Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-48/10496-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2012.
Дата набрання законної сили: 18.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-48/10496-2012 18.09.12
		За позовомПриватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування"доНаціональної акціонерної компанії "Нафтогаз України"прозобов'язання вчинити діїСуддя Бойко Р.В.
		Представники сторін:
		від позивача:Лементрачук Т.В., Ярмак О.В., Скосар С.С.від відповідача:Халіна А.О.вільний слухач:Осика В.М.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування" (надалі -"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі -"Компанія") про зобов'язання вчинити дії.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.08.2012 р.
		Позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог обґрунтовані наявністю підстав для зобов'язання Компанії: прийняти планові та фактичні обсяги видобутку Товариством природного газу за травень-серпень 2012 року і в наступні місяці для включення цих обсягів до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні; надати доручення Диканському ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" та Кременчуцькому ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підписання з Товариством актів прийому-передачі природного газу за травень-серпень 2012 року та подальші місяці для передачі газу у газотранспортну систему України.
		Представником відповідача в судовому засіданні подано заперечення за змістом якого в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на ненадання Товариством документів на підтвердження повноважень особи, якою було підписано заявки щодо включення до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні планових обсягів видобутку Товариством природного газу.
		В судовому засіданні 15.08.2012 р. оголошено перерву до 29.08.2012 р.
		Представником відповідача в судовому засіданні було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити, вказував на не підтвердження Товариством повноважень Баришпіля В.М. як керівника Товариства, а також вказував на те, що Диканське ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" та Кременчуцьке ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" є структурними підрозділами Дочірньої компанії "Укртрансгаз", яка в свою чергу є самостійною юридичною особою, а тому підстави для зобов'язання Компанії вплинути на діяльність такої особи відсутні. Також, представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів за змістом якого просив витребувати у позивача документи на підтвердження права Баришпіля В.М. підписувати позовну заяву, а у випадку ненадання таких документів -залишити позовну заяву Товариства без розгляду.
		Судом в задоволенні наведеного клопотання відповідача відмовлено, оскільки в матеріалах справи міститься рішення Апеляційного суду міста Києва від 14.08.2012 р. у справі №22-2690/12342/2012 яким встановлено існування документів, на необхідність витребування яких вказує відповідач.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2012 р. у зв'язку із клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено до 10.09.2012 р.
		В судовому засіданні 10.09.2012 р. судом розпочато розгляд справи по суті.
		Присутні в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримали та просили задовольнити їх повністю. Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити повністю.
		Судом оголошено перерву до 18.09.2012 р.
		Представники позивача в судове засідання з'явилися. Представник позивача (Скосар С.С.) подала заяви про зупинення провадження у справі та про відмову від позову, що підписані т.в.о. Голови правління Товариства Я.О. Проскурнею.
		Представники позивача (Лементрачук Т.В. та Ярмак О.В.) проти задоволення наведених заяв заперечували.
		Судом в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовлено з огляду на відсутність обставин, з якими положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість зупинення провадження у справі, а саме недоведеність позивачем неможливості розгляду даної справи до вирішення позову Проскурні Якова Олександровича до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, який знаходиться на розгляді Донецького окружного адміністративного суду.  
		Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
		Дослідивши подану заяву про відмову від позову та враховуючи заперечення інших представників позивача, зміст позовних вимог суд приходить висновку, що така відмова від позову не спрямована на захист інтересів Товариства, а тому в силу положень ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України така заява судом до розгляду не приймається.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях 15.08.2012 р., 29.08.2012 р., 10.09.2012 р. складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, а фіксація судового процесу в судовому засіданні 18.09.2012 р. здійснювалася за допомогою технічних засобів.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.04.2012 р. листом №52/3 (за підписом заступника Голови правління Баришпіля В.М.) Товариство звернулося до Компанії із заявкою про включення до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні планових обсягів видобутку Товариством природного газу у травні 2012 року.
		Листом від 24.04.2012 р. № 62585/1.2-12 Компанія запропонувала Товариству в термін до 24.04.2012 р. підтвердити повноваження особи, яка має право підпису документів від імені Товариства.
		26.04.2012 р. листом №27/А-2 Товариство підтвердило повноваження особи, яка має право підпису документів від імені ПАТ "Нафтогазвидобування" та надало Компанії копію наказу Товариства від 10.06.2011 р. № 65 "Про виконання обов'язків", копію витягу зі Статуту ПАТ "Нафтогазвидобування", який містив інформацію про виконавчий орган товариства та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, згідно якого керівником ПАТ "Нафтогазвидобування" є тимчасово виконуючий обов'язки голови правління Баришпіль Валерій Миколайович.
