Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/13444/11-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2012.
Дата набрання законної сили: 12.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"12" вересня 2012 р.                               м. Київ                              К/9991/13444/11 
		 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:                                                                         Мироненка О.В.,  Смоковича М.І.,  Чумаченко Т.А. розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, третя особа - прокуратура Івано-Франківської області про визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної  та моральної шкоди, -в с т а н о в и л а:ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, третя особа - прокуратура Івано-Франківської області про визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної  та моральної шкоди.
		 
		Постановою  Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року позов задоволено частково.
		Визнано дії державтоінспектора Калуського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 інспектора ДПС Калуського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та дільничного інспектора Калуського МРВ УМВС України в Івано-Франківській області  ОСОБА_7 щодо ОСОБА_4 протиправними. 
		Стягнуто з Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 536 грн. 61 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень шістдесят одну копійку) та 9 тис. (дев'ять тисяч) грн. моральної шкоди.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		 
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року постанову  Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
		Визнано дії державтоінспектора Калуського ВДАІ при УДАЇ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 інспектора ДПС Калуського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та дільничного інспектора Калуського МРВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_7 щодо ОСОБА_4 протиправними. 
		Стягнуто з Державного бюджету України в користь ОСОБА_4 
		536,61 (п'ятсот тридцять шість гривень шістдесят одну копійку) грн. матеріальної шкоди, 
		9000 дев'ять тисяч) грн. моральної шкоди та 3,40 (три гривні сорок копійок) грн. судового збору. 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		 
		Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
		 
		Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що дії відповідачів були протиправними, вчинені в порушення статті 5 Закону України «Про міліцію», внаслідок яких позивачу спричинено матеріальну та моральну шкоду.
		 
		З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.
		 
		Судами встановлено, що 04 грудня 2008 року, близько 14 год. ОСОБА_4 керуючи власним автомобілем ВАЗ-21063, д.н. НОМЕР_1, який рухався по вул. Литвина в м. Калуші, на вимогу державного автоінспектора Калузького ВДАІ ОСОБА_6 не зупинився і продовжив рух. Працівники Калузького ВДАІ ОСОБА_6. та ОСОБА_5., біля автомайстерні «Шиномонтаж», куди приїхав позивач, неправомірно застосували до нього спецзасіб -наручники і доставили його на власному автомобілі в Івано-Франківський обласний наркологічний диспансер для обстеження на ступінь алкогольного сп'яніння. 
		Проведенням медичного огляду в обласному наркологічному диспансері, алкогольного сп'яніння у ОСОБА_4 не виявлено, після чого ОСОБА_6. та ОСОБА_5. доставили позивача в Калуський МБ УМВС для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, а автомобіль ОСОБА_4 незаконно помістили на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів. 
		Після обстеження в обласному наркологічному диспансері і доставку позивача в Калуський МВ УМВС в Івано-Франківській області, він був поміщений в кімнату затриманих чергової частини. В цей час дільничний інспектор Стефанишин А.П. безпідставно склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, якого ОСОБА_4 не вчиняв. В подальшому зазначений протокол до суду направлений не був.
		Разом з тим, в кімнаті затриманих в ОСОБА_4 різко погіршився стан здоров'я і його каретою швидкої допомоги доставили в лікарню, де він перебував 36 днів на лікуванні.
		Вважаючи дії відповідачів протиправними ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію»міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. 
		 
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про міліцію»діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. 
		 
		Статтею 5 Закону України «Про міліцію»передбачено, зокрема, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. 
		Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.
		Міліція: 
		забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб; 
		негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання; 
		забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України; 
		у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.
		Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції: 
		повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді; 
		У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. 
		Відшкодуванню підлягають у повному обсязі: 
		1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції; 
		2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим; 
		3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 
		4) моральна шкода. 
		Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. 
		Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.
		 
		Отже, суди дійшли правильного висновку щодо порушення відповідачами зазначеної статті вищевказаного закону.
		 
		Відповідності до статті 1174 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		 
		Враховуючи протиправність дій дільничного інспектора ОСОБА_7., які полягали у безпідставному складанні протоколу за адміністративне правопорушення та працівників ВДАІ ОСОБА_6. і ОСОБА_5., які в порушення ст. 5 Закону України «Про міліцію»неправомірно застосували щодо позивача ОСОБА_4 спецзасіб наручники і доставили в обласний наркологічний диспансер, де після встановлення відсутності у нього ознак алкогольного сп'яніння доставили у відділення міліції та неправомірно помістили в кімнату затриманих в якій він перебував до приїзду карети швидкої медичної допомоги, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди апеляційної інстанцій дав правильну правову оцінку обставинам у справі.
		 
		Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
		 
		Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
		 
		Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, третя особа - прокуратура Івано-Франківської області про визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної  та моральної шкоди - залишити  без зміни.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...