Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0909/3386/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2012.
Дата набрання законної сили: 15.10.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Справа №  0909/3386/2012  
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    
		 
		 
		04 жовтня 2012 року                                                                              м.  Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		                                                                            Івано-Франківської області
		 
		у складі: головуючого-судді                                                  Калинюка О.П.
		з участю секретаря                                                                 Чернової  О.А.
		               представника позивача                                          Созоника В.В.
		               представника відповідача ОСОБА_2           ОСОБА_3
		               відповідачів                                                             ОСОБА_4, ОСОБА_5
		 
		 
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення  відшкодування  завданої  шкоди, -
		  
		 
		                                                             В С Т А Н О В И  В:
		 
		                 ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області  з названим позовом.
		             В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2001 року між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України" («Укрексімбанк»), правонаступником якого є  публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі-Банк),  в особі Івано-Франківської філії та ТзОВ  виробничо-комерційною фірмою «Кварта» (далі - ТзОВ ВКФ «Кварта»)  в особі директора - відповідача ОСОБА_2 укладено кредитну угоду № 5401К98. Відповідно до цієї угоди  ТзОВ  ВКФ «Кварта» одержала кредит в сумі 5 000 000 грн. строком погашення до 06.05.2002 року, а згідно додаткової угоди № 15101 К 68-5 від 30.08.2002 року до згаданої кредитної угоди строк погашення кредиту пролонговано до 01.01.2003 року. Однак, у встановлений даною кредитною угодою термін отримані кредитні кошти та нараховані відсотки Банку не повернуто та не відшкодовано внаслідок злочинних дій відповідачів. Вказані обставини стверджуються постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2007 року, якою  закрито провадження в кримінальній справі у зв'язку із зміною обстановки та звільнено відповідача ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.367 ч.2 КК України., якою встановлено, що  відповідач ОСОБА_2 як директор ТзОВ ВКФ «Кварта», ігноруючи умови п.5.2.4 вищевказаної кредитної угоди від 07.11.2001 року, не перевірив залишки цукру та не проконтролював те, що директор ТзОВ «АМО» - відповідач ОСОБА_4, який був найманим  працівником та залежним від відповідача ОСОБА_2 як одного із співзасновників ТзОВ «АМО», реалізував весь цукор, що був в заставі ВАТ «Укрексімбанк». При цьому ОСОБА_2 не забезпечив заміну заставного майна іншими товарами такої ж або більшої вартості, чим порушив вимоги ст.43 Закону України «Про заставу» та умови кредитної угоди, внаслідок чого інтересам ВАТ «Укрексімбанк» було спричинено тяжкі наслідки на суму 6 573 657 грн. 50 коп. В зазначеному судовому рішенні вказано, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України,  визнав повністю та у вчиненому щиросердечно розкаявся.  
		             В судовому засіданні представник повивача Созоник В.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що  постановами Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.09.2006 року та 02.10.2007 року відповідачів звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а тому вони повинні нести солідарно відповідальність за заподіяну майнову шкоду, завдану їх неправомірними діями позивачу, а саме за цілковите  неповернення  отриманого кредиту. Вказані обставини та обов'язок відповідачів нести таку відповідальність встановлено також положеннями ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2012 року, винесеної в даній цивільній справі. В зв'язку з цим представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача  6 573 657 грн. 50 коп.  заподіяної шкоди.  
