апеляційний суд черкаської
області
Справа № 22ц1852/2006 р Головуючий по першій інстанції
Категорія : інші справи Мельник І.О.
позовного провадження Доповідач в апеляційній інстанції
'Сіренко Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року колегія
суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області
в складі:
головуючого: Храпко В.Д.,
суддів: Сіренко Ю.В., МагдаЛ.Ф.,
при секретарі:
Федьорко М.Ю.,
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси
від 13 липня 2006 року по справі
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_4, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „Анвіс-
Трейд" (далі -ЗАТ),
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, виконавчого комітету
Черкаської міської ради, незалежного реєстаратора AT „Український
інноваційний банк", треті особи Фонд комунального майна м.Черкаси,
ОСОБА_19, Черкаське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів
і фондового ринку, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,
ОСОБА_23, ОСОБА_24,
ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 про
визнання недійсним та скасування установчого договору закритотго акціонерного
товариства „Анвіст-Трейд", статуту ЗАТ „Анвіс-Трейд", зареєстрованого
12 грудня 1995 року; статуту
ЗАТ „Анвіс-Трейд", зареєстрованого 5
червня 1998 року;
визнання незаконним рішення загальних зборів
орендарів ОП „Книга" від ЗО жовтня 1995 року, рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ „Анвіс-Трейд" від 29 листопада 1995 року; від 12 травня 1998 року; від 24 жовтня 1998 року, визнання
недійсними цінних паперів, що підтверджують право власності на акції, визнання
недійсними договорів купівлі-продажу акцій; визнання незаконними дій ОСОБА_10;
скасування державної реєстрації ЗАТ „Анвіс-Трейд";
-за позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_1 про
встановлення факту внесення коштів на викуп майна ОП „Книга";
-зустрічним позовом ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_19 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5,
ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання недійсним квитанцій до
прибуткових касових ордерів;
-уточненими вимогами ОСОБА_17 про визнання права
власності на акції ЗАТ „Анвіс-Трейд";
-позовом
ОСОБА_18про усунення перешкод в користуванні і розпорядженням
майном;
- апеляційну скаргу ОСОБА_31 в інтересах
ОСОБА_18 на ухвалу суду від 5
липня 2006 року по
даній справі про забезпечення позову;
-апеляційну скаргу
ОСОБА_1 та представника ОСОБА_4 і ОСОБА_3 -
ОСОБА_32 на ухвалу суду від 7
липня 2006 року по
даній справі про забезпечення позову;
-апеляційну
скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 на ухвалу суду
від 13 липня 2006 року по даній
справі про скасування забезпечення позову та залишення без розгляду позовних
вимог;
заслухавши
учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних
скарг, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі 25 травня 1998 року звернулись
до суду із позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_13,
ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14 про визнання угоди між ними та
відповідачами, а саме: установчого договору про
створення та діяльність ЗАТ від ЗО жовтня 1995 року в частині передачі їм 4317 акцій ЗАТ загальною номінальною
вартістю 2158,5 грн. недійсною, такою, що не відповідає вимогам закону і
укладену внаслідок обману.
В ході розгляду справи позивачі неодноразово змінювали, уточнювали та
доповнювали позовні вимоги.
2 грудня 2005 року, 17 лютого та 6 березня 2006 року позивачі
уточнили і доповнили позовні вимоги і просили суд визнати недійсним установчий
договір ЗАТ від ЗО жовтня 1995
року в частині 2 Преамбули
та підписного листа засновників ЗАТ вцілому; скасувати право власності на акції
ЗАТ, належні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14
ОСОБА_12 та визнати
незаконними сертифікати, що підтверджують право власності на акції ЗАТ, видані цим особам; визнати незаконним договір
купівлі-продажу акцій ЗАТ, укладений між ОСОБА_10 і ОСОБА_17 10 грудня 2002 року; визнати
незаконним договір купівлі-продажу акцій ЗАТ укладений між ОСОБА_11 і ОСОБА_17 укладений 10 грудня 2002 року;
застосувати правило двосторонньої реституції і привести сторони в первісний
стан. Визати незаконними та скасувати рішення загальних зборів: організації
орендарів ОП „Книга" від ЗО жовтня 2005 року (протокол НОМЕР_1, акціонерів
ЗАТ від 29 листопада 1995 року(протокол НОМЕР_2), акціонерів від 12 травня 1998
року, акціонерів від 24 жовтня 1998 року; визнати недійсним статут ЗАТ,
зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради, затверджений загальними зборами акціонерів від 12 травня 1998
року. Зобов'язати реєстратора» - AT
„Український інноваційний банк", що виконує обов'язки реєстратора за
договором від 27 грудня 1996 року, виключити з реєстру акціонерів ЗАТ ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12,ОСОБА_14, ОСОБА_17. Акції ЗАТ в кількості 4317
штук вартістю 2138,5 грн., що належали названим особам, внести на особовий
рахунок ЗАТ, як зареєстровані цінні папери,
але не розміщені, оскільки несплачена їх вартість, до надходження рішення
загальних зборів ЗАТ про їх розміщення серед засновників. Визнати дії ОСОБА_10
по укладенню та підписанню договору купівлі-продажу приміщення магазину
„Книга" 10 грудня 2002 року з ТОВ „Арго" від імені ЗАТ
неправомірними.
