Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2517/5088/12 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2012.
Дата набрання законної сили: 28.01.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження   1/2517/201/12  
		справа № 2517/5088/12 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		          03 вересня 2012 року  
		Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., з участю прокурорів Антоненка Ю.В., Сухоноса А.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
		за ч.2 ст.368 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_2 працюючи начальником слідчого відділення Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівської області, маючи спеціальне звання підполковник міліції, та відповідно до ст.ст. 32, 114-1 КПК України наділений правом особисто провадити досудове слідство в кримінальних справах, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабара за наступних обставин.
		Так, 31 травня 2010 року прокурор Талалаївського району Чернігівської області порушив стосовно ОСОБА_4 кримінальну справу №22/2545, за фактом підроблення документів і використання завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч.ч.1, 3 ст.358 КК України та за фактом отримання права на майно шляхом обману за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яку для провадження досудового слідства направив у слідче відділення Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівської області.
		03 червня 2010р. вказану справу до свого провадження прийняв ОСОБА_2 та приступив до проведення досудового слідства.
		15 червня 2010р. ОСОБА_2 викликав по справі та допитав як свідка ОСОБА_5 - колишнього чоловіка ОСОБА_4
		При цьому ОСОБА_2, отримавши дані про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення шахрайства в березні 2008 року у змові з ОСОБА_4, при одержанні останньою на ім»я ОСОБА_5 кредиту в сумі 20 000 грн., в Талалаївському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», вирішив це використати для одержання хабара. З цією метою ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_5, що в справі не буде перевіряти останнього на причетність до вчинення вказаного злочину, та матеріали стосовно нього в цій частині виділить для додаткової перевірки, якщо ОСОБА_5 дасть йому хабара у сумі 2500 грн., на що отримав від нього згоду. 
		24 червня 2010р. ОСОБА_2, виніс постанову про притягнення ОСОБА_4 як обвинуваченої та пред»явив їй це обвинувачення, за ч.1,ч.2,ч.3 ст.358 та ч.1,ч.2 ст.190 КК України, в тому числі за згаданим фактом шахрайства. Одночасно ОСОБА_2, виконуючи дану ОСОБА_5 обіцянку, цього ж дня виділив для додаткової перевірки матеріали стосовно нього за тим же фактом шахрайства . 
		Потім ОСОБА_2, втілюючи в життя свій злочинний задум направлений на одержання хабара, попередньо узгодивши час і місце, 30 червня 2010 року об 11 год. 20 хв., остерігаючись бути викритим при одержанні хабара, завів ОСОБА_5 в лекційну залу приміщення Талалаївського РВ УМВС, за адресою: Чернігівська область, смт.Талалаївка, вул.К.Маркса, 4, де відчинив двері побутової шафи, та показав йому місце, куди необхідно покласти обумовлений хабар у вигляді 2500 грн., для використання на власні потреби. 
		Виконуючи вказівку ОСОБА_2 та даючи йому за вищевказані дії хабар, ОСОБА_5 поклав на полицю в середині шафи грошові кошти в сумі 2 500 грн., які ОСОБА_2 в такий спосіб одержав як хабар.
		Після одержання хабара ОСОБА_2 був викритий співробітниками УСБУ в Чернігівській області, які в зазначеній шафі виявили та вилучили предмет хабара у вигляді 2 500 грн.
		 
		Як під час досудового слідства так і в судових засіданнях ОСОБА_2 своєї вини за пред"явленим обвинуваченням не визнав повністю пояснюючи тим, що ніяких грошових коштів від ОСОБА_5 він не вимагав і не отримував, жодного відношення до вилучених у лекційній залі Талалаївського РВ 2500 грн. він не має. ОСОБА_5 при допомозі співробітників СБУ таким чином намагався його "підставити" на отримання хабара, хоча в дійсності розмова була, за ініціативою ОСОБА_6, лише про надання спонсорської допомоги на придбання комп"ютера для райвідділу в сумі 2500 грн. Інкримінованого злочину він не вчиняв, а 30.06.2010р. ОСОБА_5 дійсно приходив до нього в райвідділ та приніс пляшку горілки, яку за його вказівкою, поставив у шафу лекційної зали. Кримінальна справа проти нього повністю сфабрикована.    
		 
		У зв"язку з такою позицією підсудного, судом були досліджені та проаналізовані показання, які він давав під час досудового слідства. 
		Згідно протоколу огляду місця події від 30.06.2010р. ОСОБА_2, крім того, вказував, що „ .... 30.06.2010р. він не викликав ОСОБА_5, а нібито останній сам обіцяв віддячити  йому (ОСОБА_2) пізніше, але про гроші у них розмови не було та він не вимагав хабара ....". „ .... дійсно з ОСОБА_6 тоді вони виходили на балкон палити, проте до лекційної зали взагалі не заходили, а отримана іформація не відповідає дійсності ....".  
		    
