Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1/2506/10/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2012.
Дата набрання законної сили: 13.09.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 1/2506/10/12  провадження № 11/2590/550/2012 Головуючий у І інстанції Мурашко І.А. Категорія - ст. 185 ч. 5 КК України. Доповідач Борисенко І. П. 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 13 вересня 2012 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
		 
		Головуючого-суддіБорисенка І. П. суддів                               Антипець В.М., Шахової О.Г.
		    з участю прокурора        Міщенка В.М.
		    засуджених                      ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 
		    захисників-адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, засудженої ОСОБА_4, засудженої ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 березня 2012 року
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Цим вироком:          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Чернігова, росіянка, громадянка України, незаміжня, освіта вища, не працююча, не судима, проживаюча: АДРЕСА_5, засуджена: 
		 
		- за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
		- за ч. 2 ст. 209 КК України у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
		- за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
		- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
		- за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України у виді двох років шести місяців позбавлення волі;
		- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України у виді двох років позбавлення волі.
		- за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України у виді двох років шести місяців обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України у виді одного року десяти місяців обмеження волі.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді дев'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з дня її затримання з 06 листопада 2010 року.
		Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_2 строк її перебування у ІТТ з 03.11.2010 року по 06.11.2010 року.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишено без змін, - утримання під вартою у СІЗО № 31 ДДУ ПВП в Чернігівській області.
		 
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, освіта незакінчена вища, приватний підприємець, раніше не судимий, проживаючий: АДРЕСА_14, засуджений: 
		- за ч. 5 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді семи років одного місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
		- за ч. 2 ст. 209 КК України у виді семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
		- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
		- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України у виді одного року трьох місяців обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді семи років одного місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено без змін - підписку про невиїзд. 
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженка м. Чернігова, українка, громадянка України, незаміжня, освіта середня, не працююча, раніше судима: 02 лютого 2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ст. ст. 70, 75, 76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 квітня 2009 року, зареєстрована: АДРЕСА_15 
		- за ч. 5 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді семи років восьми місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
		- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України у виді одного року двох місяців обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України у виді одного року десяти місяців обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України у виді двох років позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді семи років восьми місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 визначено обчислювати з дня її затримання, з 15 листопада 2010 року.
		Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року відносно ОСОБА_4 - визначено виконувати самостійно.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишено без змін - утримання під вартою у СІЗО № 31 ДДУ ПВП в Чернігівській області.
		Цивільний позов по справі ОСОБА_10 - залишено без розгляду. 
		Цивільний позов ОСОБА_11 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 31 850 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_11, та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 180 080,80 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_11
		Цивільний позов по справі ОСОБА_12 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 43 546,40 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_12 
		Доля речових доказів по справі вирішена в порядку ст. 81 КПК України.
		Стягнуто на користь держави судові витрати з ОСОБА_2 у сумі 2 449,03 грн.; ОСОБА_3 у сумі 1 190,80 грн.; ОСОБА_4 у сумі 799,76 грн.
		 