Крім цього, заявою
від 15 травня 2006 року позивачі
доповнили свої вимоги та просили суд визнати право на частки у статутному фонді
ЗАТ „Анвіс-Трейд" і відповідно до нього кількість акцій за:
-ОСОБА_1 -61,4 % статутного фонду
( 1690,5 грн.) та
право власності на 3381 акцію;
- ОСОБА_5 18,1% статутного фонду
(500 грн.) та
право власності на 1000
акцій;
-ОСОБА_7 - 4,2 % статутного фонду
(115 грн.) та право власності на 231
акцію;
-ОСОБА_4 - 1,3 % статутного фонду (36 грн.) та
право власності на 72 акції;
-ОСОБА_3 - 2% статутного фонду(56 грн.) та
право власності на 112 акцій;
-ОСОБА_8 -
0,7% статутного фонду та право власності на 41
акцію.
Зобов'язати
емітента - 3AT
„Анвіс-Трейд" видати сертифікати акцій, що підтверджують право
власності вказаних осіб та надіслати інформацію про зміну прав на цінні папери
ДКЦПРФ та реєстратору.
Визнати
недійсними сертифікати акцій, видані ЗАТ „Анвіс-Трейд" ОСОБА_10 на 777 акцій, ОСОБА_11
на 2158 акцій, ОСОБА_13 на 777 акцій, ОСОБА_12 на 389 акцій, ОСОБА_14 на 216 акцій.
Зобов'язати
реєстратора AT „Український інноваційний банк" внести зміни до
реєстру акціонерів ЗАТ „Анвіс-Трейд".
Акції оплачені
ОСОБА_9 в кількості
20 штук вартістю 10 грн. та ОСОБА_6
в кількості 62 шт.
вартістю 124 грн.
віднести на рахунок ЗАТ „Анвіс-Трейд" до проведення загальних зборів.
В обгрунтування
позову вказували, що 15 жовтня 1992 року трудовим
колективом державного магазину „Книга" засновано організацію орендарів ОП
„Книга", зареєстровану в органах державної реєстрації 31 грудня 1992 року.
24 червня 1994 року між фондом
комунального майна м.Черкаси і організацією ОП „Книга" укладено договір
купівлі-продажу рухомого майна державного майнового комплексу ОП „Книга",
встановлена квота зарахування приватизаційних сертифікатів в розмірі 14,1% від вартості
майна.
Після викупу рухомого майна постало питання про викуп приміщення магазину
„Книга", яке оцінено Фондом державного майна в 18 000 000 000 крб. Члени ОП не мали таких коштів, а тому в ЗО жовтня 1995 року на зборах членів орендного
підприємства колектив прийняв пропозицію ОСОБА_11 про те, що він внесе свої
гроші від імені своєї дружини ОСОБА_11 та її брата ОСОБА_10 у викуп приміщення
магазину, а власники колективного майна передадуть йому 75% своєї власності.
12 грудня 1995
року виконком Черкаської міської ради зареєстрував ЗАТ „Анвіс-Трейд",
створене шляхом реорганізації ОП „Книга" зі статутним фондом 275 400 000
крб.
За даними
установчого договору до засновників увійшли: 19 членів організації оредарів,
які брали участь у приватизації майна ОП „Книга" - 1580 акцій; 5 осіб, які
не були членами ОП „Книга": ОСОБА_10 -777 акцій; ОСОБА_11 - 2158 акцій;
ОСОБА_13 - 777 акцій; ОСОБА_14 - 216 акцій; ОСОБА_12 - 389 акцій. Цим особам
належало 4312 акцій
ЗАТ або 78,4%, проте
вони не виконали взятих зобов'язань і не внесли коштів на викуп приміщення
магазину.