		При допитані як підозрюваного та обвинуваченого 01.07.2010р. ОСОБА_2 від дачі свідчень відмовився згідно ст.63 Конституції України (т.2 а.с.81, 85). 
		 
		Додатково допитаний як обвинувачений 09.07.2010р. ОСОБА_2 власноручно виклав свої свідчення та, в тому числі, пояснив, що „ .... ОСОБА_5 неодноразово приходив та пропонував гроші, щоб посадили його дружину в тюрму....". „ .... ОСОБА_5 глузував з його оргтехніки та пропонував гроші. Однак, від його грошей він відмовлявся та пропонував заплатити в магазин для придбання комп»ютера та на заправку, але ОСОБА_6 відмовлявся платити, мотивуючи тим, що йому соромно це робити". 30.06.2010р. до його кабінету зайшов ОСОБА_5 та коли дізнався, що кримінальну справу відносно його колишньої дружини направлено до суду, а матеріали відносно нього виділені для додаткової перевірки, зрадів, дістав гроші з правої кишені та став їх йому тикати. На що він ОСОБА_5 відповів, що йому грошей не треба та черговий раз запропонував заплатити в магазин за комп»ютер для слідчого відділення. Після чого він вивів ОСОБА_5 на балкон покурити, а сам пішов до начальника РВ УМВС, щоб дізнатись, у кого із співробітників матеріали перевірки стосовно ОСОБА_5 Не заставши начальника РВ УМВС на місці, повернувся до ОСОБА_5 та запропонував йому прийти наступного дня. ОСОБА_5 трохи замешкався, а потім знову став йому тикати гроші в коридорі райвідділу міліції, які він не взяв. При цьому він нагримав на ОСОБА_5 сказавши, щоб той якщо хоче, то хай сплатить гроші в магазин. Однак ОСОБА_5 відповів, що нікуди він платити не буде, і щоб він не боявся, гроші покладе в лекційній залі. Ідучи в туалет, відповів ОСОБА_5, маючи на увазі, щоб він від нього відстав -«роби що хочеш». Повернувшись з двору райвідділу з туалету, помітив, що ОСОБА_5 вже не було. Грошей від ОСОБА_5 не брав, не вказував йому куди їх класти, суми не обговорював (т.2 а.с.92-95).
		 
		У протоколі додаткового допиту від 02.08.2010р. обвинувачений ОСОБА_2 крім того пояснив, „ .... в ході слідства по кримінальній справі № 22/2545 на протязі червня 2010 року, для дачі свідчень викликав ОСОБА_5, який сам запропонував придбати для райвідділу комп'ютер, на що він погодився. ОСОБА_5 сказав, що може виділити 2500 гривень на комп'ютер, але пізніше і конкретної дати надання спонсорської допомоги вони не визначали. Разом з тим, він говорив ОСОБА_5, що коли той захоче надати спонсорську допомогу, то щоб сплатив гроші в магазин, потім щоб прийшов в бухгалтерію райвідділу і написав-би заяву, щоб можна було б поставити комп'ютер на баланс райвідділу. 
		Після цієї зустрічі, через кілька днів ОСОБА_5 прийшов знову і приніс гроші. Тоді він сказав ОСОБА_5, що спочатку домовиться в магазині про комп'ютер, а той тоді піде і заплатить. ОСОБА_5 погодився і пішов додому, а він пішов в магазин і домовився із продавцем, що прийде ОСОБА_5 і заплатить за комп'ютер. Через день ОСОБА_5 прийшов і приніс знову гроші, став йому їх пропонувати. Він сказав ОСОБА_5, що гроші йому не потрібні, а в магазині вже домовився, щоб той пішов і сплатив гроші в сумі 2 500 гривень. ОСОБА_5 сказав, що у нього більше, тоді він сказав, що решту той може сплатити на заправці за бензин на райвідділ чи на прокуратуру району. Пізніше він довідався, що ОСОБА_6 в магазин не приходив і за комп'ютер не платив. Через кілька днів, ОСОБА_5 в черговий раз до нього прийшов і став знову пропонувати йому гроші, показуючи їх йому та даючи. Він відмовився їх брати, сказав, щоб той йшов в магазин платити, де все вже домовлено. 
		Коли знову до нього прийшов ОСОБА_5 і черговий раз став пропонувати гроші, то його він вже прогнав, розлютившись на нього. Сказав, що той може піти і сплатити хоч в той магазин, хоч в інший. Після цієї зустрічі, 24 червня 2010 року виділив матеріали по ОСОБА_5 з кримінальної справи № 22/2545 в окреме провадження, згідно домовленості із керівництвом, а саму справу 26 червня 2010 року направив прокурору району, для скерування її до суду.
		Приблизно 25 червня 2010 року ОСОБА_5 прийшов до нього в черговий раз і спитав, чи можна частинами сплатити в магазин по 500 гривень. Він відповів що не можна, необхідно сплатити продавцю всю суму, і тоді ОСОБА_5 домовився з ним на зустріч 30 червня 2010 року, що сплатить всі гроші.
		„ .... 30 червня 2010 року коли він був на роботі до нього зайшов ОСОБА_5, якому він повідомив, що відносно дружини справу направив до суду, а стосовно нього всі матеріали виділені в окреме провадження. Вже в коридорі, біля лекційної зали, ОСОБА_5 дістав гроші і став їх йому черговий раз пропонувати, на що він відмовився брати такі, та сказав сплатити їх в магазин, але ОСОБА_5 відмовився це робити. Тоді він сказав ОСОБА_5, щоб робив із тими грошима, що хоче, бо йому вже набридла така поведінка ОСОБА_5 і пішов, а ОСОБА_5 залишився біля лекційного залу райвідділу і що той далі робив, він не бачив, і в лекційну залу тоді із ОСОБА_5 не заходив. Двері в лекційну залу у них завжди відчинені (т.2, а.с. 119-124). 
		 
