Справа № 22-1315/08 Головуючий в 1 інстанції: Ковальов І.М.
Доповідач:
Мельник Ю.М.
РІШЕННЯ
іменем України
26 листопада
2008
року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в
складі:
головуючого - судді: Мельника Ю.М.
суддів: Ковалевича
С.П., Гордійчук С.О.
при секретарі Сеньків
Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному
цивільну справу за апеляційною скаргою Рівненської
міської ради на заочне рішення Рівненського міського суду від 17 червня 2008 року у цивільній справі за
позовом ОСОБА_1до Рівненської міської
ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно
в
с т а н о в и л а:
У березні
2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до
Рівненської міської ради про визнання права власності на незавершену
будівництвом самочинно споруджену прибудову «а-2» до житлового будинку АДРЕСА_1 та надбудову
«Б-2» над літньою кухнею цього будинку.
В обґрунтування позову покликалася на те, що в
належному на праві власності будинку без
відповідних дозволів було здійснено
добудову та здійснено надбудову другого поверху над літньою кухнею, а тому в
порядку ст.376 ЦК України просила визнати право власності на самочинну добудову
«а-2» та надбудову «Б-2».
Заочним рішенням
Рівненського міського суду від 17 червня
2008 року визнано право власності позивачки на самочинно споруджену прибудову
до будинку «а-2» та надбудову над літньою кухнею «Б-2» по вул. АДРЕСА_1
У апеляційній
скарзі Рівненська міська рада вказує на незаконність рішення суду. Зазначає, що
судом безпідставно задоволено позов, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 307
ЦК України особа, яка здійснила
самочинне будівництво нерухомого майна
не набуває права власності на нього . Окрім того , зазначає, що земельна
ділянка позивачеві для спорудження
самочинно збудованих об»єктів нерухомості не надавалася, а тому суд 1
інстанції всупереч вимогам ч.3 ст. 376
ЦК України визнав право власності позивачки на самочинно збудоване нерухоме
майно.
Просила рішення
суду скасувати та ухвалити нове рішення
про відмову у задоволенні позову.
В судовому
засіданні представник Рівненської міської ради апеляційну скаргу підтримав і ,
давши пояснення в межах її доводів ,
просить рішення суду скасувати та
ухвалити нове рішення , яким відмовити у задоволенні позову.
Позивачка
вважає рішення суду 1 інстанції законним та обгрунтованим і просить
скаргу відхилити , а рішення суду залишити без зміни.
Колегія суддів ,
заслухавши пояснення сторін ,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає,
що вона підлягає задоволенню із таких
міркувань.
Із матеріалів
справи вбачається , що ОСОБА_1. є
власником 54/100 частин домоволодіння
АДРЕСА_1 ( а. с. 4, 12 ).
Із пояснень
позивачки та плану земельної ділянки ( а.с. 6) вбачається, що земельна ділянка
, на якій знаходиться вказаний будинок знаходиться у спільному
користуванні ОСОБА_1. та ОСОБА_2 . ( а.
с. 15).
Судом
встановлено, що приміщення «а-2» та «Б-2» збудовані без належного дозволу та
належно затвердженого проекту .
Згідно
із ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий
будинок, будівля, споруда,
інше нерухоме майно
вважаються самочинним будівництвом, якщо
вони збудовані або будуються
на земельній ділянці, що не була відведена для цієї
мети, або без належного
дозволу чи належно
затвердженого проекту, або
з істотними порушеннями будівельних норм
і правил. Особа, яка здійснила
або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває
права власності на нього.
Відповідно до ч. 3
ст. 376 ЦК
України право власності на самочинно збудоване
нерухоме майно може
бути за рішенням суду
визнане за особою,
яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй
відведена для цієї мети,
за умови надання земельної ділянки у
встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме
майно.
Встановивши, що приміщення «а-2» та «Б-2»
є самочинним будівництвом та будівництвом
незавершеними, до
експлуатації не прийнятими, в установленому порядку
не зареєстрованими,
земельна ділянка
під забудоване нерухоме майно у встановленому
порядку не надавалося, суд
першої інстанції безпідставно та всупереч вимогам ч.1, 2 та 3 ст. 376 ЦК
України прийшов до
висновку про наявність правових
підстав для визнання
за позивачкою
права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Оскільки судом
першої інстанції при ухваленні рішення
було порушено норми матеріального права , що призвело до визнання судом права
власності позивача на самочинно збудоване нерухоме майно без достатніх правових
підстав , то колегія суддів прийшла до висновку , що рішення суду 1 інстанції
підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні
позову.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч.
1 ст. 309,
ч.2 ст. 314, ст..316 , ст.. 317 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну
скаргу Рівненської міської ради на заочне
рішення Рівненського міського
суду від 17 червня 2008 року
задовольнити повністю.
Заочне рішення
Рівненського міського суду від 17 червня 2008 року скасувати .
Відмовити
ОСОБА_1 у задоволенні позову до Рівненської міської ради про визнання права
власності на самочинно збудоване нерухоме майно
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного
Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Мельник
Ю.М.
Судді: Гордійчук
С.О.
Ковалевич С.П.