Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1313/10/1570 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2012. Зареєстровано: 10.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2012.
Дата набрання законної сили: 25.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 1313/10/1570 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 жовтня 2012 року                                                                                                       м.Одеса
		о 16год.15хв.                                                                                                                  
		 
		У залі судових засідань №29
		Одеський окружний адміністративний суд  у складі:
		Судді                                                   Харченко Ю.В.
		При секретарі                               Кипаренко Н.Ю.
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача: ОСОБА_1 -за угодою №б/н від 10.04.2011р. та ордером №89 від 10.04.2011р.
		Від відповідача: представник Одеської міської ради до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно.
		Відповідач: Інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Нашинський Д.М до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно.
		Від відповідача: представник УДАІ ГУМВС України в Одеській області до суду не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно.
		Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 23.11.1998р.).
		Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник ТОВ «Паркінг Люкс»до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Нашинського Дмитра Миколайовича, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору особа на стороні позивача ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Люкс»про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»Додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», визнання протиправними дій УДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо примусового переміщення 18.03.2008р. автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, та стягнення з Одеської міської ради та УДАІ ГУМВС України в Одеській області в солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 491,60грн. та моральної шкоди у розмірі 5000грн., -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2008р. позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, визнано протиправними дії Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Нашинського Дмитра Миколайовича щодо направлення 18.03.2008р. повідомлення №000000111 на адресу заступника Одеського міського Голови з метою прийняття заходів відносно автомобіля марки OPEL, державний НОМЕР_1, що належить позивачу ОСОБА_4 як до причини та умови, які створюють перешкоди для належного забезпечення зручних та безпечних умов руху. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008р. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2008р. скасовано та прийнято нову Постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Нашинського Дмитра Миколайовича, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, третя особа на стороні позивача -ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідачів -Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркінг Люкс», УДАІ ГУМВС України в Одеській області, про визнання «Порядку примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. незаконним, визнання дій інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Нашинського Дмитра Миколайовича протиправними, стягнення з держави в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області матеріальної шкоди в розмірі 491,60грн., стягнення з Одеської міської ради та держави в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області моральної шкоди в розмірі 5000грн. в солідарному порядку, відмовлено повністю. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2010р. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2008р. та Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		09.02.2010р. вищеозначена адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду. У позовній заяві ОСОБА_4, з урахуванням уточнень (вхід.№25008/2011 від 28.07.2011р.), просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»додатком №2 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», визнати протиправними дії УДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо примусового переміщення 18.03.2008р. автомобілю VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4 та стягнути з Одеської міської ради та УДАІ ГУМВС України в Одеській області в солідарному порядку матеріальну шкоду в розмірі 491,60грн. та моральну шкоду в розмірі 5000грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.03.2008р. близько 20год. 40хв., керуючи власним транспортним засобом - автомобіль «OPEL VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 вимушений був здійснити зупинку на вул.Пушкінській,8, рух автомобілів на якій, у даний час, майже був відсутній, та на нетривалий час залишити автомобіль, однак близько 20год. 55хв.,  повернувшись до місця зупинки автомобіля, не побачив його на означеному місці, у зв'язку з чим вважаючи, що мало місце незаконне заволодіння транспортним засобом, про обставини зникнення автомобіля ОСОБА_4 розпочав опитувати осіб, які знаходилися поруч, та в результаті чого йому було повідомлено, що автомобіль завантажено на евакуатор та вивезено в невідомому напрямку. В подальшому, зателефонувавши  черговому ВДАІ м.Одеси, позивач дізнався, що автомобіль VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1 дійсно доставлений евакуатором на штрафмайданчик за адресою: м.Одеса, вул. Розкидайлівська, 67, з якого ОСОБА_4 має змогу  його забрати після сплати певної суми  коштів. Так, наступного дня, прибувши за місцем знаходження штрафмайданчика, на вимогу ОСОБА_4 надати необхідні документи, які слугували  підставою для евакуації  автомобіля, йому було видано для ознайомлення лише рахунок для оплати, та письмове звернення інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУ МВС в Одеській області Нашинского Д.М. до заступника Одеського міського голови Убірії В.Ш. щодо виявлення автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, припаркованого за адресою вул.Пушкінська,8, зупинка та стоянка на якій зменшує пропускну спроможність дорожніх об'єктів, у зв'язку з чим, інспектор ДПС просив заступника Одеського міського голови розглянути можливість усунення причин та умов, які створюють перешкоди для належного забезпечення зручних та безпечних умов руху. При цьому, правовою підставою для такого звернення було зазначено ст.6 Закону України „Про дорожній рух", та рішення Одеської міської ради №2153-V, від 22 січня 2008р. „Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси". Також, з'ясовуючи умови повернення автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1 позивачу було повідомлено, що необхідно сплатити 491,60грн., з яких 121,60грн. - виклик евакуатора, 250,00грн. -вантажно-розвантажувальні роботи, 70,00грн. -вартість перевезення на 7км., 50,00грн. -зберігання автомобіля протягом доби. З метою припинення протиправного вилучення автомобіля з чужого незаконного володіння, ОСОБА_4 був вимушений сплатити зазначену суму, після чого йому було видано автомобіль. При цьому, копія протоколу огляду та переміщення транспортного засобу, передбаченого п.2.2 Порядку, була відсутня, а Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 не складався. У зв»язку з чим, ОСОБА_4 вважає, що Рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що фактично ним введено додаткові обмеження прав власності, які відповідно до діючого законодавства можуть встановлюватися лише законами України, тоді як Одеська міська рада такими повноваженнями не наділена.
		Відповідач -УДАІ ГУМВС України в Одеській області, з позовними вимогами не згоден та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№13927/2011 від 19.04.2011р., вхід.№29003/2011 від 05.09.2011р.), наголошуючи, зокрема, на тому, що евакуація належного ОСОБА_4 автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, була проведена силами ТОВ «Паркінг-Люкс»виключно за рішенням Одеської міської ради, яким встановлено Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі. Також, позивачем були порушені умови користування дорогами та вулицями міста шляхом паркування автомобіля у забороненому місці, тому територіальна громада, на думку Управління, має право усувати порушення її прав будь-якими способами, які не заборонені цивільним законодавством, та вимагати відшкодування завданої її порушником шкоди. До того ж, відповідно до ст.19 Цивільного кодексу України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самостійно, у зв'язку з чим, на думку УДАІ, у територіальної громади, як власника вулиць та доріг, наявне право на самозахист, і дане право може бути захищено самою територіальною громадою шляхом евакуації транспортних засобів, які порушують умови користування власністю громади (вулицями та дорогами). Між тим, ст.6 Закону України «Про дорожній рух» надає міським радам повноваження щодо організації дорожнього руху на території міста, а ст.9 означеного закону  відносить до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху право своєчасного виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення. Також, відповідно до ст.24 Закону України «Про дорожній рух»власники доріг, вулиць і відповідають за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях і переїздах, що перебувають у їх віданні та мають, зокрема, право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативних актів стосовно дорожнього руху. Згідно зі ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають. Статтею 34 означеного закону передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою. У зв»язку з чим, та з огляду на те, що ОСОБА_4 здійснив зупинку автомобіля в забороненому Правилами дорожнього руху місці, інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2, у межах наданих йому повноважень, та з суворим дотриманням норм діючого законодавства України, надав до заступника міського голови Убірії В.Ш. інформацію щодо можливості усунення причин та умов, які створюють перешкоди для належного забезпечення зручних та безпечних умов руху автомобілем VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та здійснив заходи по припиненню правопорушення. Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним та на виконання Порядку примусового переміщення транспортних засобів в м.Одесі, затвердженого Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №41-V, автомобіль VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 був евакуйований працівниками ТОВ «Паркінг-Люкс»до штрафмайданчика, за адресою: м.Одеса, вул.Розкидайлівська, 67. До того ж, інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Нашинський Д.М. діяв виключно в межах наданих йому повноважень, та згідно з чинним законодавством України, у зв'язку з чим у його діях відсутня вина, що, на думку Управління, виключає можливість стягнення на користь позивача як моральної, так і матеріальної шкоди.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2011р., здійснено заміну неналежного відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Одеській області належним -УДАІ ГУМВС України в Одеській області, відповідно до приписів ч.1 ст.52 КАС України.