		Як встановив суд, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, на початку 2009 року, з метою викрадення чужого майна та заволодіння таким майном шляхом шахрайства, створила та очолила організовану злочинну групу, спрямованістю якої було таємне викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом обману, до складу якої також увійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		          Так, ОСОБА_2, здійснюючи намір на створення організованої злочинної групи, на початку 2009 року, знаходячись у квартирі АДРЕСА_16, де тимчасово мешкала ОСОБА_4, повідомила про розроблений нею план злочинної діяльності і запропонувала ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не мали легальних джерел для існування, спільну реалізацію злочинного наміру, спрямованого на здійснення систематичної злочинної діяльності по таємному викраденню нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства, на що одержала від них згоду.
		Після цього ОСОБА_2, реалізуючи розроблений нею план злочинних дій, з метою таємного викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства, здійснювала керівництво такою групою, участь у ній, а також участь у злочинах, вчинюваних такою групою, дотримуючись заходів безпеки від можливого викриття своїх злочинних намірів, дізнавшись від ОСОБА_4 про наявність у її знайомих ОСОБА_10 та ОСОБА_13 нерухомого майна та грошових коштів, розміщених на рахунках у банках, розробила та узгодила з іншими членами організованої злочинної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 план здійснення ряду корисливих злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна ОСОБА_10 та ОСОБА_13, а також заволодіння їх майном шляхом шахрайства. 
		Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, зорганізувалися у стійке злочинне об'єднання з метою вчинення злочинів, пов'язаних з таємним викраденням нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. При цьому вказані особи усвідомлювали факт існування такої групи і були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників злочинної групи.
		Так, ОСОБА_2, як лідер організованої злочинної групи відповідно до розробленого нею плану злочинної діяльності здійснювала загальне керівництво діяльністю організованої злочинної групи, особисто визначала об'єкти злочинного посягання, займалась підготовкою документів, необхідних для здійснення конкретного злочину, встановлювала розмір грошової винагороди для кожного учасника злочинної групи, забезпечувала організовану злочинну групу коштами, необхідними для здійснення злочинної діяльності, особисто приймала активну участь у злочинах, пов'язаних з таємним викраденням нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. 
		ОСОБА_3, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_2 плану злочинної діяльності та розподілу ролей приймав активну участь в діяльності організованої злочинної групи та вчинюваних нею злочинах, а саме забезпечував перевезення членів організованої злочинної групи на автотранспорті, за вказівкою лідера та керівника організованої злочинної групи ОСОБА_2, з метою виготовлення підробленої довіреності на право розпорядження майном ОСОБА_10, підібрав із числа своїх знайомих непрацюючого ОСОБА_14, який не був членом злочинної групи, однак вчинив злочин, який допоміг учасникам даної злочинної групи здійснити ряд злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна ОСОБА_10, систематично, діючи за вказівкою ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_4, приводили ОСОБА_13 в безпорадний стан, схиляючи його до постійного вживання спиртних напоїв, отримував свою частку грошових коштів, виручених від таємного викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. 
		ОСОБА_4, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_2 плану злочинної діяльності та розподілу ролей, приймала активну участь в діяльності організованої злочинної групи та вчинюваних нею злочинах, а саме ОСОБА_4, з метою таємного викрадення нерухомого майна ОСОБА_10 вказала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 місцезнаходження дачного будинку та гаражу, які належали ОСОБА_10, виступила особою, на ім'я якої була виготовлена підроблена довіреність від імені ОСОБА_10 на право розпорядження майном останнього, та використовуючи зазначену довіреність, особисто подавала до банків заяви на розірвання договорів банківських вкладів та знімала з них грошові кошти, які належали ОСОБА_10, спільно з ОСОБА_3 приводили ОСОБА_13 у безпорадний стан, схиляючи його до постійного вживання спиртних напоїв, отримувала свою частку грошових коштів, виручених від таємного викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом обману. 
		ОСОБА_2, діючи з метою попередити можливість виявлення діяльності організованої злочинної групи, забезпечити її безпеку та запобігти притягненню до кримінальної відповідальності її учасників, розробила та згодом реалізувала спеціальні правила конспірації, а саме: члени організованої злочинної групи, діючи за вказівкою ОСОБА_2, намагались уникнути розмов, пов'язаних з вчинюваними ними злочинами по телефону, а також розміщували грошові кошти, отримані від своєї злочинної діяльності в банках м. Чернігова, приховуючи незаконне походження та місцезнаходження вищезазначених грошових коштів. Така схема злочинної діяльності та заходи її прикриття впродовж тривалого часу забезпечувала безпеку існування організованої злочинної групи. 
		У вказаний спосіб організована злочинна група у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи протягом тривалого часу з початку 2009 року по листопад 2010 року, здійснювала протиправну діяльність по таємному викраденню нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. 
		На початку 2009 року, ОСОБА_2, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою незаконного заволодіння важливими особистими документами, необхідними для подальшого таємного викрадення чужого майна та заволодіння ним шляхом шахрайства, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3 прибули до будинку АДРЕСА_1. Після цього ОСОБА_3 залишився чекати у автомобілі, а ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_4, зайшли до квартири № 22 вищевказаного будинку, яка належала ОСОБА_10, і ключі від якої знаходилися у розпорядженні ОСОБА_4, де незаконно заволоділи паспортом НК НОМЕР_1, виданим на ім'я ОСОБА_10 04 травня 1998 року, паспортом НК НОМЕР_2, виданим 16 листопада 1996 на ім'я ОСОБА_13, паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 від 28 грудня 1993 року на ім'я ОСОБА_15, паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 від 28 грудня 1993 року на ім'я ОСОБА_10, а також іншими важливими особистими документами: свідоцтвом про народження ІІ ГЩ № НОМЕР_5 від 06 серпня 1963 року на ім'я ОСОБА_16, а також карткою (дублікатом) фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_13 від 29 травня 1998 року, військовим квитком НУ № НОМЕР_6 від 05 травня 1982 року на ім'я ОСОБА_13 , військовим квитком офіцера запасу збройних сил СРСР ЕЕ № НОМЕР_7 від 27 серпня 1974 року на ім'я ОСОБА_10, пенсійним посвідченням серії Л № НОМЕР_8 від 28 серпня 1974 року на ім'я ОСОБА_10, книжкою грошових вкладів на ім'я ОСОБА_15 рахунок № НОМЕР_9; книжкою грошових вкладів, на ім'я ОСОБА_10 рахунок № НОМЕР_10; книжкою грошових вкладів, на ім'я ОСОБА_10 рахунок № НОМЕР_11; карткою (дублікатом) фізичної особи - платника податків ДПІ у м. Чернігові про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_17 від 12.07.2010 року, карткою (дублікатом) фізичної особи - платника податків ДПІ у м. Чернігові про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_12, від 12липня 2010 року, заповітом від 31 січня 1996 року від імені ОСОБА_10, договором № ДЖ 160 від 10 лютого 2005 року між ЗАТ АК "Промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_10 про прийняття банком на депозит від останнього готівки в сумі 4000 грн., угодою купівлі-продажу нерухомості Української товарної біржі від 21 січня 1999 року між ОСОБА_10, що діє від імені ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (продавець) та ОСОБА_15 (покупець); посвідченням від 27 січня 1999 року про посвідчення права власності на вказану квартиру за ОСОБА_15, посвідченням НОМЕР_13 від 01 липня 1974 року про звільнення з військової служби ОСОБА_10, свідоцтвом про смерть ОСОБА_15 1-ЕЛ № НОМЕР_12 від 18 вересня 2003 року, приватизаційним платіжним дорученням № 662 від 06 червня 1994 року на ім'я ОСОБА_15 (об'єкт приватизації - АК "Чернігівавто"), приватизаційним платіжним дорученням № 665 від 06 червня 1994 року на ім'я ОСОБА_10 (об'єкт приватизації - АК "Чернігівавто"), приватизаційним платіжним дорученням № 661 від 06.06.1994 року на ім'я ОСОБА_13 (об'єкт приватизації - АК "Чернігівавто"), садовою книжкою члена садового товариства "Механізатор", виданою на ім'я ОСОБА_15, пенсійною книжкою ОСОБА_10, паспортом на гараж НОМЕР_14 виданим на ім'я ОСОБА_10 
		На початку квітня 2009 року ОСОБА_2, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою виготовлення підробленої довіреності від імені ОСОБА_10, необхідної для подальшого таємного викрадення грошових коштів останнього, які знаходились на депозитних рахунках банків, надала вказівку ОСОБА_3 знайти чоловіка, який за своїми морально-діловими якостями зможе вчинити злочин, а саме, представитись у нотаріуса ОСОБА_10, та виконати підпис від його імені у довіреності на ім'я іншого члена злочинної групи ОСОБА_4 на право розпоряджатись майном ОСОБА_10 
		ОСОБА_3, виконуючи вказівку лідера та керівника організованої злочинної групи ОСОБА_2, та згідно з розподілом ролей, залучив ОСОБА_14, з яким домовився про участь останнього у запланованому злочині та обумовив розмір грошової винагороди ОСОБА_14, за участь у скоєнні злочину. 
		30.04.2009 року, у денний час, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_14, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, здійснюючи розроблений ними план злочинних дій, прибули до приватної нотаріальної контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_17. Після цього ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_21 з проханням оформити довіреність від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_4 на право розпорядження його майном, повідомивши  про те, що сам ОСОБА_10 очікує у автомобілі і не може зайти до приміщення контори через поганий стан здоров'я. Далі ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_4, провела нотаріуса ОСОБА_21 до автомобіля, де знаходилися ОСОБА_14 та ОСОБА_3 ОСОБА_14 надав нотаріусу ОСОБА_21 паспорт ОСОБА_10 та представився останнім, після чого виконав підпис від імені ОСОБА_10 у підготовленій нотаріусом довіреності ВМЕ № НОМЕР_16 від 30 квітня 2009 року. 
		Таким чином ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 підробили довіреність ВМЕ № НОМЕР_16 від 30 квітня 2009 року, видану від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_4, яка надавала право останній розпоряджатися майном, яке належало ОСОБА_10
		05 травня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2,  виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, прибули до приміщення відділення ВАТ "Ощадбанк", розташованого по вул. Рокосовського м. Чернігова. Згідно відведеної їй ролі в злочинній групі, ОСОБА_4 зайшла до вищевказаного відділення ВАТ "Ощадбанк", а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишились чекати її в автомобілі.
		Знаходячись у приміщенні ВАТ "Ощадбанк", ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_2, та з відома ОСОБА_3, пред'явила працівникам вказаного відділення банку підроблену довіреність від імені ОСОБА_10 ВМЕ № НОМЕР_16 від 30 квітня 2009 року на право розпорядження майном останнього та звернулася з письмовою заявою про видачу готівкою грошових коштів, які зберігалися на рахунку № НОМЕР_15, який відкритий ОСОБА_10 та належав останньому.
		Після цього, 06 травня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, прибули до приміщення відділення ВАТ "Ощадбанк", розташованого по вул. Рокосовського м. Чернігова. Згідно відведеної їй ролі у злочинній групі, ОСОБА_4 зайшла до вищевказаного відділення ВАТ "Ощадбанк", а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишились чекати її в автомобілі. Прибувши у приміщення відділення ВАТ "Ощадбанк", ОСОБА_4, згідно поданої раніше заяви на зняття готівки, таємно викрала грошові кошти у сумі 30 994, 52 грн., які належали ОСОБА_10, отримавши їх у касі банку, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 значної шкоди, після чого ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 викрадені грошові кошти, які ОСОБА_2 розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
		12 травня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, прибули до приміщення відділення ВАТ "Банк "Демарк", розташованого по вул. Комсомольська, 28 м. Чернігова. Згідно відведеної їй ролі у злочинній групі, ОСОБА_4 зайшла до вищевказаного відділення ВАТ "Банк "Демарк", а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишились чекати її в автомобілі.  
		Знаходячись у приміщенні ВАТ "Банк "Демарк", ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_2, та з відома ОСОБА_3, пред'явила працівникам вказаного відділення банку підроблену довіреність від імені ОСОБА_10 ВМЕ № 061488 від 30 квітня 2009 року на право розпорядження майном останнього та звернулася з заявою про видачу готівкою грошових коштів, які зберігалися на рахунку № НОМЕР_17, який був відкритий ОСОБА_10 та належав останньому. 
		Після цього, ОСОБА_4 таємно викрала грошові кошти у сумі 52 503,87 грн., які належали ОСОБА_10, отримавши їх у касі банку, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 значної шкоди, після чого ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 викрадені грошові кошти, які ОСОБА_2 розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
		На початку червня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, прибули до садового товариства "Механізатор", розташованого по вул. Гагарина у м. Чернігові, де ОСОБА_4 вказала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дачний будинок, розташований на ділянці НОМЕР_18 вищевказаного садового товариства, який належав ОСОБА_10, після чого, ОСОБА_2 розробила план таємного викрадення даного дачного будинку, який узгодила з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та підшукала покупця на вищевказаний дачний будинок.  
		14 червня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи у складі організованої злочинної групи спільно, з ОСОБА_3, на автомобілі під керуванням останнього, з відома ОСОБА_4, прибули до садового товариства "Механізатор", розташованого по вул. Гагарина у м. Чернігові, де повідомили голові садового товариства "Механізатор" ОСОБА_22 завідомо неправдиву інформацію про наявність родинного зв'язку між ОСОБА_3 та ОСОБА_23, що був власником будинку, розташованого на ділянці НОМЕР_18 вказаного садового товариства, а також неправдиву інформацію щодо дійсного фактичного місцезнаходження ОСОБА_10 Після цього, ОСОБА_3, діючи згідно з розробленим ОСОБА_2 планом злочинних дій, написав заяву від імені ОСОБА_10, про виключення останнього із членів садового товариства "Механізатор", внаслідок чого ОСОБА_10 був виключений із членів садового товариства "Механізатор".  
		Після цього, 15 червня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 дачний будинок, розташований на ділянці НОМЕР_18 садового товариства "Механізатор", вартістю 18 519,00 грн., що належав ОСОБА_10, продали сторонній особі, яка набула право власності на нього та була включена до складу членів садового товариства "Механізатор". 
		Таким чином, ОСОБА_2, діючи у складі організованої групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вищевказаний спосіб таємно викрали дачний будинок, розташований на ділянці НОМЕР_18 садового товариства "Механізатор", який належав ОСОБА_10, а отримані грошові кошти ОСОБА_2 розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
		На початку липня 2009 року, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, з метою заволодіння чужим майном, спільно з ОСОБА_3, та з відома ОСОБА_4, організувала поїздку ОСОБА_13 на автомобілі під керуванням ОСОБА_3 у м. Шепетівка Хмельницької області, де умовила ОСОБА_10 видати довіреність на ім'я його сина ОСОБА_13 на право розпорядження майном ОСОБА_10, яку ОСОБА_13 у подальшому передав ОСОБА_2 
		У липні 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, прибули до автокооперативу № 24, розташованого по вул. Стрилецькій, 50 у м. Чернігові, де ОСОБА_4 вказала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на гараж НОМЕР_14 вищевказаного автокооперативу, який належав ОСОБА_10, після чого, ОСОБА_2 розробила план таємного викрадення гаража, який узгодила з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та підшукала покупця на вищевказаний гараж.
		Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, схилили ОСОБА_13 до вживання спиртних напоїв, внаслідок чого привели його у безпорадний стан та повідомили йому, що гараж НОМЕР_14, який належав його батьку ОСОБА_10, передається у тимчасове користування іншій особі, та умовили ОСОБА_13 до оформлення на своє ім'я членського квитка Всеукраїнської спілки автомобілістів. Потім ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3, повідомили голові правління автокооперативу № 24 у м. Чернігові ОСОБА_24 завідомо неправдиву інформацію про намір ОСОБА_13 продати гараж, а також неправдиву інформацію щодо дійсного фактичного місця знаходження ОСОБА_10 
		Після цього, 14 липня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3, гараж НОМЕР_14, розташований в автокоперативі № 24, вартістю 24 144 грн., що належав ОСОБА_10, продали сторонній особі, яка набула права власності на нього та була включена до складу членів автокооперативу.
		Таким чином, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вищевказаний спосіб таємно викрали гараж НОМЕР_14, розташований в автокоперативі № 24, який належав ОСОБА_10, а отримані грошові кошти ОСОБА_2 розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
		30 липня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_18, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про необхідність передати ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 500 доларів США для отримання позитивного результату у вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_11, яка знаходилась на розгляді у Деснянському районному суді м. Чернігова, після чого, ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 30 липня 2009 року становило 3 850 грн., які ОСОБА_2 привласнила та витратила на особисті потреби. 
		19 серпня 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11, знаходячись біля зупинки громадського транспорту "готель Градецький" по пр. Миру у м. Чернігові, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про те, що вона є працівником банку і може розмістити грошові кошти, отримані від продажу квартири ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_18, на рахунку у банку на своє ім'я, що дозволить ОСОБА_25 отримати високий відсоток за банківським вкладом, після чого, ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 23 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 19 серпня 2009 року становила 180 080,80 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром на момент вчинення злочину, які ОСОБА_2 розділила з ОСОБА_3 та витратили на особисті потреби.
		На початку листопада 2009 року, ОСОБА_2, діючи повторно, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, раніше спонукавши ОСОБА_10 до продажу його квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, з метою виплати грошових коштів згідно рішення суду відносно ОСОБА_10, розробила та узгодила з іншими членами злочинної групи план злочинних дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами, вирученими від продажу квартири ОСОБА_10 З метою здійснення плану злочинних дій, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_13 завідомо неправдиву інформацію про необхідність продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. 
		Потім, 24 листопада 2009 року, у денний час, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з відома ОСОБА_4, діючи згідно з розробленим планом злочинних дій, схилили ОСОБА_13 до продажу квартири АДРЕСА_1 та підписання договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, при цьому грошові кошти, сплачені покупцем квартири, у сумі 28 000 США отримала безпосередньо ОСОБА_2, яка залишила їх у себе, повідомивши ОСОБА_13 завідомо неправдиву інформацію про те, що вони будуть використані для виплати коштів, згідно рішення суду відносно ОСОБА_10 Після цього, ОСОБА_2 грошові кошти, отримані від продажу зазначеної квартири, розподілила між учасниками організованої злочинної групи. 
		Таким чином ОСОБА_2, діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом обману ОСОБА_13 та ОСОБА_10, заволоділи грошовими коштами в сумі 28 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 24 листопада 2009 року становило 223 896,40 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і є особливо великим розміром, які належали ОСОБА_10 
		Після цього, ОСОБА_2, з метою приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, а саме незаконного заволодіння 24 листопада 2009 року грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 28 000 доларів США, отриманих від продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження цих коштів, надала вказівку ОСОБА_3 на відкриття ним рахунків у банківських установах, та розміщення на них частини вказаних грошових коштів. 
		24 листопада 2009 року, у денний час, ОСОБА_3, діючи за вказівкою ОСОБА_2, прибув до філії Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", розташованої по пр. Миру у м. Чернігові, де уклав договір № 12446-9439 про відкриття строкового банківського вкладу зі сплатою процентів після закінчення строку вкладу "Ощадний" у філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", згідно якого банком на його ім'я був відкритий вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_19. Потім, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на приховування та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження цих коштів, ОСОБА_3 на вказаний вкладний рахунок того ж дня вніс 5000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 24 листопада 2009 року становить 39 950 грн., що були частиною належних потерпілому ОСОБА_10 грошових коштів, якими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заволоділи шахрайським шляхом 24 листопада 2009 року. 
		24 листопада 2009 року, у денний час, ОСОБА_3, діючи повторно, за вказівкою ОСОБА_2, прибув до регіонального відділення у м. Чернігів публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", розташованого по вул. Гетьмана Полуботка у м. Чернігові, де уклав договір № 00/2163/09 про відкриття ощадного банківського вкладу з щомісячною сплатою відсотків у РВ у м. Чернігів ПАТ "ОТП Банк", згідно якого банком на його ім'я був відкритий вкладний рахунок НОМЕР_20. Потім, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження цих коштів, ОСОБА_3 на вказаний вкладний рахунок 24 листопада 2009 року вніс 5000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24 листопада 2009 року становить 39 950 грн., а також 01 грудня 2009 року вніс 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24 листопада 2009 року становить 15 975,60 грн., які були частиною належних потерпілому ОСОБА_10 грошових коштів, котрими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заволоділи шахрайським шляхом 24 листопада 2009 року. 
		23 березня 2010 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, знаходячись у приміщенні ПАК "Ощадбанк", розташованого за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 190, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про необхідність передати ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 23000 грн., для отримання позитивного результату у вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_11, яка знаходилась на розгляді у Деснянському районному суді м. Чернігова, після чого, ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 23 000 грн., які ОСОБА_2 привласнила та згодом витратила на особисті потреби. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, у той же день, а саме 23 березня 2010 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, знаходячись у приміщенні ломбарду, розташованого за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 49-А, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11, звернулася до неї з проханням надати їй позику у сумі 5 000 грн., які вона пообіцяла повернути у найближчий час, після чого, ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 грн., які ОСОБА_2 привласнила та згодом витратила на особисті потреби. 
		На початку червня 2010 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, будучи обізнаною про те, що у ОСОБА_13 у власності є квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_4, розробила та узгодила з іншими членами злочинної групи план злочинних дій, спрямованих на таємне викрадення цієї квартири та привласнення грошових коштів, виручених від її продажу.
		У червні 2010 року, ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що у квартирі за вищевказаною адресою зареєстровано дві неповнолітні дитини - доньки ОСОБА_13, з метою підроблення витягу із рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради, вступила у злочинну змову з невстановленою слідством особою та організувала підроблення цією особою зазначеного документа, після чого, у червні 2010 року, невстановлена у ході досудового слідства особа, у невстановленому місці, діючи за дорученням ОСОБА_2, підробила витяг із рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради № 151 від 16 червня 2010 року, згідно з яким ОСОБА_13 надано дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_4 у м. Чернігові та передала його ОСОБА_2 
		У липні 2010 року, ОСОБА_2, діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, схилили ОСОБА_13 до вживання спиртних напоїв, внаслідок чого привели його у безпорадний стан та повідомили йому, що необхідно поїхати до нотаріуса з метою оформлення договору купівлі-продажу на його ім'я будинку у с. Гущин Чернігівського району Чернігівської області. 
		13 липня 2010 року, у денний час, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3, діючи з відома ОСОБА_4, продовжуючи утримувати ОСОБА_13 у безпорадному стані, внаслідок постійного вживання спиртних напоїв, на автомобілі ОСОБА_3 прибули з останнім до приміщення нотаріальної контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_19, де ОСОБА_2, подала нотаріусу завідомо підроблений витяг із рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради № 151 від 16 червня 2010 року, згідно з яким ОСОБА_13 надано дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_4, після чого ОСОБА_13, будучи введеним в оману, вважаючи, що підписує документи, необхідні для придбання для своєї родини приватного будинку у с. Гущин Чернігівського району Чернігівської області, підписав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 у м. Чернігові, згідно якого право власності на вищевказану квартиру було відчужено іншій особі.
		При цьому, грошові кошти, сплачені покупцем квартири у сумі 21 000 США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 13 липня 2010 року становило 165 967,20 грн., отримала безпосередньо ОСОБА_2, яка залишила їх у себе, частину з яких у розмірі 9 000 доларів США використала на придбання на ім'я доньок ОСОБА_13 - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 будинку у с. Гущин Чернігівського району Чернігівської області, а решту привласнила та розподілила між членами організованої групи.
		Таким чином, ОСОБА_2, діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, таємно викрали квартиру АДРЕСА_4, вартістю 21 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 13 липня 2010 року становить 165 967,20 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і є великим розміром, яка належала ОСОБА_13 
		У період з початку 2009 року по жовтень 2010 року, ОСОБА_2, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи повторно, згідно раніше розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, спільно з іншими  членами організованої злочинної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою таємного викрадення чужого майна, а саме грошових коштів (пенсії) ОСОБА_10, використовували пенсійну книжку ОСОБА_10, а також пенсійну картку MasterCard Elektronik НОМЕР_21, видану на ім'я ОСОБА_10 У вказаний період, ОСОБА_2, діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, використовуючи вищевказані пенсійну книжку та картку, отримали у Чернігівському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", розташованому за адресою: м. Чернігів, пр. Миру,19, та банкоматах вищевказаного банку грошові кошти (пенсію) на загальну суму 54 823 грн., які належали ОСОБА_10
		Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи у складі організованої злочинної групи, повторно, на протязі вказаного періоду, у зазначений спосіб, таємно викрали грошові кошти (пенсію) на загальну суму 54823 грн., що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 значної матеріальної шкоди.
		У період з 25 серпня 2010 року по 15 жовтня 2010 року, ОСОБА_2, знаходячись за адресою АДРЕСА_20, реалізуючи єдиний злочинний намір на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12, систематично повідомляла останній завідомо неправдиву інформацію про необхідність передати ОСОБА_2 грошові кошти для отримання позитивного результату у вирішенні цивільної справи за позовом її онуків ОСОБА_26 та ОСОБА_27, яка знаходилась на розгляді у Деснянському районному суді м. Чернігова, в результаті чого, 25 серпня 2010 року, ОСОБА_12 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4 000 грн., 02 жовтня 2010 року ОСОБА_12 передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 02 жовтня 2010 року становило 15 820 грн., а 15 жовтня 2010 року ОСОБА_12 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 15 жовтня 2010 року становило 23726,40 грн.
		Таким чином, ОСОБА_2, у період з 25серпня 2010 року по 15 жовтня 2010 року заволоділа грошовими коштами ОСОБА_28, шляхом обману, у сумі 4000 грн. та 5 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 39 546,40 грн., а всього на загальну суму 43 546,40 грн., чим завдала ОСОБА_28 значної матеріальної шкоди. 
		 