В 1996 році ЗАТ отримало банківський
кредит на суму, необхідну для викупу приміщення магазину під заставу самого
приміщення. Кредит і відсотки були сплачені самими працівниками магазину.
В травні 1998 року,
зрозумівши, що їх ошукано, звернулись до суду з позовом, який в ході розгляду
справи уточнювали та доповнювали.
Посилаючись на
вказані обставини позивачі просили задовольнити позовні вимоги.
18 квітня 2002 року до суду
звернувся ОСОБА_19 з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту внесення ним
коштів на викуп майна ОП „Книга" в розмірі 236 000 000 крб., оскільки вважає, що має
відношення до спору, так як був членом ОП „Книга" і приймав участь у
викупі його майна, що підтверджується розпискою ОСОБА_1
18 березня 2005
року із зустрічним позовом звернулись ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_19,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до ОСОБА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними квитанцій до прибуткових
касових ордерів.
Зазначали, що ці
квитанції не відповідають Порядку ведення касових операцій у народному
господарстів України, а тому не є дійсними.
23 березня 2005
року ОСОБА_18, як
суб'єкт підприємницької діяльності звернувся до суду із зустрічним позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та
розпорядженні своїм майном. Заявою від 14
вересня 2005 року
позовні вимоги уточнив, пред'явивши позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, посилаючись на те, що названі особи подали до нього позов про
повернення у власність ЗАТ з його незаконного володіння приміщення магазину
площею 741,6 кв. м по вулиці Хрещатик, 200 в м.Черкаси, однак він набув право
власності на це приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 25 грудня
2002 року між ним та ПП „Торгівельна компанія Україна-Схід", а до цього
право власності на приміщення належало ТОВ „Арго", яке придбало його у ЗАТ
„Анвіс-Трейд". Зазначав, що відповідачам за зустрічним позовом право
власності на спірне приміщення не належало, а ЗАТ „Анвіс-Трейд", яке було
його власником ніяких вимог не заявляє. Відповідачі не допускають його до
спірного приміщення, а тому він за таких обставин змушений звернутись до суду з
даним позовом.
25 вересня 2005 року позивач за
зустрічним позовом ОСОБА_17
доповнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на 3324 штук іменних
простих акцій ЗАТ „Анвіс-Трейд", оскільки його права на цінні папери не
визнаються позивачами за первісним позовом.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням
Соснівського районного суду м.Черкаси від 13
липня 2006 року в
позові відмовлено.
Відмовлено в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_19 до ОСОБА_1 про встановлення факту внесення
коштів на викуп майна ОП „Книга".
Відмовлено в
задоволенні-зустрічного позову ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_19 до
ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_3,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4,
ОСОБА_8 про визнання недійсними квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Зустрічні
позовні вимоги ОСОБА_18 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про усунення перешкод у
користуванні та розпорядженням майном задоволено частково: усунуто перешкоди у
користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_18 шляхом звільнення
вбудовано-прибудованого приміщення магазину по вул.Хрещатик, 200 в м.Черкаси,
площею 741,6 кв. м, акціонерами ЗАТ ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Задоволено
позовні вимоги ОСОБА_17 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8: за ОСОБА_17 визнано право власності на прості іменні
акції ЗАТ „Анвіс-Трейд" в кількості 3324 штук.
Скасовано заходи
забезпечення позову по забороні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14 ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18 створювати перешкоди в користуванні
приміщенням магазину акціонерам ЗАТ „Анвіс- Трейд" ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_4, ОСОБА_3, які встановлені ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси
від 5 липня 2006 року.
Скасовано заходи
забезпечення позову по забороні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 створювати перешкоди в користуванні приміщенням
магазину ОСОБА_18, які встановлені ухвалою Соснівського районного суду
м.Черкаси від 7 липня 2006 року.
Ухвалою суду від
13 липня 2006 року по даній
справі залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та скасовано заборону ДКП „Черкаське обласне бюро технічної
інвентаризації"" посвідчувати угоди з приміщенням магазину
„Будинок книги", що розташоване за адресою: м.Черкаси, вулиця Хрещатик, 200 загальною площею
741,6 кв.м.
В апеляційній
скарзі на рішення суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на
невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального
та процесуального права, порушують питання про скасування рішення та ухвалення
нового про задоволення позовних вимог.
