Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-281а12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		 
		16 жовтня 2012 року       м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: 
		головуючого       Кривенка В.В.,
		суддів:                  Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., 
		                             Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,
		                             Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., - 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ) до управління державної реєстрації Донецької міської ради (далі - управління Міськради), державного реєстратора Кагарлицької районної державної адміністрації в Київській області Лавренюк Лесі Петрівни (далі - державний реєстратор), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроресурси» (далі - Товариство), Кагарлицька об'єднана державна податкова інспекція в Київській області, про визнання дій протиправними, визнання запису неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У січні 2011 року ДПІ звернулася до суду з позовом про: визнання дій управління Міськради протиправними; визнання неправомірним запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Реєстр) про місцезнаходження Товариства за адресою: 83086, м. Донецьк, проспект Полеглих Комунарів, 7; зобов'язання управління Міськради скасувати реєстраційні дії від 15 квітня 2009 року за № 13381070006000546 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов'язання управління Міськради внести до Реєстру запис про місцезнаходження Товариства за адресою: м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 92а; зобов'язання управління Міськради повернути реєстраційну справу Товариства до державного реєстратора. 
		На обґрунтування позову ДПІ послалася на те, що оскільки внесені зміни до відомостей Реєстру щодо зміни місцезнаходження Товариства є недостовірними (згідно з довідкою ДПІ від 20 січня 2010 року № 204 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків), то реєстраційні дії мають бути скасовані, а реєстраційна справа платника податків направлена за попереднім місцезнаходженням.
		Донецький окружний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII) органи державної податкової служби (далі - ДПС) не наділені правом звертатися до суду із позовом про визнання неправомірним запису в Реєстрі про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, оскільки такий запис є підставою для ініціювання процедури ліквідації підприємства за рішенням суду. Вимога позивача про зобов'язання відповідача внести запис до Реєстру про місцезнаходження Товариства за попередньою адресою та повернення реєстраційної справи до державного реєстратора виходить за межі повноважень позивача. ДПС має право на звернення до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 10 квітня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове - про часткове задоволення позовних вимог.
		Задовольняючи позов частково, касаційний суд дійшов висновку, що державний реєстратор всупереч вимогам чинного законодавства без рішення органу управління Товариства вніс зміни до установчих документів цієї юридичної особи. Крім того, повноваження податкового органу на звернення до суду із позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності необхідно розуміти як право на звернення про визнання неправомірним запису у Реєстрі. Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що податковий орган має право звертатися до суду з позовом про визнання неправомірним запису стосовно суб'єкта господарювання у Реєстрі. 
		Не погоджуючись із постановою касаційного суду, управління Міськради звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України норм матеріального права. На обґрунтування заяви воно додало копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 29 вересня, 11, 12, 13 і 20 жовтня 2011 року, 2 лютого і 13 березня 2012 року, які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. 
		У цих рішеннях касаційний суд зазначив, що згідно з пунктом 17 статті 11 Закону № 509-XII органи ДПС у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Таким чином, суди правильно зазначили, що відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не призводить до скасування або визнання неправомірним запису в Реєстрі стосовно місцезнаходження юридичної особи. Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є підставою для внесення таких відомостей до Реєстру та постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
		Із наведених судових рішень убачається, що касаційний суд у подібних правовідносинах неоднаково застосував пункт 17 частини першої статті 11 Закону № 509-XII, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом судові рішення.
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом наведених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Пунктом 17 частини першої статті 11 Закону № 509-XII передбачено, що органи ДПС у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
		Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що органи ДПС мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності виключно у випадках, встановлених законом.
		Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.                          
		Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу. 
		Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.
		Відповідь на питання, з якою метою податковим органам надано повноваження звертатися до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, дає аналіз завдань і функцій податкових органів. 
		Завданнями органів ДПС є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. 
		Функції державних податкових органів визначені статтями 8-10    Закону № 509-XII. Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, зокрема, забезпечують облік платників податків.
		Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушенню податкового законодавства або його припиненню, а не засобом забезпечення обліку платників податків.
		Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.
		Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що органи ДПС відповідно до пункту 17 частини першої статті 11 Закону № 509-XII мають право звертатися до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (предмет позову розширеному тлумаченню не підлягає) виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на них завдань і функцій. 
		Оскільки суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, його постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву управління державної реєстрації Донецької міської ради задовольнити.
		Постанову Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                                                                                                                   В.В. Кривенко  
		 
		Судді: М.Б. Гусак О.В. Кривенда  П.В. Панталієнко О.О. ТерлецькийО.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко Ю.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...