Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/1690/581/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2012.
Дата набрання законної сили: 24.06.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа №  11/1690/581/2012           
		                                                                           Головуючий по 1-й інстанції Антонов                                                        
		Суддя-доповідач:  Харлан Н. М.          
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		    
		 
		26 липня 2012 року                                                                                           м.Полтава
		 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Київського районного суду м. Полтава від 21 березня 2012 року ,-
		 
		ВСТАНОВИЛА :
		 
		Цим вироком 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Донецька, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, непрацюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимий,
		засуджений за ч. 1 ст. 368-2 КК України на 1 рік 3 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки.
		За вироком суду ОСОБА_2 визнаний  винуватими у вчиненні злочину за наступних обставин.
		ОСОБА_2, перебуваючи з 19.04.2004 року на службі в податковій міліції, обіймаючи до 28.07.2011 року посаду заступника начальника управління податкової міліції вчинив незаконне збагачення за наступних обставин: 28 липня 2011 року близько 13 год. 20 хв., на пішохідній доріжці навпроти магазину «Антураж» що по вул. Сінній, 2 у м. Полтаві, та автомобільного майданчику Полтавської облдержадміністрації, ОСОБА_2, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, одержав від ОСОБА_3 гроші в сумі 7000 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 55790 грн., та у 118 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, як неправомірну вигоду  у значному розмірі (незаконне збагачення) за відсутності ознак хабарництва.
		В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку. При цьому прокурор зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю  призначеного судом покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
		На думку прокурора судом безпідставно здійснена перекваліфікація дій засудженого, оскільки в судовому засіданні вина ОСОБА_2 саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України доведена у повному обсязі. Покарання ОСОБА_2 слід призначити у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки та з конфіскацією всього  належного йому майна.
		 
