Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0370/3421/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2012. Зареєстровано: 23.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2012.
Дата набрання законної сили: 22.10.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		22 жовтня 2012 р.                                                                                  Справа № 174914/12/9104 
		           Львівський апеляційний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді                                        Пліша М.А.,
		суддів                                                             Макарика В.Я. Н.М., Гуляка В.В.,
		за участю секретаря судового засідання          Ігнатович Ю.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 - кандидата в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради до ОСОБА_2 - кандидата в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 про обмеження права на мирні зібрання ,- 
		В С Т А Н О В И В :
		   
		виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_2 - кандидата в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 в якому просив обмежити в реалізації права на мирні зібрання відповідачу 19 жовтня 2012 року з 18.00 год. до 22.00 год. та 26 жовтня 2012 року з 18.00 год. до 23.00 год. на площі Героїв міста Володимир-Волинський. 
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено, встановлено обмеження щодо реалізації права на мирне зібрання ОСОБА_2 - кандидату у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 шляхом заборони проведення 19 жовтня 2012 року з 18 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. та 26 жовтня 2012 року з 18 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. зборів на площі Героїв міста Володимир-Волинський. 
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 - кандидата в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає постанову необгрунтованою та незаконною.     
		В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України» громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів депутатів та інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України. Згідно ч. 2 ст. 74 зазначеного вище Закону  передвиборна агітація може проводитися у формі мітингів, а також у будь-яких формах, що не суперечать Конституції України та законам України.
		Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з ч. 1 ст. 39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. У ч. 2 цієї статті встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Статтею 315 Цивільного кодексу України гарантовано право фізичних осіб на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Відповідно до частини 2 цієї статті обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.
		Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина, а відповідно і право на мирні зібрання, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Спеціального закону, який регулював би суспільні відносини у сфері мирних зібрань, законодавство України на сьогодні не має.
		Таким чином апелянт вважав, що обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися лише судом відповідно до закону.
		У Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) Конституційний Суд України зазначив, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
		          У Довідці щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010 - 2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо),  Вищий адміністративний суд України зазначив, що застосування Порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, встановленого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року № 9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» є помилковим. Оскільки норми цього Указу встановлюють дозвільний (реєстраційний) порядок проведення мирних зібрань та надають право органам влади та місцевого самоврядування заборонити їх проведення, у той час як норми Конституції України передбачають повідомний порядок проведення зібрань(шляхом сповіщення органів влади) та надають повноваження заборонити проведення мирного зібрання тільки суду, зазначений акт не підлягає застосуванню судами під час вирішення судами справ розглядуваної категорії.
		Згідно рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради № 327 від 25 вересня 2012 р., виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради застосував саме дозвільний порядок проведення мирного зібрання, що суперечить положенням Конституції України.
		          У ч. 2 статті 39 Конституції України встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Відповідно до ч. 5 статті 182 КАС обмеження у реалізації права на мирне зібрання можливе тільки у разі створення дійсної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
		          Реальність загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, створення дійсної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань повинна бути підтверджена відповідними доказами.
		Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до п.2 ч.5 ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України» рівність прав і можливостей кандидатів у депутати, партій - суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі забезпечується забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес.
		Виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради, прийнявши рішення від 25.09.2012 р. № 327 «Про заборону проведення на площі Героїв заходів політичного характеру», вийшов за межі своєї компетенції, безпідставно обмежив право на мирні зібрання та протиправно втрутився у виборчий процес, чим грубо порушив Конституцію України та Закон України «Про вибори народних депутатів України». Позиція Європейського суду з прав людини з приводу обмеження права на мирні зібрання, висловлена у відповідних рішеннях і полягає в тому, що будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче до певної міри порушує загальний перебіг життя, і органам влади слід проявити певну терпимість відносно мирних зібрань.
		Зважаючи на вище викладене просить постанову  суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. 
		Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.  
		Судом першої інстанції, що підтверджено матеріалами справи встановлено, що довірена особа кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №19 ОСОБА_2 - ОСОБА_3 19 вересня 2012 року звернувся до міського голови м. Володимир-Волинського із заявою в якій повідомив про проведення зборів мешканців на підтримку кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №19 ОСОБА_2, в рамках яких відбудуться концерти, 19 жовтня 2012 року з 18:00 год. по 22:00 год. та 26 жовтня 2012 року з 18:00 год. по 23:00 год.
		Постановляючи рішення судом першої інстанції вірно враховано, що ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» гарантовано право кожного на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб. Згідно ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року №4- рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
		Згідно матеріалів справи виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради 25 вересня 2012 року з метою забезпечення тиші та спокою для мешканців навколишніх житлових будинків у період виборчої кампанії з виборів народних депутатів України, з урахуванням вимог п.п. 3 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято рішення за №327 «Про заборону проведення на площі Героїв заходів політичного характеру», яким заборонено проведення на площі Героїв заходи політичного характеру та інші передвиборчі заходи, пов'язані з виборами народних депутатів України та рекомендував суб'єктам виборчого процесу по виборах народних депутатів України проводити заходи політичного характеру та інші передвиборні масові заходи у парку «Слов'янський».
		В даній спірній ситуації суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам правильно вважав за необхідне встановити обмеження щодо проведення масових заходів, бо такі не суперечить конституційним гарантіям свободи мирних зібрань.
		При цьому суд апеляційної інстанції вважає некоректним покликання суду першої інстанції на ту обставину, що правову оцінку рішенню виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 25 вересня 2012 року №327 надано постановою Володимир-Волинського міського суду у справі №2-а/0301/74/2012 від 12 жовтня 2012року, якою підтверджено законність рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, оскільки згадана постанова суду не набрала законної сили. Однак вище зазначене рішення виконавчого комітету ніким не скасоване та не змінене. 
		За таких обставин, суд підставно дійшов висновку про необхідність встановити обмеження ОСОБА_2 - кандидату у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 в реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони проведенню 19 жовтня 2012року з 18 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. та 26 жовтня 2012 року з 18 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. вище згаданого заходу на площі Героїв міста Володимир-Волинський. Тим більше в матеріалах справи маються клопотання на ім'я міського голови від мешканців будинку № 2 по вул. Князя Василика не проводити заходи, які супроводжує гучна музика і які тривають допізна, оскільки це негативно впливає на їх, як осіб похилого віку, стан здоров'я та звернення голови міськрайонної організації ветеранів України з аналогічним проханням, оскільки під час проведення мітингу учасники такого, дозволяли собі сидіти і навіть стояти на меморіальних плитах де похоронені воїни.
		З врахуванням викладеного суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги.      
		          При цьому колегія суддів зазначає, що постановляючи рішення суду першої інстанції слід було звернути увагу на положення ч.2 ст. 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» згідно якої передвиборна агітація може проводитися у таких формах: як, проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку. Тому при розгляді справи слід було враховувати як особливості встановлені положеннями ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України, так і ст.ст. 172 - 179 КАС України. Однак такий недолік не є підставою для скасування судового рішення. 
		З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, і підстав для скасування постанови суд не має.   
		          Керуючись  ст. 160, ст. 175, ст. 177, ст. 182 ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205,  ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, 
		У Х В А Л И В :
		 
		апеляційну скаргу ОСОБА_2 - кандидата в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №19 - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі № 2а-3421/12/0370 - без змін.
		          Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.  
		 
		Головуючий суддя                                                             М.А. Пліш
		                 
		Судді                                                                                 В.Я. Макарик 
		 
		                                                                                          В.В. Гуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...