Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-28791зп12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		 
		 
		    3 вересня 2012 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		Головуючого   Сімоненко В.М.
		 
		Суддів:        Гримич М.К., Ізмайлової Т.Л., Нагорняка В.А., Умнової О.В.,                
		 
		розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1
		   - про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		   
		У липні 2011 року позивач ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача укласти з ним договір про надання послуг за утримання будинку та прибудинкової території.       
		   Позов мотивований тим, що  позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг будинку АДРЕСА_1, власницею квартири №36 у якому є відповідач. Остання ухиляється від укладання договору про надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території, чим порушує вимоги ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та права позивача, як експлуатуючої організації.    
		   Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року у задоволенні даного позову відмовлено. 
		   Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2010 року апеляційна скарга ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» задоволена частково. Рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Зобов'язано ОСОБА_1 укласти договір про надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій з експлуатуючою  організацією ТОВ «Ковальська-Житлосервіс», відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №529        від 20 травня 2009 року «Про  затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».    
		   Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня 2012 року касаційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.       
		   До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд даного рішення суду касаційної інстанції в порядку, визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України. 
		   В обґрунтування заяви відповідач ОСОБА_1 посилається на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 16, 203 ЦК України, що в свою чергу, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		   Дослідивши подані заявником матеріали колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що заяву про перегляд рішення слід задовольнити, справу допусти до провадження Верховного Суду України, виходячи з наступного.
		   Відповідно до ст.355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.  
		   В обґрунтування своєї правової позиції щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня        2012 року, про перегляд якої ставиться питання, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  від 16 листопада 2011 року, від 30 грудня 2011 року, від 2 лютого 2012 року, від 29 лютого 2012 року, 25 квітня 2012 року по цивільним справам за позовами про стягнення заборгованості по комунальним платежам та зобов'язання укласти договір про надання послуг.
		   Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що вони ухвалені у подібних правовідносинах, оскільки є тотожними предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
		   Предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача - фізичної особи (споживача комунальних послуг) укласти з експлуатуючою організацією, яка надає такі послуги, договір про надання послуг за утримання будинку та прибудинкової території.       
		   При розгляді даної справи, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції погодився з висновками останнього та виходив з того, що п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Тобто, за наведеною нормою відповідач ОСОБА_1 зобов'язана укласти договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. Від укладення такого договору остання відмовляється, що є підставою для задоволення позову. 
		   За результатами розгляду іншої справи за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» про зобов'язання укласти договір про утримання нежитлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвалою від 2 лютого 2012 року, відмовив позивачу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Запорізької області від 2 листопада 2011 року, яким відмовлено у задоволенні позову. В даному випадку суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог позову про зобов'язання укласти договір про надання комунальних послуг та правильно застосував положення ст. ст. 92, 627 ЦК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		   Аналогічні висновки щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про зобов'язання укласти договір про надання послуг по утриманню будинку і прибудинкової території викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  від 30 грудня 2011 року, постановленої по іншій справі. В даному випадку, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, що такий спосіб захисту цивільних прав, як зобов'язання особи укласти з підприємством договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, не передбачений ст.16 ЦК України, а відмова відповідачів від укладення такого договору є формою реалізації ними своїх прав. Договір - це волевиявлення учасника правочину, яке в силу                    ст. 203 ЦК України, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		   В ухвалі від 16 листопада 2011 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановленої по іншій справі, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову про зобов'язання укласти договір про надання послуг за утримання житла та прибудинкової території.
		   З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені в заяві доводи вказують на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зокрема п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.16, 203 ЦК України, яке потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що відповідно до вимог ст.335 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень.   
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, - 
		у х в а л и л а:
		   
		Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території допустити до провадження Верховного Суду України.  
		   Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами направити до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення.    
		відмовити. 
		   Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Сімоненко В.М. судді Гримич М.К. Ізмайлова Т.Л. Нагорняк В.А.  Умнова О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...