Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5017/1698/2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2012.
Дата набрання законної сили: 10.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"03" вересня 2012 р.Справа  № 5017/1698/2012
		За позовом: Приватного підприємства «Будівельник»
		до відповідачів: 1) ОСОБА_1
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут"
		про визнання недійсним договору купівлі-продажу, рішення загальних зборів та змін до статуту
		        Суддя Щавинська Ю.М.
		Представники сторін:
		 
		від позивача: Марков О.С.- довір. № б/н  від 15.08.2012р.,  
		від відповідачів:
		 - ОСОБА_1: ОСОБА_3, довір. № 1033  від 05.07.2012р., ОСОБА_4., довір. № 2877  від 13.07.2011р.,  
		 - ТОВ «Добробут»: Гудима І.Б., довір. № б/н  від 15.11.2011р., ОСОБА_4. - директор
		 
		СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Будівельник»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», що укладений 14.09.2010 року між Приватним підприємством «Будівельник»та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №4521; визнання недійсними змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю
		«Добробут»від 14.09.2010 року, державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 14.09.2010 року.
		В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року має бути визнаний судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 229 ЦК України, як такий, що укладений внаслідок помилки, оскільки продаж частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут», яка становить 1 402 500,00 грн., внаслідок власного недбальства позивача, був здійснений за помилково визначеною ціною в розмірі 1 402,50 грн., яка була в тисячу раз меншою, ніж номінальна. Враховуючи, що у зв'язку з укладенням вказаного договору купівлі-продажу до статуту ТОВ «Добробут»були внесені зміни від 14.09.2010 року, пов'язані зі зміною складу учасників ТОВ «Добробут», зазначені зміни мають бути також визнані судом недійсними.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2012 року було порушено провадження у справі № 5017/1698/2012 за позовом Приватного підприємства «Будівельник»до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та змін до статуту, із призначенням справи до розгляду в засіданні суду.
		Відповідач -ОСОБА_1 25.07.2012 р. надала до суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на наступне.
		Що стосується вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року, ОСОБА_1 вважає, що сторони у цій справі не є учасниками корпоративних відносин, а пред'явлена позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав не стосується корпоративних прав відповідача, визначених ст. 167 ГК України, і має цивільно-правовий характер, оскільки стосується майнових відносин купівлі-продажу. Враховуючи  характер та суб'єктний склад спірних правовідносин, відповідач вважає, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України і, як наслідок, заявляє клопотання про припинення провадження у справі в частині зазначених вимог на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
		Щодо позовної вимоги про визнання недійсними змін до статуту, то відповідач вважає, що у задоволенні такої вимоги слід відмовити, оскільки договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року, на підставі якого й були внесені відповідні зміни до статуту ТОВ «Добробут», був укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства України, є дійсним та фактично виконаним сторонами в повному обсязі. При укладенні оспорюваного договору сторони здійснили всі необхідні підготовчі дії для такого укладення, як то вираження волі у відповідних протоколах загальних зборів. Отже, враховуючи, що договір купівлі-продажу був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства України, не скасованим у встановленому порядку є і протокол загальних зборів, який став підставою для внесення змін в установчі документи, у суду відсутні законодавчо визначені підстави для визнання недійсними змін до статут ТОВ «Добробут»від 14.09.2010  року, у зв'язку з чим у задоволенні вказаних вимог має бути відмовлено.
		Крім того, враховуючи, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ «Добробут», відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «Добробут»в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2012 року, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про залучення ТОВ «Добробут»до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, враховуючи положення п. 4.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007р. № 04-5/14, а також те, що предметом позову у даній справі є, зокрема, визнання недійсними змін до статуту ТОВ «Добробут»від 14.09.2010р., суд за власною ініціативою залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут»до участі у справі в якості іншого відповідача відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України.
		Розгляд клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу на підставі п.1 ст. 80 ГПК України було відкладено судом до вирішення спору по суті.
		Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
		При цьому, згідно п. 1.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»до виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Враховуючи, що предметом оспорюваного договору купівлі-продажу є корпоративні права у розумінні ст.167 ГК України, а в обґрунтування вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року позивач також посилається на порушення укладенням такого договору його корпоративних прав та інтересів, як учасника ТОВ «Добробут», суд вважає, що вказаний спір є корпоративним, з огляду на що має розглядатися в порядку господарського судочинства згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України.
		Крім того, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011р. по справі № 2/1519/7564/2011 було встановлено, що позов Приватного підприємства «Будівельник»до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51% підсудний господарському суду Одеської області, що, з огляду на положення ст. 35 ГПК України та те, що вказана ухвала суду є чинною та не скасованою у встановленому порядку, не потребує додаткового доказування, у зв'язку з чим судом не приймаються твердження відповідача про недопустимість посилання позивачем на зазначену ухвалу суду, як на доказ підвідомчості вказаного спору господарському суду.
		17.08.2012 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, в якій, з урахуванням подальших уточнень, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», укладений 14.09.2010 року між Приватним підприємством «Будівельник»та
		ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4521; визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», затверджених протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»від 14.09.2010 року; визнати недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»від 14.09.2010 року, державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 14.09.2010 року.
		В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що 09.02.2010 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (Продавці) та Приватним підприємством «Будівельник»(Покупець) в особі директора Науменка А.М., що діяв на підставі Статуту, рішення засновника від 20.10.2009 року та Трудового контракту № 20/10-9 від 20.10.2009 року, був укладений договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Добробут», зареєстрований в реєстрі № 390. Згідно п. 2 вказаного договору, продаж часток вчинено за 2 750 000,00 грн., вказана сума на той момент була пропорційна загальному розміру часток продавців у статутному капіталі. Дана угода була відображена в фінансовому звіті ПП «Будівельник»станом на 30.06.2010 року у рядку 040 «Довгострокові фінансові інвестиції», а придбання ПП «Будівельник»вищезазначених корпоративних прав за такою ціною було обумовлено бажанням добудувати об'єкт - багатофункціональний громадсько-житловий-готельний комплекс «Південний»на 16 ст. Великого Фонтана за адресою: АДРЕСА_1 та отримати прибуток від реалізації жилих та нежилих приміщень, який би компенсував підприємству витрати, понесені при купівлі часток у статутному капіталі ТОВ «Добробут»у сумі 2 750 000, 00 грн. і надав би змогу покращити фінансово-господарські показники ПП «Будівельник».
		В подальшому, через недостатність коштів, у ПП «Будівельник»виникла необхідність в залученні додаткових інвестицій в будівництво об'єкту багатофункціонального громадсько-житлового-готельного комплексу «Південний»на 16 ст. Великого Фонтана за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом загальних зборів від 14.09.2010 року, було вирішено продати частку в статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн., на користь ОСОБА_1. На підставі зазначеного рішення, 14.09.2010 року між ПП «Будівельник»в особі директора Науменка Андрія Миколайовича та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в розмірі 51% Статутного капіталу ТОВ «Добробут», зареєстрований в реєстрі за № 4521, відповідно до якого вказану частку в розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «Добробут», вартістю 1 402 500,00 грн., було продано ОСОБА_1 за ціною 1 402,50 грн. Вказана угода стала підставою для внесення змін до статуту ТОВ «Добробут», зареєстрованих 14.09.2010 року, відповідно до яких розмір частки між учасниками було розподілено наступним чином: ПП «Будівельник»- розмір частки 49%, розмір частки в гривнях 1 347 500, 00 грн.; ОСОБА_1 - розмір частки 51%, розмір частки в гривнях 1 402 500, 00 грн. Позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлене протоколом загальних зборів від 14.09.2010 року, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року, укладений з ОСОБА_1, та зміни до статуту ТОВ «Добробут», зареєстровані 14.09.2010 року внаслідок укладення такого договору купівлі-продажу, мають бути визнані судом недійсними, з огляду на наступне.
		Так, позивач вказує, що укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки у розмірі  51 % у статутному фонді ТОВ «Добробут»вартістю 1 402 500 грн., за ціною 1 402,50 грн., що у 1000 разів нижче за її реальну вартість, позбавлене для позивача будь-якого економічного сенсу, суперечить цілям діяльності позивача, основною метою якого, згідно положень статуту, є одержання прибутку та не відповідає нормам чинного законодавства.