		Не погоджуючись з вироком суду, захисник засудженої ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій просить вирок суду стосовно ОСОБА_2 змінити з урахуванням того, що остання ні до кримінальної ні до адміністративної відповідальності не притягувалася, частково визнала вину, щиро розкаялася, характеризується виключно позитивно, має матір похилого віку, яка внаслідок хвороби потребує стороннього догляду, а інших родичів у їхній сім'ї немає, перебуваючи в СІЗО ОСОБА_2 захворіла на астму та призначити їй міру покарання не пов'язану з позбавленням волі. Доводи апелянта зводяться до того, що досудове та судове слідство у даній справі проведено однобічно і неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. 
		Так, зазначає, що не доведена вина засуджених у створенні організованої злочинної групи, оскільки всі засуджені стверджували, що познайомилися випадково і їх спільні дії були направлені лише на допомогу ОСОБА_10 відшкодувати моральну шкоду, завдану злочином, а зовсім не на злочинні дії, ніякого розподілу ролей в них не було. Також апелянт вважає, що слідством та судом не здобуто доказів того, що засуджені схиляли ОСОБА_13 до вживання спиртних напоїв, оскільки даний факт заперечується як засудженими так і самим потерпілим. Не підтверджено доказами і незаконне заволодіння важливими особистими документами, належними ОСОБА_10, оскільки як ключі від квартири так і фактичний дозвіл взяти вказані документи їй надав ОСОБА_13, який мав до них доступ. Також адвокат зазначає, що обвинувачення ОСОБА_2 щодо співучасті засуджених у підробленні довіреності на ім'я ОСОБА_4 та використання останньої при отриманні грошових коштів, належних ОСОБА_10 у відділенні «Ощадбанку» та банку «Демарк» також не доведено, оскільки остання повідомила, що такі дії вона проводила самостійно. Крім того, апелянт не погоджується з обвинуваченням у таємному викраденні дачного будинку, належного ОСОБА_10, зазначаючи, що ОСОБА_3, діючи за завіреною нотаріусом довіреністю ОСОБА_13, з відома останнього, здійснив продаж вказаного дачного будинку. Аналогічними є доводи апелянта і стосовно продажу гаражу та оформлення договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_4 та придбання для ОСОБА_13 будинку у с. Гущин Чернігівського району, крім того, виручені від цього кошти були використані на утримання ОСОБА_13 та його доньок ОСОБА_17 та ОСОБА_27, а частково на погашення боргу ОСОБА_2 Тому вважає, що дії ОСОБА_2 мають бути перекваліфіковані з ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28. ч. 3 ст. 358 на ч. 2 ст. 358 КК України як використання підробленого документу шляхом залучення підставних осіб - дівчат, які діяли від імені дочок ОСОБА_29. Також зазначає, що не знайшло свого підтвердження в суді і обвинувачення ОСОБА_2 в заволодінні грошовими коштами шляхом обману ОСОБА_11 ніби для позитивного вирішення справи в Деснянському суді, як і обвинувачення її в організації підроблення рішення виконкому Деснянської райради про надання дозволу на продаж квартири по АДРЕСА_4, оскільки вона не знала, що рішення підроблене, а тим паче про це не знали ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Не погоджується і з обвинуваченням у таємному викраденні грошових коштів (пенсії) ОСОБА_10, оскільки дозвіл на це ОСОБА_2 отримала від останнього задля використання вказаних коштів на утримання ОСОБА_13 та його доньок. Стосовно епізоду обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні шахрайських дій відносно ОСОБА_28 та заволодінні коштами останньої вважає мають місце цивільно-правові відносини, що виключає кримінальну відповідальність.   
		 
