Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати
у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого
|
Гуменюка В.І.,
|
Суддів:
|
Балюка М.І.,
|
Косенка В.Й.,
|
|
|
Барсукової В.М.,
|
Луспеника Д.Д.,
|
|
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики України про поновлення на роботі
та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання недійсним наказу Міністерства
аграрної політики України № 208 п від 19 вересня 2006 року про звільнення його з
посади директора Одеського державного сільськогосподарського
іподрому та припинення дії контракту від 5 квітня 2006 року, поновлення його на
посаді директора іподрому та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що затримка
у виплаті працівникам іподрому заробітної плати пов'язана із несвоєчасним надходженням асигнувань із бюджету,
і що при його звільненні були порушені вимоги трудового законодавства, оскільки
він був звільнений під час тимчасової непрацездатності. Дії відповідача
викликали у нього стресовий стан, він був позбавлений можливості працевлаштуватися,
були втрачені нормальні життєві зв'язки з оточуючими, що призвело до моральних страждань.
Рішенням Малиновського
районного суду м. Одеси від 4 квітня
2008 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ Міністерства аграрної
політики України від 19 вересня 2006 року № 208п про звільнення з посади директора
Одеського державного сільськогосподарського іподрому ОСОБА_1. та припинення дії контракту
від 5 квітня 2006 року. Поновлено позивача
на посаді директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому та стягнуто
на його користь з Міністерства аграрної політики 5000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 червня
2008 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 4 квітня 2008 року залишено
без змін.
У касаційній скарзі Одеський державний сільськогосподарський
іподром ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій
та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку
з порушенням норм матеріального та процесуального
права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суди виходили із того, що у
порушення вимог ст. 40 КЗпП України позивача незаконно було звільнено із
займаної посади у період його тимчасової непрацездатності, що призвело до
тривалого порушення його прав та законних
інтересів та завдало моральної шкоди, яка підлягає стягненню у розмірі
5000 грн. Крім того, відсутні були і підстави звільнення ОСОБА_1. із займаної
посади, оскільки зростання заборгованості по заробітній платі працівників
іподрому та її несвоєчасна виплата відбулася не з його вини - заборгованість
викликана унаслідок несвоєчасного надходження грошей з державного бюджету
на рахунок підприємства.
Проте погодитися з такими висновками
судів не можна з таких підстав.
Так, ОСОБА_1. звільнено із займаної посади
на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, а саме з
причин невиконання ним умов
контракту в частині невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати
заробітної плати працівникам іподрому.
Судом встановлено, що заборгованість підприємства по заробітній платі за
період роботи позивача склала 95, 6 тис. грн., що не оспорюється і самим позивачем, тому саме з цих підстав з ОСОБА_1. розірвано
контракт, а не з підстав порушення ним трудової дисципліни.
Крім того, висновки судів про те, що звільнення не допускається у період
тимчасової непрацездатності позивача є безпідставними, оскільки звільнення
працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його
тимчасової непрацездатності не допускається з підстав передбачених ст.ст. 40 та
41 КЗпП України, та у інших випадках, коли розірвання трудового договору
відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу.
Роз'яснення, що містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 6 листопада 1992 року № 9 з послідуючими змінами та доповненнями ”Про практику розгляду судами
трудових спорів” про недопустимість звільнення працівника у період тимчасової
непрацездатності з підстав, встановлених ст. ст. 40,41 КЗпП України та у
інших випадках, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного
законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу,
йдеться про звільнення за порушення трудової дисципліни з підстав встановлених законодавством, які можуть
бути зазначені і у контракті.
У цьому випадку розірвання контракту відбулося не з підстав порушення позивачем трудової дисципліни, а з підстав
невиконання ним умов контракту внаслідок його недостатніх ділових та
професійних якостей як керівника підприємства. Причини, через які він не в
змозі був виконати зазначені умови контракту, правового значення у його розірванні не мають. Тому у цьому випадку
Міністерство вправі було розірвати з позивачем контракт і у період його
тимчасової непрацездатності.
Крім того, покладаючи обов'язок по відшкодуванню завданої моральної шкоди
на Міністерство аграрної політики, судами неправильно застосовано норми матеріального права,
зокрема положення ст. 237-1 КЗпП України, оскільки позивач у трудових відносинах перебував безпосередньо з
Одеським державним сільськогосподарським іподромом та працював його директором,
а не з Міністерством аграрної політики України, тому накладати на відповідача
обов'язок по виплаті грошових сум правових підстав не було.
За таких підстав рішення судів першої та апеляційної інстанцій
підлягають скасуванню із ухваленням
нового рішення про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_1.
позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу Одеського державного
сільськогосподарського іподрому
задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 4
квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 червня
2008 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у
задоволенні позовних вимог.
Рішення
оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І.
Гуменюк
Судді: М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник