Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-8399/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №2-8399/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - КлімашевськаНомер провадження 22-ц/1890/1940/12 Суддя-доповідач - Білецький Категорія - 52  
		       
		                      
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		27 вересня 2012 року                                                                                                     м.Суми
		 
		Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі: 
		 
		головуючого-судді -  Білецького О. М., 
		суддів -  Кононенко О О. Ю.,  Семеній Л Л. І., 
		за участю секретаря - Кияненко Н.М.,
		 
		        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації 
		на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 30 серпня 2012 року
		у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		                                                                в с т а н о в и л а :
		04 липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
		Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 30 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.
		Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді керівника редакційно-видавничої групи по підготовці і виданню книг в Головному управлінні зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації з 01 червня 2012 року.
		Стягнуто з Головного управління зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 4178 грн. 18 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов'язкових платежів, а на користь держави судовий збір.
		Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 1280 грн. 41 коп. допущене до негайного виконання. 
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування фактичних обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Доводить, що переважне право на залишення на роботі не тотожне праву на працевлаштування, тому при звільненні позивача у зв'язку із скороченням його посади не було підстав для порівняння його кваліфікації, продуктивності праці з іншими працівниками та надання у зв'язку з цим і наявністю утриманців переваги у вигляді залишення на роботі.
		Вказує, що не маючи вищої освіти за філологічним, журналістським або видавничо-поліграфічним напрямком і дозволів на роботу з архівними документами позивач не міг претендувати на нововведену посаду головного редактора редакційно-видавничої групи, а не маючи такої ж освіти і досвіду організації та проведення заходів за участю засобів масової інформації, він не міг зайняти вакантну посаду старшого наукового редактора. 
		Вважає, що стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд вийшов за межі позовних вимог, не врахував отриману позивачем вихідну допомогу і заробітну плату за новим місцем роботи та помилково вказав про стягнення без утримання податків та зборів.
		Крім того, зазначає, що суд у тексті рішення допустив ряд описок, та що рішення неможливо виконати через скорочення посади на яку поновлено ОСОБА_2
		Враховуючи, що участь у справі брали одночасно три представники відповідача і одна з них - ОСОБА_3 у день розгляду справи апеляційним судом до початку судового засідання з'являлась до суду та подавала письмову заяву (т.2 а.с.31), колегія суддів не визнала поважними обставинами для відкладення розгляду вакантність посади юриста у відповідача та перебування у відпустці одного з цих представників - ОСОБА_1, довіреності на якого до того ж у справі не мається, а тому в силу ст.305 ЦПК України вважала можливим розглянути справу у відсутність відповідача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи.
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Як встановлено місцевим судом, на підставі розпорядження Голови Сумської ОДА від 31 березня 2009 року №165, наказом начальника Головного управління зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (далі - Головне управління) від 01 червня 2009 року №24-од у цьому управлінні було створено редакційно-видавничу групу чисельністю у 7 штатних одиниць по підготовці та виданню книг, затверджено структуру та штатний розпис групи, а також посадові інструкції працівників (а.с.28, 29).
		Наказом начальника Головного управління від 03 серпня 2009 року №35-ОС на посаду керівника редакційно-видавничої групи по підготовці і виданню книг призначено ОСОБА_2 (а.с.4, 149).
		09 серпня 2009 року начальник Головного управління затвердив Положення про редакційно-видавничу групу по підготовці і виданню книг, відповідно до якого група очолюється керівником групи, якого призначає на посаду та звільняє начальник Головного управління (а.с.207).