		Заслухавши доповідача, думку прокурора  Попок О.В. про задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, який просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів  вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. 
		Зі змісту ст. 367 КПК України підставою для скасування вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Така невідповідність згідно ст. 369 КПК України має місце тоді, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та постановляє свій вирок у випадку необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину і від цього обвинувачення він захищався в суді
		Факт отримання ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_3 в сумі 7000 (сім тисяч) доларів США доведено доказами, що досліджувалися у судовому засіданні та приведені у вироку судом першої інстанції, і в апеляції не оспорюється.
		Разом з тим, доводи апеляції про те, що суд першої інстанції невірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 368-2 КК України одержання  службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі (незаконне збагачення) за відсутності ознак хабарництва, заслуговують на увагу.
		Колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 вчинив злочин одержання хабара за наступних обставин:
		28 липня 2011 року близько 13 год. 20 хв., на пішохідній доріжці навпроти магазину «Антураж» що по вул. Сінній, 2 у м. Полтаві, та автомобільного майданчику Полтавської облдержадміністрації, заступник начальника податкової міліції - начальник слідчого відділу ДПА у Полтавській області  ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом, з корисливих спонукань, одержав від ОСОБА_3 хабара  на суму 7000 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 55790 грн., та у 118 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за зменшення обсягу обвинувачення ОСОБА_4 та лояльне провадження досудового слідства по кримінальній справі останнього.
		Допитаний в апеляційному суді засуджений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину не визнав, колегії суддів показав, що з жовтня 2010 року у провадженні слідчого УПМ ДПА ОСОБА_6 перебувала кримінальна справа, порушена відносно службових осіб ТОВ «Скломонтаж» за ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України, директором якого був ОСОБА_4 Після цього брат директора ОСОБА_4 - ОСОБА_3 почав телефонувати ОСОБА_2 з метою зустрітися та вирішити питання про закриття вказаної кримінальної справи.
		31 травня 2011 року ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 на пропозицію останнього. Під час розмови, ОСОБА_2 повідомляв ОСОБА_3 можливі варіанти розслідування справи та запевнив його, що справа відносно його брата неодмінно буде направлена до суду. ОСОБА_2 не обіцяв зменшити обсяг обвинувачення, оскільки вирішення даного питання входить у повноваження слідчого. Також не йшла мова про застосування до ОСОБА_4 акту амністії.
		27 липня 2011 року ОСОБА_2 був викликаний до ДПА України на нараду, де його робота, як начальника слідчого відділу, була визнана незадовільною. Після цього він написав рапорт про звільнення зі служби у зв'язку з виходом на пенсію. Наступного дня 28.07.2011 року ОСОБА_2 повідомив начальника управління ОСОБА_7 про своє звільнення. Близько обіду того дня до нього зателефонував ОСОБА_3 та запропонував зустрітися. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зустрілися біля Полтавської обласної державної адміністрації. Під час розмови ОСОБА_3 цікавився ходом розслідування справи та повідомив, що привіз обіцяне. На останній зустрічі ОСОБА_3 пообіцяв допомогти ОСОБА_2 у лікуванні хворого суглобу, тому засуджений вважав, що він привіз йому ліки чи медичні документи. ОСОБА_2 не заперечує, що отримав пакунок із грішми, але не вважає, що в його діях є склад злочину одержання хабара, оскільки вважав себе звільненим з посади, а тому його дії слід розцінювати як шахрайство.
		В той же час вина ОСОБА_2 в одержанні хабара доведена наступними доказами.
		Будучи допитами в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердив свої показання,  які давав в ході досудового та судового слідства.
		Так, свідок показав що під час зустрічей із ОСОБА_2 він неодноразово переконував його в тім, що кримінальна справа проти його брата ОСОБА_4 порушена незаконно. 31 травня 2011 року свідок зустрівся із ОСОБА_2, який повідомив про існування двох варіантів подальшого розслідування кримінальної справи. З них перший - коли перевірка контрагентів ТОВ «Гіз - контакт ЛТД», ТОВ «Дрезден Фенстербау», ТОВ «Компанія скло плюс глас» по питанню ухилення від сплати податків здійснюватися не буде, а кримінальна справа відносно ОСОБА_4 директора ТОВ «Скломонтаж» буде направлена до суду з мінімальними нарахуваннями і останній можливо підпаде під дію акту амністії. Другий варіант - повністю протилежний першому. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 щоб він сам визначився із розміром суми  коштів, які необхідно заплатити за розвиток першого озвученого варіанту. Свідок зазначив що 7000 доларів США буде достатньо, на що засуджений погодився.
		          28 липня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до УСБУ в Полтавській області, де у нього була відібрана заява та в присутності понятих вручено помічені 100-доларові купюри на загальну суму 7000 тисяч доларів США. Які він близько 13 години того ж дня передав ОСОБА_2 біля Полтавської ОДА згідно попередньої домовленості. Відразу після цього ОСОБА_2 був затриманий.
		          Показання свідка ОСОБА_3 в сукупності з іншими доказами по справі підтверджують вину ОСОБА_2 в одержанні хабара.
		          Згідно з наказу голови ДПА України від 20.05.2010 року №698-о ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника управління податкової міліції - начальника слідчого відділу податкової міліції ДПА у Полтавській області.
		/а.с.85 т.2/
		          Роздруківкою розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_2                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                підтверджено той факт, що засуджений використовуючи свої повноваження обіцяв впливати на проведення досудового слідства у кримінальній справі, організувати розслідування кримінальної справи таким чином, щоб в подальшому була можливість закрити справу в суді внаслідок акту амністії, та не проводити перевірки контрагентів з приводу ухилення останніх від сплати податків, а також про його обізнаність за що отримує хабар.