В апеляційній
скарзі на ухвалу суду по даній справі від 5
липня 2006 року про
забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_31 в інтересах
ОСОБА_18 просить скасувати її як незаконну та винести нову про відмову
позивачам в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В апеляційній
скарзі на ухвалу суду від 7
липня 2006 року по
даній справі про забезпечення позову ОСОБА_18 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - ОСОБА_32 просять
скасувати ухвалу як незаконну.
В апеляційній
скарзі на ухвалу суду від 13
липня 2006 року по
даній справі про залишення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_9 без розгляду та
скасування заборони ДКП „Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації"" посвідчувати угоди з
приміщенням магазину „Будинок книги", що розташоване за адресою: м.Черкаси,
вулиця Хрещатик, 200 загальною
площею 741,6 кв.м., ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - ОСОБА_32 просять скасувати ухвалу як
незаконну.
Апеляційна
скарга на рішення суду підлягає до відхилення з таких підстав.
Згідно статті 213 ЦПК України рішення суду повинно
бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі всі вимоги цивільного судочинства,
вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є
рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд вірно
встановив обставини справи та правильно застосував матеріальний закон, який
регулює спірні правовідносини.
Так, суд
установив, що в 1992 році
ліквідовано Черкаське обласне об'єднання „Черкасикнига" УОРО України до
складу якого входив магазин №3
„Будинок книги".
В результаті
цього утворено орендне підприємство „Книга" (далі - ОП
„Книга").
24 червня 1994 року між Фондом
комунального майна і організацією орендарів
ОП „Книга" укладено договір купівлі-продажу державного майна ОП „Книга".
Для викупу майна
ОП „Книга" приватизаційними майновими сертифікатами
було залучено, як членів організації орендарів так і і їх родичів та сторонніх
осіб на загальну суму 38850000
крб. Ці кошти перераховані Фонду комунального майна м.Черкаси ЗО червня 1994 року
приватизаційним платіжним дорученням №13.
27 червня 1994 року в
„Черкасінбанк" для зарахування на рахунок 110804 від ОП „Книга" передано приватизаційний внесок в
розмірі 200000000 крб.
30 червня 1994 року в
„Черкасінбанк" для зарахування на рахунок 110804 від ОП „Книга" передано приватизаційний внесок в
розмірі 36508096 крб.
Приватизаційним платіжним дорученням НОМЕР_3 організацією орендарів ОП
„Книга" з рахунку 110804 на рахунок 092802 Фонду комунального майна м.Черкаси перераховано 236 508096 крб.
ЗО жовтня 1995 року на базі ОП „Книга"
створено ЗАТ „Анвіс-Трейд", складено установчий договір та підписний лист засновників
товариства, як додаток до нього.
Ці обставини по
справі підтверджуються матеріалами справи і визнаються сторонами.
Доводи
апеляційної скарги з приводу незаконності установчого договору ЗАТ є
необгрунтованими, оскільки висновок суду з цього приводу грунтується на правильно
встановлених обставинах справи та належній оцінці доказів в їх сукупності.
Так, при
розгляді справи сторони не надали доказів, які б об'єктивно підтверджували, що
саме їх кошти були проведені по касі підприємства і використані для викупу
майна ОП „Книга", а тому суд правильно послався на такі документи, як
підписний лист членів трудового колективу ОП „Книга" і громадян на
придбання об'єктів приватизації (т.З а.с. 101
- 105), довідку про розподілення паїв при викупі майна ОП
„Книга" (т.З а.с.98), договори купівлі-продажу
часток в майні ОП „Книга" між ОСОБА_16 і ОСОБА_10, ОСОБА_15 і ОСОБА_11
від 20 жовтня 1995 року (т.2
а.с.64,68), установчий договір від ЗО.жовтня
1995 року (т.1 а.с. 25-29), рішення про випуск акцій, затверджене протоколом
загальних зборів засновників товариства від 26 листопада 1996 року (т.6 а.с.83-85),
сертифікати акцій (т.6 а.с.87-90), оскільки ці документи є похідними від первинної бухгалтерської
документації, яка персоніфікує осіб чиї кошти були використані для
викупу майна ОП „Книга" і їх аналіз дає можливість
зробити висновок щодо внесення коштів на викуп цього майна.
