КИЇВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8
т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2008
№ 15/857б
Київський апеляційний господарський суд у
складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
За участю представників:
від ОСОБА_4.:ОСОБА_5. дов. №1714 від 1305.2008
р.
від ОСОБА_1.:ОСОБА_2. (дов. б/н від
05.09.08.)
від ОСОБА_9.: ОСОБА_10.
(довіреність в матеріалах справи)
від ОСОБА_6.: ОСОБА_7. (дов. б/н від 16.05.08.), ОСОБА_8. (дов. б/н
від 20.10.08.)
Розпорядник майна БК “УкрАзіаБуд”,
в.о. голови правління Куюн Д.В.
від Структурного відокремленого
підрозділу “Енергозбут Київенерго” АЕК “Київенерго”:Полоз І.В. (дов. №Д 07/3329
від 09.06.08.)
від Київського МЦЗ:Малярчук М.П..
(дов. №11-7049 від 15.08.08.)
від МВС України ГУВ військ: Пащенко
І.В. (дов. №3/7-10 від 24.12.07.), фесенко В.М. (дов. №3/7-5 від 24.12.2007 р.)
від ініціюючого кредитор:не
з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м.Києва від
23.07.2008
у справі № 15/857б (Пасько М.В.)
за позовом Товариство з
обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой"
до Будівельна
корпорація "УкрАзіаБуд"
про
визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою попереднього засідання Господарського
суду м. Києва від 23.07.2008 року у справі №15/857-б судом, зокрема, визнано
кредиторські вимоги та затверджено реєстр вимог кредиторів всього вимог на
загальну суму 168 447 270,63 грн.. Визнано вимоги щодо виплати заробітної
плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування
шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян всього вимог на загальну суму 1
540 481, 72грн. 3атверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 169 987
752, 35 грн.
Відкладено розгляд майнових вимог
ОСОБА_3про передачу їй у власність однієї однокімнатної квартири типу 18
загальною площею 51,55 кв.м на 21 поверсі житлового будинку під будівельним
номером 4, що входить до комплексу, який складається з шести 34-поверхових
житлових будинків з каркасом з монолітного залізобетону, які розташовані на
перехресті вулиць Оноре де Бальзака та проспекту Ватутіна у другому мікрорайоні
житлового массиву Троєщина Деснянського району міста Києва, або іншої квартири
подібного типу.
Продовжено процедуру розпорядження
майном та повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого
Куюна Д.В. до 07.12.08.
Не погоджуючись з прийнятою
ухвалою, ОСОБА_1. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу попереднього засідання, а
саме п.1, який добавити: “визнати ОСОБА_1. кредитором Боржника на суму
323462,00 грн.” та п. 2 ухвали попереднього засідання, в якому збільшити
загальну суму кредиторських вимог на 323462,00 грн..
Не погоджуючись з прийнятою
ухвалою, ОСОБА_4. звернулася до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу частково, а саме в частині
визнання вимог ТОВ “Етьєн-Вест” на суму 103865494,08 грн. і прийняти нове
рішення.
Не погоджуючись з прийнятою
ухвалою, ОСОБА_6. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу частково, а саме в частині
відмови йому у задоволенні заяви про визнання кредитором на суму 137522,00 грн.
та просить прийняти постанову, якою визнати його кредитором Боржника на суму 663156,00 грн..
Будівельна корпорація “УкрАзіаБуд”
надала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1., в якому заперечує вимоги
апеляційної скарги та просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без
змін апеляційну скаргу без задоволення.
Будівельна корпорація “УкрАзіаБуд”
надала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_6., в якому заперечує вимоги
апеляційної скарги та просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без
змін апеляційну скаргу без задоволення.
Будівельна корпорація “УкрАзіаБуд”
надала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4., в якому заперечує вимоги
апеляційної скарги та просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без
змін апеляційну скаргу без задоволення.