		Аналізуючи покази ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що ці покази не послідовні, суперечливі та не логічні, змінюються в залежності від того, що стало ОСОБА_2 відомо на кожному з етапів слідства та в суді, не узгоджуються з показами свідків та іншими матеріалами справи, а тому розцінюються критично, як його захисна версія, висунута з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
		 
		Остаточні ж покази підсудного про не вчинення ним інкримінованого злочину спростовуються дослідженими у суді матеріалами кримінальної справи, а його вина в отриманні хабара повністю підтверджується зібраними по справі наступними доказами.
		 
		Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що працюючи бухгалтером Талалаївського РВ УМВС у 2010р. ОСОБА_2 за роз"ясненням з приводу оформлення спонсорської допомоги не звертався, та розмов між ними щодо придбання ОСОБА_5 комп'ютера для райвідділу не було. 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_8 показав, що працюючи слідчим СВ Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області він знав, що у провадженні начальника СВ ОСОБА_2 була кримінальна справа стосовно ОСОБА_4 Якось в розмові ОСОБА_2 йому повідомив, що один із свідків (не вказував конкретне прізвище) по справі запропонував спонсорську допомогу для придбання комп'ютера, також ОСОБА_2 говорив, що в разі нестачі спонсорських коштів можливо треба буде докласти свої кошти, на що всі слідчі погодились. Особисто він не був присутнім та не чув розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і про обставини отримання хабара йому нічого не відомо.  
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що працюючи слідчим слідчим СВ Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області, вона дала аналогічні покази свідка ОСОБА_8 з тим уточненням, що чула як ОСОБА_5 пропонував начальнику СВ ОСОБА_2 гроші не оргтехніку. 30.06.10р. у першій половині дня вона бачила, як ОСОБА_5 та ОСОБА_2 стояли і спілкувались в кінці коридору на балконі пожежних сходів райвідділу. Через декілька хвилин почула галас в коридорі та побачила чоловіків у масках спецпідрозділу, як потім стало відомо співробітників УСБУ.
		 