Зокрема, в підписному листі членів трудового колективу ОП „Книга" і громадян
на придбання об'єкта приватизації навпроти прізвища ОСОБА_16 зазначена сума
заявлена на придбання об'єкта власності за власні кошти в розмірі 117729048 крб, за
приватизаційні папери -
1050000 крб.; навпроти прізвища ОСОБА_19 зазначена сума заявлена
на придбання об'єкта за власні кошти 118779048
крб.; навпроти прізвища ОСОБА_15 зазначена сума заявлена на придбання
об'єкта за приватизаційні папери 1050000
крб. Проте, навпроти прізвищ інших осіб, в тому числі і позивачів,
зазначена сума заявлена на придбання об'єкта за приватизаційні папери 1050000 крб.
В довідці про
розподілення часток при викупі майна ОП „Книга" , яка підписана
головою організації орендарів ОСОБА_1 та скріплена печаткою цього підприємства
під НОМЕР_7записаний
ОСОБА_19 і зазначена сума 118779048
крб.; НОМЕР_8
записаний ОСОБА_16 і зазначена сума 118779048
крб.; НОМЕР_9
записаний ОСОБА_15 і зазначена сума 1050000
крб. Навпроти інших осіб, в тому числі і позивачів, зазначена сума 1050000 крб.
Відсутність
ОСОБА_19та ОСОБА_16 і ОСОБА_15 при утворенні ЗАТ підтверджує факт передачі
ОСОБА_19 своєї частки в майні ОП „Книга" ОСОБА_16 та ОСОБА_15 На користь
такого висновку суду свідчать і письмові угоди купівлі-продажу частки в майні
ОП „Книга" від 20 жовтня 1995 року між ОСОБА_16 і ОСОБА_10, між ОСОБА_15 і
ОСОБА_11. Укладання цих угод підтверджується листом нотаріуса ОСОБА_33 від 8 жовтня 1999 року за НОМЕР_4 (т."
а.с.67) та її показами в судовому засіданні.
Наведене
свідчить, що за вказаними угодами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 набули прав і обов'язків
члена організації орендарів, а тому висновок суду з цього приводу є правильним
Вимоги позивачів
про недійсність цих угод через недотримання письмової
форми та відсутність нотаріального посвідчення не грунтуються на вимогах
ст.ст.44; 46; 47 ЦК України
(в редакції 1963 року).
Правильним є
висновок суду і про відсутність підстав визнання цих угод через невідповідність
ст.113;114 ЦК України
(в редакції 1963 року),
оскільки відповідно до п.п. „г" п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду
України від 28 квітня 1978 року №3 „Про судову
практику в справах про визнання угод
недійсними" із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму
Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року №13, від 25 травня 1998 року №15, саме по собі
недодержання вимог ст.114 ЦК
України при продажу учасником спільної
часткової власності частки сторонній особі не є підставою для визнання
угоди недійсною. У даному випадку співвласник вправі у межах установленого законом строку вимагати переведення на нього прав
і обов'язків покупця по укладеній угоді.
Однак, позивачі
у встановлені законом терміни таких вимог по укладеним угодам не ставили.
Доводи позивачів про їх необізнаність про продаж часток в майні ОП
„Книга" ОСОБА_19, ОСОБА_16 і ОСОБА_15, а в подальшому ОСОБА_16 і ОСОБА_15
- ОСОБА_10 і
ОСОБА_11 суд правильно визнав такими, що не відповідають дійсності та до них
необхідно застосувати терміни позовної давності, оскільки в підписаному
позивачами підписному листі установчого договору З AT вказані
особи відсутні.
З огляду на це
висновок суду про відсутність підстав визнання недійсними угоди купівлі-продажу
частки в майні ОП „Книга" від 20
жовтня 1995 року між
ОСОБА_16 та ОСОБА_10 та між ОСОБА_15 і ОСОБА_11 є правильним.
Доводи
апеляційної скарги про внесення коштів на викуп майна відповідно до квитанцій
до прибуткових касовий ордерів НОМЕР_5 про внесення
приватизаційного внеску в ОП „Книга" ОСОБА_1, ОСОБА_9,
ОСОБА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_6, та ОСОБА_5 перевірялись судом
першої інстанції і обгрунтовано визнані такими, що невідповідають дійсності за
наведеними вище підставами та через відсутність первинних бухгалтерських документів:
касової книги, журналу реєстрації прибуткових і видаткових ордерів та
прибуткових і видаткових касових ордерів.