		Крім того, за твердженням позивача, договір купівлі-продажу належної ПП «Будівельник»частки (корпоративних прав) в розмірі 51% Статутного капіталу ТОВ «Добробут», підписаний директором Науменко А.М., був укладений за відсутності погодження засновника підприємства, оформленого окремим дорученням, за відсутності необхідної оцінки відчужуваної частки корпоративних прав, з порушенням порядку, передбаченого статутом ПП «Будівельник», і порядку, передбаченого трудовим контрактом № 02/60-10 від 02.06.2010 року. Таким чином, при укладанні спірного договору, директор ПП «Будівельник»не мав повноважень на підписання договору на відчуження корпоративних прав від імені позивача, тому спірний договір укладений з порушенням ст.ст.92, 203 ЦК України.
		Враховуючи викладене вище, рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», затверджене протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р., яким було вирішено укласти оспорюваний договір купівлі-продажу, порушує права та інтереси Засновника ТОВ «Добробут»- ПП «Будівельник», а отже має бути також визнано судом недійсним, як і зміни, внесені до статуту ТОВ «Добробут»14.09.2010 року у зв'язку з укладанням оспорюваного договору та перерозподілом часток у статутному капіталі ТОВ «Добробут»між його учасниками.
		Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
		Згідно п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі надходження до господарського суду заяв (клопотань) про «уточнення»позовних вимог, «доповнення»позовних вимог або заявлення «додаткових»позовних вимог, останній, виходячи з їх змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати їх як:
		- подання іншого (ще одного) позову, чи
		- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
		- об'єднання позовних вимог, чи
		- зміну предмета або підстав позову.
		У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
		Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами та доповненнями)  якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК.
		Частиною 1 ст. 58 ГПК визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
		Враховуючи, що позивачем до початку розгляду справи по суті у встановленому порядку було змінено підстави позову, а вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлені протоколом загальних зборів від 14.09.2010р., які були додатково заявлені позивачем у поданій заяві, пов'язані між собою з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами, а також є похідними одна від одної, суд вважає, що позивачем дотримано правил об'єднання позовних вимог, визначених ст. 58 ГПК України, а заява про зміну підстав позову подана із дотримання вимог ГПК України, у зв'язку з чим вона приймається судом до розгляду. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час розгляду справ, суд встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2010 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (Продавці) та Приватним підприємством «Будівельник»в особі директора Науменка А.М., що діяв на підставі Статуту, рішення засновника від 20.10.2009 року та Трудового контракту № 20/10-9 від 20.10.2009 року, (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут», посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 390, згідно якого ПП «Будівельник»придбало належні Продавцям частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут».
		Згідно п. 1 договору купівлі-продажу від 09.02.2010р. статутний капітал ТОВ «Добробут»становить 2 750 000, 00 (дві мільйона сімсот п'ятдесят тисяч) гривень. Розмір часток продавців у статутному капіталі ТОВ «Добробут»становить: частка ОСОБА_6 -907 500,00 (дев'ятсот сім тисяч п'ятсот) гривень, що становить 33% статутного капіталу, частка ОСОБА_7 -907 500,00 (дев'ятсот сім тисяч п'ятсот) гривень, що становить 33% статутного капіталу, частка ОСОБА_8 -935 000,00 (дев'ятсот тридцять п'ять тисяч) гривень, що становить 34% статутного капіталу.
		Відповідно до п. 2 зазначеного договору продаж часток у статутному капіталі ТОВ «Добробут»вчинено за 2 750 000,00 (дві мільйона сімсот п'ятдесят тисяч) гривень. 
		14.09.2010 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», що були оформлені Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р.
		Із зазначеного протоколу вбачається, що на загальних зборах ТОВ «Добробут»були присутні учасники: ПП «Будівельник»в особі директора Науменка А.М., що володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Добробут»та складає 100% голосів.   
