Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2012.
Дата набрання законної сили: 07.08.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		07 серпня 2012 року                               м. Київ                              П/9991/916/12 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
		головуючого суддіВеденяпіна О.А., 
		суддівЗайця В.С.,Кравцова О.В.,
		 Кочана В.М.,Цвіркуна Ю.І., 
		при секретарі судового засідання Кирилюку В.В.,
		 
		за участю:           позивача ОСОБА_6, 
		представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Кулика Є.В., 
		представника Вищої ради юстиції Белінської О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		 
		за позовом          ОСОБА_6  
		до             Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Верховної Ради України
		 
		про визнання рішення незаконним, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі -Комісія), Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, в якому просив:
		- визнати незаконним пункт 20 рішення Комісії від 11 квітня 2012 року              № 2611/дп-12 щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи за його зверненням на дії суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та суддів Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19;
		- визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо невстановлення фактів, які свідчать про порушення суддями присяги, викладених у його заяві від                    12 березня 2012 року, або ж які свідчать про відсутність таких фактів та зобов'язати Комісію вчинити усі необхідні дії по підготовці відповідного висновку з дотриманням порядку, передбаченого Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі -Закон № 2453-VI);
		- визнати протиправними дії Комісії щодо неоприлюднення на офіційному веб-порталі окремих рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;
		- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо невчинення дій за його заявами від 12 березня 2012 року і від 29 травня 2012 року та зобов'язати цього відповідача вчинити усі необхідні дії по їх розгляду з дотриманням порядку, передбаченого Законом України «Про Вищу раду юстиції»від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР (далі -Закон № 22/98-ВР);
		- зобов'язати Верховну Раду України утриматися від прийняття рішення про звільнення ОСОБА_10 з посади судді за віком і оформлення цього рішення відповідною постановою до виконання рішення суду по цій справі.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що ним на адресу Комісії було надіслано заяву від 12 березня 2012 року про порушення суддями присяги та норм процесуального законодавства при здійсненні правосуддя під час розгляду цивільних справ, в якій він просив звільнити із займаних посад суддів ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14,                 ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів ОСОБА_2                ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_11
		ОСОБА_6 звернув увагу на те, що всупереч вимог Закону № 2453-VI належна перевірка обставин, викладених у його заяві, не проводилась, інформація про притягнення деяких суддів до дисциплінарної відповідальності на офіційному  веб-порталі не опубліковувалась.
		Позивач вказав, що протиправна бездіяльність Вищої ради юстиції полягає у невчиненні дій по проведенню перевірки його заяв від 12 березня 2012 року та            від 29 травня 2012 року. 
		ОСОБА_6 зазначив, що через оскаржувану бездіяльність Комісії і Вищої ради юстиції прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України щодо звільнення ОСОБА_10 з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв'язку з поданням заяви про відставку, який, на його думку, має бути звільнений за порушення присяги. 
		У письмових запереченнях та в судовому засіданні представники Комісії та Вищої ради юстиції позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні адміністративного позову.
		Представник Верховної Ради України у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
		Враховуючи положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за відсутності представника Верховної Ради України. 
		Заслухавши пояснення позивача, представників Комісії та Вищої ради юстиції, дослідивши докази у справі, колегія суддів вважає, що позов                ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Статус, порядок роботи та повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також члена Комісії визначені у розділі VI глави 2 Закону                  № 2453-VІ).
		За своїм статусом Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим колегіальним органом у системі судоустрою України (статті 90, 92 Закону № 2453-VI).
		Відповідно до статті 83 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 
		1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову; 
		2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; 
		3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу); 
		4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя; 
		5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; 
		6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
		Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.  
		Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді встановлено статтею 86 Закону № 2453-VI. 
		За правилами вказаної статті дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
		Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.
		Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених в ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. 
		Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 подав до Комісії заяву від 12 березня              2012 року, в якій повідомляв про порушення суддями присяги, істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, та просив звільнити із займаних посад суддів ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів               ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_11 
		За результатами розгляду заяви ОСОБА_6 членом Комісії                 ОСОБА_12 складено висновок з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та суддів Апеляційного суду                   м. Києва ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 у зв'язку з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених статтею 83 Закону № 2453-VI.
		Рішенням Комісії від 11 квітня 2012 року № 2611/дп-12 відмовлено у відкритті дисциплінарних справ за зверненнями ОСОБА_6 на дії суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16, ОСОБА_1,                  ОСОБА_11 та суддів Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_13,                  ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 
		Про прийняте Комісією рішення позивача повідомлено листом від                20 квітня 2012 року за № 8вк-2443/12.
		З урахуванням зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає це рішення обґрунтованим.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні №2-рп/2011 від 11 березня        2011 року зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень. Оцінка процесуальних дій Вищою радою юстиції до винесення судом остаточного рішення у справі означає втручання у здійснення правосуддя, що суперечить частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України. 