		Свідок ОСОБА_10 у суді показав, що станом на червень 2010 року працював начальником Талалаївського РВ УМВС, а начальником СВ працював ОСОБА_2 У той час у провадженні ОСОБА_2 перебувала кримінальна справа стосовно ОСОБА_4 ОСОБА_2 повідомляв його, що свідок по справі ОСОБА_5 пропонував надати спонсорську допомогу на придбання комп'ютера для райвідділу. Він роз"яснив йому як необхідно правильно оформити спонсорську допомогу. Питання щодо виділення матеріалів стосовно ОСОБА_5 з кримінальної справи для додаткової перевірки вирішувалось колегіально ним, ОСОБА_2 та прокурором Косенко О.Д.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11, як старший оперуповноважений сектору карного розшуку Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області пояснив, що в червні 2010 року у провадженні начальника СВ райвідділу ОСОБА_2 перебувала кримінальна справа про шахрайство і підроблення документів стосовно ОСОБА_4 Влітку ОСОБА_2 працював із відчиненими дверима, тому він чув, як останній допитував чоловіка ОСОБА_2, який просив „зам'яти" справу, пропонуючи грошову винагороду. ОСОБА_2 відповів, що за скоєний злочин необхідно відповідати. Пізніше йому стало відомо, що у слідстві можливо з"явиться нова оргтехніка, бо хтось із місцевих жителів виявив бажання надати райвідділу спонсорську допомогу. 
		          Свідок ОСОБА_12 у суді показав, що він працює приватним підприємцем в смт.Талалаївска Чернігівської області. Якось в червні 2010 року ОСОБА_2 цікавився в нього вартістю комп»ютера, а пізніше заходив до нього в магазин по питанню - чи не приносив ОСОБА_5 гроші за комп»ютер, як спонсорську допомогу. У той час ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 комп»ютер в нього не купували та гроші не приносили.
		 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_7, як оперуповноважений сектору карного розшуку Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області показав, що в червні 2010 року він чув як ОСОБА_5 пропонував начальнику СВ ОСОБА_2 допомогу у вигляді грошей на придбання комп"ютера. Пізніше ОСОБА_2 кричав на ОСОБА_5, що він його не правильно зрозумів та не потрібно приносити гроші, їх треба оформити через бухгалтерію.       
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив,  що 14.06.10р. увечері на мобільний йому зателефонував невідомий, який представився начальником СВ Талалаївського РВ ОСОБА_2 та повідомив, щоб 15.06.2010р. з'явився в райвідділ міліції, на що він відповів, що перебуває в Талалаївці, і відразу може під'їхати. Приблизно о 21 год. він зайшов у кабінет ОСОБА_2, де в розмові останній повідомив, що проти нього порушена кримінальна справа по отриманим кредитам, і назвавши по яких статтях, дав йому кримінальний кодекс. Тоді ж ОСОБА_2 сказав, що якщо він надасть для райвідділу спонсорську допомогу на придбання комп"ютера, то по кримінальній справі він буде проходити лише як свідок. ОСОБА_2 неодноразово, близько семи раз, викликав його до себе в червні 2010 року, та спочатку йшла розмова від слідчого про придбання ком"ютера для райвідділу з оформленням документів через бухгалтерію, а потім ОСОБА_2 почав говорити щоб він дав йому 2500 грн. і тоді не буде нести кримінальної відповідальності по справі його дружини. Пізніше підсудний почав говорити, що для вирішення питань у м.Чернігові, в прокуратурі потрібно ще 500 грн. на бензин. Дні зустрічі призначав сам слідчий, він жодного разу не приходив до нього з власної ініціативи. Коли після очної ставки, яка проводилася 15.06.2010р., у протоколі, він виявив невідповідність наданим показам, то вирішив послідуючі розмови з ОСОБА_2 фіксувати на записуючий пристрій „Соні". У 20-х числах червня підсудний запитував, чи хоче він у тюрму. Також 24 чи 25 червня 2010 року коли у черговий раз, він за викликом, з"явився до слідчого, та  ОСОБА_2 запитав чи приніс гроші, на що відповів, лише 500 грн.. Тоді ОСОБА_2 сказав, щоб поклав на стіл, і він поклав гроші між папками зліва. А про решту 2500 грн. він сказав, що зараз таких грошей не має, але він займе у знайомих, і вони домовилися про зустріч 30.06.2010р.         
		29.06.10р. він добровільно вирішив звернутись в УСБУ за телефоном довіри, який вичитав в газеті „Гарт" про те, що слідчий Талалаївського РВ вимагає з нього гроші по кримінальній справі стосовно нього. Наступного дня, 30.06.10р. до нього прибули працівники УСБУ, яким він розповів про його стосунки із ОСОБА_2, написав відповідну заяву і видав свої гроші в сумі 2 500 гривень, які мав дати ОСОБА_2 Після чого, в той же день, під контролем працівників УСБУ пішов на зустріч із ОСОБА_2 в райвідділ міліції. При зустрічі з останнім повідомив, що приніс необхідну суму 2500 грн., той запропонував вийти з кабінету, що йому начебто треба знайти начальника райвідділу, а йому запропонував побути на балконі біля пожежного виходу, покурити. ОСОБА_2 кудись сходив і повернувшись сказав, що начальника міліції немає, а матеріали на нього направлені в суд, але як на свідка.  Потім, за вказівкою ОСОБА_2 вони пішли до лекційної зали, де в кутку кімнати стояла шафа, і ОСОБА_2 відчинив дверцята тієї шафи, та піднявши коробку з-під клею сказав покласти туди гроші, що він і зробив. Тоді ОСОБА_2 сказав, щоб інформував його про виклики в суд. Після цього він залишив приміщення райвідділу. 30.06.2010р. пляшки горілки він ОСОБА_2 не приносив і не залишав.   
		Свої покази ОСОБА_5 підтвердив під час очної ставки із ОСОБА_2 (т.2, а.с.125-130).
		Свідок ОСОБА_15 у суді показав, що в червні 2010 року працював першим заступником начальника СУ УМВС України в Чернігівській області та в його обов'язки входило здійснення контролю за службовою діяльністю слідчих органів внутрішніх справ. Так, дійсно до нього звертався начальник СВ Талалаївського РВ УМВС ОСОБА_2 з приводу кримінальної справи, яка перебуває в його провадженні, та по якій проходять чоловік та дружина про отримання кредитів по підробленим документам, і запитував, чи разом їх направляти до суду, чи ні. На що відповів, що у разі доведення спільного умислу шахрайських дій заволодіння кредитними коштами -обох осіб, а якщо немає співучасті - окремо. Розмова була в загальних рисах, без надання справи для вивчення. Яких небудь грошей чи бензину по тій справі ОСОБА_2 не пропонував і він у того нічого такого не просив. 
		Свої свідчення ОСОБА_15 підтвердив в ході очної ставки з ОСОБА_2 (т.4 а.с.232).
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 підтвердив, що він працював старшим о/у ВБОЗ УСБУ в Чернігівській області, коли 29.06.2010р. на „телефон довіри" до УСБУ надійшов дзвінок від ОСОБА_5 про вимагання хабара з боку начальника СВ Талалаївського РВ. Від керівництва він отримав вказівку перевірити дану інформацію та зранку 30.06.2010р. разом з іншими співробітниками виїхали за місцем проживання заявника ОСОБА_5 у с.Болотниця Талалаївського району. Також з ними були 4 особи, які у послідуючому були залучені в якості понятих. При спілкуванні з ОСОБА_5 було встановлено, що дійсно має місце вимагання хабара з боку начальника СВ ОСОБА_17 в розмірі 3000 грн. за не притягнення заявника до кримінальної відповідальності. При цьому ОСОБА_5 добровільно видав диктофон із записами розмов, після прослуховування яких, заява ОСОБА_5 підтвердилась. Тоді ж був складений протокол огляду, позначення та повернення грошових коштів в сумі 2500 грн., які ОСОБА_5 повинен був передати ОСОБА_2 Також ОСОБА_5 повідомив, що на передодні змушений був передати ОСОБА_2 частину хабара в розмірі 500 грн. Були здійснені оперативні заходи та близько 11 год. ОСОБА_5 прослідував до приміщення Талалаївського РВ із позначеними 2500 грн. Потім оперативним шляхом були виявлені у шафі лекційної зали під коробкою з-під клею помічені 2500 грн., які були вилучені та опечатані. При цьому складалися відповідні документи, та весь час із самого початку були присутні поняті. Також факт вилучення коштів безперервно фіксувався на відеокамеру. На проведення оперативно-технічних заходів був наданий дозвіл його керівництва, бо апеляційний суд на той час таких дозволів не надавав. Під час вилучення коштів ОСОБА_2 заперечував свою причетність до таких, а також він заперечував факт, що заходив до лекційної зали і пояснень з приводу пляшки горілки не надавав.   
		                                
