Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-12608/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2012. Зареєстровано: 18.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2012.
Дата набрання законної сили: 29.04.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 17 вересня 2012 року                      № 2а-12608/12/2670
		 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Київської міської державної адміністраціїдо 1. Всеукраїнського громадського об'єднання «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу»,  2. Членської благодійної організації «Шанс-плюс», в особі голови ОСОБА_1,  3. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,  4. Всеукраїнського молодіжного об'єднання «Молодь-надія України»та Партії «Народний порядок», в особі організатора ОСОБА_3 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,про обмеження права на мирні зібрання та встановлення малих архітектурних форм, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Київська міська державна адміністрація звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Всеукраїнського громадського об'єднання «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу», Членської благодійної організації «Шанс-плюс», в особі голови ОСОБА_1, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, Всеукраїнського молодіжного об'єднання «Молодь-надія України»та Партії «Народний порядок», в особі організатора ОСОБА_3 про встановлення обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони Всеукраїнському громадському об'єднанню «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу», Членській благодійній організації «Шанс-плюс», в особі голови ОСОБА_1, Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2, Всеукраїнському молодіжному об'єднанню «Молодь-надія Україна»та Партії «Народний порядок», в особі організатора ОСОБА_3 та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних з 17.09.2012 р. по 31.12.2012 р. у м. Києві по вулиці Різницькій, вулиці Гусовського та на прилеглій до Генеральної прокуратури України території.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12608/12/2670.
		Київська міська державна адміністрація подала заяву про розгляд справи за відсутності її представника. 
		Відповідачі та третя особа про дату час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явились, письмових заперечень чи будь-яких заяв, клопотань від них до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності представників відповідача та на підставі наявних у справі доказів. 
		Беручи до уваги вищезазначене, та враховуючи що немає перешкод для розгляду справи, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Київської міської державної адміністрації підлягають задоволенню виходячи з наступного. 
		До Київської міської державної адміністрації 11 вересня 2012 року та 12 вересня 2012 року надійшли повідомлення від відповідачів про намір проводити масові акції у м. Києві по вулиці Різницькій, вулиці Гусовського та на прилеглій до Генеральної прокуратури України території. 
		Відповідно до повідомлення Членської благодійної організації «Шанс-плюс»(відповідач 2), в особі голови ОСОБА_1 від 10 вересня 2012 № 1/9 по вулиці Різницькій, 13/15, вулиці Гусовського в м. Києві плануються проводитися заходи у вигляді пікету біля будівлі, демонстрації транспарантів, плакатів, розповсюдження листівок, метою яких є привернення уваги органів державної влади щодо незаконного тиску на середній та малий бізнес, порушення конституційних прав громадян, бездіяльність органів прокуратури, з використанням гучномовців, наметів, звукопідсилювальної апаратури, а також техніки. 
		Відповідно до повідомлення Всеукраїнського молодіжного об'єднання «Молодь-надія України»та Партії «Народний порядок»(відповідач 4), в особі організатора ОСОБА_3 від 10 вересня 2012 року, по вулиці Різницькій, 13/15 плануються проводитися заходи у вигляді мітингу, метою якого є зупинення масового підкупу виборців кандидатами у народні депутати. Під час вказаного мітингу планується розповсюдження спецвипуску газети «Молодіжні Хроніки». 
		Відповідно до повідомлення Всеукраїнського громадського об'єднання «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу»(відповідач 1) з 11 вересня по 31 грудня 2012 року біля адмінбудівель Генеральної прокуратури України по вулиці Різницькій, 13/15, Гусовського, 9 плануються проводитись заходи у вигляді пікету, метою яких є звернення уваги на тиск та бізнес, дотримання законів під час виборів народних депутатів України, не допущення наступу на свободу слова. Під час вказаного пікету планується використання гучномовців, наметів, автотехніки. 
		Відповідно до повідомлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач 3), з 11 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року по вулиці Різницькій, 13/15, вулиці Гусовського в м. Києві планується проведення заходів у вигляді пікету, метою яких є привернення уваги державних інституцій та громадськості до незаконного продажу земель. Під час вказаного пікету планується біля будівлі Генеральної прокуратури України демонстрація транспарантів, плакатів, розповсюдження листівок, застосування гучномовців, звукопідсилюючої техніки, фото-кіно апаратури.