		          Не погоджуючись з вироком суду, засуджена ОСОБА_2 поряд з апеляцією адвоката ОСОБА_5, поданою в її інтересах, подала апеляцію та доповнення до неї, в яких просить вирок суду змінити за аналогічними вимогами, призначивши їй покарання за ст. 358 ч. 2 КК України без позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт заперечує факт організованої злочинної групи, оскільки в супереч вимогам ч. 3 ст. 28 КК України, в них не було ні єдиного плану дій, ні зговору, ні погодження тих самих дій, вважає, що кваліфікуючою ознакою організованої злочинної групи є організування для двох і більше злочинів, а в інкримінуємих їй діях вбачається продовжуваний злочин, який охоплювався єдиною метою - заволодінням майна ОСОБА_10, а саме: отримання фальсифікованої довіреності задля подальшого її використання, однак цією довіреністю ні вона ні ОСОБА_3 не скористалися. Зазначає, що довіреності ОСОБА_10 на ОСОБА_13 та ОСОБА_13 на ОСОБА_3 є законними, отриманими зі згоди їх сторін та зареєстровані в єдиному реєстрі. Також заперечує роль ОСОБА_4 в злочинній групі, оскільки вона визначається лише повідомленням останньою про наявність у потерпілого ОСОБА_30 дачі, гаража та іншого майна, однак це було відомо не лише їй, а й сусідам і ОСОБА_11, яка була довіреною особою ОСОБА_30
		          Апелянт  також заперечує факт крадіжки майна ОСОБА_30, зокрема дачної ділянки, розташованої в товаристві «Механізатор», оскільки фактичним володільцем був ОСОБА_13 на підставі заповіту ОСОБА_15, то ОСОБА_3 писав заяву від свого імені, а не від імені ОСОБА_10 по довіреності від ОСОБА_13 Так само заперечуючи і факт продажу гаражу, який по довіреності від ОСОБА_10 продав його син ОСОБА_13, будучи повністю обізнаним, що гараж не здається в оренду, а продається, що останній підтвердив у судовому засіданні суду першої інстанції. Стосовно заволодіння грошовими коштами в сумі 28 000 доларів США, зазначає, що при отриманні майна на умові виконання будь-яких обов'язків, шахрайськими дії можуть визначатися лише тоді, коли особа, яка їх отримала мала за мету заволодіти коштами, а не виконувати обов'язки, тоді як вона виконала всі вимоги ОСОБА_10, передані ним через ОСОБА_11, про що повідомила останню. Гроші вона використала на погашення відсотків по кредиту, на оформлення договору купівлі-продажу, на поїздку до ВК м. Шепетовки до ОСОБА_10 та купівлю останньому продуктів харчування, одягу, ліків, на оплату її послуг, на ремонт обох квартир ОСОБА_10 та передані ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_13 Тому вважає, що обвинувачення її за ст. 190 ч. 4, 209 ч. 2 КК України не обґрунтоване.
		          Стосовно заволодіння коштами від продажу квартири по вул. Кошового, засуджена ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_10, усвідомлюючи свої дії, що було підтверджено в судовому засіданні як ним самим так і нотаріусом ОСОБА_31, продав квартиру та придбав будинок в с. Гущин. За гроші, 20 000 доларів США. виручені від продажу квартири, одразу було придбано будинок в с. Гущин за 12 000 доларів, 3 000 доларів США були витрачені на оформлення декількох договорів, сплачено 1 500 доларів США боргів по комунальним платежам, а 2 000 та 1 500 доларів США вона отримала за надання своїх послуг. Разом з тим зазначає, що інтереси неповнолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_17 не були порушені, оскільки в квартирі вони мали лише право користування, а придбавши будинок, вони отримали право власності на останній, про це була сповіщена довірена особа ОСОБА_10 - ОСОБА_11 Так само і з заволодінням пенсійними коштами ОСОБА_10 шляхом заволодіння карткою, зазначає, що кошти витрачалися на утримання неповнолітніх дітей, як про те зазначав ОСОБА_10, який наказував грошей ОСОБА_13 не видавати, що було підтверджено показами ОСОБА_13 та дітей в ході досудового слідства. Стосовно заволодіння коштів із рахунків ОСОБА_10 в «Ощадбанку» та банку «Демарк», вказує, що до цього вона не має жодного відношення, оскільки гроші з рахунків знімали ОСОБА_4  та ОСОБА_13 з відома останнього. З приводу обвинувачення по ст. 190 ч. 3 КК України відносно ОСОБА_32, не заперечує, що отримала від останньої в якості кредиту під відсотки 23 000 доларів США, однак за інших обставин. Зазначає, що дані кошти їй потрібні були на погашення моральної шкоди, завданої ОСОБА_10, відсотки за користування грошима вона ОСОБА_32 виплачувала до моменту арешту і мала намір повернути кошти, тому вважає, що їх відносини з ОСОБА_32 носять цивільно-правовий характер. Крім того, звертає увагу суду на розбіжності в показаннях потерпілої ОСОБА_32 з обставинами, викладеними у вироку суду, зокрема стосовно коли і кому потерпіла повідомила про скоєний відносно неї злочин, стосовно впізнання підозрюваної ОСОБА_2 по фото, так як вважає, що впізнані ОСОБА_32 по фото на а.с. 34-35 та а.с. 47 тому 1 дві різні особи.
		Стосовно епізоду про заволодіння коштами, належними ОСОБА_28, апелянт зазначає, що дійсно отримала від останньої 2 000 доларів США для вирішення проблем зі спадком її онуків, однак коли дізналася, що остання їй повідомила неправдиву інформацію і те, що онуки не мають права на спадщину, запропонувала повернути їй гроші, однак ОСОБА_28 відмовилась, попросивши знайти людину, яка зможе їй допомогти, на що вона порекомендувала їй таку особу (а.с. 224-226, том 1), тому вважає, що відносини з ОСОБА_28 мають суто цивільний характер.
		В своїх доповненнях до апеляції засуджена ОСОБА_2 ставить під сумнів як написання заяви про злочин потерпілою ОСОБА_32, оскільки вказує, що з пояснень останньої в судовому засіданні вбачається, що вона не пам'ятає кому і коли писала таку заяву, так і  проведення дослідчої перевірки, в ході якої оперуповноваженим ОСОБА_57 16 вересня 2010 року було отримано договір банківського вкладу, тоді як такого роду документ містить банківську таємницю і може бути витребуваний лише за рішенням суду, крім того, кримінальну справу було порушено лише 21 вересня 2010 року. Вважає, що всі докази, зібрані до порушення кримінальної справи не можуть бути належними. Зазначає, що в постанові про порушення кримінальної справи (том 1 а.с. 1) громадянка ОСОБА_32 вказана як потерпіла, тоді як такою визнана 24 вересня 2010 року, а гр. ОСОБА_33 (т. 1 а.с. 17) була допитана 16 вересня 2010 року в зв'язку з порушенням кримінальної справи, тоді як справу було порушено 21 вересня 2010 року.
		Вказує, що в супровідному листі (а.с. 8 т. 1) зазначено про направлення матеріалів дослідчої перевірки в кількості 16 аркушів, тоді як в матеріалах справи документи, датовані 21  вересня 2010 року в такій кількості - відсутні. 
		Також зазначає про ряд заходів, здійснених в ході досудового слідства, які передували процесуальним документам, так, вказує, що в матеріалах справи наявне розпорядження начальника Управління МВС України в Чернігівській області про створення слідчо-оперативної групи від 08 грудня 2010 року (а.с. 5, т. 1), тоді як така група вже діяла з 02 листопада 2010 року;  22 вересня 2010 року  слідчим дано доручення встановити осіб, тоді як о/у ОСОБА_57 такі особи вже були встановлені 16, 17 та 20 вересня 2010 року.  
		 Вказує, що обшук, проведений у житлі, яке належить її матері, ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_13, у відсутність її самої та на підставі неправдивих даних, повідомлених о/у ОСОБА_57 (а.с. 33, 36-38) є незаконним, а вилучене під час обшуку не відповідає тому, що оглянуто, вважає, що під час обшуку зник важливий документ - довіреність ОСОБА_13 на ім'я ОСОБА_3, яка давала право останньому розпоряджатися майном ОСОБА_13 і яка взагалі виключає з її дій склад злочину за ст. 185 КК України.
		Апелянт вказує, що підписи понятих в протоколі особистого обшуку затриманої  і огляду речей ОСОБА_4 (а.с. 89, т. 2) є підробленими, так як зразки їх підписів є на а.с. 56, т. 1. Також вважає підписи ОСОБА_10 в процесуальних документах підробленими, оскільки в поясненнях слідчий ОСОБА_58 повідомляв, що був у ОСОБА_10 двічі: 12 листопада 2010 року та 14 січня 2011 року. Також вважає, що постанова про закриття кримінальної справи щодо померлого ОСОБА_14 (а.с. 158-160, т. 5) була вшита в матеріали справи після закриття справи, так як обвинувальний висновок починається з а.с. 159. Крім того, вважає, що під час закриття справи та ознайомлення її з матеріалами справи було порушено її право на захист, оскільки вона відмовилась від адвоката, а слідчим було допущено тимчасового адвоката, якого вона взагалі не бачила, як і матеріалів справи. Також звертає увагу суду на порушення строків тримання її під вартою. 
		 
		Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій, не оскаржуючи доведеності вини та вірності кваліфікації його дій, просить вирок щодо нього змінити та призначити йому більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 та 75 КК України. Мотивує свої апеляційні вимоги тим, що його роль у вчиненні злочинів була незначною, фактично він виконував роль водія, що було підтверджено показами потерпілих та матеріалами справи. Зазначає, що у скоєному щиро кається, активно сприяв слідству, вважає, що судом не в повній мірі були враховані пом'якшуючі його вину обставини: позитивні характеристики з місця роботи, те, що раніше він ані до кримінальної ані до адміністративної відповідальності не притягувався, потерпілі його пробачили і жодних матеріальних чи моральних претензій до нього не мають і просили не позбавляти його волі, крім того, просить суд врахувати, що проживає він з дружиною та неповнолітньою дитиною разом з батьками пенсійного віку. Дружина та дитина хворіють та потребують його догляду, у дружини синдром сухого ока катаракта, вона потребує якнайскорішого хірургічного втручання, дитина також має ряд складних захворювань, що підтверджується відповіддю з дитячої поліклініки на адвокатський запит. Також просить прийняти до уваги заяви всіх потерпілих по справі, які претензій до нього не мають та просять не позбавляти його волі.
		 
