Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/2570/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2012. Зареєстровано: 19.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2012.

Результат оскарження 11.03.2014 Вищий адміністративний суд України: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа №  2а/2570/2570/2012 
		 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		13 вересня 2012 року                                                                                        м. Чернігів
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                            Лобана Д.В.,
		при секретарі                                                                      Романенко Л.Л.,
		з участю представників сторін
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,  -
		                                                       в с т а н о в и в:
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) від 16.03.2012 № 0001881720 та № 0001891720.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено заниження позивачем обсягу виручки на 1038527,63 грн у 2009 році; перевищення граничного розміру річної виручки від реалізації продукції протягом 2009 року на суму 897113,63 грн; не переходу з 01.01.2010 на загальну систему оподаткування у 2010 році та, внаслідок цього, донараховано податку на додану вартість в сумі 284025 грн і податку на доходи фізичних осіб в сумі 157006,66 грн. Із вказаними висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки кошти в сумі 1038527,63 грн, що надійшли на її розрахунковий рахунок, які за наслідками перевірки не були відображені нею у податкових звітах, як платника єдиного податку, не є власністю ФОП ОСОБА_1, на її думку, оскільки підлягали перерахуванню і перераховувались третім особам згідно з укладеними договорами комісії. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). З огляду на зазначене, виручкою від реалізації послуг та, відповідно, об'єктом оподаткування єдиним податком може бути лише та сума коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку, як плата за надані послуги (в даному випадку: 25 % від договірної вартості реалізованого товару за укладеними договорами комісії), а не вся сума транзитних коштів, які підлягають обов'язковій передачі третій особі. Отже, кошти, що надійшли транзитом на розрахунковий рахунок позивача, не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковому перерахуванню відповідній третій особі, а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Таким чином, враховуючи вищевикладене, у 2009 році ФОП ОСОБА_1, на її думку, не було перевищено граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 тис. грн.
		Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити в повному обсязі та зазначила, що відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.  Договір комісії (посередницький договір) відноситься до числа договорів про надання нематеріальних посередницьких послуг, головним чином при здійсненні торгових операцій. Посередником при цьому є комісіонер. За класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), який прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375, діяльність комісіонерів, які здійснюють торгівельні операції від імені або за рахунок інших осіб для третіх осіб, або здійснення комерційних операцій від імені комітента (довірителя) відноситься до групи «Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі». Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Тобто, комісіонер діє від свого імені, а отже, приймає на себе всі права та обов'язки за договорами, що укладаються з третіми особами, та несе за них відповідальність. Комісіонер (фізична особа - платник єдиного податку) на підставі договору комісії на продаж продукції, виступаючи від свого імені, самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою і (покупцем) та здійснює продаж (реалізацію) товару покупцю. Тому сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операції за договором комісії, включаючи і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), і згідно з положенням Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 не повинна перевищувати протягом календарного року 500 тис. грн.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
		Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009  по 15.02.2012, про що складено акт № 853/17/НОМЕР_3 від 28.02.2012 (а.с. 7-16), яким встановлені наступні порушення:
		-          п. 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом
		ДПАУ від 29.10.1999 № 599, а саме: ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подала звіт платника єдиного податку за 2009 рік;
		-          п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет), а саме: ФОП ОСОБА_1 не подала до ДПІ у м. Чернігові декларації про доходи за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік;
		-          пункту 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ Президента), в результаті чого в період з 01.01.2009 по 31.12.2009 занижено обсяг виручки від реалізації послуг на 1038527,63 грн;
		-          пункту 1, пункту 5 Указу Президента, а саме: станом на 01.10.2009 відбулося перевищення граничного рівня (500 тис. грн) обсягу виручки на загальну суму 897113,63 грн, який дозволяє платнику застосувати спрощену систему оподаткування, та ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2009 не перейшла на загальну систему оподаткування;
		-          ст. 1 Указу Президента, ст. 13, ст. 14 Декрету та пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 889-ІV), внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 занижено оподатковуваний дохід на загальну суму 1046711,09 грн, в т.ч. за 2009 рік на 672835,22 грн, за 2010 рік на 373875,87 грн;
		-          пп. 4.1.4 «а» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ) ФОП ОСОБА_1 не подала до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року та січень - листопад 2011 року;  
		-          пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закону № 168/97-ВР) та п.12.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 223684 грн. 