		Також, на підтвердження повноважень керівника позивачем було надано відповідачу копію протоколу правління ПАТ "Нафтогазвидобування" від 01.07.2011 р. №4/2 про погодження наказу ПАТ "Нафтогазвидобування" від 10.06.2011 р. № 65 "Про виконання обов'язків", рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. у справі №5011-66/4670-2012.
		В подальшому, листами № 77 від 30.05.2012 р., № 86/2 від 18.06.2012 р., № 98/1 від 16.07.2012 р., № 112 від 15.08.2012 р. Товариство направило на адресу Компанії баланс видобутку природного газу на червень, липень, серпень, вересень 2012 року.
		Із матеріалів справи та пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що НАК "Нафтогаз України" не визнає керівником Товариства ні Баришпіля В.М., ні Проскурню Я.О., а тому до вирішення цього питання відмовляється приймати планові обсяги видобутку природного газу.
		Спір стосується правомірності невизнання відповідачем керівником Товариства Баришпіля В.М. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
		Товариство створено у формі приватного акціонерного товариства та діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів 20.04.2011 р. (протокол №2/2011) та зареєстрованого державним реєстратором 26.04.2011 р. (надалі -Статут).
		Статтею 97 Цивільного кодексу України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із статтями 159-161 Цивільного кодексу України передбачено, що в акціонерному товаристві можуть бути такі органи управління: загальні збори акціонерів, наглядова рада, виконавчий орган. 
		Розділом 13 Статуту визначено, що органами Товариства є Загальні збори, Наглядова рада, Виконавчий орган та Ревізійна комісія.
		Пунктом 15.2.27 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства віднесено обрання та припинення повноважень голови та членів виконавчого органу Товариства.
		Із матеріалів справи вбачається та не оспорюється жодним із представників сторін факт прийняття 20.04.2011 р. Загальними зборами акціонерів Товариства рішення (оформлене протоколом № 2/2011), яким по питанню №9 вирішено обрати членів виконавчої дирекції та визначено порядок заміщення відсутнього члена правління, а саме Головою обрано Семінського О.В., а особою, яка може бути призначена т.в.о. Голови Правління замість Семінського О.В. визначено Баришпіля В.М.
		Тобто, загальними зборами акціонерів Товариства визначено порядок заміщення тимчасово відсутнього Голови Правління.
		Наведене знайшло своє відображення в наказі Голови Правління Семінського О.О. №65 від 10.06.2011 р. (а.с. 61) та протоколі №4/2 засідання Правління Товариства від 01.07.2011 р. (а.с. 109-110) за змістом яких вирішено, що на час відсутності Голови Правління Товариства Семінського О.О. його повноваження делегуються заступнику Голови Правління Баришпілю В.М.
		Листом ГУ МВС у м. Києві №12/3-32289 від 30.05.2012 р. підтверджується відсутність Семінського О.О., а тому на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Товариства (протокол № 2/2011 від 20.04.2011 р., питання №9) Баришпіль В.М. правомірно приступив до виконання обов'язків т.в.о. Голови Правління.
		Вказані відомості було внесено до Єдиного державного реєстру підприємств юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		Стосовно посилання НАК "Нафтогаз України" на наявність повноважень т.в.о. Голови Правління у начальника управління з питань оподаткування Товариства Проскурні Я.О. суд відзначає наступне.
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14.08.2012 р. у справі №22-2690/12342/2012, яке в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлює факти, які не підлягають доведенню на відміну від інших судових рішень у господарських та адміністративних справах, які такої сили не мають з огляду на відмінний суб'єктивний склад учасників, встановлено факт існування наказу №51 від 10.05.2012 р. про делегування повноважень т.в.о. Голови Правління начальнику управління з питань оподаткування Проскурні Я.О., наказу №57 від 17.05.2012 р. про припинення обов'язків т.в.о. Голови Правління та наказу №58 від 18.05.2012 р. про вступ Проскурні Я.О. до виконання обов'язків т.в.о. Голови Правління. На наявність вказаних наказів посилається Компанія.
		Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. визначено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства. Частиною 2 статті 160 цього кодексу передбачено, що питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.
		Таким чином, органи Товариства діють виключно в межах наданих їм повноважень, а Наглядова рада, Правління чи Голова Правління не можуть приймати рішення, що змінюють чи суперечать рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства.