		              Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги  не  визнав  та пояснив, що  постанова, винесена  Рожнятівським районним судом  02.10.2007 року відносно відповідача  ОСОБА_2, не встановлює факту вчинення останнім цивільного правопорушення, оскільки  цією постановою  закрито кримінальну справу щодо відповідача ОСОБА_2, яка стосувалася службової недбалості. Даною постановою також не  встановлено факту причинно-наслідкового зв'язку між тим, що відповідач ОСОБА_2 не проконтролював наявність заставного майна, зокрема залишків цукру, та заподіянням шкоди, незважаючи на те, що відповідач визнавав свою вину у вчиненні інкримінованої йому службової недбалості в судовому засіданні Рожнятівського районного суду.  ОСОБА_3 також вважає, що в даному випадку має місце неповернення кредиту ТзОВ ВКФ « Кварта»  Банку. Згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2009 року ТзОВ ВКФ «Кварта» ліквідовано з обов'язком повернути кошти по згаданій кредитній угоді, позивача визнано кредитором по справі про банкрутство ТзОВ ВКФ « Кварта», а вимоги, які незадоволені в зв'язку з відсутністю майнових активів вказаної фірми, в тому числі вимоги позивача, вважаються погашеними. А тому ОСОБА_3 вважає, що відповідач ОСОБА_2 як фізична особа не може нести майнову відповідальність за вимогами до ТзОВ ВКФ «Кварта» і в задоволенні позову просить відмовити. 
		             Відповідач ОСОБА_4 в  судовому  засіданні пояснив, що постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.09.2006 року його було звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст.222 ч.2 та 366 ч.2 КК України.  Він також пояснив, що йому не було відомо на час винесення вказаної постанови суду про цивільно-правові  наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. ТзОВ «АМО»  було укладено договір застави на  цукор, якого не було в наявності, а який мав бути виготовлений в майбутньому. Однак, в зв'язку з неврожаєм цукрового буряка та його низькою цукристістю виготовити обумовлену  в договорі застави  кількість цукру не вдалося. Так, збір цукрового буряка планувався в кількості 120 тис. тонн, а фактично було зібрано 61 тис. тонн., з чого було виготовлено лише 3 170 тонн цукру. Відповідач ОСОБА_4 пояснив, що він як директор  ТзОВ «АМО» за вказівкою відповідача ОСОБА_2, якому був підлеглий, відвантажив на користь ТзОВ ВКФ «Кварта» весь цукор, який знаходився в ТзОВ «АМО». Невдовзі після цього господарським судом Івано-Франківської області була порушена справа про  банкрутство ТзОВ «АМО».  Відповідач ОСОБА_4 вважає, що він не перебував у договірних відносинах з позивачем та не заподіював йому шкоду. Вважає, що при вирішенні даної справи необхідно детально дослідити всі обставини справи, а не лише враховувати вказану постанову Рожнятівського  районного суду.  Тому  відповідач ОСОБА_4 вважає, що він  не повинен нести майнову відповідальність як фізична особа перед позивачем і в задоволенні позову просить відмовити. 
		               Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що повністю погоджується із позицією, зазначеною відповідачем ОСОБА_4, і в задоволенні позову просить відмовити. 
		              Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, та оцінюючи досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків. 
		               Судом встановлено, що 07.11.2001 року  між позивачем - відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України" («Укрексімбанк»)  в особі Івано-Франківської філії та ТзОВ  виробничо-комерційною фірмою «Кварта» в особі директора - відповідача ОСОБА_2 укладено кредитну угоду № 5401К98, відповідно до якої  ТзОВ  ВКФ «Кварта» отримала кредит в розмірі 5 000 000 грн. з терміном погашення до 06.05.2002 року включно (т.1, а.с.8-11). 
		               Із копії додаткової  угоди № 15101К68-5 від 30.08.2002 року до вищевказаної кредитної угоди вбачається, що строк погашення кредиту пролонговано до 01.01.2003 року (т.1, а.с.18).
		              Судом також встановлено, що 07.11.2001 року з метою забезпечення виконання зобов'язань по згаданій кредитній угоді між позивачем та директором ТзОВ «АМО» - відповідачем ОСОБА_4 укладено договір застави № 5401Z223. В п.1.2.1 вказаного договору  предметом застави вказано майнові права на цукор в кількості 5 400 тонн, що буде виготовлений на ВАТ «Городенківський цукровий завод» із цукрового буряка в кількості 45 тис. тонн, постановленого за завод ТзОВ «АМО» (т.1, а.с.19-21).
		               Відповідно до копії змін до статуту ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України"  слова «відкрите акціонерне товариство» змінено на «публічне акціонерне  товариство» (т.1, а.с.123).  