		          Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні підтвердив, що в кінці червня 2010 року він був запрошений понятим і разом із співробітниками СБУ рано вранці виїхали в с.Болотниця Талалаївського району за місцем проживання ОСОБА_5. Коли зайшли до будинку ОСОБА_5 з іншим понятим, то їм пояснили, що ОСОБА_5 повідомив про вимагання у нього начальником СВ Талалаївського РВ грошових коштів. Потім ОСОБА_5 видав співробітникам УСБУ диктофон, при прослуховуванні запису якого були фрази, що потрібно дати 2500 грн. Потому був складений протокол, вилучений та опечатаний у конверт плеєр. З іншим понятим вони поставили свої підписи. Тоді ОСОБА_5 надав гроші в сумі 2500 грн., які повинен був передати як хабар ОСОБА_2, серії та номера купюр були переписані, а купюри позначені спеціальним засобом. Про що також було складено відповідний протокол та гроші були повернуті назад ОСОБА_5 Тоді їх разом із ОСОБА_19 запросили понятими в Талалаївський РВ для проведення огляду, який постійно фіксувався на відео зйомку. Після огляду одягу ОСОБА_2 та його кабінету, надійшла інформація, що ОСОБА_2 сказав ОСОБА_5 покласти гроші в лекційній залі, проти чого підсудний заперечував та говорив, що це „підстава". Перед входом до лекційної зали стояли двоє чоловіків у яких запитали чи заходив хтось до зали, на що ті відповіли -ні. Всі учасники перейшли до лекційної зали, де у шафі на полиці під упаковкою з-під клею вилучили гроші, номера та серії яких відповідали тим, що напередодні переписувалися, а купюри просвітлювались. Після чого був складений протокол, переглянута відеозапис та всі документи підписані його учасниками.
		 