		Згідно зазначеного протоколу по першому питанню порядку денного слухали: Науменка А.М., який повідомив про намір ПП «Будівельник»продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн. на користь громадянки України ОСОБА_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу. По другому питанню порядку денного слухали: Науменка А.М. про те, що у зв'язку зі змінами, які відбулися у складі учасників ТОВ «Добробут», виникла необхідність затвердити Статут ТОВ «Добробут»в новій редакції. По третьому питанню порядку денного слухали: Науменка А.М. з пропозицією доручити підписання всіх необхідних документів та реєстрацію Статуту Товариства в новій редакції в органах державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності директору Товариства Богданову О.В. 
		По першому питанню порядку денного вирішили: надати згоду на продаж Приватним підприємством «Будівельник» частини частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн. (один мільйон чотириста дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) на користь громадянки України ОСОБА_1, шляхом укладання договору купівлі-продажу. Голосували: «За»-одностайно. По другому питанню порядку денного вирішили: затвердити Статут ТОВ «Добробут»в новій редакції. Голосували: «За»-одностайно. По третьому питанню порядку денного вирішили: доручити директору ТОВ «Добробут»Богданову О.В. підписати всі необхідні документи та виконати всі дії, необхідні для реєстрації Статуту Товариства в новій редакції в органах державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Голосували: «За»-одностайно.
		14.09.2010 року між Приватним підприємством «Будівельник»в особі директора Науменка Андрія Миколайовича (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут», відповідно до якого Продавець продав, а покупець прийняв у власність частину належної Продавцю частки (корпоративних прав) в розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «Добробут», що складає 1 402 500,00 грн. (один мільйон чотириста дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.). 
		Згідно п. 3.1. договору купівлі-продажу від 14.09.2010 року ціну продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут»сторони визначили в сумі 1 402,50 грн. (одна тисяча чотириста дві грн. 50 коп.).
		На підставі зазначеного рішення загальних зборів ТОВ «Добробут» від 14.09.2010 р. та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р. були внесені зміни до Статуту ТОВ «Добробут», зареєстровані 14.09.2010 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради, відповідно до яких розмір частки між учасниками було розподілено наступним чином: ПП «Будівельник»- розмір частки 49%, що складає 1 347 500, 00 грн.; ОСОБА_1 - розмір частки 51%, що складає 1 402 500, 00 грн. 
		Посилаючись на порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів та договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»прав позивача, останній звернувся до господарського суду Одеської області з даними позовними вимогами.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
		Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
		Як було встановлено судом під час розгляду справи, оспорюваний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року був укладений на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року.
		Як зазначає відповідач у наданому до суду відзиві на позов в спростування вимог позивача, сторони оспорюваного договору купівлі-продажу здійснили всі необхідні підготовчі дії для укладення договору, як то вираження волі у відповідних протоколах загальних зборів.
		Між тим, із зазначеними твердженнями відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.
		Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року, по першому питанню порядку денного слухали Науменка А.М., який повідомив про намір ПП «Будівельник»продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн. на користь громадянки України ОСОБА_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу.
		По першому питанню порядку денного вирішили: надати згоду на продаж Приватним підприємством «Будівельник» частини частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн. (один мільйон чотириста дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) на користь громадянки України ОСОБА_1, шляхом укладання договору купівлі-продажу. Голосували: «За»-одностайно.
		Отже, виходячи зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р., яким було оформлено рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»про продаж частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51% на користь ОСОБА_1, Приватним підприємством «Будівельник», яке є єдиним учасником ТОВ «Добробут»та володіє 100% статутного капіталу Товариства, було виявлено намір продати ОСОБА_1 частку у статному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн. Рішення про продаж вказаної частки ОСОБА_1 за ціною 1 402,50 грн. (що є в тисячу раз меншою, ніж її вартість, про яку було зазначено в оскаржуваному рішенні загальних зборів) на загальних зборах учасників ТОВ «Добробут», проведених 14.09.2010 року, його учасником не приймалося.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. 
		Пунктом 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. 
		Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
		Згідно ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
		Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Відповідно до п. 1.5 Статуту ПП «Будівельник»в редакції, чинній станом на 14.09.2010 року, підприємство створено з метою здійснення ринкових взаємовідносин і одержання прибутку на основі задоволення потреб громадян, колективних державних та інших підприємств установ та організацій, а також здійснювання послуг в галузях які визначаються предметом діяльності.
