Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1714/873/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2012.
Дата набрання законної сили: 18.10.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		         
		 
		Апеляційний суд Рівненської області
		______________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И
		 
		18 жовтня 2012 року                                                                                           м. Рівне
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області -  Полюхович О.І.
		з участю: секретаря - Міщук Л.А.
		прокурора -Войтюка А.М.
		особи, що притягується до відповідальності -ОСОБА_2
		захисника -ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали адміністративної справи за  апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову  Радивилівського районного суду Рівненської області відт  27 серпня 2012 року, 
		 
		встановив:
		 
		Постановою судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2012 року ОСОБА_2  призначено стягнення  в розмірі  1360 грн  з конфіскацією  неправомірної вигоди в розмірі  1150 грн.
		Згідно постанови  суду, ОСОБА_2, який працює головним державним інспектором по Радивилівському району Рівненської області,  будучи державним службовцем та посадовою особою,  11 липня 2012 року приблизно о 14-00 год в смт.Радивилів Рівненської області в приміщенні Радивилівської райдержадміністрації , незаконно  отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду  в сумі  750 грн за видачу посвідчення водія тракториста-машиніста. 
		В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду  першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити   в зв'язку з відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування   скарги ОСОБА_2  зазначив, що  постанова суду не відповідає чинному законодавству, винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. ОСОБА_2 наголосив,  що суд взяв до уваги  записи розмов як доказ його вини у вчиненні   правопорушення, однак даний доказ є недопустимим, оскільки  добутий з порушенням закону. Посвідчення  водія ОСОБА_4  він не передавав, оскільки  у журналі видачі посвідчень  відсутній його підпис про отримання  посвідчення.
		Заслухавши та проаналізувавши  пояснення ОСОБА_2 та  захисника ОСОБА_3  про задоволення  апеляційної скарги і закриття провадження по справі,  думку прокурора Войтюка А.М. про  залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи  й доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга   підлягає задоволенню   з наступних підстав.
		ОСОБА_2  інкримінується вчинення  адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, тобто порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей у зв'язку із прийняттям обіцянки та пропозиції неправомірної вигоди  для себе в розмірі 750 грн (а.с.1-4).
		Частиною 2 ст.283 КУпАП  передбачено, що постанова повинна містити:  найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи;зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне  правопорушення; прийняте по справі  рішення.  
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції вказав, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення доведена   показаннями свідка ОСОБА_4, який показав, що за отримання посвідчення водія тракториста передав ОСОБА_2 хабар в розмірі 1150грн, протоколом огляду місця події  від 11 липня 2012 року з якого  слідує, що в службовому кабінеті ОСОБА_2 було виявлено та вилучено 1150 грн  із нашаруванням спеціальних хімічних речовин (а.с.64 зв.).
		Судом ОСОБА_2 визнаний винним  у вчиненні правопорушення за  незаконне  отримання неправомірної вигоди в розмірі 750 грн.
		Однак, в резолютивній частині  постанови суду від 27 серпня 2012 року   зазначено, що ОСОБА_2 призначено штраф з конфіскацією  незаконно  одержаної неправомірної вигоди в  сумі 1150 грн. В постанові суду не  вказано, за якою статтею КУпАП  визнано винним ОСОБА_2 (а.с.65).
		Статтею 17 Закону України  „Про виконання  рішень та застосування  практики Європейського суду" від 23.02.2006 року №3477-ІV передбачено, що  суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело  права.
		Європейський суд з прав людини в рішенні„Болдя  проти Румунії" („Boldea v Romania", 19997\02, 15.02.2007р) підкреслив, що суд першої інстанції не здійснив розгляд всіх складових елементів правопорушення і зовсім не аналізував докази, представлені заявником, що йому б надавало можливість, в разі необхідності, ухвалити вмотивоване рішення, чого йому в справі не вдалося зробити.
		Європейський суд  з прав людини  у своїх рішеннях   зазначав, що допустимість доказів є прерогативою  національного права і, за  загальним  правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази ( п.34 рішення  у справі «Тейксейра  де Кастор проти Португалії»від  9 червня  1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України»від 19 лютого 2009 року), а  порядок  збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
		Оскільки судом першої інстанції не здійснено  розгляду всіх складових елементів правопорушення, не проаналізовано докази, представлені сторонами - за таких обставин   постанова суду не може залишатися чинною і підлягає скасуванню.
		Відповідно до ст..62 Конституції України  усі сумніви щодо доведеності  вини  особи тлумачаться на її користь, а тому провадження по справі  підлягає  закриттю  за відсутності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.
		 
		  На підставі наведеного, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, рішенням ЄСПЛ  „Болдя  проти Румунії" („Boldea v Romania", 19997\02, 15.02.2007р.,  суд,  -
		 
		постановив:
		 
		Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2012 року  щодо притягнення ОСОБА_2 до   адміністративної відповідальності скасувати, а провадження по справі закрити в зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя          :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...