		Відповідачі -Одеська міська рада та Інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Нашинський Дмитро Миколайович у судове засідання 04.10.2012р. не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
		 
		Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 11.02.2008р. між ТОВ «Паркінг-Люкс»(Виконавець) в особі директора Полонець Л.І., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та КП «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ»(Замовник) в особі директора Чердаклієва Ю.С., що діє на підставі Статуту, з другого боку, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. № 2376 «Про нову редакцію Правил благоустрою  території міста  Одеса, забезпечення  в ньому  чистоти  та порядку, Рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №41 «Про внесення змін та доповнень до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №2376 «Про нову редакцію Правил благоустрою  території міста  Одеса,  забезпечення  в  ньому  чистоти та порядку», яким встановлено Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі, уклали Договір №4/08/К, відповідно до п.п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за свій рахунок здійснювати примусове переміщення транспортних засобів при наявності рішень про примусове переміщення, прийнятих посадовою особою ДАІ при наявності порушень Правил дорожнього руху та Правил благоустрою території міста Одеса, забезпечення в ньому чистоти та порядку.
		Судом встановлено, що позивачу - ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль марки «OPEL VEKTRA», державний номер НОМЕР_1, 1991року випуску, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серії ОІС №607392 від 18.02.2003р. 
		Судом також з'ясовано, що 18.03.2008р. близько 20год. 40хв., керуючи зазначеним транспортним засобом, позивач - ОСОБА_4 здійснив зупинку на вулиці Пушкінській,8, та залишив його на нетривалий час. Пр и цьому, за час відсутності ОСОБА_4 автомобіль марки «OPEL VEKTRA», державний номер НОМЕР_1, 1991року випуску, за наданим інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Нашинським Д.М. до заступника Одеського міського голови Убірії В.Ш. повідомленням №000000111 від 18.03.2008р. щодо виявлення автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був припаркований за адресою вул.Пушкінській,8, зупинка та стоянка на якій зменшує пропускну спроможність дорожніх об'єктів, і в якому інспектор ДПС просив заступника Одеського міського голови розглянути можливість усунення причин та умов, які створюють перешкоди для належного забезпечення зручних та безпечних умов руху, на виконання Рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р.»№2376-ІV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким був затверджений «Порядок примусового переміщення транспортних засобів у місті Одесі», було евакуйовано ТОВ «Паркінг Люкс».
		Судом з'ясовано, що автомобіль марки «OPEL VEKTRA», державний номер НОМЕР_1, 1991року випуску, який належить ОСОБА_4 після евакуації був доставлений на штрафмайданчик ТОВ «Паркінг Люкс»за адресою: м.Одеса, вул. Розкидайлівська, 67.
		В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з метою повернення автомобіля марки «OPEL VEKTRA», державний номер НОМЕР_1, 1991року випуску, ОСОБА_4, на підставі отриманого рахунку для оплати, сплатив на користь ТОВ «Паркінг Люкс»суму коштів у загальному розмірі 491,60грн., з яких 121,60грн. -виклик евакуатора, 250,00грн. -вантажно-розвантажувальні роботи, 70,00грн. -вартість перевезення на 7км., 50,00грн. -зберігання автомобіля протягом доби, про що свідчить наявний у матеріалах справи фіскальний чек від 19.03.2008р. №0209.
		Судом встановлено, що вищевказані дії по відношенню до автомобіля марки «OPEL VEKTRA», державний номер НОМЕР_1, 1991року випуску, який належить ОСОБА_4, були вмотивовані, зокрема, Рішенням Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі».
		Не погодившись із означеним Рішенням Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.
		Так, на думку суду, оскаржуване позивачем Рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»Додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», винесено органом виконавчої влади неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України, з урахуванням наступного.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Так, згідно з ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. 
		Відповідно до ст.9 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. 
		Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, правовий режим власності; організація і діяльність органів виконавчої влади; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
		Частиною 7 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 
		Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 
		Згідно з ч.7 ст.319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 
		Таким чином, з аналізу зазначених норм права вбачається, що право власності громадянина, в тому числі і право володіння та користування своїм майном, може бути обмежене лише законами України.
		Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Статтею 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів. Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України. 