		Також до суду надійшла апеляція засудженої ОСОБА_4, в якій остання, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги її покази стосовно незнаня про продаж квартири, а кошти в сумі 1 500 доларів США від ОСОБА_34 вона взяла для утримання доньок ОСОБА_13 Наполягає, що її показання, викладені у вироку суду вона давала під психологічним впливом слідчого, про що неодноразово заявляла в прокуратуру Чернігівської області, де відмовляли в порушенні кримінальної справи, однак результати перевірки в матеріалах справи відсутні. Також апелянт зазначає, що не погоджується з показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_14, відображеними у вироку суду, оскільки останній на даний час покійний, а ті покази він давав в передсмертному стані. Крім того, вказує, що судом не була взята до уваги думка потерпілого ОСОБА_13, який просив її суворо не карати, підтвердив, що вона його не схиляла до вживання спиртних напоїв. Зазначає, що кошти з банківського рахунку останнього вона знімала в його присутності та з його відома, в цей час ОСОБА_34 та ОСОБА_3 не були присутні, що виключає їх вину як організованої групи. Свою вину визнає лише в підробленні документу. Вказує, що суд першої інстанції односторонньо підійшов до вирішення даної справи, лише з обвинувальної точки зору. 
		         
		          Інші учасники судового розгляду, апеляції на вирок суду не подавали.
		Заслухавши доповідача; пояснення засуджених, які підтримали вимоги своїх апеляцій, в судових дебатах та останньому слові просили вирок суду скасувати з викладених в апеляціях підстав, захисників засуджених, які підтримали подані апеляції та просили їх задовольнити; думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, вваживши його законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, разом з тим, судова колегія приходить до висновку про можливість часткового задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3 
		          Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
		          
		Висновки суду про доведеність вини всіх трьох засуджених у вчиненні зазначених у вироку діянь, за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів, є обґрунтованим та законним.  
		 
		Посилання адвоката ОСОБА_5, який захищає інтереси засудженої ОСОБА_2 на однобічність та неповноту досудового та судового слідства по справі не знаходять свого підтвердження, оскільки судом першої інстанції перевірені всі докази по справі, їх оцінка викладена у вироку суду, вона ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 67 КПК України.
		 
		Доводи засудженої ОСОБА_2 та її захисника проти створення та вчинення злочинів організованою злочинною групою, організатором якої визнано ОСОБА_2 не знаходять свого підтвердження, оскільки в ході як досудового так і судового слідства було встановлено та доведено доказами існування організованої злочинної групи у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Так, ОСОБА_2 як організатор такої групи особисто визначала об'єкти злочинів, здійснювала матеріальне забезпечення діяльності групи, визначала роль ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, про що в ході досудового слідства повідомляли останні, зокрема в ході очної ставки між ними (том 2 а.с. 92-95).
		 
		          Твердження адвоката про недоведеність того, що потерпілого ОСОБА_35 засуджені схиляли до вживання спиртних напоїв спростовуються показами самого потерпілого як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції, і хоча він не в повній мірі усвідомлював, що його умисно схиляли до пияцтва, однак повідомляв про неодноразові вживання спиртних напоїв у компанії засуджених та за їх рахунок. Крім того, в ході очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (том 4 а.с. 47-48), ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (том 4 а.с. 49-50) та між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (том 2 а.с. 92-95), як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 повідомляли, що ОСОБА_2 їм про це казала. 
		 
		Посилання адвоката на недоведеність вини засуджених у незаконному заволодінні документами ОСОБА_13 не заслуговують на увагу, оскільки в ході вищезгаданих очних ставок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було підтверджено факт приїзду всіх трьох засуджених до квартири по АДРЕСА_1, та заволодіння документами, при цьому жоден з них не повідомив про обізнаність з цього приводу потерпілого ОСОБА_13 ( а.с. 47-50, том 4), як і сам ОСОБА_13, який в ході судового слідства повідомив, що ключі від квартири по вул. Волковича були в нього і ОСОБА_4 він їх не давав (том 8 а.с. 70(зі зворотної сторони), в подальшому дані документи були вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 (том 1 а.с. 67-75). Так  само і факт співучасті засуджених у підробленні довіреності від ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_4, на який адвокат ОСОБА_5 посилається як на недоведений, спростовується поясненнями ОСОБА_2 в ході очної ставки між нею та ОСОБА_4, в ході якого вона повідомила, що вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знайшли чоловіка та зробили довіреність від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_4 та зняли гроші в «Ощадбанку» та іншими матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні та яким надана належна правова оцінка. 
		 
		Доводи засудженої ОСОБА_2 та її захисника в апеляціях щодо законності продажу гаражу, дачного будинку та квартири по АДРЕСА_4  з мотивів обізнаності ОСОБА_13 у тому, що відбувається, спростовується показами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході очної ставки між ними (том 2 а.с. 92-95), які повідомили, що ОСОБА_2 запропонувала заволодіти та розпорядитися майном ОСОБА_13. Крім того, під час допиту ОСОБА_13 як потерпілого по справі 23 листопада 2010 року (том 2, а.с. 145-147), останній повідомив, що з даного приводу йому нічого не було відомо, а його протирічливим показанням у судовому засіданні (а.с. 70-72, том 8), де він повідомив, що був згоден на продаж квартири та гаражу, суд дав вірну оцінку, врахувавши фізичний та моральний стан його здоров'я.
		 
		Заперечення засудженої ОСОБА_2 проти заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 (пенсією) не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються самою ж засудженою, яка в ході судового слідства на запитання адвоката ОСОБА_7 повідомила, що гроші з пенсійної картки знімала саме вона (а.с. 83 том 8).
		 
		Посилання ОСОБА_2 на порушення її права на захист під час ознайомлення з матеріалами справи по закінченню досудового слідства знаходять своє підтвердження в матеріалах справи: так, дійсно, у томі 6 на а.с. 68 є її заява від 26 травня 2011 року про відмову від захисника, адвоката ОСОБА_5, дана відмова прийнята слідчим, про що винесено постанову від 26 травня 2011 року (а.с. 69), 27 травня 2011 року слідчим винесена мотивована постанова про призначення захисника ОСОБА_2 (а.с. 70); згідно протоколу пред'явлення матеріалів справи на ознайомлення від 27 травня 2011 року, ОСОБА_2 у період з 11 год. 35 хв. до 11 год. 40 хв. була ознайомлена з матеріалами справи, а враховуючи об'єм справи та 5-хвилинний час на ознайомлення, можна дійти висновку про порушення з боку слідчого.  Проте, дане порушення можна вважати усунутим, оскільки 10 червня 2011 року заступником прокурора Чернігівської області матеріали справи були направлені для подальшого розслідування, після чого, за клопотанням ОСОБА_2, викладеному у протоколі оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства від 21 червня 2011 року (а.с. 202, том 6), постановою слідчого від 21 червня 2011 року було допущено адвоката ОСОБА_5 (а.с. 204 том 6), в присутності якого ОСОБА_2 ознайомилася з матеріалами справи протягом майже семи годин, про що поставила свій підпис (а.с. 206, том 6).
		 
		Доводи апелянта щодо порушення строків тримання її під вартою не обґрунтовані, оскільки  ст. 156 КПК України передбачає основний (2 місяці) та максимальний (18 місяців) строк тримання під вартою обвинуваченого на стадії досудового розслідування справи. Продовження строків тримання під вартою на стадії судового розгляду справи не передбачено і якщо суд не знайде підстав для зміни запобіжного заходу, обвинувачений, підсудний перебуває під вартою до закінчення судового розгляду справи. 
		 
		Посилання засудженої ОСОБА_4 в апеляції на застосування щодо неї психологічного впливу з боку слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_58 під час досудового слідства спростовуються постановою старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області Омельяненка від 09 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту за відсутністю події злочину на підставі п. 1 ст. 6 КПК України (том 7 а.с. 210-211).
		 
		Доводи апелянта щодо направлення матеріалів справи на додаткове розслідування з мотивів того, що судом не було взято до уваги її покази стосовно незнання про продаж квартири, та те, що кошти в сумі 1500 доларів США вона взяла на утримання доньок ОСОБА_13 не заслуговують на увагу. 
		Згідно п. 8 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 11.02.05р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» - повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). 
		Наведені апелянтом доводи не можуть бути підставою для направлення матеріалів справи на додаткове розслідування.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортами громадян, а також важливими особистими документами, які належали ОСОБА_10 та ОСОБА_13, вчинене у складі організованої злочинної групи; за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.358 КК України, як підроблення документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчиненими у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, вчиненого у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдали значної шкоди потерпілому, вчиненими повторно, у великому розмірі, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину; за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, у особливо великому розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч. 2 ст.209 КК України, як вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України, як організація підроблення документа, який видається установою, і який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 
		За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України.
		 
		Дії підсудного ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортами громадян, а також важливими особистими документами, які належали ОСОБА_10 та ОСОБА_13, вчинене у складі організованої злочинної групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України, як підроблення документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчинене у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, вчинене у складі організованої групи; за ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно, у великому розмірі, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодінні чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину; за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великому розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч. 2 ст. 209 КК України, як вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України.
		 
		Дії підсудної ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортами громадян, а також важливими особистими документами, які належали ОСОБА_10 та ОСОБА_13, вчинене у складі організованої злочинної групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України, як підроблення документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчинене у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, вчиненого у складі організованої групи; за ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно, організованою групою; за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у великому розмірі, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, в особливо великому розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою.
		За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_4 правильно кваліфікувати за ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України.
		 