		Із змісту статей 15-17 Статуту Товариства вбачається, що призначення Голови Правління та т.в.о. Голови Правління віднесено до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства (п. 15.2.27) та Наглядової ради (у випадку відсторонення з призначенням осіб із числа осіб, визначених загальними зборами акціонерів) (п. 16.7.8) та у випадках, вказаних в п.п. 17.22, 17.23.
		Отже, т.в.о. Голови Правління Товариства може бути призначено особу, яка визначена Загальними зборами акціонерів Товариства.
		Щодо посилання на п. 17.11.6 Статуту відносно права Голови Правління делегувати будь-які повноваження Голови правління суд відзначає наступне:
		- по-перше, таке делегування можливе виключно за погодженням з Правлінням;
		- по-друге, мова йде про делегування в порядку представництва інтересів, тобто уповноваження на вчинення певних дій, одночасно з керівником. Формулювання щодо делегування всіх повноважень на час відсутності або звільнення, свідчить фактично про  призначення т.в.о. Голови Правління, що не належить до повноважень Голови Правління, а вказану особу (Проскурняк Я.О.) не було визначено Загальними зборами акціонерів, як особу, якій можуть бути делеговані повноваження т.в.о. Голови Правління Товариства;
		- по-третє, пунктом 17.14 Статуту передбачено, що у випадку відсутності Голови Правління призначення т.в.о. здійснюється Наглядовою радою, в порядку, визначеному Статутом;
		- по-четверте, передача всіх повноважень Голови Правління іншій особі не є можливою, адже за змістом п. 17.12 Статуту передача наведених в п.п. 17.12.1-17.12.3 Статуту повноважень можлива виключно за рішенням компетентного органу Товариства.
		Таким чином, наказ Товариства №51 від 10.05.2012 р., факт існування якого встановлено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14.08.2012 р. у справі №22-2690/12342/2012, суперечить ст.ст. 92, 97, 159, 160 Цивільного кодексу України, п.п. 15.2.27, 16.7.8, 17.11.6, 17.12, 17.14, 17.22, 17.23 Статуту, а тому є незаконним.
		Стосовно наказу №57 від 17.05.2012 р. щодо припинення повноважень Баришпіля В.М. як т.в.о. Голови Правління, то за змістом п.п. 17.20, 17.21 Статуту повноваження Голови Правління можуть бути припинені за рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства або в порядку відсторонення Наглядовою радою Товариства. Крім того, із наданої в судовому засіданні нотаріально посвідченої заяви Баришпіля В.М. від 27.08.2012 р. вбачається, що останній не писав будь-які заяви про звільнення з роботи, не підписував накази №51 від 10.05.2012 р. та №57 від 17.05.2012 р., а станом як на 14.06.2012 р., так і на 10.09.2012 р. згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Товариства значився саме Баришпіль В.М., що підтверджується відповідними витягами.
		Отже, наказ №57 від 17.05.2012 р. суперечить ст. 43 Конституції України, ст.ст. 92, 97, 159, 160 Цивільного кодексу України та п.п. 17.20, 17.21 Статуту, а тому є незаконним.
		Оскільки судом встановлені наведені обставини, то покладення виконання обов'язків т.в.о. Голови Правління (наказ №58 від 18.05.2012 р.) на будь-яку особу за наявності чинного т.в.о. Голови Правління та відсутності рішення загальних зборів акціонерів Товариства (щодо погодження цієї особи, як можливого т.в.о. Голови Правління) та рішення Наглядової ради Товариства суперечить ст.ст. 92, 97, 159, 160 Цивільного кодексу України, п.п. 15.2.27, 16.7.8, 17.11.6, 17.12, 17.14, 17.22, 17.23 Статуту.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
		Встановлена судом незаконність актів Товариства (накази №51 від 10.05.2012 р., №57 від 17.05.2012 р. та №58 від 18.05.2012 р.), існування яких встановлено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14.08.2012 р. у справі №22-2690/12342/2012, в силу положень ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість їх застосування у спорі.
		За змістом ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		Аналогічні положення містяться в ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
		Із матеріалів справи вбачається, що Компанія була обізнана із змістом Статуту Товариства та прийнятими органами Товариства рішеннями (в т.ч. протоколом Загальних зборів акціонерів №2/2011 від 20.04.2011 р., наказом №65 від 10.06.2011 р. та протоколом засідання Правління Товариства №4/2 від 01.07.2011 р.), а тому в розумінні вказаних норм у такої особи були відсутні підстави сумніватися у наявності повноважень Баришпіля В.М. на представництво інтересів Товариства, незалежно від наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей щодо особи, уповноваженої представляти інтереси Товариства.
