Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-552/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  22-ц-552/12                                        Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.  
		Провадження №  22-ц/1390/552/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Шумська Н. Л.  
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		13 березня 2012 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
		головуючий суддя                              Шумська Н.Л.
		судді:                                         Бермес І.В., Шандра М.М.
		секретарі Гордій У.М. 
		особи які беруть участь у справі:ОСОБА_2, ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ «Альфа -Банк»на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 грудня 2010 року
		у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-Банк»про припинення одностороннього правовідношення та перерахунок відсоткової ставки річних,-
		в с т а н о в и л а:
		 
		          рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 09.12.2010року позов ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-Банк»задоволено, припинено одностороннє правовідношення за кредитним договором № 800003722 від 29.04.2008року.
		          Рішення суду оскаржено ПАТ «Альфа-Банк». У апеляційній скарзі відповідач вказує про його необґрунтованість, незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду. Наводить доводи за якими судом не враховано обставини справи, характер спірних правовідносин, поведінку сторін після зміни розміру відсоткової ставки, зокрема те, що позивач 2 роки сплачував заборгованість за кредитом за новими відсотковими ставками, не допускаючи прострочки, а тому банк вважав пропозицію прийнятою і правочин вчиненим, згідно ч.2ст.205, ч2ст.642 ЦК України, фактичні дії вказують на прийняття пропозиції банку.
		          Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи скарги, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів доводи апеляційної скарги приймає як обґрунтовані, рішення суду, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, слід скасувати.
		          Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_4 звернувся до суду 18.11.2009року, сформулювавши позовні вимоги- припинити одностороннє правовідношення, зобов»язати відповідача перерахувати з 17% ставки річних до 13,3% річних у період з серпня 2008року до моменту прийняття рішення у  відповідності до договору кредиту.
		          Судом першої інстанції, всупереч вимогам п.3ч.1ст.214 ЦПК України, чітко не визначено характер правовідносин та правову норму, що підлягає застосуванню. 
		Сторони перебувають у цивільному правовому відношенні (правовідношенні) за кредитним договором від 29.04.2008року. Умови цього правовідношення містяться у договорі кредиту та нормах цивільного законодавства, що регулюють ці відносини.
		 