		Згідно зі ст.265 Кодексу України про адміністративні правопорушення речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 2341, 2342, 2444, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання. При вчиненні порушень, передбачених частиною другою статті 2061 (обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів) цього Кодексу, працівник міліції вилучає транспортний засіб до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України. 
		Таким чином, судом з'ясовано, що у випадку скоєння громадянином адміністративного правопорушення, у тому числі у випадку порушення Правил дорожнього руху шляхом зупинки транспортного засобу у межах дії дорожнього знаку, який забороняє таку зупинку та стоянку, питання щодо притягнення такої особи до відповідальності та обмеження, у зв'язку з цим порушенням права власності на майно порушника регулюється виключно положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення.     
		Разом з тим, оскаржуваним рішенням Одеської міської ради затверджений Порядок, який регулює порядок примусового переміщення за рішеннями робітників міліції транспортних засобів, яких припарковано з порушенням правил зупинок і стоянок, тобто Правил дорожнього руху, та визначає порядок повернення вилучених та переміщених транспортних засобів їх власникам. 
		Зокрема, пунктом 2.1. Порядку примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі, затвердженого Рішенням Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р., передбачено, що рішення про примусове переміщення транспортного засобу приймається працівником ДПС особисто, при наявності порушень, зазначених в п.1.2 цього Порядку, відповідно до якого примусове переміщення транспортних засобів здійснюється у випадку порушення Правил дорожнього руху при зупинці і стоянці транспортного засобу у заборонених для цього місцях відповідно до цього Порядку та законодавства України.
		Відповідно до п.п.2.2-2.8 означеного Порядку примусове переміщення транспортних засобів на свій спеціально обладнаний майданчик для зберігання транспортних засобів, здійснює уповноважена організація за допомогою технічних пристроїв та автомобілів-евакуаторів у такий спосіб: а) за наявності факту порушення і у разі відсутності та (або) неможливості встановлення власника або уповноваженої ним особи транспортного засобу й місця його перебування працівник ДПС викликає працівників уповноваженої організації з автомобілем-евакуатором, і в їхній присутності складає протокол огляду та переміщення транспортного засобу у 3-х примірниках, який містить: дату, час, адресу порушення і підстави для примусового переміщення транспортного засобу; посаду, місце роботи, прізвище, ім'я по батькові та підпис особи, яка приймає рішення про примусове переміщення транспортного засобу; тип, марку, державний реєстраційний номер, перелік візуальних недоліків та пошкоджень на транспортному засобі, що підлягає переміщенню; найменування, адресу та номер телефону уповноваженої організації, яка здійснила примусове переміщення транспортного засобу; адресу місця зберігання транспортного засобу; посаду, прізвище, ім'я особи, яка виконує роботи при примусовому переміщенні транспортного засобу та її підпис; посаду, прізвище, ім'я особи, яка приймає транспортний засіб на зберігання, її згоду (з особистим підписом); перелік візуальних недоліків та пошкоджень на транспортному засобі, з обов'язковою фотофіксацією транспортного засобу з усіх сторін, пошкоджень транспортного засобу (при їх наявності). Після складання протоколу працівником ДПС транспортний засіб переміщають автомобілем-евакуатором уповноваженої організації до свого спеціально обладнаного майданчику, з негайним повідомленням про це чергової частини ДПС УМВС України для обліку, та надання інформації власнику транспортного засобу у разі його звернення. Транспортний засіб відповідно до протоколу огляду та переміщення приймається на спеціально обладнаний майданчик черговим працівником з відповідним оформленням прийняття на зберігання та записом в журналі реєстрації транспортних засобів. Утримання транспортного засобу на спеціально обладнаному майданчику уповноваженої організації здійснюється згідно з «Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 115, та відповідних наказів МВС України. Власник транспортного засобу після отримання інформації з ДПС, або уповноваженої організації про причину примусового переміщення транспортного засобу та місця його знаходження, звертається до чергового працівника спеціально обладнаного майданчику, де зберігається транспортний засіб. На підставі протоколу огляду та переміщення транспортного засобу, працівником ДПС на спеціально обладнаному майданчику складається адміністративний протокол із зазначенням порушення. До адміністративного протоколу працівником ДПС додається 1 примірник протоколу огляду та переміщення транспортного засобу. Транспортний засіб видається (повертається) власнику або особі, яка має право на користування цим транспортним засобом, після складання адміністративного протоколу у випадку вчиненого ним порушення, за умов оплати робіт з примусового переміщення, зберігання транспортного засобу згідно з тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради та адміністративного штрафу за заявою власника негайно. 