		Зі штатного розпису на 2012 рік (а.с.35)., який 28 березня 2012 року погоджено заступником голови Сумської ОДА та введено з 01 квітня 2012 року, вбачається, що до складу редакційно-видавничої групи по підготовці і виданню книг входили 7 посад: 
		-   керівник групи (обіймав ОСОБА_2.); 
		-  дві посади у пошуково-видавничій групі Пошуково-видавничого агентства «Книга пам'яті України»: старший науковий редактор, науковий редактор;
		- чотири посади у пошуково-видавничій групі обласної книги «Реабілітовані історією»: головний редактор (обіймала ОСОБА_4.), старший науковий редактор, науковий редактор, молодший науковий редактор (обіймала ОСОБА_5.). 
		Станом на квітень 2012 року в редакційно-видавничій групі фактично працювало 6 осіб, а посада старшого наукового редактора була вакантною (а.с.69).
		Однак, дорученням голови Сумської ОДА від 02 квітня 2012 року №3 зобов'язано Головне управління протягом квітня 2012 року оптимізувати організаційну структуру редакційно-видавничої групи по підготовці та виданню книг, з метою посилення інформаційно-просвітницької роботи і забезпечення розробки та виконання заходів щодо популяризації історичного минулого Сумщини, поширення інформації про досягнення її уродженців, здобутки регіону і його ролі в історії та сьогоденні України (а.с.30).
		На виконання цього доручення наказом начальника Головного управління  від 03 квітня 2012 року №16-ОД  затверджено у новій редакції Положення про редакційно-видавничу групу та скорочено граничну чисельність працівників цієї групи на 2 штатні одиниці. Цим відредагованим Положенням передбачено, що група очолюється головним редактором, який призначається на посаду та звільняється начальником Головного управління (а.с.31-34).
		03 квітня 2012 року ОСОБА_2 попереджено про його наступне вивільнення з 03 червня 2012 року у зв'язку зі змінами в структурі і чисельності редакційно-видавничої групи по підготовці і виданню книг (а.с.68).
		Наказом начальника Головного управління від 04 квітня 2012 року №14-К утворено комісію з питань підвищення ефективності роботи редакційно-видавничої групи, якій зокрема було доручено затвердити структуру редакційно-видавничої групи та розробити штатний розпис (а.с.36).
		З 01 червня 2012 року введено новий, погоджений 25 травня 2012 року заступником голови Сумської ОДА, штатний розпис редакційно-видавничої групи, у якому відсутні три попередні посади: керівник редакційно-видавничої групи, головний редактор пошуково-видавничої групи обласної книги «Реабілітовані історією» та молодший науковий редактор. У той же час, зазначена нова посада  - головний редактор редакційно-видавничої групи (а.с.43).
		У період з 03 квітня по 06 червня 2012 року у Головному управлінні були вакантними дві посади державних службовців: головного спеціаліста відділу прес-служби управління комунікативної політики та провідного спеціаліста відділу аналітичного забезпечення у справах релігій та національностей управління з питань внутрішньої політики (а.с.107).
		Також до 25 травня 2012 року у редакційно-видавничій групі цього управління була вакантною посада старшого наукового редактора, яка запропонована ОСОБА_5, а з 01 червня 2012 року після затвердження нового штатного розпису цієї групи з'явилась ще й посада головного редактора редакційно-видавничої групи по підготовці і виданню книг, яку було запропоновано ОСОБА_4 Жодна з цих двох посад позивачу запропонована не була (а.с.52-58, 107-108). 
		Наказом начальника Головного управління  від 01 червня 2012 року №19-к ОСОБА_2 з 05 червня 2012 року звільнено з посади керівника редакційно-видавничої групи по підготовці та виданню книг при Головному управлінні зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації у зв'язку зі скороченням чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку і грошової компенсації за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (а.с.5). 
		Оскільки позивач членом профспілки не був, його звільнення з профспілковими органами не погоджувалось.
		Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становила 67 грн. 39 коп. (а.с.7).
		Вказані факти правильно і з достатньою  повнотою  встановлені  судом  на підставі належним чином досліджених доказів, на які суд послався у рішенні. 
