Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/16894/11-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		09 жовтня 2012 року                               м. Київ                    К/9991/16894/11 
		 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою міського комунальне підприємство "Миколаївводоканал" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 року у справі №2а-7146/09 за позовом міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення, -
		В С Т А Н О В И Л А :
		У грудні 2009 року МКП "Миколаївводоканал" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання дій незаконними та скасування рішення від 27.11.2009 №138 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року позовні вимоги задоволено.
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Як встановлено судом,  Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області проведено перевірку додержання державної дисципліни цін позивачем та його підрозділами, про що складено Акт перевірки від 20.11.2009 №205, в якому зазначено про порушення позивачем Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та і водовідведення, а саме зазначено, що позивачем включено до тарифів з водопостачання населенню (встановлених відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування) суми за оплату послуг з повірки лічильників, у зв'язку з чим позивачем  отримано 17374грн. необґрунтованої виручки.
		На підставі зазначеного Акта відповідачем прийнято рішення від 27.11.2009 №138 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вилучено 17374грн. необґрунтованої виручки та накладено штраф в сумі 34748грн.
		У відповідності до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»проведення державної політики цін в Україні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а також повноваження органів державного управління в галузі встановлення контролю за цінами (тарифами).
		Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819, є Державна інспекція з контролю за цінами (далі по тексту - Держінспекція). Інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
		За змістом абзацу 2 пункту 4 Положення Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
		Відповідно до ч. 1 п. 5 Положення Держінспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) чи граничних відхилень від державних фіксованих цін (тарифів); урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
		Стаття 9 Закону визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
		Положеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03 грудня 2001 року N298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за N1047/6238, встановлено, що прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держінспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
		У п. 1.4 Інструкції визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства, а саме: застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
		Згідно ч. ч. 7, 8, 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
		За приписами ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
		За приписами ст..13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належить визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги.
		Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
		Тарифи на водопостачання встановлюються виключно органами місцевого самоврядування, а тому правильним є висновок апеляційного суду про те, що порушення встановленого органом місцевого самоврядування тарифу, є отриманням необґрунтованої виручки, яка підлягає стягненню в дохід Держбюджету із накладенням санкцій.
		Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		Касаційну скаргу міського комунальне підприємство "Миколаївводоканал" - відхилити.
		Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2011 року - залишити  без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...