		Вина засуджених в інкримінованих їм злочинах повністю доведена  доказами по справі, дослідженими в  судовому засіданні, зокрема: 
		вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у таємному викраденні паспортів ОСОБА_10, ОСОБА_13, а також заволодінні іншими важливими особистими документами останніх, підтверджується:
		- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 03 листопада  2010 року, згідно з яким, у квартирі АДРЕСА_5 працівниками міліції було виявлено та вилучено паспорта та документи, видані на ім'я ОСОБА_10 і ОСОБА_13, а також інші важливі особисті документи останніх (т.1 а.с. 56-66);
		- протоколом огляду предметів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 03 листопада 2010 року (т.1 а.с. 67-75);
		- речовими доказами: паспортами ОСОБА_13, ОСОБА_10, а також іншими важливими особистими документами останніх, які були вилучені у ході обшуку 03 листопада 2010 року за місцем проживання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 76-82);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у ході якої останній підтвердив факт свого, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приїзду до квартири ОСОБА_10, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та заволодіння належними ОСОБА_13 документами (т.4 а.с. 47-48);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила факт заволодіння нею та ОСОБА_2 у квартирі ОСОБА_10, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, належними ОСОБА_10 і ОСОБА_13 документами (т. 4 а.с. 49-50);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 у підробленні документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном ОСОБА_10, з метою використання його для таємного викрадення майна ОСОБА_10, крім допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_14, свідка ОСОБА_21, підтверджується:
		- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 03 листопада 2010 року, згідно з яким у квартирі АДРЕСА_5, працівниками міліції було виявлено та вилучено довіреність від 30 квітня 2010 року від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_4 про надання права останній розпоряджатись майном ОСОБА_10 (т.1 а.с. 56-66);
		- протоколом огляду предметів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 03 листопада 2010 року (т.1 а.с. 67-75);
		- протоколом виїмки документів від 24 листопада 2010 року у приватного нотаріуса ОСОБА_21, згідно якого було вилучено нотаріально завірену копію довіреності від 30 квітня 2009 року від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_4 на право розпоряджатись належним йому майном, та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (т. 3 а.с. 108);
		- протоколом огляду документів від 29 листопада 2009 року, які були вилучені у приватного нотаріуса ОСОБА_21 (т.3 а.с. 112);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 13 грудня 2010 року підозрюваному ОСОБА_14, який впізнав ОСОБА_3, як чоловіка, який попросив його підписати довіреність від імені ОСОБА_10 (т.3 а.с. 98-100);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 13 грудня 2010 року підозрюваному ОСОБА_14, який впізнав ОСОБА_2, як жінку, яка знаходилась в автомобілі, коли він підписував довіреність, а також вона знаходилась у квартирі, коли він тренувався розписуватись замість ОСОБА_10 (т.3 а.с.101-103);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 13 грудня 2010 року підозрюваному ОСОБА_14, який впізнав ОСОБА_4, як жінку, на квартирі якої, він тренувався розписуватись замість ОСОБА_10, та на неї він підписав довіреність від імені ОСОБА_10 (т.3 а.с.          104-106);
		- висновком почеркознавчої експертизи, відповідно до якого рукописний запис та підпис від імені ОСОБА_10 у графі "підпис" у довіреності від 30 квітня 2009 року, яка зареєстрована у реєстрі за № 1195 на уповноваження ОСОБА_4 розпоряджатись всім майном ОСОБА_10, виконані ОСОБА_14 (т.3 а.с.123-127);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у ході якої останній підтвердив факт того, що він, за вказівкою ОСОБА_2, знайшов чоловіка, який погодився представитись у нотаріуса ОСОБА_10 та прийняв участь у підробленні довіреності на ОСОБА_4 (т. 4 а.с.47-48);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила факт того, що ОСОБА_3 знайшов чоловіка, який прийняв участь у підробленні довіреності, а саме, у нотаріуса представився ОСОБА_10 та оформив на неї довіреність (т.4 а.с.49-50);
		- речовими доказами:оригіналом довіреності від 30 квітня 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_10 надає право на розпорядження належним йому майном ОСОБА_4, та документами, які були вилучені у приватного нотаріуса ОСОБА_21 (т.3 а.с. 131-132);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у використанні завідомо підробленого документа, і у таємному викраденні грошових коштів з депозитного рахунку ВАТ "Ощадбанк", які належали ОСОБА_10, підтверджується:
		- протоколом виїмки від 23 листопада 2010 року у ВАТ "Ощадбанк" документів, які стали підставою для відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_10, квитанцій про наявність на рахунку ОСОБА_10 грошей, заяви ОСОБА_4 від 05 травня 2009 року про зняття вкладу ОСОБА_10 у сумі 30 465,64 грн., із записом ОСОБА_4 про те, що вона за дорученням ОСОБА_10 отримала у банку 06.05.2009 року грошові кошти в сумі 30 465,64 грн., відсотки у сумі 528,88 грн., копії підробленої довіреності від 30.04.2009 року від ОСОБА_10 на ОСОБА_4 (т.3 а.с.30);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході якої останній підтвердив, що він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_10 у ВАТ "Ощадбанк", а ОСОБА_2 не заперечувала цих показань (т.4 а.с.47-48);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, у ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_10 у ВАТ "Ощадбанк", а ОСОБА_2 підтвердила ці показання (т.4 а.с. 49-50);
		- речовими доказами: документами, вилученими у ВАТ "Ощадбанк", які підтверджують факт зняття ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_10 (т.3 а.с.40);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у використанні завідомо підробленого документа, і у таємному викраденні грошових коштів з депозитного рахунку ПАТ "Демарк", які належали ОСОБА_10, підтверджується:
		- протоколом виїмки від 22 листопада 2010 року у ПАТ "Демарк" документів, які стали підставою для відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_10: договору строкового банківського вкладу(депозиту), довіреності на ім'я ОСОБА_4, заяви на видачу готівки, копії паспорту та ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_4 (т.3 а.с.10);
		- протоколом огляду документів, які були вилучені 22 листопада 2010 року у ПАТ "Демарк" (т.3 а.с.19);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який підтвердив, що він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_10 у ПАТ "Демарк", а ОСОБА_2 не заперечувала цих показань (т.4 а.с.47-48);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_10 у ПАТ "Демарк", а ОСОБА_2 дані показання підтвердила (т.4 а.с.49-50);
		- речовими доказами: документами, вилученими у ПАТ "Демарк", які підтверджують зняття ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_10 (т.3 а.с.20);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна, яке належало ОСОБА_10, дачного будинку, розташованому у садовому товаристві "Механізатор" у м. Чернігові, крім показань свідка ОСОБА_22, ОСОБА_36, підтверджується:
		- протоколом виїмки від 29 листопада 2010 року документів у садовому товаристві "Механізатор" м. Чернігова, відповідно до яких ОСОБА_10 виключили із членів садового товариства "Механізатор" (т.3 а.с.183);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08 грудня 2010 року свідку ОСОБА_36, яка впізнала ОСОБА_3, як чоловіка, який писав заяву про виключення його із членів товариства та привозив її у садове товариство (т.3 а.с.202-204);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08 грудня 2010 року свідку ОСОБА_36, яка впізнала ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, у якої вона купувала дачний будинок, і який вона особисто у руки віддавала гроші за дачний будинок (т. 3 а.с.199-201);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході якої останній підтвердив, що він разом з ОСОБА_2 переоформили право власності на дачний будинок та земельну ділянку з ОСОБА_13 на іншу особу (т.4 а.с. 47-48);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, домовлялись продати дачний будинок ОСОБА_10, однак, зі слів ОСОБА_2, продати його не вийшло, оскільки його забрали працівники міліції (т.4 а.с. 49-50);
		- протоколом очної ставки від 15 листопада 2010 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовлялись продати дачний будинок ОСОБА_10 (т.2 а.с.92-95);
		- речовими доказами: документами, вилученими у голови садового товариства "Механізатор", що підтверджують переоформлення земельної ділянки НОМЕР_18 вказаного садового товариства (т.3 а.с.244);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна, яке належало ОСОБА_10, гаража НОМЕР_14 в автокооперативу № 24 по вул. Стрілецькій, 50 у м. Чернігові, крім показань свідків ОСОБА_24, ОСОБА_37, підтверджується:
		- протоколом виїмки від 26 листопада 2010 року документів у Всеукраїнській спілці автомобілістів Деснянської районної у м. Чернігові ради, які стали підставою для переоформлення гаража (т.3 а.с.252);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 07 грудня 2010 року свідку ОСОБА_37, який впізнав ОСОБА_3, як чоловіка, який у липні 2009 року приймав участь у продажу гаража НОМЕР_14 автокооперативу № 24 м. Чернігова (т. 3 а.с. 287-288);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 07 грудня 2010 року свідку ОСОБА_37, який впізнав ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, яка у липні 2009 року приймала участь у продажу гаража НОМЕР_14 автокооперативу № 24 м. Чернігова (т. 3 а.с.284-286);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_3 підтвердив, що він разом з ОСОБА_2 переоформили право власності на гараж ОСОБА_10 на іншу особу (т.4 а.с. 47-48);
		- протоколом очної ставки від 15 листопада 2010 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовлялись продати гараж ОСОБА_10 (т.2 а.с. 92-95);
		- речовими доказами: документами, вилученими у Всеукраїнській спілці автомобілістів Деснянської районної у м. Чернігові ради, які стали підставою для переоформлення гаража (т.3 а.с. 316);
		Вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном, у великих розмірах, яке належало ОСОБА_11, а також винність ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном, яке належало ОСОБА_11, крім показань потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_33, підтверджується: 
		- заявою ОСОБА_11 від 21 вересня 2010 року, в який вона просить провести перевірку по факту шахрайських дій з боку ОСОБА_2, яка влітку 2009 року, зловживаючи її довірою, заволоділа грошима в сумі 23 500 доларів США (т.1 а.с.9);
		-  протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 02 листопада 2010 року потерпілій ОСОБА_11, яка впізнала ОСОБА_2, яка отримувала від неї гроші, а згодом продала їй квартиру, а отримані гроші запропонувала покласти на депозитний рахунок банку (т.1 а.с. 47-49);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 02 листопада 2010 року потерпілій ОСОБА_11, яка впізнала ОСОБА_3, як ОСОБА_3, якого ОСОБА_2 представляла, як свого цивільного чоловіка, і який разом з нею їздив до ОСОБА_10 та знаходився в автомобілі, коли ОСОБА_2 отримувала у неї гроші (т.1 а.с.50-51);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 19 листопада 2010 року свідку ОСОБА_38, який впізнав ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, з якою він зустрічався з приводу повернення грошей, які вона отримала від його матері ОСОБА_11 (т.1 а.с.160-162);
		- протоколом виїмки та огляду у ВАТ "Ощадбанк" від 09 грудня 2010 року документів, які стали підставою відкриття рахунку у банку на ім'я ОСОБА_11, та документів, що підтверджують наявність на рахунку грошових коштів в сумі 33 167,00 грн. та їх видачі (т.4 а.с.15);
		- речовими доказами: документами, вилученими у ЧОУ ВАТ "Ощадбанк" 09 грудня 2010 року, які підтверджують наявність на рахунку ОСОБА_11 грошових коштів (т.4 а.с.19);
		- протоколом очної ставки від 04 листопада 2010 року між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_11, в ході якої ОСОБА_3 підтвердив, що він разом та ОСОБА_2 шахрайським шляхом, під приводом розміщення грошей ОСОБА_11 на депозитному рахунку у банку, заволоділи її грошима, отриманими від продажу квартири ОСОБА_11 (т.1 а.с. 148-149);
		- протоколом очної ставки від 04.01.2011 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_11, в ході якої ОСОБА_11 прямо вказала на ОСОБА_2, як на особу, яка отримала від неї гроші, отримані від продажу її квартири, під приводом розміщення грошей на депозитному рахунку у банку (т.1 а.с.150-154);
		- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 03 листопада 2010 року, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_5, працівниками міліції було виявлено та вилучено паперові листи (фотокопії) банківського вкладу "Незалежність" між ОСОБА_2 та банком "Промінвестбанк" (т.1 а.с. 56-66);
		- протоколом огляду предметів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 67-75);
		- речовими доказами: паперовими листами (фотокопіями) банківського вкладу "Незалежність" між ОСОБА_2 та банком "Промінвестбанк", які вилучені у ході обшуку 03 листопада 2010 року за місцем проживання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 76-82);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 14 грудня 2010 року свідку ОСОБА_39, який впізнав ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, з якою він узгоджував питання щодо купівлі квартири ОСОБА_11 (т.1 а.с. 168-170);
		- довідкою Чернігівської філії ПАТ "Промінвестбанк" від 23 листопада 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_2 не була і не є працівником філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Чернігів", а депозитний рахунок "Незалежність" № НОМЕР_10 від 08 вересня 2009 року на ім'я ОСОБА_2 у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк" у м. Чернігів" не відкривався (т.1 а.с. 172);