В судових засіданнях апеляційної
інстанції представник ТОВ “Етьєн-Вест” заперечував вимоги апеляційної скарги
ОСОБА_4., та просив суд ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін
апеляційну скаргу без задоволення.
В судових засіданнях апеляційної
інстанції представники ОСОБА_11., ДПІ у Святошинському районі м. Києва,
Київського МЦЗ та МВС України ГУВ військ надали усні пояснення відповідно до
яких вимоги апеляційних скарг не зачіпають їх інтересів тому вирішення питання
щодо їх задоволення залишили на розсуд суду.
Структурний відокремлений підрозділ
“Енергозбут Київенерго” АЕК “Київенерго” надав письмові пояснення, в яких
просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та винести нову, якою задовільнити
законні вимоги сторін.
Інші визнані в судовому порядку
кредитори та учасники провадження у справі не надали відзиви на апеляційні
скарги, повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не
направили, причини неявки суду не повідомили, враховуючи, що в матеріалах
справи містяться докази належного повідомлення про час ті місце розгляду справи
кредиторів, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розгляд
справи у відсутності представників відповідних кредиторів та Боржника.
Київський апеляційний господарський
суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних
представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, об'єктивно
оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і
вирішення спору, встановив, що ухвалу місцевого господарського суду слід
залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення із наступних мотивів:
Розглянувши матеріали справи та
апеляційні скарги ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_6., Київський апеляційний
господарський суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду м.
Києва від 15.12.2006 р. було порушено провадження у справі №15/857-б за заявою
ТОВ “Черкасизалізобетонстрой” про банкрутство Будівельної корпорації
“УкрАзіяБуд” (далі - Боржник).
Відповідно до ст. 14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні
кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами
до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Кредитори за вимогами щодо виплати
заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо
відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати
до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також
документи, що їх підтверджують.
Копії зазначених заяв та доданих до
них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.
Боржник разом з розпорядником майна
за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або
відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна
повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Вимоги кредиторів, визнані
боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру
вимог кредиторів.
23.07.2008 р. на вимогу суду
розпорядником майна Божника в.о. голови правління Куюн Д.В. надано місцевому
господарському суду уточнений реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого
Боржником, зокрема, визнано кредиторські вимоги ОСОБА_6на суму 137 522, 00 грн.
та кредиторські вимоги ТОВ “Етьєн Вест” на суму 103 865 494,08 грн.
Згідно ч.2 ст. 15 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у
попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів,
вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені
розпорядником майна до реєстру. За результатами розгляду господарський суд
виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів.
Відповідно до вищезазначеної вимоги
Закону Господарським судом м. Києва ухвалою від 23.07.2008 року, зокрема,
визнано кредиторські вимоги та затверджено реєстр вимог кредиторів всього вимог
на загальну суму 168 447 270,63 грн., в тому числі вимоги ОСОБА_6. на суму 137
522,00 грн. та ТОВ “Етьєн Вест” на суму 103 865 494,08 грн.
Відповідно до матеріалів справи
ОСОБА_1на підставі ч.1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” звернувся до господарського суду м. Києва
з заявою про визнання його конкурсним кредитором Боржника. 25.06.2008 р.
ОСОБА_1. подано до місцевого суду заяву про уточнення вимог, відповідно до якої
останній просив визнати його конкурсним кредитором Боржника та включити його
вимоги в сумі 323 462,00 грн. до реєстру вимог кредиторів до вимог четвертої
черги та судові витрати в розмірі 125,00 грн. до вимог першої черги.
Господарським судом м. Києва
ухвалою від 23.07.2008 р. (т.5 а.с.113-145) відмовлено ОСОБА_1. у задоволенні
заяви про визнання його кредиторських вимог, оскільки суд не вбачає будь-яких
грошових або інших зобов'язань Боржника перед заявником.