		               Крім того, постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2007 року закрито провадження в кримінальній справі №1-3/2007 у зв'язку із зміною обстановки та звільнено відповідача ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності  за ст.367 ч.2 КК України, яка передбачає відповідальність  за вчинення службової недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки. В даній постанові суду вказано, що 07.11.2001 року  між   відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»  в особі Івано-Франківської філії та ТзОВ  виробничо-комерційною фірмою «Кварта» в особі директора - відповідача ОСОБА_2 укладено кредитну угоду № 5401К98, відповідно до якої  ТзОВ  ВКФ «Кварта» отримала кредит в розмірі 5 000 000 грн. Також 07.11.2001 року з метою забезпечення виконання зобов'язань по згаданій кредитній угоді між позивачем та директором ТзОВ «АМО» - відповідачем ОСОБА_4 укладено договір застави № 5401Z223.  Відповідач ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, особисто не перевірив підтвердження забезпечення даного кредиту - поставки на ВАТ «Городенківський цукровий завод» від ТзОВ «АМО» кількості цукрового буряку, вказаної в договорі застави. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не перевірив залишки цукру та не проконтролював те, що директор ТзОВ «АМО» ОСОБА_4, який був найманим працівником та залежним від ОСОБА_2 по службі, реалізував весь цукор, що був у заставі ВАТ «Укрексімбанк». При цьому ОСОБА_2 не забезпечив заміну заставного майна іншими товарами такої ж або більшої вартості, чим порушив вимоги ст.43 Закону України «Про заставу»  та умови кредитної угоди, внаслідок чого інтересам ВАТ «Укрексімбанк» було спричинено тяжкі наслідки на суму 6 573 657, 50 грн. В даній постанові зазначено, що  свою вину у вчиненні злочину відповідач ОСОБА_2 визнав повністю, суду пояснив, що злочин вчинив саме при викладених вище обставинах, у вчиненому щиросердечно розкаюється (т.1,  а.с.5-7).
		             Таким чином, вказаним судовим рішенням встановлено факт вчинення відповідачем ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України.  
		              Судом також встановлено, що постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.09.2006 року закрито провадження в кримінальній справі  у зв'язку із зміною обстановки і звільнено відповідача ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності  за ст.ст.222 ч.2, 366 ч.2  КК України, які передбачають відповідальність за надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, які завдали великої матеріальної шкоди та складання і видача службовою особою завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки. У вказаній постанові зазначено, що  07.11.2001 року  між  відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»  в особі Івано-Франківської філії та ТзОВ виробничо-комерційною фірмою «Кварта» в особі директора - відповідача ОСОБА_2 укладено кредитну угоду № 5401К98, відповідно до якої  ТзОВ  ВКФ «Кварта» отримала кредит в розмірі 5 000 000 грн. Також 07.11.2001 року з метою забезпечення виконання зобов'язань по згаданій кредитній угоді між позивачем та директором ТзОВ «АМО» - відповідачем ОСОБА_4 укладено договір застави № 5401Z223.  В даній постанові вказано, що  з метою підтвердження забезпечення даного кредиту  - поставки на ВАТ «Городенківський цукровий завод» від ТзОВ «АМО» кількості цукрового буряку, вказаної в договорі застави, директор ТзОВ ВКФ «Кварта» ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів разом з директором ТзОВ «АМО» - відповідачем ОСОБА_4, який діяв в інтересах ТзОВ ВКФ «Кварта» по сприянню в отриманні кредиту, та головним бухгалтером ТзОВ «АМО» - відповідачкою ОСОБА_5 в жовтні 2001 року склали та надали у ВАТ «Укрексімбанк»  завідомо неправдиві документи.  В подальшому 07.11.2001 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі наданих Банку завідомо неправдивих документів внесли неправдиві дані в п.3.9.2 кредитної угоди № 5401К98 та п.1.2.1 та п.1.2.2 договору застави № 5401Z223. В даній постанові  вказано, що внаслідок злочинних дій - складання і видачі завідомо неправдивих документів, вчинених відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, надання неправдивої інформації Банку, вчинених відповідачами ОСОБА_2 та  ОСОБА_4, ВАТ «Укрексімбанк» спричинено велику матеріальну шкоду на суму 6 573 657, 50 грн.  В даній постанові зазначено, що  свою вину у вчинені злочину відповідач ОСОБА_4  визнав повністю, суду пояснив, що злочини вчинив саме при викладених вище обставинах, у вчиненому щиросердечно розкаюється (т.1,  а.с.62-63).