		Вказаними вище повідомленнями відповідачами також інформовано, що до участі у запланованих заходах будуть залучені інші громадські організації та громадяни, які підтримують їхні лозунги.
		Відповідно до частин 4, 5 статті 1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»місто Київ є місцем розташування відповідних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав. 
		Частиною 1 ст. 101 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. 
		Відповідно до пп. 2 п. «б»ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»на Київську міську державну адміністрацію покладено повноваження щодо вжиття заходів із забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, забезпечення захисту здоров'я людей. 
		Отже, на Київську міську державну адміністрацію покладено обов'язок забезпечення державного і громадського порядку. 
		Частиною 1 ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на свободу мирних зібрань. Реалізація права на мирні зібрання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом і є необхідними для захисту інтересів суспільства або громадської безпеки.
		Відповідно до положень ст. 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19.05.2001р. № 4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова, на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
		Оскільки на даний час Верховною Радою України не прийнято законодавчого акту про визначення механізмів реалізації права на свободу мирних зібрань, то залишаються чинними нормативно-правові акти СРСР, які застосовуються у порядку правонаступництва, зокрема указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»від 28.07.1988 року № 9306-ХІ, який згідно з постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»від 12.09.1991 року № 1545-ХІІ є чинним та підлягає застосуванню, в частині, що не суперечать Конституції України.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»від 28.07.1988 року № 9306-ХІ, про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів. Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви. 
		На реалізацію вищезазначеної норми, рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 року № 317/418 затверджено Порядок організації та проведення в м. Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру (далі - Порядок), частиною 1 якого встановлено, що для проведення недержавних масових заходів, за винятком проведення похоронних процесій (далі - заходи), їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради. У повідомленні зазначається мета, форма, місце проведення заходу, маршрут проходження, час його початку та закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвище, ім'я організаторів, місце їх проживання, номер контактного телефону, дата подачі повідомлення, необхідність (чи відсутність такої) використання звукопідсилюючої апаратури. Повідомлення підписується організаторами заходів.
		Таким чином, суд звертає увагу, що не пізніш як за десять днів до намічуваної дати проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в місті Києві, уповноваженими особами подається до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення (заява) у письмовій формі з зазначенням мети, форми, місця проведення заходу, маршруту проходження, часу його початку та закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвище, ім'я організаторів, місце їх проживання, номер контактного телефону, дата подачі повідомлення, необхідність (чи відсутність такої) використання звукопідсилюючої апаратури. 
		Дана вимога обумовлена необхідністю певного часу на створення Київською міською державною адміністрацією та іншими державними органами належних умов для проведення заходів масового характеру та забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, забезпечення захисту здоров'я людей при проведені таких заходів. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 Конвенції здійснення цих прав (права на мирні зібрання) не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. 
		В своєму рішенні від 17.07.2007 р. Європейський суд з прав людини у справі «Букт та інші проти Угорщини»відобразив позицію про необхідність завчасного повідомлення стосовно проведення масових заходів з метою координації діяльності поліції з іншими державними органами, перерозподілу поліцією своїх ресурсів, забезпечення наявності пожежних команд, звільнення території від транспортних засобів.
		Таким чином, нормами міжнародного публічного права та практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом національного права України, визначено зобов'язання держави не тільки забезпечити ефективне використання громадянами та іншими особами права на мирні зібрання, а й вжити заходи щодо захисту всіх осіб, які реалізують своє право на мирні зібрання. 
		Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію»міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, крім іншого, забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок. Безпосереднє забезпечення громадського порядку, в тому числі і підчас проведення мирних зібрань законодавством покладене на органи внутрішніх справ. 
		Відповідно до п. 11 Порядку організації та проведення в м. Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 року № 317/418, під час проведення заходів працівники правоохоронних органів виконують свої повноваження щодо забезпечення громадського порядку відповідно до законів, які регламентують їх діяльність. 