		/а.с.90-94 т.1/
		          Свідок ОСОБА_9, який працює на посаді першого заступника начальника ПМ ДПС України, його показання були дослідженні в суді,  показав що він підписав наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади 28.07.2011 року після  того, як йому стало відомо, що останнього затримали працівники УСБУ за одержання хабара.
		/а.с.119-120 т.1/
		          Свідок ОСОБА_10, який працює заступником директора департаменту персоналу ДПА України, його показання були досліджені у суді, показав що згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ останнім днем служби є день підписання наказу про звільнення з посади.
		/а.с.121-122 т.1/
		          Проти показань даних свідків ОСОБА_2 не заперечував.
		          Показання вказаних свідків спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що 28.07.2011 року у першій половині дня його по телефону повідомили про звільнення з посади  в зв'язку з виходом у відставку, що автоматично не підтверджує версію засудженого про впевненість у своєму звільненні з посади на момент отримання грошей від ОСОБА_3
		          ОСОБА_2 звільнений з посади та податкової міліції у відставку за пунктом 65 підпунктом «а» (за віком) згідно наказу №1113-о від 28.07.2011 року.
		/а.с.130 т.1/
		          В томі третьому матеріалів кримінальної справи міститься інформація про рух кримінальної справи стосовно директора ТОВ «Скломонтаж» ОСОБА_4, яка перебувала у провадженні слідчого ОСОБА_6 ОСОБА_2 повністю контролював хід досудового слідства, а саме: погоджував план слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, надавав інформацію в прокуратуру Полтавської області про рух справи; підтримував постанову про порушення клопотання про продовження строків досудового слідства, тощо. Тобто виконував, свої обов'язки, передбачені ст. 114 КПК України.
		          Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про хабарництво» від 26.04.2002 року передбачено, що відповідальність за одержання хабара настає за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади.
		          Дії винних належить визнавати діянням з одержанням хабара й у тих випадках, коли умови одержання матеріальних цінностей спеціально не обумовлювалися, але учасники злочину усвідомлювали, що особа дає хабар з метою задоволення тих чи інших власних інтересів або інтересів третіх осіб.
		          В даному випадку ОСОБА_2 усвідомлював, що ОСОБА_3 дає хабар з метою задоволення як власних інтересів, так і інтересів свого брата ОСОБА_4 та пов'язаних суб'єктів господарської діяльності ТОВ «Скломонтаж», ТОВ «Гіз-контакт, ЛТД», ТОВ «Дрезднер Фенстербау» і ТОВ «Компанія Скло плюс Глас», тобто лояльне проведення досудового слідства.
		          Таким чином, колегія приходить до висновку що ОСОБА_3 давав хабара ОСОБА_2 за бездіяльність останнього та підконтрольних йому слідчо-оперативних працівників щодо повної і всебічної перевірки  пов'язаних суб'єктів господарської діяльності, у зв'язку з цим, обмеженому нарахуванні суми несплачених податків та якомога оперативнішому закінченні кримінальної справи, що на підставі ст. 114-1 КПК України входило до повноважень та зазначено у постанові про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого. Від даного обвинувачення ОСОБА_2 захищався у суді першої інстанції.
		Відповідно до примітки до ст. 368 КК України особою, яка займає відповідальне становище є заступник керівника органу державної влади.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції  в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 та призначення йому покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
		          На підставі викладеного дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 368 КК України як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище
		          Призначаючи покарання ОСОБА_2 колегія суддів враховує, що засуджений будучи раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, вину не визнав, характеризується позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання засудженого є наявність батьків похилого віку та хворобливий стан здоров'я засудженого. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.                  
		          Виходячи з положень ст. 65 КК України та враховуючи наявність двох пом'якшуючих покарання обставин за відсутності обтяжуючих покарання обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 368 ч.3 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади та з конфіскацією всього належного йому майна, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і буде справедливим.
		          Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий, корисливий, службовий злочин, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 54 КК України позбавити його спеціального звання.
		          Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України,  колегія суддів, -
		 
		З А С У Д И Л А :
		 
		          Апеляцію  прокурора задовольнити частково.
		          Вирок Київського районного суду м. Полтави від 21 березня 2012 року стосовно ОСОБА_2 в частині кваліфікації дій засудженого та призначення покарання скасувати.
		          Постановити новий вирок, яким ОСОБА_2  засудити за ст. 368 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки, з конфіскацією всього  належного йому майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання полковника податкової міліції.
		          Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту із зали суду.
		          Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання час утримання його під вартою з 28 липня 2011 року по 21 березня 2012 року включно.
		          В решті залишити без зміни.
		          Вирок може бути оскаржений у місячний термін через Апеляційний суд Полтавської області до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ: засудженим - з моменту отримання копії вироку, інші учасники - з моменту проголошення вироку.
		 Головуючий:   Н. М. Харлан        
		         Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...