, що знаходиться в селі Корніловка
Ульянівського району, під час сварки, затіяної ОСОБА_2 ОСОБА_1., остання
висловлювалась грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3., а 9 жовтня 2005
року о 19 год.30 хв. в приміщенні того ж магазину з приводу конфлікту, що мав
місце 24 вересня, виникла сварка та бійка між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, в ході чого
останній заподіяв ОСОБА_5легкі тілесні ушкодження.
Визнавши
за таких обставин вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 обгрунтованими, суд задовольнив їх
позовні вимоги про стягнення компенсації за заподіяну кожному з них моральну
шкоду і відмовив в позовах ОСОБА_2, пославшись на недоведеність і
безпідставність їх вимог.
Однак з
покладеними в основу рішення обгрунтуваннями висновків суду не можна погодитись
в повній мірі.
На думку
колегії суд правильно визначився щодо позову, пред»явленого ОСОБА_2 ОСОБА_1.,
оскільки вона дійсно не довела ті обставини, з якими як з юридичним фактом
пов»язувала свої матеріально-правові вимоги, однак і ОСОБА_3. не надала
переконливих і безспірних доказів, які б свідчили про заподіяння їй моральної
шкоди неправомірними діями ОСОБА_1. Не містять їх і матеріали справи. Як
вбачається з пояснень ОСОБА_4 та свідкаОСОБА_8, на які суд послався в рішенні,
конфлікт, що виник між сторонами 24 вересня 2005 року, мав двобічний характер,
кожна з них діяла неправомірно, однак такі обставини не можуть бути визнані
достатніми для висновку про заподіяння моральної шкоди, зокрема, лише ОСОБА_3.
та покладення на ОСОБА_1. відповідальності за таку шкоду. З огляду на таке
рішення в цій частині підлягає скасуванню з постановлениям нового про відмову ОСОБА_3. в
позові до ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди.
Обставини
конфлікту, що виник 9 жовтня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, судом з»ясовані
достатньо повно. Останнім не спростовані доводи ОСОБА_5. і ОСОБА_3 та належно
оцінені судом докази, зокрема, покази свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10, дані
проведеної дільничним інспектором РВ УМВС перевірки скарги ОСОБА_5, якими
підтверджено, що бійку спровокував ОСОБА_2, він же заподіяв ОСОБА_5легке
тілесне ушкодження, чим спричинив і моральну шкоду. За таких обставин суд
обгрунтовано відмовив ОСОБА_2. в задоволенні його
зустрічного
позову. Наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом
норм матеріального та процесуального законодавства при вирішенні справи в цій
частині.
Проте,
дійшовши вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з нього
на користь ОСОБА_5 компенсації за заподіяну моральну шкоду, при визначенні її
розміру в 1000 грн. не в повній мірі врахував положення п. 9 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в
справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( в редакції постанови
від 25 травня 2001р.). Ця оцінка є дещо завищеною, не підтверджена доказами,
заявлений позивачем розмір нічим не обґрунтовувався. Враховуючи характер та
обсяг моральних страждань, фактичні обставини, за яких була завдана моральна
шкода, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія
суддів вважає за необхідне розмір відшкодування моральної шкоди зменшити до 300
грн., змінивши рішення суду в цій частині.
Факт
притягненняОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинене ним 9 жовтня
2005 року дрібне хуліганство не може бути підставою для звільнення його від
цивільно-правової відповідальності за заподіяну ОСОБА_5неправомірними діями
моральну шкоду. Тому твердження апеляційної скарги про порушення судом вимог
ст. 61 Конституції України є таким, що не грунтується на законі.
Оскільки
суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, стягнув на користь
ІНФОРМАЦІЯ_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 662 грн., необхідно змінити розподіл судових витрат
між сторонами в порядку ст. 88 ЦПК. виходячи з наведених вище підстав для
часткової зміни і скасування оскаржуваного рішення: стягнути зОСОБА_6 на
користь ОСОБА_5 17 грн. судового збору, 30 грн. на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи та 150 грн. за надання правової допомоги. - всього
197 грн.
Керуючись
ст.ст. 23. 201, 297, 1167 ЦК
України, ст.ст.88. 303, 307, 309. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення
Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2007 року в
частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 500 грн. скасувати і в позові
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення
в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1000 грн. на відшкодування
моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнення до 300 грн.
В решті рішення
суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути
з ОСОБА_2на користь ОСОБА_5 197 грн. судових витрат.
Рішення
апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання рішенням
законної сили.