На користь
такого висновку свідчить і те, що висновком судово-технічної та
судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що в квитанції №НОМЕР_5, виданої на ім'я
ОСОБА_5 є підчистка дати, а штамп „Оплачено" на вказаних квитанціях не
належить ОП „Книга", а ліквідованому у 1992 році підприємству.
Допитаний судом
з цього приводу свідок ОСОБА_35
показав, що при підготовці довідки про формування статутного фонду він
перевіряв бухгалтерські документи і йому була надана касова книга ОП
„Книга" за 1994 рік.
Згідно з цим документом, кошти, отримані для викупу майна ОП „Книга", були
проведені як позикові і прибуткових касових ордерів на які посилаються позивачі
не було.
Правильним є
висновок суду Т про відсутність підстав для визнання недійсним протоколу №5 загальних зборів організації
орендарів ОП „Книга" від ЗО жовтня 1995
року, оскільки він відношення до утворення ЗАТ немає, відповідачі участі у
цих зборах не приймали. Вказаний протокол носить декларативний характер і не створює для сторін ніяких правових
наслідків.
Висновок суду
про те, що ОСОБА_19, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 ще до переходу їх часток в майні ОП
„Книга" до ОСОБА_10 і ОСОБА_11 мали намір
прийняти участь в заснуванні ЗАТ з іншим учасником ТОВ ПФК „АнВІС" грунтується
на вірно встановлених обставинах процесу утворення ЗАТ , які суд навів у
рішенні.
Суд встановив,
що засновниками ЗАТ був визначений статутний фонд в розмірі 275400000 крб., який розділений на 5508 акцій, шляхом поділу його на вартість однієї
акції - 50000 крб. Для
беззалишкового поділу вартості статутного фонду на вартість однієї акції 50000 крб. було
збільшено статутний фонд на суму в розмірі 41904 крб. перевищуючу вартість майна переданого до статутного
фонду. Таким чином, завдяки часткам ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також збільшення
статутного фонду на 41904 крб. була збільшена частка ОСОБА_1, яка мала
кількість акцій, що дорівнювала частці в майні організвції орендарів в розмірі
вартості двох майнових сертифікатів.
З огляду на
встановлені судом факти і обставини суд правильно прийшов до висновку, що
розподіл акцій в ЗАТ здійснено серед зазделегідь визначеного кола засновників
згідно до вимог ст.ст.25, 29
Закону України „Про господарські
товариства" та відповідно до підписного листа (доповнення НОМЕР_7до установчого договору), що відповідає ст..ст.25, 29 названого
Закону.
Суд правильно відхилив доводи
позивачів про розподіл акцій відповідно до додатку НОМЕР_7угоди про
спільну діяльність (т.2 а.с. 46-49)
та не прийняв як доказ підписний лист учасників товариства покупців членів
трудового колективу ОП „Книга" додаток НОМЕР_7до угоди про спільну діяльність, оскільки суду не надано
самої угоди та не надано доказів реєстрації в органах приватизації товариства
покупців.
Посилання
позивачів, що вони не підписували установчий договір, не знали про його зміст і
наявність, спростовується їх позовною заявою від 25 травня 1998 року, самим установчим договором і підписним листом з
підписами засновників, що посвідчені самою позивачкою ОСОБА_1, яка
на той час була керівником підприємства і підпис якої був посвідчений
нотаріально. Із змісту установчого договору не випливає, що позивачі передають
відповідачам акції, а останні за це їм щось обіцяють. Відсутні докази, що
позивачі при здійсненні розподілу акцій були обмануті.
Вимоги позивачів
пре визнання недійсним установчого договору з підстав
порушення статті 47 ЦК України (вредакції 1963 року) суд обгрунтовано визнав таким, що
не грунтується на законі.
Встановивши, що
установчі документи, які були підставою для державної реєстрації
ЗАТ, відповідали вимогам
Закону України „Про господарські товариства" та, давши
належну оцінку зібраним у справі та наведеним у рішенні доказам з цього
приводу, суд обгрунтовано прийшов до висновку,
що при створенні ЗАТ„ всі засновники прагнули його створення і результатом
їх волевиявлення став установчий договір та відповідний розподіл акцій.
На користь цього
висновку свідчить і той факт, що ЗАТ було зареєстровано органом реєстрації на
підставі наданих необхідних документів відповідно
до вимог статті 8 Закону України „Про
підприємництво" ( в редакції станом на ЗО
жовтня 1995 року).
Вірним є
висновок суду і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині
визнання ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12.