		- речовими доказами: оптичним диском DVD-R №0122т, а також протоколом оперативно-технічних заходів, проведеними у ході оперативного супроводження кримінальної справи (зняття інформації з каналів зв'язку) (т.4 а.с.171-243,244);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном, яке належало ОСОБА_10, а саме грошима, отриманими від продажу квартири по АДРЕСА_1 у м. Чернігові, крім показань ОСОБА_10,  підтверджується:
		- заявою ОСОБА_10 від 12 листопада 2010 року, в який він просить провести перевірку за фактом шахрайських дій невідомих осіб, які у період 2009 року - 2010 року заволоділи його майном (нерухомістю, грошовими коштами) (т.2 а.с.58);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 12 листопада 2010 року потерпілому ОСОБА_10, який впізнав ОСОБА_2, як жінку, яка приїжджала до нього у ВК-98, і з якою він розмовляв про оформлення довіреності на свого сина ОСОБА_40 (т.2 а.с.69-71);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_3 підтвердив, що він разом з ОСОБА_2, та з відома ОСОБА_4, здійснили продаж квартири АДРЕСА_1 у м. Чернігові і заволоділи грошима (т.4 а.с.47-48);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовлялись продати квартиру ОСОБА_10, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с. 49-50);
		- протоколом очної ставки від 15 листопада 2010 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовлялись продати квартиру АДРЕСА_1 у м. Чернігові, яка належала ОСОБА_10, і вони від цієї угоди отримали гроші (т.2 а.с. 92-95);
		Вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження, підтверджується:
		- протоколом виїмки від 02 грудня 2010 року документів, які підтверджують відкриття рахунку у банку "ОТП-Банк" на ім'я ОСОБА_3, та внесення на нього грошових коштів ( т.4 а.с.67);
		- протоколом виїмки від 08 грудня 2010 року документів, які підтверджують відкриття рахунку в банку "ОТП-Банк" на ім'я ОСОБА_3, та внесення на нього грошових коштів ( т.4 а.с.91);
		- протоколом огляду документів, вилучених 02 грудня 2010 року та 08 грудня 2010 року у банку "ОТП-Банк", щодо відкриття ОСОБА_3 рахунку та внесення на нього грошових коштів (т.4 а.с. 113,114);
		- речовими доказами: документами, вилученими у банку "ОТП-Банк" щодо відкриття ОСОБА_3 рахунку у банку та внесення грошових коштів, а також їх зняття (т.4 а.с.115);
		- протоколом виїмки від 02 грудня 2010 року документів, які підтверджують відкриття рахунку у ВАТ "Укрексімбанк" на ім'я ОСОБА_3 та внесення на нього грошових коштів (т.4 а.с. 122);
		- протоколом огляду від 02 грудня 2010 року документів, вилучених у ВАТ "Укрексімбанк" щодо відкриття ОСОБА_3 рахунку у банку та внесення на нього грошових коштів (т.4 а.с.138-139);
		- речовими доказами: документами, вилученими у ВАТ "Укрексімбанк" щодо відкриття ОСОБА_3 рахунку, внесення на нього грошових коштів та їх зняття (т.4 а.с.140);
		- протоколом очної ставки від 11 січня 2011 року між обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_3 підтвердив, що він, за вказівкою ОСОБА_2, відкрив у двох банках рахунки на своє ім'я, вніс на них грошові кошти, отримані ними від продажу квартири ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с.47-48);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у використанні завідомо підробленого документа, таємному викраденні чужого майна, яке належало ОСОБА_13, а саме квартири по АДРЕСА_4 крім показань потерпілого ОСОБА_13, показань свідків ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, частково показаннями свідка ОСОБА_31, підтверджується:
		          - заявою ОСОБА_13 від 08 листопада 2010 року, в якій він просить провести перевірку за фактом шахрайських дій з боку ОСОБА_48, його дружини, жінки на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які незаконно заволоділи його квартирою, а також квартирою, дачею та гаражем, які належали його батькові ОСОБА_10 (т.2 а.с.143);
		          - протоколом пред'явленням фотознімків для впізнання від 23 листопада 2010 року потерпілому ОСОБА_13, який впізнав ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, з якою він займався продажем квартири його батька, і яка привозила його до нотаріуса, де він підписував документи, на які вона йому вказувала (т.2 а.с.149-151);
		- протоколом пред'явленням фотознімків для впізнання від 23 листопада 2010 року потерпілому ОСОБА_13, який впізнав ОСОБА_3, який постійно привозив йому горілку та їжу разом з ОСОБА_2, і який возив його із ОСОБА_11 у м. Шепетівку та у с. Гущин (т.3 а.с.152-153);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23 листопада 2010 року потерпілому ОСОБА_13, який впізнав ОСОБА_4, як жінку ОСОБА_49,  "ОСОБА_59", у якої та її співмешканця ОСОБА_48 він мешкав деякий час (т.3 а.с.154-156);
		- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 03 листопада 2010 року, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_5, працівниками міліції було виявлено та вилучено оригінал договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_21 Чернігівського району на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (т.1 а.с.56-66);
		- протоколом огляду документів від 03 листопада 2010 року, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 67-75);
		- речовим доказом: договором купівлі-продажу будинку АДРЕСА_21 Чернігівського району на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18, вилученим у ході обшуку 03 листопада 2010 року за місцем проживання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 76-82);
		- довідкою Деснянської районної у м. Чернігові ради, згідно якої дозвіл на відчуження квартири АДРЕСА_4, не надавався (т.2 а.с.158);
		- протоколом виїмки документів від 23.11.2010 року у приватного нотаріуса ОСОБА_31, відповідно до якого було вилучено оригінали документів щодо договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_4, в тому числі витяг № 151 від 16 червня 2010 року, згідно якого Деснянською районною у м. Чернігові радою надано ОСОБА_13 дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_4 (т.2 а.с.160-161);
		- протоколом огляду документів, вилучених 23 листопада 2010 року у нотаріуса ОСОБА_31 щодо продажу квартири АДРЕСА_4 (т.2 а.с.162-164);
		- протоколом пред'явленням фотознімків для впізнання від 24 листопада 2010 року свідку ОСОБА_31, яка впізнала ОСОБА_2, як жінку, яка привела дітей ОСОБА_13 під час оформлення договору купівлі продажу (т.2 а.с.168-170);
		          - завіреною копією рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради за № 151, відповідно до якої дозвіл ОСОБА_13 на продаж квартири АДРЕСА_4 не надавався (т.2 а.с.180-182);
		- висновком судово-технічної експертизи, відповідно до якого відтиск круглої печатки Деснянської районної у м. Чернігові ради "Загальний відділ" на рішенні Деснянської районної у м. Чернігові ради № 151 від 16 червня 2010 року нанесений за допомогою рельєфного кліше, яке виготовлено із відносно еластичного матеріалу з відступаючими печатними елементами, і нанесений не кліше круглої печатки Деснянської районної у м. Чернігові ради "Загальний відділ"; у наданому на дослідження витягу із рішення Деснянської районної у м. Чернігові ради № 151 від 16 червня 2010 спочатку був проставлений відтиск печатки, а потім рукописний підпис від імені ОСОБА_41 (т.2 а.с.190-194);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 30 листопада 2010 року свідку ОСОБА_18, яка впізнала ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, яка приїжджала до неї в інтернат (т.2 а.с.225-227);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 22 грудня 2010 року свідку ОСОБА_17, яка впізнала ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, яка часто приходила до ОСОБА_48 та ОСОБА_49, які розмовляли з приводу продажу їх квартири (т.2 а.с.232-234);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 22 грудня 2010 року свідку ОСОБА_17, яка впізнала ОСОБА_3, як чоловіка на ім'я ОСОБА_3, який разом з ОСОБА_2 часто приходив до ОСОБА_48 та ОСОБА_49, і що вона чула, що ОСОБА_2 з ОСОБА_48 розмовляли з приводу продажу їх квартири (т.2 а.с.235-237);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 22 грудня 2010 року свідку ОСОБА_17, яка впізнала ОСОБА_4, як жінку на ім'я ОСОБА_49, яка неодноразово розмовляла з приводу продажу їх квартири з ОСОБА_2 та ОСОБА_48 (т.2 а.с.238-240);
		- висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30 грудня 2010 року, відповідно до якого рукописні записи "ОСОБА_17, ОСОБА_18" виконані ОСОБА_46 та ОСОБА_45, а підписи від імені ОСОБА_17 та ОСОБА_18 виконані відповідно ОСОБА_46 та ОСОБА_45 (т.2 а.с.269-275);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 24 грудня 2010 року свідку ОСОБА_47, яка впізнала ОСОБА_3, як чоловіка на ім'я ОСОБА_3, якого ОСОБА_2 представляла, як цивільного чоловіка, який неодноразово приходив до них в офіс та за дорученням її чоловіка придбав квартиру по АДРЕСА_4 (т.2 а.с.284-285);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 24 грудня 2010 року свідку ОСОБА_47, яка впізнала ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, яка зверталася до неї за допомогою, як до юриста щодо спадщини ОСОБА_26, і яка приймала участь під час продажу квартири по АДРЕСА_4 (т.2 а.с.281-283);
		- речовим доказом: квартирою АДРЕСА_4 (т.2 а.с. 289);
		Вина ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном, яке належало ОСОБА_12, крім показань потерпілої ОСОБА_50, свідка ОСОБА_26, ОСОБА_51, ОСОБА_47, підтверджується: 
		- заявою ОСОБА_12 від 03.11.2010 року, в якій вона просить провести перевірку по факту шахрайських дій з боку ОСОБА_2, яка у 2010 році незаконно заволоділа її грошима(т.1 а.с. 181);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 04 листопада 2010 року потерпілій ОСОБА_12, яка впізнала ОСОБА_2, яка допомагала їй вирішувати питання у суді за вступ її онуки у спадщину (т.1 а.с. 195-197);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 04 листопада 2010 року потерпілій ОСОБА_12, яка впізнала ОСОБА_3, як особу, яка неодноразово приїздила до них під будинок разом з ОСОБА_2 (т.1 а.с.198-199);
		- протоколом виїмки від 04 листопада 2010 року у ОСОБА_12 розписок, договору та інших документів, які вона підготувала, для передачі ОСОБА_2 (т.1 а.с.201);
		- речовими доказами: документами, вилученими у ОСОБА_12 (т.1 а.с.212);
		- протоколом очної ставки між ОСОБА_12 та підозрюваною ОСОБА_2, у ході якої ОСОБА_12 прямо вказала на ОСОБА_2, як на особу, яка брала у неї грошові кошти на вирішенні питання спадщини її онуки (т.1 а.с.224-226);
		- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08 листопада 2010 року свідку ОСОБА_26, яка впізнала ОСОБА_2, як жінку на ім'я ОСОБА_2, яка займалася вирішенням її питання в суді (т.1 а.с.229-231);
		-  протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08 листопада 2010 року свідку ОСОБА_26, яка впізнала ОСОБА_3, як чоловіка на ім'я ОСОБА_3, який неодноразово приїздив до них під будинок разом з ОСОБА_2, а також возив її до нотаріуса (т.1 а.с.232-233);
		- довідкою з Деснянського районного суду м. Чернігова, відповідно до якої цивільна справа за позовом ОСОБА_27 та ОСОБА_26 про продовження строку про прийняття спадщини, станом на 09 листопада 2010 року не розглянута (т.1 а.с.235);
		- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 03 листопада 2010 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_5, працівниками міліції було виявлено та вилучено паперові листи (фотокопії) витягу із державного реєстру правочинів на ім'я ОСОБА_27 та ОСОБА_26, де предмет правочину квартира АДРЕСА_12, а набувачем, за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова, є ОСОБА_26 (т.1 а.с. 56-66);
		- протоколом огляду документів, що були вилучені під час обшуку у ОСОБА_2 03 листопада 2010 року за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.67-75);
		- речовими доказами: паперовими листами (фотокопії) витягу із державного реєстру правочинів на ім'я ОСОБА_27 та ОСОБА_26, де предмет правочину квартира АДРЕСА_12, а набувачем, за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова, є ОСОБА_26 (т. 1 а.с. 76-82);
		- висновком судово-технічної експертизи від 10 грудня 2010 року, відповідно до якого зображення витягу із державного реєстру правочинів виконано за допомогою засобів оперативної поліграфії "по типу ксероксу, лазерного принтеру", зображення верхньої частини тексту, що починається з графи "номер витягу" та закінчується графою "набувач" (включно) та зображення тексту, що знаходиться в нижній частині наданої копії витягу, виготовлено за допомогою копіювально-множильної техніки (т. 1 а.с. 242-245);
		- речовим доказом: копією витягу із державного реєстру правочинів, який ОСОБА_53 надала ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 251);
		- речовими доказами: оптичним диском DVD-R № 0122т, а також протоколом оперативно-технічних заходів, проведеними у ході оперативного супроводження кримінальної справи(зняття інформації з каналів зв'язку) (т.4 а.с.171-243,244);
		Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у таємному викраденні грошових коштів ("пенсії"), які належали ОСОБА_10, підтверджується:
		- протоколом виїмки документів від 22 листопада 2010 у ВАТ "Ощадбанк", які були підставою для оформлення пенсійної картки на ім'я ОСОБА_10 та отримання пенсії (т.3 а.с.47);
		- протоколом огляду документів, вилучених під час проведення виїмок в ЧОУ ВАТ "Ощадбанк", згідно яких вказані операції щодо надходження та зняття грошових коштів("пенсії") по рахунку, який був відкритий на ім'я ОСОБА_10 (т.3 а.с.61-62);
		- речовими доказами: документами, вилученими у ЧОУ ВАТ "Ощадбанк" щодо операцій про надходження та зняття грошових коштів("пенсії") по рахунку, який був відкритий на ім'я ОСОБА_10 (т.3 а.с.72);
		- протоколом обшуку від 03 листопада 2010 року за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою:АДРЕСА_22, у ході якого працівниками міліції було виявлено та вилучено пенсійну картку ВАТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_10 (т.1 а.с.107-108);
		- речовим доказом: пенсійною карткою ВАТ "Ощадбанк", виданою на ім'я ОСОБА_10, яку було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 (т.3 а.с.73);
		- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 13 грудня 2010 року, в ході якого ОСОБА_3 вказав в яких банкоматах ВАТ "Ощадбанк" він, використовуючи пенсійну картку ОСОБА_10, яку йому надавала ОСОБА_2, отримував пенсію ОСОБА_10 (т.3 а.с. 74-77).
		 