		Пунктом 2.10 Порядку примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі, затвердженого Рішенням Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. передбачено, що вартість робіт з примусового переміщення, зберігання транспортних засобів, власники яких порушили правила стоянки (парковки) в місті Одесі, сплачується власниками або особами, які мають право на користування цими транспортними засобами, шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок та рахунки уповноважених організацій, що виконують роботи з примусового переміщення, зберігання транспортних засобів. У разі відмови від сплати зазначених послуг та робіт їхній розмір стягується в судовому порядку відповідно до законодавства України, з подальшим платним утриманням транспортного засобу. 
		Отже, означеним спірним рішенням Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», встановлено окремий порядок обмеження прав власників транспортних засобів та умови відновлення цих прав у випадку порушення ними Правил дорожнього руху, тобто скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке та порядок його накладення передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення. 
		Разом з тим, ані Конституцією України, ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані іншими Законами України органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями встановлювати додаткові обмеження щодо прав власності громадян та умови відновлення таких прав, встановлювати порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та додаткові повноваження працівників органів ДАЇ у таких справах. 
		Крім того, оскаржуваним рішенням Одеської міської ради умовою повернення транспортих засобів у володіння та користування їх власників визначено обов'язок таких власників сплатити не витрати органу місцевого самоврядування на усунення наслідків порушення Правил дорожнього руху, а вартість робіт по переміщенню транспортних засобів на користь ТОВ «Паркінг Люкс», засновником якого, при цьому, є фізична особа і метою діяльності котрої є отримання прибутку внаслідок реалізації визначених статутом видів діяльності, якими зокрема є функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту. 
		Зазначені положення спірного рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», прямо суперечать вимогам ч.1 ст.1, п.3 ст.3, ст.11, ч.2 ст.27, ч.3 ст.203, ст.509, ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України щодо свободи договору, вільного волевиявлення особи при укладанні договору, виникнення і умов виконання зобов'язань. 
		Згідно ч.ч.1,2,3,4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 
		Відтак, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржуване рішення №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»Додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», відповідач -Одеська міська рада, вийшла за межі наданих їй Конституцією та Законами України владних повноважень, у зв'язку з чим означене спірне рішення повинно бути визнано протиправним та скасовано.
		Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п.п.7,21 ст.11 Закону України «Про міліцію»міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність страхового поліса (сертифіката), про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; проводити технічний огляд автомототранспорту. 
		Статтею 5 Закону України «Про міліцію»передбачене право працівників міліції тимчасово обмежувати права і свободи громадян лише в межах чинного законодавства України.
		Підпунктами 9,14 пункту 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. №341 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівникам Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків надано право здійснювати в установленому законодавством порядку адміністративне затримання і особистий огляд громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, огляд їх речей, транспортного засобу і вантажу, а також у випадках, передбачених законодавством, затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання. 
		Натомість, адміністративна відповідальність водіїв за порушення правил зупинок і стоянок визначена, зокрема, ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкцією якої, на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено попередження або накладення штрафу від 0,2 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
		Водночас, вказаними нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та будь-якими іншими законодавчими положеннями  не передбачено можливості вилучення транспортних засобів за порушення водіями правил зупинки чи стоянки. 
		Крім того, відповідно до ст.221 Кодексу України про адміністративні правопорушення право розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил зупинки і стоянки транспортних засобів) на момент виникнення спірних правовідносин належало судам та жодним чином не було  відносено  до компетенції працівників ДАІ. 
		При цьому, владні повноваження працівників ДАІ у випадку виявлення ними порушення правил зупинки і стоянки транспортних засобів на момент евакуації автомобіля позивача регулювалися статтями 122, 255, 256 та 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також нормами Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2003р. №1217, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003р. за №974/8295. 