		          Свідок ОСОБА_19 в суді дав свідчення аналогічні показам свідка ОСОБА_18
		 
		          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що близько 2-х років тому він приймав участь у службових діях, які проводили співробітники УСБУ. Разом із ними він приїхав у смт. Талалаївка, де зайшли до райвідділу та залишались стояти біля кабінету начальника СВ навпроти лекційної зали. Потім з кабінету начальника СВ вийшли співробітники УСБУ та запитали, чи хтось заходив-виходив з лекційної зали, вони сказали нікого не було. Потім їх запросили також зайти до лекційної зали разом з іншими учасниками, де під час огляду у шафі були виявлені гроші, про які ОСОБА_2 сказав, не знає звідки взялися. Після цього був складений протокол, який ним також був підписаний.
		 
		Свідок ОСОБА_21 у суді дав свідченням аналогічні показам свідка ОСОБА_20
		 
		Із оголошених у суді показів свідка ОСОБА_22  вбачається, що в червні 2010 року він працював прокурором Талалаївського району. В кінці травня 2010 року за результатами перевірки ним було порушено кримінальну справу № 22/2545 стосовно ОСОБА_4, яку для організації досудового слідства передано до Талалаївського РВ УМВС. Провадження по справі здійснював начальник СВ Талалаївського РВ УМВС ОСОБА_2, який в рамках справи по епізодам порушував кримінальні справи стосовно ОСОБА_4, а у червні 2010 року пред'явив їй обвинувачення. У другій половині червня 2010 року при ньому проводилось обговорювання можливості подальшого руху справи та щодо можливості притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 - колишнього чоловіка обвинуваченої. Враховуючи, що на той час не було зібрано достатньо доказів про наявність злочину в діях ОСОБА_5, а вина ОСОБА_4 повністю підтверджувалась зібраними матеріалами, усі присутні, серед яких був ОСОБА_2 та начальник Талалаївського РВ УМВС, дійшли думки про доцільність виділення з кримінальної справи № 22/2545 матеріалів стосовно ОСОБА_5 для додаткової перевірки, а саму справу направити до суду, що і було зроблено ОСОБА_2 24.06.10р. Про відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо надання останнім спонсорської допомоги райвідділу міліції комп'ютером чи прокуратурі району бензином нічого не відомо (т.1, а.с.175-177; т.3 а.с.154; т.4 а.с.33-34; 221-222).
		 
		          Із оголошених у суді показів свідка ОСОБА_23 вбачається, що він працює приватним підприємцем. У його власності перебуває магазин „Мобілочка". Приблизно у червні-липні 2010 року в магазин „Мобілочка" зайшов наглядно знайомий слідчий Талалаївського РВ УМВС ОСОБА_2, який запитав, чи може той придбати комп'ютер в розстрочку. Гроші ОСОБА_2 обіцяв віддати на протязі місяця. Куди хотів ОСОБА_2 купити комп'ютер, в райвідділ чи додому, не говорив. Між ними не було розмови чи домовленості, що за цей комп'ютер заплатить ОСОБА_5 (т.1 а.с.189; т.4 а.с.37).
		 
		          Із оголошених у суді показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що що 31.05.2010р. прокуратурою Талалаївського району стосовно неї було порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів, використання завідомо підроблених документів та за фактом шахрайства за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.1, ч.3, 190 ч.1 КК України. Досудове слідство по справі проводив начальник СВ Талалаївського РВ УМВС ОСОБА_2, який її у червні 2010 року неодноразово викликав для проведення слідчих дій. В ході слідства проводилась очна ставка між нею та колишнім чоловіком ОСОБА_5 24 червня 2010 року їй було пред'явлено обвинувачення, та наступного були надані матеріали кримінальної справи для ознайомлення та ОСОБА_2 пояснив, що направляє її в суд для розгляду. Чи була у матеріалах справи постанова про виділення матеріалів для проведення додаткової перевірки стосовно ОСОБА_5 не звернула уваги. Із колишнім чоловіком ОСОБА_5 після розлучення не підтримує жодних стосунків та не спілкується взагалі. В ході розслідування справи, слідчий ОСОБА_2 казав їй, що допитував ОСОБА_5 в якості свідка (т.1 а.с.181).
		 
		Згідно ст.1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»та п.3.1 Рішення Конституційного суду України від 28 жовтня 2009 року - благодійництво, тобто добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами якого є меценатство і спонсорство, мають єдину мету -надання благодійної допомоги. Різні форми благодійництва і благодійної діяльності, у тому числі благодійні внески та пожертви, характеризуються такими правовими ознаками: безкорисливість, що свідчить про надання допомоги на благо інших без будь якої вигоди; добровільність -діяльність, яка здійснюється за власним волевиявленням та спонуканнями, що мають морально-естетичне підґрунтя, без будь якого примусу та втручання з боку інших осіб та суб»єктів владних повноважень; цільова спрямованість -наявність конкретної мети і надання допомоги тим, хто її потребує, в межах напрямків і порядку, визначених Законом.
		 
