Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2519/297/2012 (2а-79/2012) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   2а/2519/297/2012 (2а-79/2012)                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Гнипа О.І. 
		Суддя-доповідач:  Бужак Н.П. 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		"21" серпня 2012 р.                                                                                                 м. Київ
		 
		Київський  апеляційний адміністративний суд   у складі колегії суддів:
		Головуючого судді Бужак Н. П.
		Суддів  Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
		За участю секретаря  Савін І.В. 
		 
		розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора відділення ДАІ Семенівського РВ УМНС України в Чернігівській області ОСОБА_9 на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 25.04.2012 року  в справі за адміністративним позовом  ОСОБА_3  до старшого інспектора ВДАІ Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_9, міліціонера ІТТ Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_10, Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області про визнання дій незаконними,
		 
		В С Т А Н О В И В
		 
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом про визнання дій працівників міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в частині переслідування його транспортного засобу 09.03.2012 року біля 23 години в напрямку з вулиці Комунальна на вулицю Пролетарська у місті Семенівна незаконними, про визнання дій працівників міліції незаконними в частині застосування відносно позивача після переслідування його транспортного засобу 09.03.2012 року біля 23 години сльозогінного газу та наручників для адміністративного затримання позивача. 
		Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2012 року  позов задоволено частково, визнано протиправним рішення та дії працівників міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо застосування 09.03.2012 року біля 23 години в напрямку з вулиці Комунальна на вулицю Пролетарська у місті Семенівна сльозогінного газу та наручників для адміністративного затримання позивача. У задоволенні позовних вимог було відмовлено.
		Не погодившись із постановою Семенівського районного суду Чернігівської області відповідач старший інспектор ВДАІ Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
		Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Із матеріалів справи вбачається, що з даним позовом позивач звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області, тобто до місцевого загального суду як адміністративного суду.
		Проте, колегія суддів приходить до висновку, що  даний позов не підсудний місцевому загальному суду як адміністративному, виходячи з наступного.
		За змістом ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні адміністративному суду; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних понова день з приводжу обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів.  
		Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадові чи службові особи.
		Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним або окружним адміністративним  судом  за вибором позивача.
		Причому, стаття 21 КАС України визначає, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адмінсуду, а щодо іншої вимоги -місцевому загальному як адміністративному суду, то справу розглядає  окружний адміністративний суд.
		Із позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються незаконні дії працівників міліції, які безпідставно переслідували його транспортний засіб та безпідставно застосували до нього сльозогінний газ і наручники, а відповідачами у справі є посадові особи ОВС та орган державної влади - Семенівський РВ УМВС в Чернігівській області
		Отже, зазначені позовні вимоги  не стосуються дій, рішень чи бездіяльності вищезазначених посадових осіб, пов»язаних зі справою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, спір виник між позивачем, посадовими особами ОВС та органом державної влади, а тому відповідно до ст. 18,21 підсудний окружному адміністративному  суду.
		Відповідно до ст. 198, 202 ч.1 п.4 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне постанову Семенівського районного суду  Чернігівської області скасувати з ухваленням нового рішення, враховуючи наступні встановлені судом обставини у справі.
		Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Семенівського РВ УМВС ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 21.03.2012 року, що прийнята помічником прокурора Семенівського району Чернігівської області на підставі заяв ОСОБА_3 та інших, а також за рапортами ст. інспектора ВДАІ Семенівського РВ УМВС ОСОБА_9, вбачається, що у порушенні кримінальної справи відносно працівників Семенівського УМВС ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовлено у зв'язку з відсутністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ст. 296,365 КК України.
		Підставою для прийняття даної постанови стали події, що відбулися 09.03.2012 року за участю позивача, його родичів та відповідачів.
		Так, як встановлено під час прокурорської перевірки, 09.03.2012 року працівники міліції  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 несли службу в місті Семенівна по вул. Ч. Площа та  на прохання громадянина ОСОБА_6, який звернувся до них за допомогою, поїхали у напрямку вулиці Петровського.
		Побачивши, що  по вулиці рухається автомобіль без  увімкненого світла фар в темну пору доби, відповідачі поїхали за ним, де біля одного із будинків по вулиці Пролетарській між ними, позивачем та його родичами стався інцидент, пов»язаний із намаганням працівників міліції  зупинити неправомірні дії позивача, пов'язані з порушенням ним ПДР, вчиненням непокори працівникам міліції під час виконання ними своїх обов'язків. 
		При цьому працівниками міліції відносно позивача ОСОБА_3 були застосовані  спецзасоби у вигляді сльозогінного газу та наручників.
		Згідно статті 11 Закону України «Про міліцію»,  міліції для виконання покладених на неї обов'язків  надається право: 1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог  застосовувати  передбачені цим Законом заходи примусу.
		Пункт 21 даної статті Закону визначає, що  працівники міліції мають право організовувати у разі необхідності медичний огляд водіїв, затримувати,  відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, тимчасово вилучати посвідчення водія, ліцензійну картку на транспортний засіб.
		Крім того, відповідно до статті 14 Закону, працівники міліції мають право  застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також  використовувати службових собак у таких випадках:
		1) для захисту громадян і самозахисту  від  нападу  та  інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;