Вищезазначена ухвала суду першої
інстанції була оскаржена ОСОБА_1. в апеляційному порядку та була залишена без
змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р.
Апеляційна скарга ОСОБА_1.
мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали
порушено норми права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для
справи, а саме той факт що на момент подання заяви про визнання ОСОБА_1.
кредитором у останнього існувало право вимоги до Боржника щодо виконання їм
своїх зобов'язань за договором №6А від 02.05.2004 р. Оскільки договір №55
укладений між ОСОБА_1. та ТОВ “Алес Буд” укладений 13.06.2005 р. то і право
вимоги Кредитора до Боржника (Будівельна Корпорація “УкрАзіаБуд”) виникло до
порушення провадження у справі про банкрутство, а саме 13.06.2005 р.. В апеляційній
скарзі ОСОБА_1. просить змінити ухвалу попереднього засідання, а саме п.1, який
добавити: “визнати ОСОБА_1. кредитором Боржника на суму 323462,00 грн.” та п. 2
ухвали попереднього засідання, в якому збільшити загальну суму кредиторських
вимог на 323462,00 грн..
Однак, доводи викладені в
апеляційній скарзі ОСОБА_1. не приймаються апеляційним судом, оскільки,
кредиторські вимоги ОСОБА_1. не визнані Боржником, Господарським судом м. Києва
було розглянуто заяву останнього про визнання його кредитором за вимогами по
відношенню до Боржника та прийнято відповідне рішення, яким заяву залишено без
задоволення, а отже судом встановлено факт відсутності кредиторської
заборгованості. Постановою Київського апеляційного господарського суду від
03.12.2008 р. ухвала господарського суду від 23.07.2008 р. в частині відмови
ОСОБА_1. у задоволенні його заяви про визнання кредитором залишена без змін,
отже остання набрала законної сили з моменту винесення постанови апеляційним
судом.
Враховуючи вищевикладене, Київський
апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, а в
діях місцевого господарського суду порушень будь-яких норм права, при цьому,
апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що скаржник, в порушення
вимог ст.33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він посилається, як на
підставу своїх заперечень, при апеляційному провадженні, а тому відсутні
підстави для зміни ухвали попереднього засідання Господарського суду м. Києва
від 23.07.2008 р..
ОСОБА_4. в апеляційній скарзі
зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було
порушено норми процесуального та матеріального при неповному з'ясуванні
обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_4. якій
просить суд скасувати оскаржувану ухвалу частково, а саме в частині визнання
вимог ТОВ “Етьєн-Вест” на суму 103865494,08 грн. і прийняти нове рішення,
оскільки вважає, що дані вимоги визнані судом безпідставно, всупереч інтересам
інших кредиторів та порушують їх майнові права. ОСОБА_4. зазначає, що вимоги
ТОВ “Етьєн-Вест” до Боржника є недоведеними у відповідності до вимог
законодавства, а тому судом невмотивовано визнано дані кредиторські вимоги лише
з посилання на той факт, що вони виззнані Божником.
Апеляційний суд не приймає до уваги
доводи викладені в апеляційній скарзі зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ТОВ “Етьєн-Вест” вернулось до господарського суду м. Києва з заявою
про визнання його конкурсним кредитором Боржника на суму 107 180 328,2 грн., з яких 21
069 011,67 грн. - основний борг, 15 293 167,5 грн. - вартість переданих кв.м.,
70 000 000,0 грн. - спричинені збитки (упущена вигода) та 818 031,03 грн. -
проценти.
Відповідно до матеріалів справи,
вимоги ТОВ “Етьєн-Вест” до Боржника виникли внаслідок невиконання договору №206
4А/03 від 15.03.2006 р. та додатку до нього.