		Аналіз обставин даної справи, в тому числі показів ОСОБА_2 та свідків, а також норм вказаного Закону та Рішення Конституційного суду України, дають підстави дійти висновку, що з боку ОСОБА_5, який фактично підозрювався ОСОБА_2 по вказаній справі у вчиненні злочинів разом із його колишньою дружиною, не було бажання надання спонсорської допомоги за власними волевиявленнями та спонуканнями, без будь- якої вигоди чи умови, а було викликано владною поведінкою ОСОБА_2, тобто ознак спонсорської допомоги не було з самого початку відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Владні розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_5 про надання спонсорської допомоги райвідділу у вигляді оргтехніки, переросли в його дії, спрямовані на одержання хабара. З цією метою, коли ОСОБА_24 під впливом ОСОБА_2 приніс йому 2500 грн., ОСОБА_2 отримував їх приховано, як хабар, та яких небудь заяв чи рапортів у бухгалтерію райвідділу не надавав. 
		 
		Крім того, судом були досліджені та проаналізовані матеріали справи стосовно ОСОБА_4 а саме:   
		Постановою прокурора Талалаївського району від 31 травня 2010 року (т.1 а.с.51) була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за фактом підроблення документів і використання завідомо підроблених документів за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.358 КК України та за фактом отримання права на майно шляхом обману за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, якій присвоєно реєстраційний номер 22/2545 і яку направлено для проведення досудового слідства в слідчий відділ Талалаївського РВ УМВС.
		Відповідною постановою від 3 червня 2010 року ОСОБА_2 прийняв вказану справу до свого провадження та приступив до проведення досудового слідства (т.1 а.с.223).
		Постановою начальника СВ Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області підполковника міліції ОСОБА_2 від 24 червня 2010 року (т.1 а.с.233-235) ОСОБА_4 пред»явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.358 КК України та ч.1, ч.2 ст. 190 КК України, а стосовно ОСОБА_5, цього ж дня за тим же фактом шахрайства виділив для додаткової перевірки (т.1 а.с.45, 53-92).
		 
		Вина підсудного, крім його показів та свідків підтверджується також іншими матеріалами справи: 
		- заявою ОСОБА_5 від 30.06.2010р. на ім'я начальника УСБУ в Чернігівській області про вимагання у нього хабара в сумі 3 000 грн. з боку слідчого Талалаївського РВ ОСОБА_2. за непритягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності по шахрайству, якого він не вчиняв (т.1 а.с.17);
		- протоколом огляду, позначення та повернення ОСОБА_5 грошових коштів від 30.06.2010р., згідно якого співробітниками СБУ, в присутності понятих, були переписані номери купюр 2 500 грн., призначених для дачі хабара (т.1 а.с.25-26);
		- протоколом огляду місця події від 30.06.2010р., згідно якого, на полиці шафи, що розташована в лекційній залі Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області було виявлено грошові кошти в сумі 2 500 гривень, за тим же номіналом та тими ж номерами купюр, що були переписаними та врученими перед цим ОСОБА_5 (т.1 а.с.35-38). Перебіг огляду місця події фіксувався за допомогою відеокамери та за результатами демонстрації відеозапису заяв, клопотань та зауважень від учасників (в тому числі ОСОБА_2І.) даної слідчої дії не надійшло (т.1 а.с.95). Згідно протоколу огляду від 13.07.2010р. були оглянуті грошові кошти в сумі 2500 гривень, які були предметом хабара, вилучені 30.06.2010р. в лекційній залі Талалаївського РВ УМВС (т.2 а.с.17-18).
		 
		У той же час, при дослідженні доказів суд, з"ясовуючи питання допустимості таких приходить до наступного висновку.  
		Так, згідно Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011р. „У справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України" слідує, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а саме на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність", особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
		Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008р.№ 2 „Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства" передбачено, що за вмотивованим рішенням суду можуть бути застосовані обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією України, у тому числі, таких як застосування технічних засобів одержання інформації.
		Також постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007р. № 1169 затверджено порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини та використання добутої інформації (далі Порядок), зокрема на застосування технічних засобів добування інформації та використання такої інформації. Порядком встановлено, що подання про отримання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів вноситься на розгляд голови апеляційного суду області або уповноваженого ним заступника за місцем провадження справи.    
		З протоколу за результатами оперативно-розшукових заходів (оперативно-розшукова справа № 1578) від 31.07.2010р. вбачається, що дозвіл на негласний слуховий та візуальний контроль стосовно ОСОБА_2 надавався постановою начальником УСБУ в Чернігівській області, за результатами якого здобуто інформацію, яка знаходиться на картці пам"яті technologi SD», а саме відеозапис подій від 30 червня 2010 року коли відбулася зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_2 із передачею грошових коштів (т.2 а.с.67).
		 