		2) для припинення масових  безпорядків  і  групових  порушень громадського порядку;
		3) для відбиття нападу  на  будівлі,  приміщення,  споруди  і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;
		4) для затримання і доставки  в  міліцію  або  інше  службове приміщення  осіб,  які  вчинили  правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту,  взятих під варту, якщо  зазначені  вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити  втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
		5) для припинення масового захоплення землі та інших дій,  що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;
		6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;
		З метою регламентування діяльності підрозділів патрульно-дорожньої служби ДАІ МВС України 27.03.2009 року видано наказ № 111, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 576/16592 від 26 червня 2009 року Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної  служби Державтоінспекції МВС. 
		Згідно з п.7.1. працівник має право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи примусу,  передбачені Законом України "Про міліцію". 
		Пункт 7.5 Інструкції визначає, що працівник має право забезпечувати направлення на медичний огляд водіїв за наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-стан  сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими пунктами 1.3, 1.4 глави 1 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства  внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009N400/666,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.10.2009 за N 931/16947, та  проведення огляду водія транспортного засобу з метою виявлення  стану  алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, перелік яких визначено пунктом 3 Переліку технічних засобів, що використовуються в  підрозділах Державтоінспекції  МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 N33,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 за N 262/17557, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб,  тимчасово затримувати транспортний засіб шляхом блокування або доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за  допомогою спеціального автомобіля - евакуатора, тимчасово вилучати посвідчення водія транспортного  засобу  та ліцензійну картку на транспортний засіб.
		Пункт 15.5.Інстрункції: у випадках учинення учасником дорожнього руху  злісної непокори  або хуліганських дій, необхідності встановлення особи правопорушника чи підозрюваного у  вчиненні  злочину  працівник підрозділу ДПС:
		15.5.1. Припиняє протиправні дії шляхом вимагання від правопорушника припинити протиправні дії,  застерігає про наслідки скоєного, попереджає останнього, що у разі продовження правопорушення до нього будуть вжиті заходи фізичного впливу та спеціальні засоби.
		15.5.2. У разі  наявності достатніх  підстав застосовує відповідно до вимог  Закону  України  "Про  міліцію" фізичну силу або спеціальні засоби відносно такої особи.
		Із матеріалів справи та із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що відносно позивача ОСОБА_3 працівниками міліції було застосовано спецзасоби, зокрема наручники та сльозогінний газ.
		Із пояснень, наданих працівником міліції ОСОБА_9 під час  перевірки, що здійснювалась прокуратурою Семенівського району, вбачається, що спецзасоби застосовувались відносно позивача, оскільки останній вчинив непокору працівникам міліції, зокрема, нецензурно лаявся, перешкоджав його затриманню, погрожував, тощо. Також перешкоджали його затриманню і доставці до відділення міліції родичі останнього.
		Крім того, як встановлено висновком  медичного дослідження, ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом та під час його затримався перебував у стані алкогольного сп»яніння, що  підтвердили  працівники медичного закладу, де проводилось обстеження позивача, які також підтвердили факт протиправної та негативної поведінки позивача  в приміщенні лікарні.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що  працівники міліції, під час затримання ОСОБА_3, діяли  у відповідності до вимог чинного законодавства України, а також з урахуванням  обставин, які виникли під час  встановлення особи позивача та намагання його доставити до відділку міліції і медичного закладу для обстеження.
		Доказів, які б свідчили про грубе порушення вимог законодавсва відповідачами та безпідставне застосування до позивача  сльозогінного засобу і наручників, судом під час розгляду справи не встановлено.
		Що стосується  показів свідків, що були допитані судом, то суд відноситься до них критично, з урахуванням того, що всі вони є близькими родичами позивача (окрім ОСОБА_6.), були присутні під час інцинденту та також чинили супротив працівникам міліції щодо затримання позивача.
		Щодо незаконності дій по переслідуванню автомобіля прозивача, то суд не встановив обставин, які б свідчили про переслідування автомобіля позивача в розумінні вимог законодавства України, а той факт, що працівники міліції   поїхали за автомобілем позивача, не є доказом такого переслідування.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що водій автомобіля ОСОБА_3 керував автомобілем у стані алкогольного сп»яніння, що є підставою для зупинки автомобіля, а у разі відмови зупинитися, є підставою для його переслідування. 
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача у зв»язку з безпідставністю заявлених ним позовних вимог, а отже вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, а саме: скасувати постанову Семенівського районного суду та ухвалити у справі нову постанову про відмову в задоволенні позову.
		Підстав для направлення справи до суду першої інстанції для  нового розгляду, як те зазначив апелянт в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає враховуючи вимоги статті 198 КАС України.
		Відповідно до ст. 198,202 КАС України за наслідками розгляду  апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
		Керуючись ст. 160,195,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2012 року скасувати та ухвалити у справу нову постанову наступного змісту.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Семенівського РВ УМВС в Чернігівській області  про визнання дій працівників міліції незаконними відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       Бужак Н.П. 
		           
		Судді:                                                                                              Костюк Л.О.
		                                                                                                         Твердохліб В.А.
		                                                                                                        
		 
		Повний текст виготовлено: 27 серпня 2012 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...