		             Таким чином, вказаним судовим рішенням встановлено факт вчинення відповідачем ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.2, 366 ч.2 КК України  
		             Також постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.09.2006 року закрито провадження в кримінальній справі  внаслідок акта амністії відносно відповідачки ОСОБА_5 за ст.366 ч.2  КК України. У вказаній постанові зазначено, що з жовтня 2000 року відповідачка ОСОБА_5 працювала на посаді головного бухгалтера ТзОВ «АМО». В жовтні 2001 року вона  на прохання директора ТзОВ «АМО» - відповідача ОСОБА_4, який діяв в інтересах ТзОВ ВКФ «Кварта» по сприянню в незаконному отриманні кредиту, не знаючи про його наміри, склала та надала відповідачу ОСОБА_4 завідомо неправдиві документи. В подальшому 07.11.2001 року між відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»  в особі Івано-Франківської філії та ТзОВ виробничо-комерційною фірмою «Кварта» в особі директора - відповідача ОСОБА_2 укладено кредитну угоду № 5401К98, відповідно до якої  ТзОВ  ВКФ «Кварта» отримала кредит в розмірі 5 000 000 грн. В цій постанові зазначено, що на час її винесення вказаний кредит Банку не повернуто. Внаслідок складання та видачі відповідачкою ОСОБА_5 завідомо неправдивих документів ВАТ «Укрексімбанк» спричинено велику матеріальну шкоду на суму 6 573 657, 50 грн. (т.1, а.с.61).    
		             Таким чином, даним судовим рішенням встановлено факт вчинення відповідачкою  ОСОБА_5  злочину, передбаченого ст.366 ч.2 КК України.   
		             Судом встановлено, що жодна із зазначених постанов  Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області  не оскаржувалася, а  тому всі вони  набрали законної сили. 
		              В судовому засіданні  ОСОБА_3  та відповідачі  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнали, що отриманий кредит позивачу не повернуто по даний час. Тому суд вважає даний факт встановленим. 
		              Згідно  розрахунку заборгованості за кредитною угодою, укладено з ТзОВ ВКФ «Кварта», станом на 25.01.2005 року заборгованість по основному боргу становить 5 000 000 грн., заборгованість по нарахованих, але не сплачених відсотках - 695 916, 73 грн., заборгованість по пені за порушення строків погашення кредиту - 770 500 грн., заборгованість по пені за порушення строків сплати відсотків - 107 240,77 грн. (т.1, а.с.4).
		              Оскільки вищевказані кримінальні справи щодо відповідачів закриті  з нереабілітуючих підстав, то позов підлягає до задоволення,  так як відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до положень ч.4 ст.1193 ЦК України суд не може зменшити розмір відшкодування шкоди, коли  вона завдана вчиненням злочину.
		             Крім того, положеннями ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних  справ від 16.05.2012 року, винесеній за наслідками перегляду судового  рішення в даній справі в касаційному порядку, встановлено, що факт спричинення ПАТ «Укрексімбанк» майнової шкоди за  змістом ст.61 ЦПК України повторного доказування не потребує. Тому завдані банку збитки мають бути стягнуті на користь позивача саме з  відповідачів, оскільки юридична особа ліквідована  (т.2,  а.с.204-206).   
		            Відповідно до положень ч.3 ст.88 ЦПК України якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.             
		          На підставі наведеного та ст.ст.541,543,1166 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 213-215, 218, 222, 294  ЦПК України, -
		     
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		  позов задовольнити повністю.
		           Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"  6 573 657 (шість мільйонів п'ятсот сімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят сім) гривень 50 копійок майнової шкоди.  
		          Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні судового збору.
		          Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні судового збору.
		          Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні судового збору.
		         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
		          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної  скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		            
		 
		                        Рішення в повному обсязі виготовлено 09 жовтня 2012 року 
		         
		Суддя: КалинюкО. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...