		За таких обставин, коли оперативно-технічні заходи, а саме негласний слуховий та візуальний контроль стосовно ОСОБА_2 в рамках оперативно-розшукової справи, проводилися без отримання дозволу суду, тому здобута інформація -відеозапис подій від 30 червня 2010 року коли відбулася зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_2 із передачею грошових коштів (знаходиться на картці пам"яті technologi SD»), судом не може визнаватися як належний доказ, оскільки порядок отримання такої інформація не відповідає чинному законодавству та порушує Конституційні права людини.  
		 
		Всі інші докази, такі як висновки експертиз, протоколи огляду відеозапису в силу їх належності та допустимості є також неспроможними, оскільки є похідними від доказів, які одержані з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність" (т.2 а.с. 66-72, т.4 а.с.143-150, 173-178).    
		 
		Одночасно суд не може покласти в основу обвинувачення ОСОБА_2 покази свідка ОСОБА_5 в частині одержання хабара в сумі 500 грн. 25 червня 2010 року в кабінеті слідчого, оскільки такі не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. А тому в цій частині обсяг обвинувачення підлягає зменшенню шляхом виключення з такого у зв"язку з недоведеністю.  
		          Посилання підсудного та захисту на невиконання досудовим слідством ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 27.02.2012р. про направлення даної справи на додаткове розслідування є безпідставним, оскільки всі надані вказівки апеляційного суду органом досудового слідства під час проведення додаткового розслідування виконані та судом першої інстанції прийняті до уваги, як того вимагає ч.7 ст.374 КПК України.     
		         
		Оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище хабара у вигляді 2 500 грн. від ОСОБА_5 за виконання в інтересах останнього дій з використанням наданої йому влади правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001р), тобто одержання хабара.
		 
		Обставин, які б пом"якшували або обтяжували покарання підсудного в ході судового слідства не встановлено.
		 
		Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, як тяжкого; особу винного, як така, що займалася суспільно-корисною працею, позитивно характеризується за постійним місцем проживання та за місцем колишньої роботи (т.2 а.с.163-165, 176-186), має сім"ю, ряд хронічних захворювань, надає допомогу матері, яка має хворобливий стан здоров"я, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		 
		За таких обставин, суд дійшов до висновку що для виправлення та запобіганню нових злочинів, підсудному необхідно обрати покарання в мінімальних межах інкримінованої йому статті у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах і на державній службі з випробуванням. 
		 
		Також суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання підполковника міліції, оскільки підсудний вчинив тяжкий злочин пов"язаний з використанням прав та повноважень, якими володіє на підставі наявності такого спеціального звання.   
		Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст. 81 КПК України.
		 
		Судові витрати пов"язані з проведенням судових експертиз підлягають стягненню із підсудного згідно ст.93 КПК України в розмірі  4225,60 грн.
		          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах і на державній службі строком на 3 роки. 
		 
		У строк відбуття покарання засудженому зарахувати час перебування його під вартою з 30.06.2010р. по 09.07.2010р. (т.2 а.с.75, 96).    
		 
		На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання -підполковник міліції.   
		Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки.
		 
		Відповідно до вимог ст.76 КК України засудженого зобов»язати періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вирока в законну силу, залишити попередню -підписку про невиїзд.
		 
		Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави -4225,60 грн. витрат, пов"язаних з проведенням судових експертиз (т.2 а.с.11, т.4 а.с.172).
		 
		Речові докази по справі: газета „Гарт" від 18.06.10р.; протокол огляду, позначення та повернення грошових коштів від 30.06.10р; протокол огляду місця події від 30.06.10р.;протокол за результатами оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою № 1578 від 31.07.10р.; відеокасета mini DV Panasonik, із записом огляду місця події від 30.06.10р.; карту пам'яті on technologi SD»та карту пам»яті «Transcend" 2 GB -залишити при справі (т.1 а.с.25-26; 35-38; 144, т.2 а.с.16, 67, т.4 а.с.152); системний блок «COMPAQ DESKPRO", який знаходяться на зберіганні у камері речових доказів прокуратури Чернігівської області -повернути в розпорядження Талалаївського РВ УМВС України в Чернігівській області (т.1 а.с.207); грошов кошти в сумі 2500 грн., які знаходяться на зберіганні в Чернігівському обласному управлінні Державного ощадного банку України -повернути власнику ОСОБА_5   (т.2 а.с.19-20).
		 
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення даного вироку, а засудженим -в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		 
		 
		Головуючий:                                                О.Ільченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...