		Положення цього рішення стосується і Комісії, яка відповідно до пункту             8 частини першої статті 91 Закону № 2453-VI наділена повноваженням розглядати заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів.
		Питання про законність прийнятого рішення, а відповідно, і про допущені суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.
		Щодо доводів позивача про порушення суддями присяги слід зазначити наступне.
		Відповідно до частини другої статті 32 Закону №22/98-ВР (в редакції Закону України № 2453-VI від 7 липня 2010 року) порушенням суддею присяги є:
		1) вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;
		2) незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім`ї;
		3) умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
		4) порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
		Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції (частина 2 статті 105 Закону №2453-VI).
		Таких фактів на час розгляду заяви ОСОБА_6 не встановлено, не встановлені вони і судом під час розгляду даної справи.
		Оскільки Комісія розглянула заву ОСОБА_6 від 12 березня 2012 року у відповідності до вимог чинного законодавства, є необґрунтованими його позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Комісії та зобов'язання її вчинити певні дії. 
		Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Комісії щодо неоприлюднення на офіційному веб-порталі окремих рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності слід зазначити наступне.
		Виходячи з положень, викладених у частинах перших статей 2 та 6 Кодексу адміністративного судочинства України, пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», право на судовий захист полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
		Між тим позивач не надав суду доказів тому, що внаслідок неоприлюднення Комісією окремих рішень про притягнення деяких суддів до дисциплінарної відповідальності безпосередньо порушені його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, тому підстави для задоволення вищевказаної позовної вимоги відсутні.
		Позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльності Вищої ради юстиції та зобов'язання вчинити її певні дії є також необґрунтованими, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що на адресу Вищої ради юстиції надійшли заяви ОСОБА_6 від 12 березня 2012 року, від 31 березня 2012 року та від                 29 травня 2012 року, у яких він зазначив про порушення суддями присяги та норм процесуального права при здійсненні правосуддя, просив звільнити із займаних посад ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3,             ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9
		Зі змісту заяв вбачається, що позивач оскаржив дії названих суддів стосовно ухвалення судових рішень у цивільних справах за його участю.
		Листом від 13 квітня 2012 року за вихідним № 4283/0/9-12 за підписом Голови Вищої ради юстиції ОСОБА_21 позивача повідомлено, що на його попередні аналогічні звернення надавались відповіді з роз'ясненнями порядку здійснення правосуддя, перевірки законності та обґрунтованості судових рішень, відсутності позапроцесуального порядку їх перегляду, а також повноважень Вищої ради юстиції.
		ОСОБА_6 було проінформовано, що дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. 
		З цього ж листа слідує, що заяви ОСОБА_6 не містять відомостей, які б могли слугувати підставою для призначення перевірки стосовно суддів Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		Листом від 13 червня 2012 року за вихідним № 01704/3-6807/0/9-12 за підписом Голови Вищої ради юстиції ОСОБА_21 позивача повідомлено, що Вища рада юстиції, діючи в межах повноважень, визначених статтею              131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції», не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням (у тому числі висновкам суду касаційної інстанції щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття касаційного провадження). З цього ж листа також слідує, що скарга ОСОБА_6 не містить відомостей, які б могли слугувати підставою для призначення перевірки відносно вказаних суддів.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 2 Закону №22/98-ВР повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.
		В силу пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
		Відповідно до статті 1 Закону №22/98-ВР Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
		Стаття 84 Закону №2453-VI визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
		Частини друга та третя статті 84 названого вище Закону, зокрема передбачають, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.
		Крім того, у частині четвертій статті 84 цього Закону закріплено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
		Згідно із статтею 85 Закону №2453-VI дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України. 
		В силу статті 38 Закону №22/98-ВР підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.
		Стадії дисциплінарного провадження встановлені статтею 39 Закону №22/98-ВР у такій послідовності: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення. 
		Статтею 40 Закону №22/98-ВР передбачено, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.
		В рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року                          № 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вищу раду юстиції»зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
		Аналіз наведених положень Закону №22/98-ВР та Закону №2453-VI, рішення Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
		Виходячи із аналізу цих же актів, Вища рада юстиції колегіально розглядає звернення, стосовно яких є результати перевірки і не може розглядати такі звернення поза межами встановленої процедури.
		Надаючи відповіді на звернення позивача, керівник Вищої ради юстиції здійснював свої повноваження, передбачені статтею 21 Закону України «Про Вищу раду юстиції»та Регламентом Вищої ради юстиції. 
		Отже, спірні правовідносини  виникли не за участю Вищої ради юстиції як колегіального органу, а з її посадовою особою, яка є окремим суб'єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції на основі закону.
		Враховуючи викладене, Вища рада юстиції не порушила вимог законодавства України, не приймала незаконних рішень, не вчиняла протиправних дій та не допускала протиправної  бездіяльності відносно позивача.
		За таких обставин, безпідставною є і вимога ОСОБА_6 щодо зобов'язання Верховну Раду України утриматися від вчинення певних дій.
		Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		 
		Керуючись статтями 158 -163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6  відмовити повністю.
		 
		Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
		 
		Судді                                                                                           О.А. Веденяпін
		 
		В.С. Заяць
		 
		В.М. Кочан
		 
		О.В. Кравцов
		 
		Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...