ОСОБА_13 та ОСОБА_14 такими, що не набули права власності на прості іменні акції ЗАТ за результатами розподілу
акцій між засновниками ЗАТ, про скасування прав власності на ці акції,
що належать вказаним особам та визнання незаконними і неправомочними
сертифікатів, що підтверджують їх право власності на ці акції.
Зокрема, ЗАТ
здійснило випуск акцій відповідно до вимог ст.ст.6, 11 і 22 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу",
що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску цінних паперів
реєстраційний №НОМЕР_6, дата видачі 23 січня 1997 року і це позивачами не оскаржується.
15 квітня 1997 року акціонерам видано сертифікати акцій.
З огляду на це з
часу видачі емітентом ЗАТ сертифікатів акцій ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 в них
виникло право на ці акції.
12 травня 1998 року відбулись
загальні збори акціонерів ЗАТ на яких прийнято рішення про затвердження статуту
ЗАТ в новій редакції, відкликання правління
та голови ревізійної комісії. Обрано головою правління ЗАТ ОСОБА_10 Проведення
зборів підтверджується протоколом від 12 травня 1998 року, реєстром
акціонерів (т.7 а.с. 21-24), повідомленням акціонерів про скликання зборів з
підписами на вказаному повідомленні акціонерів.
24 жовтня 1998 року відбулись загальні збори акціонерів ЗАТ, на яких
прийнято рішення про затвердження рішень загальних зборів від 12 травня 1998 року,
обрано правління ЗАТ та ревізійна кормісія, що підтверджується відповідним
протоколом, реєстром акціонерів (т.6 а.с. 127), оголошеннями в газетах про
скликання зборів , квитанціями про повідомлення акціонерів про скликання
загальних зборів.
Вказані рішення
загальних зборів позивачами оскаржені 24
лютого 2005 року.
Давши належну оцінку встановленим обставинам та доказам з приводу проведення
цих зборів, встановивши відсутність порушеного права позивачів з цього приводу
суд, обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині,
правильно застосувавши при цьому за клопотанням ЗАТ позовну давність.
Оскільки
позивачами оскаржувався статут ЗАТ, зареєстрований виконавчим комітетом
Черкаської міської ради 5
червня 1998 року,
затверджений загальними зборами акціонерів 12 травня 1998
року з підстав незаконності цих зборів , які суд відхилив з мотивів викладених вище, то з цих же
підстав є правильне і рішення суду з приводу відмови в позові про визнання
статуту недійсним.
Доводи
апеляційної скарги про визнання статуту ЗАТ недійсним з підстав недотримання
його змісту статтям 4,
37 Закону України „Про госодарські товариства", а саме з тих підстав, що
в статуті відсутні відомості про розмір часток та порядок утворення статутного
фонду не спростовують висновки суду з цього
приводу і не дають підстав для визнання його недійсним.
Укладені 10 грудня 2002 року договори
купівлі-продажу простих іменних акцій ЗАТ між ОСОБА_10 і ОСОБА_17, ОСОБА_11 і
ОСОБА_17 не містять ознак їх недійсності з тих підстав, що ОСОБА_10 і
ОСОБА_11 не були їх власниками та з підстав мнимих угод, а тому апеляційна
скарга з цього приводу не грунтується на законі.
Суд обгрунтовано
відмовив позивачам в задоволенні додаткових позовних
вимог про визнання права власності на акції, оскільки в закритому акціонерному
товаристві акції, відповідно до ст.ст.25,29 Закону України „Про господарські
товариства", розподіляються серед засновників і установчий договір є
правоустановлюючим документом на право володіння ними. Право власності на акції
відповідно до статті 128 ЦК України ( в ред. 1963 року), п.З статті 2 Закону
України „Про цінні папери і фондову біржу" виникає з часу передачі акцій.
Крім цього, до цієї вимоги суд правильно застосував позовну давність,
оскільки право такої вимоги у позивачів виникло 15 квітня 1997 року.
Висновок суду
про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_17 про визнання за ним
права власності на акції ЗАТ в кількості 3324
штук є правильним, оскільки таке право підтверджується сертифікатом акцій.
Підстав вважати володіння ним цими акціями незаконним немає.
Висновок суду, що позовні вимоги
про:
-зобов'язання
ЗАТ - емітента
цінних паперів, видати сертифікати акцій, що підтверджують право власності за
ОСОБА_1 на 3381 акцію,
ОСОБА_5 - на 1000 акцію, ОСОБА_7 - на 231 акцію, ОСОБА_4 - на 72 акції, ОСОБА_3
на 112 акцій.
