Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-18257св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		3 жовтня 2012  рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Головуючого:  Кузнєцова В.О.,
		суддів:               Ізмайлової Т.Л.,
		                          Мартинюка В.І.,                           
		                          Мостової Г.І.,                            
		Наумчука М.І., 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 квітня 2012 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У жовтні 2011 року Полтавське обласне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, мотивуючи його тим, що відповідачами не виконуються умови договору про надання послуг теплопостачання в частині оплати спожитих послуг. 
		У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до Полтавського обласного виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними, посилаючись при цьому на рішення апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня   2007 року, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він оплачує послуги по підігріву води відповідно до показників приладів обліку, але відповідач неправомірно нараховує оплату відповідно до тарифів, внаслідок чого уторилася заборгованість. Разом з тим, зазначив, що відповідач систематично щомісяця на 9-ти під'їздах будинку по АДРЕСА_1, де він проживає, перед Полтавським обласним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», внаслідок чого вважає, що такими діями йому спричинено моральну шкоду. Просив суд визнати дії по повірці приладів обліку води за його рахунок незаконними, зобов'язати відповідача провести перерахунки платежів та стягнути моральну шкоду.  
		Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 квітня 2012 року, позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено частково. 
		Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з кожного окремо, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» по 535 грн. 49 коп. заборгованості за послуги теплопостачання. 
		В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» відмовлено за безпідставністю. 
		Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з кожного окремо, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» по 7 грн. 50 коп. державного мита. 
		Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з кожного окремо, на користь держави по 53 грн. 65 коп. судового збору. Судові витрати, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 віднесено на рахунок держави. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень, із ухваленням нового рішення, яким просив в задоволенні первісного позову відмовити та зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що  квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності. 
		Відповідачі за первісним позовом в квартирі зареєстровані та постійно в ній проживають, та на підставі договору від 4 серпня 2008 року, укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_4, користуються послугами теплопостачання. 
		За власні кошти відповідачі за первісним позовом придбали та встановили у вказаній квартирі 4 прилади обліку води, два з яких Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 24 березня 2004 року прийняло на абонентський облік. 
		Термін повірки приладів обліку скінчився 1 січня 2010 року та державну повірку у встановлений строк вони не пройшли. 
		За період з 1 січня 2010 року до 1 вересня 2011 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» проводило нарахування за вказані послуги з розрахунку кількості зареєстрованих у квартирі осіб, на підставі тарифів за підігрів на одну особу. 
		Задовольняючи первісний позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого і погодився суд апеляційної інстанції, керувався ст. 526 ЦК України, п. 4.12 договору від 4 серпня 2008 року, та виходив з того, що після закінчення терміну державної повірки лічильники гарячої води повірку не пройшли, позивачем за первісним позовом правомірно нараховано відповідачам оплату за послуги постачання гарячої води за період з 1 січня 2010 року до 1 вересня 2011 року з розрахунку 4-х зареєстрованих у квартирі осіб, на підставі тарифу за підігрів води на одну особу. 
		Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що якщо періодичну повірку засобів обліку не включено до переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, плата за повірку не входить до тарифу на ці послуги, то у цьому випадку споживач сам оплачує метрологічні роботи на підставі госпрозрахункового договору з метрологічними центрами або територіальними органами, повноважними на проведення цих робіт.  При цьому, зазначив, що враховуючи те, що органами місцевого самоврядування витрати на здійснення періодичної повірки та ремонту квартирних засобів обліку не внесено до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачі повинні самостійно оплатити метрологічні роботи на підставі договору між споживачем та виконавцем послуг або із спеціалізованою організацією з періодичної повірки та ремонту квартирних лічильників. 
		Однак, такі висновки зроблено судами без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів. 
		Характер правовідносин, що склався між сторонами, свідчить про те, що по відношенню до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7  Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» фактично є виконавцем послуг по забезпеченню теплопостачання квартири, в якій мешкають позивачі за зустрічним позовом. Наведене підтверджується і обставинами, викладеними в позовній заяві.
		Можливість того, що виробник послуг може бути і їх виконавцем передбачена ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, передбачено ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідно до ч. 3 цієї статті порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
		Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 лютого 2005 року, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).
		У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.
		Чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок по проведенню чергової повірки засобу обліку, а доказів про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перешкоджали проведенню такої повірки засобу обліку чи чинили перешкоди у його проведенні не подано.
		Та обставина, що витрати, пов'язані з проведенням повірки лічильників не були включені у тарифи послуг, а, відповідно, їх оплата не проводилась останніми, не звільняє виконавця послуг від обов'язку по проведенню ним чергової повірки квартирних засобів обліку.
		Таке може мати значення при виникненні спору щодо відшкодування вказаних витрат.
		Однак, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України зазначених обставин справи та положень закону не врахував; доводів позивача за зустрічним позовом в достатньому обсязі не перевірив; не дав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам і не з'ясував належним чином всі обставини справи, які підлягають встановленню. 
		Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін. 
		Належне з'ясування обставин справи за зустрічним позовом та правильне його вирішення є наслідком для правильного вирішення первісного позову. 
		За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 квітня 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                 В.О. Кузнєцов
		 
		Судді:                                                                                              Т.Л. Ізмайлова
		                                                                                                                                                                                                                    
		                                                                                                        В.І. Мартинюк 
		 
		                                                                                                        Г.І. Мостова
		                                                                                  
		                                                                                                        М.І. Наумчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...