		Суб'єкти правових відносин (сторони правочину) взаємно пов'язані між собою юридичними (суб'єктивними) правами та обов'язками. Цей зв'язок по суті і є правовим відношенням, у межах якого праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і навпаки. Правове відношення -це завжди двосторонній зв'язок, тому що сама норма права має характер надання права та покладення зобов'язання, вона завжди когось уповноважує, а когось зобов'язує. 
		Правові відношення мають вольовий характер. Правові відношення, перш ніж з'явитися, проходять через свідомість та волю людей. Правовідносини відрізняються індивідуалізацією суб'єктів, це завжди конкретне відношення конкретної особи до конкретної особи. 
		З врахуванням зазначених вище ознак правове відношення може бути визначене як врегульоване нормами права вольове суспільне відношення, що виражається в конкретному зв'язку між уповноваженим та зобов'язаним суб'єктами -носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності і забезпечується державою. Можливе також визначення правовідносин як таких специфічних вольових суспільних відносин, які виникають на основі відповідних норм права, учасники яких взаємо пов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками. Спираючись на таке розуміння сутності і загальне визначення поняття правовідносин, у найпростішому варіанті цивільні правовідносини можуть бути визначені як цивільні відносини, врегульовані нормами цивільного права.
		          Аналізуючи кредитний договір як форму правовідношення сторін, колегія суддів дійшла висновку щодо неправильного визначення судом зміни відсоткової ставки банком як одностороннє правовідношення. Згідно п.5.2 кредитного договору до прав банку як сторони у договорі належить право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі настання певних обставин. Про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв»язку з цим змін до додатку №1 до кредитного договору, банк повідомляє позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа. У зв'язку зі зміною процентної ставки в разі настання події, незалежної від волі сторін, позичальник цим надає право на внесення змін до додатку №1 кредитного договору та викладення додатку №1 у новій редакції (а.с.6-8). Сторони у цьому пункті кредитного договору погодились, що оновлений додаток №1 набуває чинності з дати зміни розміру процентної ставки. Оновлений додаток, який скасовує попередній і стає невід»ємною частиною кредитного договору, позичальник отримує його в банку самостійно.
		          Таким чином, інших правовідношень між сторонами, крім кредитного договору (з додатком №1 який є його невід»ємною частиною), не було. Відсутні правові підстави вважати застосування банком п.5.2. кредитного договору одностороннім правовідношенням.
		          Позивач, заявляючи позов про припинення правовідношення, одночасно ставить вимогу про забов»язання банку зробити перерахунок процентів за весь минулий період зміни процентної ставки, що взаємно виключно.
		          Суд, прийшовши до висновку про задоволення позову повністю, належної оцінки цим обставинам не дав, ототожнив поняття припинення правовідношення (дії договору чи окремих його положень) та визнання недійсним, що має різні правові наслідки. Припинення правовідношення відповідає змісту припинення дії договору або його окремих положень, наслідки чого застосовуються з часу набрання рішення законної сили. Натомість, застосування наслідків припинення за минулий період, зобов»язання відповідача перерахувати з 17% процентної ставки до 13,30% річних у період з серпня 2008року можливе лише у разі визнання недійсним правочину ( чи його частини), однак таких вимог не заявлялось. 
		Лише нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, згідно ч.1ст.236 ЦК, є недійсним з моменту його вчинення. Ці правові положення не були враховані судом першої інстанції.
		          Позивач як на підставу позовних вимог покликається на ст.525 ЦК України, згідно якої одностороння відмова від зобов»язання чи одностороння зміна не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		          Письмове повідомлення про зміну процентної ставки надіслано у строки, передбачені кредитним договором, що визнається позивачем у позовній заяві. Збільшення процентної ставки розпочато з 29.09.2008року. Позовну заяву позивачем подано лише 18.11.2009року. Понад 1 рік позивач, сплачуючи за умовами кредитного договору зі збільшеною процентною ставкою, фактично прийняв умови банку та належно виконував зобов»язання, тобто вчинив дію відповідно до вказаних у пропозиції умов, згідно ч.2ст.642  ЦК, яка засвідчує його бажання укласти договір на цих умовах. Такі доводи заперечення не були враховані судом першої інстанції всупереч вимогам ст.212, 213 ЦПК України.
		Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення наводить обставини, з якими позивач не пов»язував позовних вимог. Зокрема згідно позовної заяви (доповнень чи уточнень не подавалось) позивач не наводить як підстави позову обставини курсової різниці валют на ринку України, чи інших доводів відсутності підстав для зміни відсоткової ставки, як передбачено п.5.2. кредитного договору. Тому, обґрунтовуючи підставність позову аналізом ставок курсової різниці долара США за серпень-вересень 2008року, та роблячи висновок про суперечливість умовам кредитного договору та актам цивільного законодавства суд першої інстанції фактично порушив цивільно-процесуальний принцип диспозитивності. 
		Крім того, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 11, 60 ЦПК, вирішив спір із застосуванням норм матеріального права, на які не покликався позивач, з якими не пов»язував існування обставин на обґрунтування позову. 
		Висновок суду першої інстанції щодо встановленості обставин, за якими банк не дотримався підстав для зміни процентної ставки і форми правочину про зміну процентної ставки не можна вважати таким, що відповідає обставинам справи та ґрунтується на повному з»ясуванні судом обставин, що мають значення по справі. Дії банку щодо зміни процентної ставки вчинені на підставі умов договору та не суперечать вимогам ст.654 ЦК України. Змін  у законодавчому регулюванні кредитних відносин, зокрема умов щодо процентної ставки, Цивільний Кодекс зазнав лише у 2011року, що не поширюється на правовідносини сторін. Тому колегія суддів позов вважає необґрунтованим. 
		          Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції допустив неповне з»ясування обставин, що мають значення по справі, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне та розширене тлумачення правових норм, помилково визначив характер правовідносин,  неправильно витлумачив закон, що за роз»ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»становить порушення норм процесуального та матеріального права і є безумовними підставами для скасування рішення суду, ухвалення нового рішення про відмову в позові повністю.
		          Керуючись ст. 303, п.2ч.1ст.307, п.1, 4ч.1ст.309, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, - 
		вирішила:
		Апеляційну скаргу ПАТ «Альфа -Банк»задовольнити.
		Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення. 
		У позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про припинення одностороннього правовідношення та перерахунок відсоткової ставки річних за кредитним договором  № 800003722 -відмовити повністю. 
		Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                  Н.Л.Шумська 
		 
		Судді:                                                            І.В.Бермес          
		 
		                                                                      М.М.Шандра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...