Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-10312/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 2-10312/11
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		02 лютого 2012 року                                                  Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
		 
		у складі:    головуючого судді  - Маймур Ф.Ф.
		                  при секретарі  - Величко О.М.
		 
		за участю: представника позивача ОСОБА_1
		відповідача ОСОБА_2
		представника відповідача ОСОБА_3
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче обєднання «Созидатель»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13 травня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг (т.1 а.с. 3-5).
		Ухвалою суду від 30 вересня 2011 року судом було визначено вірне найменування позивача, а саме - ОСОБА_5 акціонерне товариство «Науково-виробниче обєднання «Созидатель»(т.1 а.с.48)
		30 вересня 2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено заочне рішення по вказаній цивільній справі, яке було скасовано ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від (т.1 а.с.50-51, 148)
		Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень, посилався на те, що рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.12.2002 року № 2884 АТЗТ «Науково-виробниче підприємство «Созидатель»було призначено обслуговуючим підприємством (виконавцем), що надає комунальні послуги з утримання житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, буд. 336, де відповідач є власником квартири № 25. Також між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про участь у витратах на обслуговування житлового будинку і прибудинкової території № 25 від 14 листопада 2003 року. Проте, обовязки по оплаті комунальних послуг відповідач не виконує належним чином, внаслідок чого станом на 01.12.2011 року виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги на суму 8 284, 96 грн., та заборгованість з опалення та гарячого водопостачання у розмірі 1 086, 21 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також покласти на відповідача судові витрати по справі (т.1 а.с. 3-5, т.2 а.с.187-188).
		У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
		Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти позову у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість тарифів встановлених позивачем, крім того пояснили, що  спір  необхідно розглядати   у межах  позовної давності. Крім того, відповідач вказала,  що  у будьяких договірних відносинах з позивачем не знаходиться, позивач не надає їй значну кількість послуг, повязаних з обслуговуванням будинку.(т. 1 а.с. 152-166, т.2 а.с. 78-95)
		Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
		Встановлено, що ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи та поясненнями сторін(т.1 а.с.8)
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «Науково-виробниче обєднання «Созидатель»є виконавцем комунальних послуг з утримання будинку і споруд та при будинкової території, а також опалення та підігріву питної води у будинку № 336 по вул. Мандриківській у м. Дніпропетровську, що підтверджується копією Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2884 від 29.12.2002 року(т. 1 а.с. 7)
		Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України,  Житлового кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		Статтею 162 ЖК України  плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
		Згідно  зі статями  19, 20, 21  Закону  України  «Про  житло комунальні   послуги», визначено  обовязки   споживача  та   виконавця   житлово -  комунальних  послуг. Зокрема, виконавець  зобовязаний  надавати   житлово комунальні послуги  вчасно та відповідної якості  згідно із  законодавством та  умовами договору,  а також підготувати та укласти із споживачем договір на  надання житловокомунальних послуг з визначенням відповідальності за   дотримання умов  його   виконання  згідно   з типовим  договором. 
		Таким  чином,  необхідність укладення договору на  надання житлово- комунальних  послуг  передбачено законом  і  його  укладення визначено як обовязок, а не  право сторін. 
		Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно  ставляться. 
		Відповідно до вимог ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобовязанням є  правовідношення,   в  якому  одна сторона  (боржник)  зобовязана   вчинити   на користь   другої   сторони (кредитора)   певну  дію (передати  майно, виконати роботу,   надати   послугу,  сплатити   гроші тощо)  або  утриматися   від певної дії,  а кредитор має право  вимагати   від боржника   виконання  його  обовязку. Якщо  кожна  із сторін у зобовязанні має одночасно і права,  і  обовязки,   вона  вважається  боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, і   одночасно кредитором  у тому, що вона   має право   вимагати  від неї. 
		Відповідно до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.   
		Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обовязки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обовязком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.   
		У   відповідності  до ч.1    ст.  60 ЦПК України,  кожна  сторона  зобовязана  довести  ті  обставини,  на   які   вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог і  заперечень. 
		Суд при розгляді позовних вимог ПАТ «Науково-виробниче обєднання «Созидатель», виходив з того, що договірні  правовідносини,  які   мали   виникнути   між  позивачем та ОСОБА_4,  регулюються  Законом   України  «Про житлокомунальні послуги»від 24 червня 2004 року.
