Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/16533/11-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2012.
Дата набрання законної сили: 27.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"27" вересня 2012 р.                               м. Київ                                        К/9991/16533/11 
		 
		Колегія  суддів  Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючого:  судді    Харченка В.В.
		Суддів:                          Бим М.Є.
		                                      Чалого С.Я.
		Секретар судового 
		засідання                    Ніколенко Г.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  касаційними скаргами представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 -ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від                    24 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшли касаційні скарги, у яких представник ОСОБА_3 -ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 -ОСОБА_6 просять судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального  права.
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, Київською міською радою 08 лютого 2007 року прийнято рішення № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», яким доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити заходи щодо встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, затвердження тарифів на теплову енергію, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води.
		На виконання рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», відповідачем прийнято розпорядження:
		1. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»;
		2. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; 
		3. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»;
		4. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення». 
		Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. 
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг віднесено, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. 
		Пунктом 2 ч. 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
		Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанції, зі змісту оспорюваних розпоряджень КМДА вбачається, що останні стосуються встановлення, зміни та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги для фізичних осіб, що проживають в м. Києві.
		Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 29 квітня 2009 року № 517 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів»та від 29 квітня 2009 року № 519 «Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів»стосуються встановлення, зміни та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги для бюджетних установ та інших споживачів в м. Києві.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
		Судами попередніх інстанцій вірно враховано, що однією з обставин, що підлягає з'ясуванню для встановлення відповідності вимогам законодавства оскаржуваних розпоряджень, є встановлення правового статусу суб'єкта, який видав ці акти.
		Частиною 2 ст. 140 Конституції України та 2 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами про міста Київ і Севастополь.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
		Відповідно ст. 10 Закону України «Про столицю України місто герой Київ»Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
		Згідно з п. 2 Перехідних положень Закону України «Про столицю України місто герой Київ»міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. 
		Таким чином, виходячи із змісту ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий орган створюється Київською міською радою. 
		Рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної численності»було утворено виконавчий орган Київради, який відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України місто герой Київ»паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви «Київська міська державна адміністрація».
		Специфікою виконавчого органу у місті Києві є те, що Київська міська державна адміністрація та виконавчий орган Київради є фактично одним органом, хоча мають різні повноваження, порядок діяльності.
		Слід зазначити, що розглядаючи конституційність цього положення Конституційний суд України своїм рішенням від 25.12.2003 № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) надав тлумачення ст. 10 Закону України «Про столицю України місто герой Київ»де зазначив: Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади Кабінету Міністрів України. 
		Таким чином, Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.
		Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади - повноваженнями органу державної влади.
		Стосовно компетенції виконавчого органу Київради встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. «а»ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в даному випадку Київської міської ради) віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
		Закон України «Про теплопостачання»визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, повязані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
		Частиною 3 ст. 20 зазначеного закону встановлено, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється субєктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
		Тобто, до повноважень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради згідно ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», п. 2 ч.«а»ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»віднесено повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в преамбулі оскаржуваних актів відображено, що ці акти прийняті виконавчим органом Київської міської ради.
		Проаналізувавши вказані норми законодавства та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) було винесено оскаржувані розпорядження в межах повноважень органу місцевого самоврядування, а не органу державної виконавчої влади на підставі та у спосіб, що встановлені законами України.
		Відповідно до преамбули та п. 1 Указу про державну реєстрацію і п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 до предмета регулювання названих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.
		Судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтований висновок, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягають, а тому відсутність реєстрації оскаржуваних нормативно-правових актів в органах Міністерства юстиції України не може бути підставою для визнання оскаржуваних розпоряджень нечинними.
		Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо дотримання відповідачем порядку оформлення оскаржуваних розпоряджень Київської міської державної адміністрації колегія суддів, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів накази. 
		З огляду на зазначене, в місті Києві існує єдина посада Київський міський голова, який відповідно до ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є головною посадовою особою територіальної громади м. Києва і очолює виконавчий орган Київради Київську міську державну адміністрацію.
		Таким чином, формою рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є розпорядження, що підписуються Головою Київської міської ради, який одночасно очолює Київську міську державну адміністрацію. 
		З огляду на наведене, рішення Київської міської державної адміністрації мають оформлюватися саме розпорядженнями за підписом Київського міського голови. 
		Відповідно до п. 48 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.10.2002 р. № 1970, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видаються у межах повноважень, визначених законодавством України. У разі відсутності міського голови його повноваження щодо видання розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконує перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.
		Таким чином, виходячи з наведеного, а також керуючись розпорядженням Київського міського голови від 29.12.2006 року № 538/725 «Про перелік обовязків та повноважень першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Голубченка А.К.», розпорядження Київського міського голови від 03.04.2009 року № 200 «Про відпустку Київського міського голови», колегія суддів приходить до висновку, що при підписанні оскаржуваних розпоряджень відповідача перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Голубченко А.К. діяв межах повноважень, наданих йому нормами наведених актів.
		Відповідно до ч. 8 статті 171 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. 
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняття відповідного акта та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган Київради при прийнятті оскаржуваних розпоряджень щодо затвердження та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги діяла як орган місцевого самоврядування відповідно до власних (самоврядних) повноважень, передбачених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», та «Про житлово-комунальні послуги», а відсутні правові підстави для визнання їх невідповідними законодавству.
		Доводи касаційних скарг зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		у х в а л и л а :
		Касаційні скарги представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 -ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від             10 березня 2011 року -без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...