		Тобто, на підставі поданих повідомлень про проведення масових заходів, Київська міська державна адміністрація повідомляє про них правоохоронні органи, з метою забезпечення громадського порядку. 
		Забезпечення громадського порядку під час проведення заходів масового характеру потребує залучення значних резервів особового складу, що в свою чергу також потребує певного часу. 
		Однак, у зв'язку з неповідомленням у встановлені строки про проведення мирних зібрань, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві позбавляється можливості належним чином забезпечити громадський порядок під час проведення таких зібрань. 
		Частиною 5 ст. 182 КАС України встановлено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. 
		При цьому, під громадським правопорядком слід розуміти сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм, що включає і відсутність правопорушень у громадських місцях. 
		Таким чином, виходячи із системного аналізу норм законодавства, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи, що людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи та держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність є об'єктами національної безпеки (ст. 3 Закону України «Про основи національної безпеки України») суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		При цьому суд звертає увагу відповідачів та інших осіб, що зазначені обмеження в цілому не порушують права громадян на мирні зібрання, оскільки стосуються лише визначеної частини міста Києва та не перешкоджають проведенню таких мирних зібрань в інших місцях.
		Суд при вирішенні справи, виходить з того, що відповідачами планується реалізація права на мирні зібрання на території (біля адмінбудівель Генеральної прокуратури України по вулиці Різницькій, 13/15, Гусовського, 9 у м. Києві), яка, у зв'язку з архітектурною особливістю та проведенням ремонтних робіт на ній, має обмежений простір та на даний час є небезпечною ділянкою, що може під час проведення вказаних вище заходів призвести до завдання шкоди іншим особам та самим демонструючим. 
		Судом також взято до уваги листи ГУ МВС України у м. Києві від 13.09.2012 р. № 1/4274, ГУ Держтехногенбезпеки у м. України від 11.09.2012 р. № 29/3/4832, Головного територіального управління МНС України у м. Києві від 12.08.21012 р. № 65/2/1803, Управління державної автомобільної інспекції МВС України в м. Києві від 12.09.2012 р., Київської міської санітарно - епідемологічної станції від 12.09.2012 р. № 5622 (копії яких наявні в матеріалах справи), відповідно до яких проведення будь-яких акцій на перехресті вулиць Різницької та вулиці Гусовського у м. Києві може негативно вплинути на ефективність оперативного реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, призведе до порушення громадського порядку, прав і свобод інших людей, які проживають в даному районі, вплине на безпеку дорожнього руху та ускладнить проїзд автомобілів спеціального призначення (МНС, швидкої допомоги, міліції), а також може призвести по порушень правил пожежної безпеки.
		Проведення таких зібрань, ініційованих відповідачами, в період з 17 вересня 2012 по 31 грудня 2012 року, припадає зокрема, в період проведення заходів щодо святкування річниці помаранчевої революції, Великої Жовтневої Соціалістичної революції, що може створити реальну небезпеку заворушень, загрозу здоров'ю населенню, правам та свободам інших людей.
		Окрім цього, з наданих позивачем письмових доказів, а саме заяв та пояснень жителів будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та листа Директора спеціалізованої школи № 89 вбачається, що проведення масових заходів та мітингів біля адмінбудівлі Генеральної прокуратури України порушує тишу та заважає мешканцям прилеглих вулиць, а також перешкоджає виховному процесу у спеціалізованій школі № 89.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
		Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Адміністративний позов Київської міської державної адміністрації задовольнити. 
		2. Обмежити право на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів) шляхом заборони Всеукраїнському громадському об'єднанню «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу», Членській благодійній організації «Шанс-плюс», в особі голови ОСОБА_1, Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2, Всеукраїнському молодіжному об'єднанню «Молодь-надія України»та Партії «Народний порядок», в особі організатора ОСОБА_3 та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, з 17.09.2012 по 31.12.2012 по вулиці Різницькій, вулиці Гусовського у м. Києві та на прилеглій до Генеральної прокуратури України території. 
		3. Постанова суду підлягає негайному виконанню. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. 
		 
		 
		 
		Суддя І.М. Погрібніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...