		Як   вбачається із  наданих  суду  доказів, а саме копії договору № 25 від 14 листопада 2003 року та проекту  договору про надання  послуг з утримання будинку  і споруд  та прибудинкової  території № 21 від 01 жовтня 2006 року,  позивач ПАТ «Науково-виробниче обєднання «Созидатель»у встановленому  порядку, основаному на  положеннях Закону  України  «Про  житло комунальні   послуги»від 24  червня  2004 року, не  уклали  із ОСОБА_4 вказаний  договір.
		З наступних підстав,  договір,  укладений між  сторонами № 25 від 14 листопада 2003 року,  не  може   бути  прийнято до уваги, як обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки цей договір не відповідає порядку,  передбаченому Законом України  «Про  житло комунальні   послуги»від 24  червня  2004 року.
		Також, вимагаючи внесення плати за  обслуговування  будинку  та прибудинкової території позивач повинен надавати вчасно та відповідної якості послуги з прибирання прибудинкової території, обслуговування  водо каналізаційної  системи,   вивезення   твердих побутових  відходів, поточного ремонту, тощо. 
		Суд не може прийняти докази надані позивачем, щодо надання послуг обслуговування  будинку  та прибудинкової території наданих відповідачу, зважаючи на те, що рахунки надані позивачем суду (т.2 а.с.6-34) копії договорів, дислокацій та актів (т. 2 а.с.35-63) не підтверджують надання позивачем мешканцям будинку № 336 по вул. Мандриківській у м.Дніпропетровську відповідного обєму послуг та їх належної якості за період, в межах якого суд розглядає спір, а саме з  2008 року по дату уточнення позовних вимог.
		В   будь якій   іншій  формі  позивач   не  довів   надання    відповідачу   послуг    по утриманню  будинку та  прибудинкової  території та опалення. 
		В  обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості, позивач  надав до позовної заяви  рахунки  про нарахування  оплат за  надані послуги (т.2 а.с. 6-34), однак ні в позовної заяві, ні  у наданих рахугках, позивачем не  вказано, які саме послуги він  надавав відповідачу, за якими тарифами проводилось нарахування вартості цих послуг. 
		Суд критично оцінює надані позивачем розрахунки заборгованості (т. 1 а.с.189-194) зважаючи на те, що вони суперечать наданим відповідачем копіям квитанцій про часткову сплачу заборгованості, не містить розгорнутих відомостей про нарахування заборгованості (т. 2 а.с.105-106)
		Суд також зважає, на той факт, що 20 жовтня 2006 року квартира відповідача була відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП, що підтверджується копією акту від 20.10.2006 року та  копією виписки з протоколу (т.1 а.с.175-176), але позивач не надав суду належні докази того, що вказані обставини враховані при розрахуванні заборгованості та не наведено доказів обґрунтованості тарифу за опалення місць загального користування. 
		Крім того, відповідачем було надано свій проект розрахунку заборгованості (т. 2 а.с. 125-132), який значно відрізняється від розрахунку наданого позивачем, який не було спростовано ПАТ «Науково-виробниче обєднання «Созидатель». 
		Під  час розгляду  справи,  позивач  також   не  конкретизував   позовні  вимоги  та  не  надав  суду  доказів   надання   відповідачу послуг,  не спростував   докази    відповідача про  утримання  будинку та поточного ремонту за власний рахунок.
		Суд не може прийняти в якості доказу обґрунтованості тарифів встановлених позивачем ОСОБА_6 Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2008 року № 2-а-315/2008, зважаючи на те, що вказане рішення суду було оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а позивачем не надано суду доказів того, що дане рішення набрало чинності на момент розгляду справи(т. 1 а.с. 18-20, т. 2 а.с. 96)
		Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг та послуг з опалення та гарячого водопостачання в розмірі 9 371 грн. 17 коп. суд приходить до висновку, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території, а позивач не довів надання відповідачеві послуг із утримання будинку та прибудинкової території, не приймаючи при цьому в якості доказу надання послуг надані позивачем рахунки про нарахування вартості послуг, вважаючи, що такі рахунки не підтверджують надання послуг та отримання їх відповідачем, тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		Також, відповідно  до ст. 257  ЦК України, загальна позовна  давність  встановлюється   тривалістю   у три роки.  У звязку з  заявою   відповідача  про  застосування  ст. 257 ЦК України, спір  розглядається у межах  позовної давності.
		На підставі ст. 526 ЦК України,   ст. ст. 24, 64, 66,  68 ЖК  України, керуючись ст. ст.  10,11, 88, 209, 212, 214, 215, 224  ЦПК України,  -   
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче обєднання «Созидатель»у задоволені позову ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		СуддяФ.Ф. Маймур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...