		Наявність листа члена Правління Товариства Черепані Михайла Вячеславовича від 17.05.2012 р. в якому останній вказує на те, що не пам'ятає факту підписання ним протоколу засідання Правління Товариства №4/2 від 01.07.2011 р. не свідчить про відсутність такого протоколу (в т.ч. не свідчить про неприйняття Правлінням Товариства оформлених ним рішень) та не спростовує наведеного висновку суду.
		З огляду на викладене, підстави для залишення позову Товариства, що підписаний Баришпілем В.М., без розгляду, з наведених у заяві відповідача підстав, відсутні.
		Крім того, змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України одними із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
		Відповідно до частин 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.  
		Із змісту Статуту (п. 4.3.1.1) та матеріалів справи вбачається, що Товариство здійснює видобуток природного газу на території України та вказує на неприйняття відповідачем планових обсягів видобутку природного газу. Системний аналіз Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" дає підстави для висновку про неможливість суб'єкта господарювання, що здійснює видобуток природного газу (в т.ч. Товариства), розпоряджатися належною йому власністю (природнім газом) без прийняття відповідачем планових обсягів видобутку природного газу. 
		При цьому, власником природного газу є Товариство і незалежно від особи, яка здійснює керівництво Товариством, підстави вважати, що прийняття відповідачем планових обсягів видобутку природного газу суперечитиме інтересам Товариства відповідачем не доведено, а судом не встановлено.
		Відтак, дії відповідача порушують право власності Товариства в частині можливості розпорядження належним майном (ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України), є порушенням частин 2, 3 ст. 13  Цивільного кодексу України.
		Посилання відповідача на лист старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції М.О. Розумного від 30.05.2012 р. №12/3-3289, в якому останній просить Компанію не вчиняти дій щодо розподілу та транзиту газу, видобутого Товариством, як на підставу для відмови позивачу у прийняти планових обсягів видобутку ним природного газу є безпідставним, оскільки процедура прийняття планових обсягів видобутку газодобувними підприємства природного газу виходить за межі повноважень такого органу, а за змістом ст. 6 Господарського кодексу України незаконне втручання в господарські відносини забороняється.
		Згідно із ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
		Пунктами 3, 5 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі.
		За змістом ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" Єдина газотранспортна система України - виробничий комплекс, що складається з магістральних газопроводів та газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та інших організаційно і технологічно пов'язаних з ними об'єктів та споруд, призначених для транспортування, розподілу і зберігання природного газу; оператор Єдиної газотранспортної системи України (далі - оператор) - газотранспортне підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі покладено функції оперативно-диспетчерського управління з видобутку, транспортування, зберігання та розподілу природного газу з метою забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів України.
		У відповідності до частин 4, 5, 6 ст. 7 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" оператор щороку розробляє та погоджує із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі в установленому порядку прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні з урахуванням можливостей газотранспортної системи та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України. На основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, а також інформації, що надійшла від постачальників про наявні у них ресурси та прогнозні обсяги реалізації природного газу, оператор відповідно до порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє на кожний наступний місяць плановий (розрахунковий) баланс надходження та розподілу природного газу, а також формує і затверджує плановий розподіл постачання природного газу споживачам. Оператор здійснює балансування обсягів природного газу та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою з транспортування, зберігання та розподілу природного газу з метою здійснення відповідних заходів, що впливають на співвідношення обсягів природного газу, що надійшли до газотранспортної системи, і обсягів природного газу, розподілених та поставлених споживачам, що забезпечують у Єдиній газотранспортній системі України тиск, який не загрожує безпеці та експлуатаційній ефективності системи, забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів України.
		Наказом Міністерства палива та енергетики України від 05.11.2010 р. №463 "Про призначення оператора Єдиної газотранспортної системи України" було покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України на Компанію.
		З огляду на викладене вбачається, що на Компанію, як оператора Єдиної газотранспортної системи України, чинним законодавством України покладено обов'язки в т.ч. щодо включення видобутих газодобувними підприємствами обсягів природного газу до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні.
		Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується звернення Товариства до Компанії з заявками про включення до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні планових обсягів видобутку Товариством природного газу у травні-серпні 2012 року, а судом встановлено відсутність обставин на які відповідач вказував як на підстави для відмови у включення до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні планових обсягів видобутку Товариством природного газу у травні-серпні 2012 року, то вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти планові та фактичні обсяги видобутку Товариством природного газу за травень-серпень 2012 року є правомірними та обґрунтованими.
		Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Компанії надати доручення підзвітним компаніям: Диканське ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" та Кременчуцьке ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" на підписання з Товариством актів прийому-передачі природного газу за травень-серпень 2012 року та подальші місяці для передачі газу у газотранспортну систему України суд відзначає наступне.
		Пунктом 2 статті 21 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" встановлено, що газотранспортні та газорозподільні підприємства зобов'язані складати та підписувати із споживачем та представниками газотранспортного, газорозподільного та газодобувного підприємства акти приймання-передачі природного газу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 р. №1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" створено дочірнє підприємство НАК "Нафтогаз України" -  ДК "Укртрансгаз".
		Статтею 97 Цивільного кодексу України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи.  Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
		Згідно із п. 1 статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.
		Пунктом 8 статті 63 Господарського кодексу України встановлено, що у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
		За змістом статті 176 Господарського кодексу України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати: між суб'єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб'єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб'єкта; між суб'єктами господарювання, які разом організовують об'єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об'єднань чи товариств; між суб'єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством; в інших випадках, передбачених цим Кодексом, іншими законодавчими актами або установчими документами суб'єкта господарювання.
		З огляду на викладені норми вбачається, що ДК "Укртрансгаз" є залежним від НАК "Нафтогаз України" підприємством, а тому остання має право надавати ДК "Укртрансгаз" обов'язкові до виконання вказівки (доручення).
		24.04.2007 р. та 13.10.2008 р. між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Закритим акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (після зміни організаційно-правової форми - Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування") було укладено технічні угоди про умови приймання-передачі природного газу №03 02-116 та №19 відповідно, за змістом яких Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зобов'язалася приймати від Товариства природний газ для його транспортування.
		За змістом п.п. 6.4, 6.5 Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу №03 02-116 від 24.04.2007 р. (п. 5.3 Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу №19 від 13.10.2008 р.) кількість переданого та прийнятого для транспортування природного газу оформлюється відповідними місячними актами приймання-передачі.
		Прийняття Компанією планових обсягів видобутку Товариством природного газу за травень, червень, липень та серпень 2012 року для включення цих обсягів до розрахункового балансу надходжень та розподілу природного газу по Україні зумовлює підписання Товариством з газотранспортними підприємствами відповідних актів приймання-передачі газу для транспортування, а тому вимоги Товариства про зобов'язання Компанії надати Диканському ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"та Кременчуцькому ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доручень на підписання з Товариством актів прийому-передачі природного газу за травень, червень, липень та серпень 2012 року є правомірними та обґрунтованими.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та зобов'язання Компанії: прийняти планові обсяги видобутку Товариством природного газу за травень, червень, липень та серпень 2012 року для включення цих обсягів до розрахункового балансу надходжень та розподілу природного газу по Україні; надати доручення Диканському ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"та Кременчуцькому ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підписання з Товариством актів прийому-передачі природного газу за травень, червень, липень та серпень 2012 року.
		В частині позовних вимог Товариства про зобов'язання Компанії приймати планові обсяги видобутку Товариством природного газу в наступних місяцях та надавати доручення на підписання з Товариством актів прийому-передачі природного газу за наступні місяці необхідно відмовити, оскільки за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України судовому захисту підлягають саме порушенні на момент звернення з позовом до суду права та інтереси особи, а доказів порушення Компанією прав Товариства щодо прийняття планових обсягів видобутку Товариством природного газу в наступних після серпня 2012 року місяцях позивачем не надано.
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням повернення ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. на користь Товариства зайво сплаченого згідно платіжного доручення №396 від 13.08.2012 р. судового збору у розмірі 1 073,00 грн.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" задовольнити частково.
		2. Зобов'язати Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" (01001, м. Київ. вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720)  прийняти планові обсяги видобутку Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42; ідентифікаційний код 32377038) природного газу за травень, червень, липень та серпень 2012 року для включення цих обсягів до розрахункового балансу надходжень та розподілу природного газу по Україні. Видати наказ.
		3. Зобов'язати Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" (01001, м. Київ. вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) надати доручення Диканському ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Кременчуцькому ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підписання з Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42; ідентифікаційний код 32377038) актів прийому-передачі природного газу за травень, червень, липень та серпень 2012 року. Видати наказ.
		4. Стягнути з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ. вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) на користь Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42; ідентифікаційний код 32377038) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. Видати наказ.
		5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Дата підписання повного тексту рішення -18.09.2012 р.
		 
		 
		Суддя                     Р.В. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...