		На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 № 0001881720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 157006,66 грн та № 0001891720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 284025 грн, а саме: 223684 грн - за основним платежем та 60341 грн - за штрафними санкціями (а.с.17-18).
		Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулась зі скаргами до ДПС у Чернігівській області та ДПС України, за результатами розгляду яких, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові були залишені без змін.
		Протягом періоду 01.01.2009 по 31.12.2010 ФОП ОСОБА_1 господарську діяльність здійснювала із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка регулювалась Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
		01.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «НЕП» ЛТД (комітент) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (комісіонер) було укладено договір комісії на продаж товару, відповідно до якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу товару (а.с. 29-30).
		01.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Аврора» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (комісіонер) було укладено договір комісії на продаж товару, відповідно до якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу товару (а.с. 31-32).
		На розрахунковий рахунок позивача у перевіряємий період надійшли кошти:
		-          проценти банка - 240,40 грн;
		-          повернення фінансової допомоги - 492400 грн;
		-          надання фінансової допомоги - 4400 грн;
		-          повернення помилково перерахованих коштів - 241444 грн;
		-          кошти отримані від здійснення підприємницької діяльності - 1895614,79 грн.
		За даними податкової звітності у періоді, що перевірявся, обсяг виручки, отриманої підприємцем від господарської діяльності склав: у 2009 році - 1397113,63 грн, у 2010 році - 498501,16 грн.
		При перевірці правильності визначення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), відображеного у поданому Звіті суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку, встановлено, що 07.08.2009 на розрахунковий рахунок позивача надійшло 137862,95 грн, що призвело до перевищення встановленого для обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) обмеження в розмірі 500 тис. грн; встановлено заниження обсягу виручки за 2009 рік на 1038527,63 грн, за 2010 рік на 157284,16 грн в результаті неповного відображення в Звітах платника єдиного податку виручки, яка надійшла на розрахункові рахунки; встановлено перевищення граничного розміру річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом 2009 року на суму 897113,63 грн.
		Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» дано визначення поняття доходу, за яким «Дохід» - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
		Відповідно пункту 8 «Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 752/4045 від 02.11.1999, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України (Державної податкової адміністрації України) від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64. При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».
		Згідно статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
		Відповідно пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
		Таким чином, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи і тих, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги, повинні враховувати всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або (та) в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач була зобов'язана з 01.10.2009 здійснювати підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, керуючись вимогами підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9, пункту 19.1. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 за № 889-IV, та розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92, тобто визначаючи валовий дохід, валові витрати, оподатковуваний дохід та подавати у встановлені терміни декларацію про отримані доходи та понесені при цьому витрати.
		В порушення підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9, пункту 19.1. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 за № 889-ІV та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» сума донарахувань податку з доходів фізичних осіб за період з 2009 по 2010 роки складає 157006,66 грн.
		В порушення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не зареєструвалась платником ПДВ з 01.10.2009 при досягненні загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців, що сукупно перевищує дозволену для платників єдиного податку.
		Згідно пункту 10.2 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР особа, яка мала зареєструватися платником податку на додану вартість, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
		Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції ( товарів, робіт, послуг ). Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу.
		Відповідно до статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 ДПА України розроблено Книгу обліку доходів і витрат і Порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
		Згідно із вказаним Порядком ведення книги обліку доходів і витрат у графі 6 відображаються всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або (та) в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації.
		Отже, надаючи оцінку обставинам у справі, суд зважає на той факт, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників податків єдиного податку; здійснення операцій або укладення угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків, - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах.
		Враховуючи вимоги підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР за даними перевірки вірно встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 223684 грн.
		Крім того, слід зазначити, що аналогічної позиції додержується Вищий адміністративний суд України (ухвала від 26.06.2012 у справі № К-23980/10), а також Київський апеляційний адміністративний суд (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2012 у справі № 2-а-1911/09/0270, залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 у справі № К-23980/10 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 у справі № 2а-14707/11/2670).
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а позивач не надав суду належних доказів, що обґрунтовували б правомірність заявлених ним вимог.
		За таких обставин, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.
		Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		п о с т а н о в и в:
		У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, - відмовити повністю.  
		Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя:                                                                                          Д.В. Лобан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...