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		 
		Покарання засудженій ОСОБА_2 призначене з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених нею злочинів, певна кількість з яких є особливо тяжкими, особливостей та конкретних обставин вчинених злочинів: мотивів вчинення злочинів, а саме, що злочини були вчинені з використанням банківських рахунків, кількості епізодів злочинної діяльності, активної ролі підсудної у вчиненні злочинів, значної кількості викрадених грошових коштів та значної вартості викраденого майна, наслідків, що настали від дій підсудної, наявності цивільних позовів по справі, і що шкода, завдана злочинами, не відшкодована, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчинених підсудною злочинів, особи винної: її віку, сімейного стану, а саме те, що вона має матір похилого віку та стан здоров'я її матері, матеріального стану підсудної, та стану її здоров'я, що підсудна не працювала, її освіти, формально позитивної характеристики за місцем проживання, відношення підсудної до вчиненого та характеру її дій при вчиненні злочинів, що підсудна раніше не притягувалась до адміністративної та кримінальної відповідальності. Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудній, судом першої інстанції не було встановлено. На підставі чого суд прийшов до висновку про необхідність призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, якою передбачено покарання за вчинений підсудною більш тяжкий злочин, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої, що вирішив необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів.
		 
		Засудженому ОСОБА_3 покарання призначене з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, певна кількість з яких є особливо тяжкими злочинами, конкретних обставин вчинення злочинів, а саме: мотивів при вчиненні злочинів, що злочини були вчинені з використанням банківських рахунків, кількості епізодів злочинної діяльності, ролі підсудного у вчиненні злочинів, значної кількості викрадених грошових коштів та значної вартості викраденого майна, наслідків, що настали від його дій, наявності цивільних позовів по справі, заяв потерпілих по справі, відповідно до яких вони матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_3 не мають, і просять підсудного не позбавляти волі, особи винного - його віку, освіти, стану здоров'я, сімейного стану, а саме те, що він має сім'ю та на утриманні неповнолітню дитину, а також стану здоров'я його дитини та дружини, що батько підсудного потребує сторонньої допомоги за станом здоров'я, що підсудний працює, його матеріального стану, позитивної характеристики за місцем роботи та формально позитивної характеристики за місцем проживання, відношення підсудного до вчиненого та характеру його дій при вчиненні злочинів, те що підсудний раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. З врахуванням змісту показань підсудного у ході досудового та судового слідства, його відношення до вчинених злочинів, вину у вчиненні яких, він фактично не визнав, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, вказані органами досудового слідства. За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 необхідно покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальних меж санкцій частин статей, якими передбачено покарання за вчинені ним більш тяжкі злочини, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, що знайшов необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
		 
		Засудженій ОСОБА_4 при визначенні міри покарання судом було враховано характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, певна кількість з яких є особливо тяжкими злочинами, конкретні обставини вчинення злочинів, а саме: мотиви при вчиненні злочинів, що злочини були вчинені з використанням банківських рахунків, кількість епізодів злочинної діяльності, її роль у вчиненні злочинів, значну кількість викрадених грошових коштів та значну вартість викраденого майна, наслідки, що настали від дій останньої, що шкода, завдана злочинами, не відшкодована, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_4 злочинів, особу винної: її вік, освіту, стан її здоров'я, сімейний стан, а саме те, що вона була позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки, що підсудна не працювала, її матеріальний стан, відношення підсудної до вчиненого та характер її дій при вчиненні злочинів, те що підсудна раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, але була засуджена за злочин проти власності та втягнення неповнолітньої ОСОБА_17 у злочинну діяльність. Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4, у суді першої інстанції не було встановлено. З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальних меж санкцій частин статей, якими передбачено покарання за вчинені нею більш тяжкі злочини, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої, що є необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів.
		 
		Колегія судів апеляційного суду з огляду на викладене приходить до висновку, що покарання, яке призначено засудженим ОСОБА_54 та ОСОБА_4 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даним, що характеризують їх особи та всім обставинам справи і є справедливим та відповідає вимогам ст. 65 КК України. Таким чином, всі обставини, на які посилаються засуджені у своїй апеляції та апеляції захисника засудженої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5, судом при обранні покарання враховані, а посилання останніх на те, що суд призначив їм занадто суворе покарання є безпідставним. Колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку у зв'язку з суворістю призначеного покарання засудженим та застосування вимог ст. 69 та 75 КК України, оскільки призначене останнім покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. 
		 
		Разом з тим, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		 
		При постановленні вироку та призначенні покарання ОСОБА_3 суд, враховуючи зміст показань підсудного у ході досудового та судового слідства, його відношення до вчинених злочинів, вину у вчиненні яких, він фактично не визнав, прийшов до висновку про необхідність виключення пом'якшуючих покарання обставини: щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочинів, вказаних органами досудового слідства та необхідності призначення покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальних меж санкцій частин статей, якими передбачено покарання за вчинені ним більш тяжкі злочини та призначив покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до ст. 70 КК України у виді семи років одного місяця позбавлення волі.
		 
		Однак, судом першої інстанції не в повній мірі враховано дані про особу ОСОБА_3, який у скоєному щиро розкаявся, має позитивні характеристики з місця роботи, те, що раніше він до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, потерпілі його пробачили матеріальних чи моральних претензій до нього не мають, просили не позбавляти його волі, те, що проживає він з дружиною та неповнолітньою дитиною разом з батьками пенсійного віку. Дружина та дитина хворіють та потребують його догляду, у дружини синдром сухого ока катаракта, дитина також має ряд складних захворювань. 
		Згідно ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Зазначене, на думку колегії суддів, дає підстави стверджувати, що для виправлення засудженого достатньо менш тривалого строку позбавлення волі, ніж призначено йому за вироком місцевого суду, та прийняти рішення про застосування ст. 69 КК України і призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом. При цьому підстав для застосування ст. 75 КК України, про що йдеться в апеляції засудженого, колегія суддів не знаходить.     
		 
		Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування рішення, у справі не вбачається, тому вирок суду є законним та обґрунтованим.
		 
		          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляції захисника засудженої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_5, засудженої ОСОБА_4 та засудженої ОСОБА_2 - залишити без задоволення, апеляцію засудженого ОСОБА_3 - частково задовольнити.
		Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 березня 2012 року щодо ОСОБА_3 - змінити.
		Вважати ОСОБА_3 засудженим: 
		- за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
		- за ч. 2 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання  у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
		- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
		- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України у виді одного року трьох місяців обмеження волі;
		- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно вважати ОСОБА_3 засудженим до покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
		          В решті вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.             
		 
		СУДДІ:
		 
		Борисенко І.П.                                  Антипець В.М.                                   Шахова О.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...