ОСОБА_8 - на 41 акцію;
-зобов'язання
ЗАТ надіслати інформацію про зміну прав на цінні папери ДКЦПФР та реєстратору;
-зобов'язання
реєстратора - AT
„Український інноваційний банк" внести відповідні зміни до реєстру
акціонерів ЗАТ;
-зобов'язання
реєстратора - AT
„Український інноваційний банк" виключити
з реєстру акціонерів ЗАТ ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11,
ОСОБА_14,ОСОБА_17. Акції
ЗАТ в кількості 4317 шт.
вартістю 2138,5 грн., що
належали цим особам, внести на особовий рахунок ЗАТ, до надходження рішення
загальних зборів товариства про їх розміщення серед засновників;
-зобов'язання
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, повернути неоплачені акції ЗАТ на особовий
рахунок емітента ЗАТ;
-повернення з
володіння ОСОБА_17 3324 штук
акцій ЗАТ на особовий рахунок емітента ЗАТ;
є похідними від
основіних вимог позивачів і не підлягають до задоволення
з підстав, наведених у рішенні - є правильним.
Обгрунтованим на законі є висновок суду, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_5 не належить право вимоги про:
-визнання дій
ОСОБА_10 неправомірними по укладенню та підписанню
договору купівлі-продажу приміщення магазину „Книга" 10 грудня 2002
року з ТОВ „Арго" від імені ЗАТ;
-внесення акцій,
оплачених ОСОБА_9 в кількості
20 штук вартістю 10 грн. та акцій,
оплачених ОСОБА_6 в кількості 62
штук вартістю 124 грн. на рахунок ЗАТ до проведення загальних зборів.
Встановивши, що
власником вбудовано-прибудованого приміщення магазину по вулиці Хрещатик, 200 в м.Черкаси
площею 741,6 кв м. є ОСОБА_18, а- ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,
ОСОБА_5 ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 чинять йому перешкоди у користуванні цим
приміщенням, суд правильно вирішив про задоволення зустрічного позову про
усунення таких перешкод.
З урахуванням
наведеного, колегія судців вважає, що висновки суду про відмову в задоволенні
позовних вимог відповідають правильно встановленим обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги, з цього приводу, досліджувались судом, не спростовують
висновки суду, а тому є необгрунтованими і такими, що не відповідають нормам
матеріального права.
Ухвалене у
справі рішення грунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на
які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених
тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні
та на правильно застосованих нормах матеріального права.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права не
містять ознак неправильного їх застосування, що призвело, чи могло призвести до
неправильного вирішення справи.
З огляду на це,
колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому підстав для його скасування за наведеними в
апеляційній скарзі доводами не вбачає.
Оскільки під час
розгляду справи судом вживались заходи по забезпеченню позову і при ухваленні
рішення по суті спору суд ці заходи скасував, апеляційні скарги на ухвали суду
від 5 та 7 липня 2006 року з цього
приводу підлягають до відхилення.
З цих же підстав
не підлягає до задоволення і апеляційна скарга на ухвалу від 13 липня 2006 року, якою
скасовано заборону ДКП „Черкаське обласне бюро технічної
інвентаризації"" посвідчувати угоди з приміщенням магазину „Будинок
книги", що розташоване за адресою: м.Черкаси, вулиця Хрещатик, 200 загальною площею 741,6 кв.м. Цією ж ухвалою суд обгрунтовано залишив
позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_9 без розгляду відповідно до вимог п.З ч.І ст.,207 ЦПК України, оскільки вони в судове
засідання не з'являлись, про причини неявки суд не повідомляли і заяви про
розгляд справи в їх відсутність не подавали.
Керуючись
ст..ст.307; 308; 312;
314 ЦПК України, колегія судців судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Соснівського
районного суду м.Черкаси від 13
липня 2006 року по
даній справі залишити без зміни.
Апеляційну
скаргу ОСОБА_31 в інтересах
ОСОБА_18 на ухвалу Соснівського районного
суду м.Черкаси від 5 липня по даній справі відхилити.
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_4 і ОСОБА_36 - ОСОБА_32 на
ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 7 липня 2006
року по даній справі відхилити.
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника ОСОБА_4 і ОСОБА_36 - ОСОБА_32 на
ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 липня 2006
року по даній справі відхилити.
Ухвала набирає
законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку
до Верховного Суду України протягом двох місяців.