		Як вбачається з наданого позивачем фінансового звіту ПП «Будівельник»станом на 30.06.2010 року, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 09.02.2010 року, укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (Продавці) та Приватним підприємством «Будівельник»(Покупець) був відображений у фінансовому звіті ПП «Будівельник»у рядку 040 «Довгострокові фінансові інвестиції»в розмірі 2 750 000,00 грн. 
		Відповідно до п. 1.28.2. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.
		Згідно з п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, затвердженого наказом Мінфіну від 25.02.2000, № 39 у статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.
		Так, у фінансовій звітності ПП «Будівельник»складеної станом на 30.06.2010 року, тобто до укладення договору купівлі-продажу, у рядку 040 «Довгострокові фінансові інвестиції»зазначено що підприємство мало довгострокові фінансові інвестиції у розмірі 2 815 300 грн.
		Станом же на 31.12.2010 року, тобто після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 14.09.2010 року, у рядку 040 «Довгострокові фінансові інвестиції»фінансовій звітності ПП «Будівельник»вже зазначено, що підприємство мало довгострокові фінансові інвестиції у розмірі 1 412 800 грн., тобто на 1 402 500 грн. менше. 
		З наведеного вбачається, що укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року щодо продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, яка дорівнює 1 402 500,00 грн. , за ціною 1 402,50 грн., що є в тисячу разів меншою ніж її номінальна вартість, суперечить статутним цілям ПП «Будівельник», визначеним у п. 1.5. Статуту, та ст. 3 Господарського кодексу України, оскільки таке відчуження не тільки позбавить ПП «Будівельник»прибутку, а й може призвести до ліквідації товариства, з підстав суттєвого зменшення статутного фонду та основних засобів товариства.
		Зазначене ще раз підтверджує відсутність волевиявлення учасника ТОВ «Добробут»- ПП «Будівельник»на укладення такого договору саме за ціною в розмірі 1 402,50 грн., яке мало бути виявлено ним у рішенні загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»щодо відчуження частки у статутному капіталі останнього в розмірі 51% на користь ОСОБА_1
		Крім того, судом встановлено, що оцінка частки корпоративних прав ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, яка за договором купівлі-продажу від 14.09.2008 відчужувалась на користь ОСОБА_1, не здійснювалась в порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно зі статтею 3 якого оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
		Зазначені вимоги також містяться в Трудовому контракті № 02/06-10 від 02.06.2010 року, укладеному між ПП «Будівельник»в особі засновника ОСОБА_11 та Науменко Андрієм Миколайовичем, згідно якого останній приймається на роботу в ПП «Будівельник»на посаду директора строком на 3 роки. Згідно п. 5.3. вказаного Трудового контракту укладати договори щодо відчуження корпоративних прав, які належать ПП «Будівельник»у статутних капіталах інших суб'єктів господарювання Науменко А.М. має право лише за узгодженням з роботодавцем на підставі окремого доручення. Визначення вартості корпоративних прав ПП «Будівельник»у статутних капіталах інших суб'єктів господарювання здійснюється на підставі незалежної оцінки, яка здійснюється на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вказані вимоги при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу корпоративних прав від 14.09.2010 р. виконані не були.  
		Що стосується узгодження дій Науменко А.М. щодо відчуження корпоративних прав ПП «Будівельник»із роботодавцем, як то передбачено п. 5.3. Трудового контракту, то як вбачається з договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 09.02.2010 року, укладеного між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Приватним підприємством «Будівельник»в особі  Науменка А.М., останній при укладенні зазначеного правочину діяв у тому числі на підставі рішення засновника від 20.10.2009 року. Між тим, у договорі купівлі-продажу від 14.09.2010 року жодних посилань на таке рішення засновника чи окреме доручення немає.
		З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу частки у статному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 року недійсним, передбачених ч. 1 ст. 215 ЦК України (недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених ч. 3 ст. 203 ЦК України).
		У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
		Згідно з п. п. 17, 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути, зокрема, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів акціонера (учасника) товариства.