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність звільнення ОСОБА_2, у зв'язку з чим поновляючи його на роботі на попередній посаді правильно стягнув з роботодавця на користь даного працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Так, вирішуючи даний трудовий спір, місцевий суд належним чином, як це і зазначено в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами), з'ясував, що дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, покладення керівництва групою на головного редактора редакційно-видавничої групи, у зв'язку з цим скорочення штату працівників, зокрема займаної ОСОБА_2 посади, про що позивач був належним чином і своєчасно попереджений. 
		Оскільки у відповідача не було інших працівників, які б займали таку ж посаду та виконували б аналогічну роботу, суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи позивача про переважне в силу ст.42 КЗпП України право на залишення на роботі та працевлаштування на новостворену посаду головного редактора редакційно-видавничої групи.
		Однак, роботодавець всупереч вимог ч.2 ст.49-2 КЗпП України взагалі не запропонував ОСОБА_2 вакантну на час попередження і на час його звільнення посаду старшого наукового редактора, від переведення на яку позивач не відмовлявся.
		Недотримання вказаної вимоги є порушенням трудових прав позивача і в силу ч.1 ст. 235 КЗпП України тягне за собою безумовне поновлення його на роботі на попередній посаді з часу незаконного звільнення.
		Доводи Головного управління про невідповідність позивача посаді старшого наукового редактора через відсутність фахової освіти та досвіду роботи із засобами масової інформації, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає непереконливими та надуманими.
		Так, чинним законодавством не передбачено наявність відповідної спеціалізованої освіти для зайняття посади старшого наукового редактора пошуково-видавничої групи. Вищезазначені вимоги до цієї посади введено лише посадовою інструкцією, затвердженою 25 травня 2012 року (а.с.48),
		ОСОБА_2 у 1995 році закінчив Сумський державний педагогічний університет ім.А.С.Макаренка за спеціальністю «Історія та методика виховної роботи», має диплом спеціаліста, є здобувачем Інституту історії НАН України. Він є автором ряду наукових та історичних видань, членом Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів. До кола його обов'язків і за посадою керівника групи входило представництво інтересів групи в органах ЗМІ (а.с.6, 121).
		Суд правильно поновив позивача з дня звільнення. Описку в резолютивній частині рішення щодо дати його поновлення, як і інші описки, про які йдеться в апеляційній скарзі, суд не позбавлений можливості виправити в порядку визначеному ст.219 ЦПК України.
		Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Ні ця, ні жодна інша норма даного Кодексу чи іншого закону не містять вказівки про необхідність зменшення цих сум на суми одержаної вихідної допомоги та отриманого за період незаконного звільнення заробітку за іншим місцем роботи, а ч.3 ст.117 КЗпП України, яка враховуючи позицію пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 застосовувалась за аналогією, виключено на підставі Закону України №3248-ІУ від 20 грудня 2005 року.
		Згідно зі ст.44 КЗпП України вихідна допомога виплачується лише при припиненні трудового договору, проте на час звільнення позивача були підстави для такої виплати, а після його поновлення на роботі роботодавець не позбавлений права у передбаченому законом порядку вирішувати питання повернення виплаченої працівнику вихідної допомоги.
		У позовній заяві ОСОБА_2 наполягав на стягненні середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та зазначав, що коригуватиме проведений ним на дату звернення до суду розрахунок залежно від тривалості розгляду справи, тому суд вважає безпідставними доводи апелянта про вихід суду в цій частині за межі позовних вимог.
		Відповідно до роз'яснень п.6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 суд визначає належну до стягнення суму без утримання податків та інших обов'язкових платежів, оскільки на роботодавця покладено обов'язок їх утримання з працівника безпосередньо при виплаті.
		Питання виконання рішення суду знаходиться поза межами даного спору.
		Інші доводи апеляційної скарги таких висновків суду також не спростовують.
		Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
		Керуючись ст.303, ч.1 п.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
		                                                                   у х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу Головного управління зв'язків з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 30 серпня 2012 року залишити без змін.
		Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
		 
		 
		Головуючий -
		 
		Судді -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...