12.11.2008 р. від ТОВ “Етьєн-Вест”
надійшла заява про включення до реєстру вимог кредиторів боргу відступленого
товариству у частині вимог заявлених у справу про банкрутство від імені БК
“Укртрансбуд”, згідно договору уступки права вимоги боргу від 1008.2007 р. на
суму 100 965 417,84 грн. відповідно до ст. 512-518 ЦК України ТОВ “Етьєн-Вест”
має право набувати права нового кредитора у зобов'язанні БК “УкрАзіяБуд” перед колишнім кредитором -
Українською державною корпорацією по транспортному будівництву “Укртрансбуд”.
Право вимоги БК “Укртрансбуд” до Боржника виникло за Договором №01/2000-ТП від
18.12.2000 р. та Контрактом №199/2001-ПТ від 25.07.2001 р.
В заяві поданій 14.04.2007 р. ТОВ
“Етьєн-Вест” також просило включити в реєстр вимоги на суму 1 188 070,80 грн.
Згідно договору купівлі-продажу права вимоги від 22.06.2007 р. та додатку №2 до
нього, укладеного у відповідності до п.3 ст. 656 ЦК України, ст., п.1 ст.5,
ст.ст. 14-15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” між ТОВ “ЧеркасизалізобетонСтрой” і ТОВ “Етьєн-Вест”.
Вимоги ТОВ “ЧеркасизалізобетонСтрой” до боржника є безспірними та
підтверджуються рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2006 р. у
справі №21/400.
11.04.2008 р. розпорядником майна
боржника Куюном Д.В. надано місцевому господарському суду заперечення на
заявлені вимоги ТОВ “Етьєн-Вест”.
Згідно вищезазначених заперечень
Боржником та розпорядником майна заявлені вимоги ТОВ “Етьєн-Вест” визнаються
частково, а саме на суму:
1) 66 315 126, 03 грн. згідно
Договору про відступлення права вимоги боргу від 10 серпня 2007 року, за яким
відступлено 11083 768,20 грн., що витікають з Договору № 01/2000-ТП від
18.12.2000 р. та 55 231 356, 83 грн. згідно Контракту №199/2001-ПТ від
25.07.2001 р.
2) 15 293 167,5 грн. ринкова
вартість житлової площі в Об'єкті не переданої ТОВ “Етьєн-Вест” за Додатковою
угодою № 206-4А.03-1 від 15.03.2006 р. до Договору № 206 4А/03 від 15.03.2006р.
3) 21 069 011,67 грн. різниця між
вартістю фактичного інвестування житла Боржником та вартістю переданої йому
частки в Об'єкті, визначеної Додатковою угодою № 206-4А.03-1 від 15.03.2006 р.
до Договору № 206 4А/03 від 15.03.2006р.
4)1188 070,80 грн, борг ТОВ
“ЧеркасизалізобетонСтрой” підтверджений рішенням господарського суду міста
Києва від 24.07.2006р. у справі № 21/400 Господарського суду м. Києва, права
вимоги якого, згідно Договору купівлі - продажу права вимоги від 22.06. 2007 р.
було продано ТОВ “Етьєн-Вест”.
Всього Боржником визнано вимог ТОВ
“Етьєн-Вест” до БК “УкрАзіяБуд”на суму 103 865 376,0 грн., як підлягають
внесенню до реєстру кредиторів та задоволенню в четверту чергу.
Апеляційним судом встановлено, що
вищезазначені вимоги ТОВ “Етьєн-Вест” повністю підтверджені належними доказами
та відповідають обставинам і матеріалам справи. Таким чином, господарським
судом м. Києва відповідно до вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ухвалою попереднього засідання від
23.07.2008 року правомірно визнано кредиторські вимоги ТОВ “Етьєн Вест” на суму
103 865 494,08 грн. та внесено їх до реєстру кредиторських вимог.
ОСОБА_4. не надано суду жодного
належного доказу на підтвердження своїх тверджень та спростування висновків
суду, тому апеляційний суд не приймає доводи скаржника вважаючи їх
необґрунтованими та не підтвердженими належними засобами доказування, а тому
відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4. та скасування
ухвали попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. в
частині визнання ТОВ “Етьєн-Вест” кредитором на суму 103 865 376,0 грн..