		Оцінюючи рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р., на підставі якого було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, а також внесено зміни до Статуту ТОВ, суд зазначає наступне. 
		Положеннями п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року N 13 передбачено, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
		Як було встановлено судом під час розгляду справи, на загальних зборах учасників ТОВ «Добробут», які відбулися 14.09.2010 р., одночасно було вирішено 3 питання порядку денного: намір ПП «Будівельник»продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»в розмірі 51%, що складає 1 402 500,00 грн. на користь громадянки України ОСОБА_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу; затвердження Статуту ТОВ «Добробут»в новій редакції у зв'язку зі змінами, які відбулися у складі учасників ТОВ «Добробут»; доручення підписання всіх необхідних документів та реєстрацію Статуту Товариства в новій редакції в органах державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності директору Товариства Богданову О.В. 
		Відповідно до ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. 
		Згідно зі ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. 
		В свою чергу, в силу положень ст. 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		З огляду на наведені положення законодавства, суд зазначає, що учасником товариства з обмеженою відповідальністю є фізична або юридична особа, яка на момент свого вступу до товариства внесла в установленому законом порядку внесок до статутного капіталу або іншим чином придбала право на частку у статутному капіталі. Імперативні вимоги закону забороняють звільняти учасника товариства від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу. Таким чином, прийняття до складу товариства з обмеженою відповідальністю осіб, які не внесли в установленому законом порядку вклади до статутного капіталу або не набули корпоративних прав на підставі відповідних цивільно-правових угод не допускається. Саме набуття  будь-якою особою корпоративних прав передує  отримання даною особою статусу учасника товариства.  
		Враховуючи, що на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів одночасно із рішенням про відчуження частки (корпоративних прав) в розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «Добробут»на користь ОСОБА_1 було прийнято рішення про внесення змін до статуту ТОВ «Добробут»та затвердження його у новій редакції у зв'язку зі змінами, які відбулися у складі учасників ТОВ «Добробут», разом з тим сам факт укладення вказаного договору купівлі-продажу ще не відбувся (оскільки для його укладення необхідна, як мінімум присутність сторін: Науменка А.М. та ОСОБА_1, які на той час брали участь у загальних зборах, не кажучи вже про нотаріальне посвідчення договору, на яке також потрібен певний час), тобто на момент прийняття оспорюваного рішення ОСОБА_1 ще не набула статусу учасника ТОВ «Добробут», що тягне за собою перерозподіл часток між учасниками ТОВ «Добробут», рішення про затвердження відповідних змін до статут ТОВ «Добробут»було прийнято із порушенням вимог Закону, що має наслідком визнання його недійсним. Окрім викладеного, відсутність в оспорюваному рішенні волевиявлення учасника ТОВ «Добробут»на продаж частки корпоративних прав в розмірі 51% за ціною 1 402,50 грн. також має наслідком визнання його недійсним.
		Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		Приймаючи до уваги, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р. та рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Добробут»від 14.09.2010 р., акт господарського товариства, у зв'язку з їх недійсністю не може створювати будь-яких юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю, позовні вимоги в частині внесення змін до статуту ТОВ «Добробут», затверджених рішенням загальних зборів учасників від 14.09.2010р. на підставі укладання договору купівлі-продажу від 14.09.2010 р., також підлягають визнанню недійсними.
		Згідно ст.ст. 44-49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
		 
		Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», укладений 14.09.2010 року між Приватним підприємством «Будівельник»та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4521.
		 
		3. Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», оформлене протоколом Загальних зборів учасників         Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»від 14.09.2010 року.
		 
		4. Визнати недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» від 14.09.2010 року, державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 14.09.2010 року.
		 
		5. Стягнути з ОСОБА_1 (65120, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Будівельник» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, код 31073058) 536 /п'ятсот тридцять шість/ грн. 50 коп. судового збору.
		 
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»(65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49/2, код 31545365) на користь Приватного підприємства «Будівельник» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, код 31073058) 536 /п'ятсот тридцять шість/ грн. 50 коп. судового збору.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Повне рішення складено 10.09.2012р.
		                  Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...