Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-19058св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У х в а л а                               
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого Ткачука О.С., суддів:Гримич М.К.,                             Умнової О.В.,                      Колодійчука В.М.,                               Фаловської І.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за клопотанням відкритого акціонерного товариства «Ефірноє» про визнання та виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 11 листопада 2009 року, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Ефірноє» на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2012 року, 
		в с т а н о в и л а : 
		У вересні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Ефірноє» (далі - ВАТ «Ефірноє») звернулося до суду із клопотанням  про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 11 листопада 2009 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД» (далі - ТОВ «Дельта Вілмар СНД») 287296,77 дол. США та в частині стягнення 17884 дол. США на користь ВАТ «Ефірноє» у гривнях за курсом НБУ на дату постановлення ухвали шляхом звернення стягнення на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях. 
		Обґрунтовуючи своє клопотання заявник зазначив, що оскільки рішення іноземного суду набрало законної сили, тому підлягає виконанню на території України.
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 29 листопада 2011 року клопотання ВАТ «Ефірноє» задоволено. Надано дозвіл на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 11 листопада 2009 року у справі № 130/2008 в частині стягнення з                 ТОВ «Дельта Вілмар СНД» 2295415 грн. на користь ВАТ «Ефірноє» шляхом звернення стягнення на кошти ТОВ «Дельта Вілмар СНД» в гривнях в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях. Надано дозвіл на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 11 листопада 2009 року у справі № 130/2008 в частині стягнення з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» 142887,79 грн. на користь ВАТ «Ефірноє» шляхом звернення стягнення на кошти                ТОВ «Дельта Вілмар СНД» в гривнях в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2012 року  скасовано ухвалу суду першої інстанції та постановлено нову ухвалу у справі про відмову у задоволенні клопотання.
		У касаційній скарзі ВАТ «Ефірноє» просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
		Задовольняючи клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, суд першої інстанції виходив із того, що вказане рішення ухвалено компетентним органом у складі трьох арбітрів, що відповідає змісту арбітражного застереження. Суд також дійшов висновку про те, що застосування при вирішенні спору права Російської Федерації узгоджується із умовами арбітражної угоди.
		Відмовляючи у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, апеляційний суд дійшов висновку, що визнання та виконання арбітражного рішення суперечить публічному порядку України, оскільки під час розгляду справи Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації всупереч вимогам арбітражної угоди не було застосовано право України, що є порушенням конституційного принципу верховенства права в Україні.
		Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна з таких підстав.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Судами установлено, що 14 жовтня 2006 року між ВАТ «Ефірноє» та            ТОВ «Дельта Вілмар СНД» укладено контракт купівлі-продажу                                  (далі - контракт), за умовами якого боржник (ВАТ «Ефірноє»), як покупець, взяв на себе зобов'язання оплатити вартість товару у порядку, визначеному специфікаціями. 
		22 квітня 2008 року між сторонами укладена додаткова угода № 7 до контракту, в якій текст контракту викладений в новій редакції.
		Відповідно до п. 6.1 ст. 6 контракту, в редакції від 22 квітня 2008 року, сторони визначили, що всі спори, щодо яких сторони не можуть дійти згоди, передаються на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його регламенту у складі трьох арбітрів, у випадку, якщо позивачем виступає продавець; і до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відповідно до його регламенту у складі трьох арбітрів, якщо позивачем виступає покупець.
		ВАТ «Ефірноє» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з вимогами про стягнення неустойки з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» на його користь в зв'язку із порушенням договірних зобов'язань за контрактом. 
		Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, у якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим при поданні до компетентного суду письмового клопотання про його виконання. 
		Стаття 5 Конвенції про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень, укладеної у м. Нью-Йорку у 1958 році, (далі - Конвенція) містить вичерпний перелік підстав, з яких може бути відмовлено у визнанні і виконанні арбітражного рішення. 
		Відповідно до п. «b» ч. 2 ст. V Конвенції зазначено, що у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, зокрема, якщо компетентна влада держави, в якій вони запитуються, визнає, що визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку цієї країни.
		Аналогічні вимоги передбачені і в п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», про те, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, у якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише, якщо суд визнає, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
		У п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що під публічним порядком у цьому та інших випадках, коли незаподіяння йому шкоди обумовлює можливість визнання й виконання рішення, належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
		Частиною першою статті VII Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, підписаної в м. Женеві 21 квітня               1961 року, передбачено, що сторони можуть на власний розсуд встановлювати за спільною згодою право, яке підлягає застосуванню арбітрами під час вирішення спору по суті, якщо немає вказівок сторін про право, яке підлягає застосуванню, арбітри будуть застосовувати закон, встановлений згідно з колізійною нормою, яку арбітри визнають в цьому випадку  такою, що підлягає застосуванню. В обох випадках арбітри будуть керуватися положеннями контракту та торговими звичаями.
		На виконання вищевказаної правової норми сторони у п. 6.2.                            ст. 6 контракту встановили, що при розгляді спору в арбітражних судах застосовуються норми матеріального та процесуального права країни позивача.
		Отже, враховуючи що із позовом до суду звернулося ВАТ «Ефірноє», місцем державної реєстрації якого є м. Олексіївка Білгородської області (Російська Федерація), застосування Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації під час розгляду справи права Російської Федерації відповідає умовам арбітражного застереження, погодженого сторонами у контракті. 
		Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України є необґрунтованим та таким, що суперечить обставинам справи. 
		Викладене свідчить про те, що апеляційний суд невірно розтлумачив положення арбітражного застереження, в зв'язку із чим, судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 212 - 214 ЦПК України, а висновки суду не ґрунтуються на належних доказах. 
		Порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи. 
		За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, тому її як постановлену всупереч нормам процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, необхідно скасувати на підставі ч. 2 ст. 338 ЦПК України, а справу передати на новий апеляційний розгляд.
		Керуючись статтями 336, 338, 344, 345  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Ефірноє» задовольнити частково.
		Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий О.С. ТкачукСудді:                      М.К. Гримич В.М. Колодійчук О.В. Умнова І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...