Відповідно до матеріалів справи на
підставі п.1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ОСОБА_6 (далі - Кредитор) звернувся до
господарського суду м. Києва з заявою про визнання його конкурсним кредитором
Боржника на суму 663 156 грн., вимоги якого підлягають до задоволення в першу
чергу.
Кредиторські вимоги мотивовані
наступним.
Між Боржником та Кредитором було
укладено договір інвестування будівництва житлового будинку від 03.11.2003 р. №
3-11-03-Тр. Та додатову угоду №1 до договору від 28.01.2004 р. Плановий термін
закінчення будівництва: 4 квартал 2004 р.
На виконання умов цих договорів,
Кредитор на підставі виставленого Боржником рахунків-фактури здійснив оплату та
перерахував на розрахунковий рахунок Боржника за договором №3-11-03-Тр - 137
522,00 грн., що підтверджується квитанціями, які додані Кредитором до заяви про
визнання кредитором (т.16 (д) а.с. 206-228).
Вимоги ОСОБА_6. до Боржника
виникли, як зазначає останній в своїй заяві, внаслідок неналежного виконання
боржником договірних зобов'язань.
В своїй заяві кредитор просить
стягнути з боржника збитки в сумі 525 634 грн. ( 663 156,00 -137 522,00 грн.) у
вигляді неотриманого прибутку в розмірі, який дорівнює різниці між ринковою
вартістю квартири та фактично сплаченою ним за договором № 3-11-03-Тр інвестування
будівництва житлового будинку.
В відзиві на заяву про визнання
кредитором ОСОБА_6. вимоги, викладені в заяві визнані Боржником і розпорядником
майна частково, а саме на суму фактично сплачених на користь боржника грошових
коштів в розмірі 137 522,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд першої
інстанції ухвалою від 23.07.2008 р. частково задовольнив заяву ОСОБА_6. про
визнання його конкурсним кредитором на суму 663 156 грн., вимоги якого
підлягають задоволенню в першу чергу, включив ОСОБА_6. до складу реєстру вимог
кредиторів Боржника на суму фактично перерахованих ним грошових коштів в
розмірі 137 522,00 грн., оскільки Кредитором не надано жодних доказів розмірів
збитків, а вимоги про відшкодування неодержаного прибутку не підтверджені
жодним належним доказом.
Оскаржуваною ухвалою попереднього
засідання Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р., зокрема, визнано
кредиторські вимоги та затверджено реєстр вимог кредиторів всього вимог на
загальну суму 168 447 270,63 грн., в тому числі вимоги ОСОБА_6. на суму 137
522,00 грн., яка фактично перерахована Боржнику за договором інвестування та не
заперечується останнім.
Апеляційна скарга ОСОБА_6.
мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали
було порушено норми матеріального права, а саме ст.ст.623, 624 ЦК України та
судом було помилково, на думку Кредитора зроблений висновок про недоведеність
вимог стосовно завданих збитків у вигляді неотриманого прибутку, оскільки
останні є сумою інвестованих коштів з урахуванням фактичних збитків. Також,
Кредитор вважає, що судом незаконно не враховано розмір пені у зв'язку з
невиконанням Боржником договору, розмір якої 23516,00 грн.
Апеляційний суд не приймає до уваги
доводи викладені в апеляційній скарзі зважаючи на наступне.
Вимоги щодо пені за прострочення
зобов'язання Кредитором не заявлялись в суді першої інстанції, а тому
відповідно до приписів ч.3 ст. 101 вони не приймаються і не розглядаються судом
апеляційної інстанції.
Як встановлено судом першої
інстанції, вимоги Кредитора до Боржника виникли, як зазначає скаржник в своїй
заяві, внаслідок неналежного виконання Боржником договірних зобов'язань.
Цивільним Кодексом України
передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,
встановлені договором або законом, які зазначені в ст. 611 даного Кодексу.