		Відповідно до вказаних норм процесуальні права і обов'язки працівників ДАІ у даному випадку обмежувалися складанням протоколу про адміністративне правопорушення (за формою, встановленою Додатком №1 до вищеозначеної Інструкції) та передачею такого протоколу до суду для розгляду. 
		Згідно з п.1.2. Інструкції, порядок провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення Правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху визначаються законодавством про дорожній рух, Кодексом України про адміністративні правопорушення та цією Інструкцією. При вчиненні правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, працівник міліції згідно із ст.255 даного кодексу складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (додаток 1 до цієї інструкції), роз'яснює порушникові його права й обов'язки відповідно до ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі. Відповідно до розділу 6 Інструкції бланки протоколів виготовляються та направляються в підрозділи ДАІ централізовано. Кількісний облік надходження та видачі протоколів ведеться в журналі надходження та витрат їх бланків, а протоколи переходять від працівника до працівника під розписку.   
		Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що евакуація автомобіля марки VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, була здійснена не у порядку, передбаченому зазначеними нормами закону, а у порядку виконання оскаржуваного рішення Одеської міської ради. 
		На підставі встановлених у судовому засіданні фактичних обставин, з урахуванням висновків суду про протиправність спірного рішення Одеської міської ради, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про евакуацію автомобіля позивача на виконання зазначеного спірного рішення Одеської міської ради, працівник ВДАІ діяв не у межах наданих органам міліції Конституцією України та законами України повноважень, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про визнання таких дій протиправними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Вищевикладене спростовує твердження відповідачів, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.
		При цьому, позовні вимоги ОСОБА_4 в частині щодо стягнення з Одеської міської ради та УДАІ ГУМВС України в Одеській області в солідарному порядку моральної шкоди у розмірі 5000грн., на думку суду, є недоведеними, та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, та відповідно не підлягають задоволенню, з урахуванням  наступного.
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Моральна (немайнова) шкода - наслідки правопорушення, які не мають економічного змісту і вартісної форми і можуть полягати у:1) фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна (немайнова) шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
		Означене свідчить про те, що обов'язковою умовою відшкодування є реальна наявність моральної шкоди та вина певної особи  чи державного органу  у її завданні.
		Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві,  з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Крім цього, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Між тим, беручи до уваги те, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачами моральної шкоди у вигляді моральних  чи фізичних страждань, погіршення стану здоров'я, тощо, а також не надано ґрунтовних пояснень та доказів на підтвердження того, з яких саме міркувань виходив позивач визначаючи спірну суму завданої, за його твердженням, відповідачем,  моральної шкоди у розмірі 5 000грн., суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_4 в означеній частині позовних вимог.
		Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		Відповідно до ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. 
		Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Нашинського Дмитра Миколайовича, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору особа на стороні позивача ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Люкс»про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»Додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», визнання протиправними дій УДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо примусового переміщення 18.03.2008р. автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, та стягнення з Одеської міської ради та УДАІ ГУМВС України в Одеській області в солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 491,60грн. та моральної шкоди у розмірі 5000грн., підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.
		У зв'язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_4 частково, судові витрати розподілити відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України.
		 
		Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Одеси при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Нашинського Дмитра Миколайовича, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору особа на стороні позивача ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг Люкс»про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку»Додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі», визнання протиправними дій УДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо примусового переміщення 18.03.2008р. автомобіля VEKTRA»1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, та стягнення з Одеської міської ради та УДАІ ГУМВС України в Одеській області в солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 491,60грн. та моральної шкоди у розмірі 5000грн., задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №41-V від 27.06.2006р. «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку», яким доповнено рішення Одеської міської ради від 20.04.2004р. №2376-IV «Про нову редакцію Правил благоустрою території міста Одеси, забезпечення в ньому чистоти і порядку» Додатком №3 «Порядок примусового переміщення транспортних засобів в місті Одесі».
		3. Визнати протиправними дії УДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо примусового переміщення 18.03.2008р. належного ОСОБА_4 автомобілю «OPEL VEKTRA» 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
		4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		5. Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства  України.
		 
		Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
		Повний текст постанови складено та підписано суддею 09 жовтня 2012 року.
		         Суддя                                                                       Харченко Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...