Договір № 3-11-03-Тр інвестування
будівництва житлового будинку від 03.11.2003 р. не розірваний, не визнаний
недійсним і не припинений іншим чином, будь-які додаткові угоди, зміни чи
доповнення до нього не вносились, вимоги про стягнення з боржника неустойки чи
(та ) моральної шкоди кредитором не заявлялись.
Згідно п.2 ст. 623 ЦК України
розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно п.3 ст. 612 ЦК України якщо
внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він
може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Як встановлено судом першої
інстанції ОСОБА_6. виконав свої зобов'язання за договором № 3-11-03-Тр
інвестування будівництва житлового будинку від 03.11.2003 р., а саме
стовідсотково здійснив інвестування, що підтверджується платіжними
дорученнями та довідкою Будівельної
Корпорації “УкрАзіаБуд” про повне внесення інвестиційного внеску, договір діє.
Отже, з огляду на зазначене Кредитор не відмовився від виконання зобов'язання
та не втратив інтерес до виконання.
Відповідно до матеріалів справи,
Кредитором не надано жодних доказів неможливості виконання зобов'язання, що
настала після прострочення боржника (п.2 ст. 612 ЦК України) та всупереч
вимогам п.2 ст. 623 ЦК України останнім не надано доказів розміру збитків та не
доведено, що прибуток не є абстрактним, а дійсно був би ним отриманий в разі
належного виконання боржником своїх обов'язків за договором № 3-11-03-Тр
інвестування будівництва житлового будинку.
Твердження ОСОБА_6., викладені в
апеляційній скарзі щодо неправильного визнання суми вимог з виплат заробітної
плати, авторського винагороди, аліментів та вимог про відшкодування заподіяної
шкоди життю та здоров'ю громадян не приймаються апеляційним судом до уваги,
оскільки вони є необґрунтованими та непідтвердженими належними засобами
доказування і спростовуються матеріалами справи.
ОСОБА_6. не надано суду жодного
належного доказу на підтвердження своїх тверджень та спростування висновків
суду, тому апеляційний суд не приймає доводи скаржника вважаючи їх
необґрунтованими та не підтвердженими належними засобами доказування, а тому
відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6. та скасування
ухвали Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. в частині визнання його
конкурсним кредитором на суму 137 522,00 грн..
В іншій частині ухвала
Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. сторонами у справі не
оскаржується, однак відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість
рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Апеляційний суд
розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які
мають значення для розгляду справи, встановила, що ухвала місцевого
господарського суду в частині що не оскаржується є законною та обґрунтованою і
відповідає вимогам чинного законодавства.
Виходячи з вищезазначеного,
апеляційний суд вважає, що ухвала місцевого суду відповідає фактичним
обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм
матеріального та процесуального права, Закону України “Про відновлення
платоспроможності або визнання його банкрутом”.
Враховуючи вищевикладене, суд
апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_6.
без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва
від 23.07.2008 року у справі №15/857-б залишає без змін.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102,
103, 105, 106 ГПК України, Законом України “Про відновлення платоспроможності
або визнання його банкрутом”, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. на ухвалу попереднього засідання
господарського суду м. Києва від 23.07.2008 року у справі №15/857-б залишити
без задоволення.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_4. на ухвалу
попереднього засідання господарського суду м. Києва від 23.07.2008 року у
справі №15/857-б залишити без задоволення.
3. Апеляційну скаргу ОСОБА_6. на ухвалу
попереднього засідання господарського суду м. Києва від 23.07.2008 року у
справі №15/857-б залишити без задоволення.
4. Ухвалу попереднього засідання
господарського суду м. Києва від 23.07.2008 року у справі №15/857-б залишити без змін.
5. Матеріали справи №15/857-б повернути до господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України
протягом одного місяця з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної
скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.
Головуючий суддя
Дзюбко П.О.
Судді
Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.
09.12.08 (відправлено)