Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-17/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.11.2012. Оприлюднено: 22.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		Справа №2-17
		2012р.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М  Я М    У К Р А Ї Н И
		 
		01 листопада 2012р.         Алчевський міський суд Луганської області
		в складі: головуючого судді Карасьової Н.П.
		              при секретарі Зуєвій О.Л.,  Павловій Ю.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»про визнання незаконними наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «АМК», який 08.04.2011р. перейменований в ПАТ «АМК», про визнання незаконними наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що він працював у відповідача з 2001р. На підставі наказу №366 від 22.06.2010р. його було звільнено за ст.40 ч.1 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Підставою звільнення з роботи було те, що 14.06.2010р. під час перевірки дотримання працівниками своїх обовязків було встановлено, що він не перевів стрілочний перевід №65 до нормального положення, що могло привести до аварії. Крім того, після закінчення маневрів не доповів упоряднику поїздів номер тормозного башмака, який був використаний для закріплення пересувного міксеру.
		ОСОБА_1 не згоден з вказаним розпорядженням, вважає його незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам. По-перше його було звільнено без згоди незалежної профспілки, членом якої він є. В наказі про звільнення вказано, що він раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності. А саме: розпорядженням №163-к від 02.06.2010р. він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за те, що він нібито спав 28.05.2010р. на робочому місці, що було встановлено комісією. Позивач стверджує, що це не відповідає фактичним обставинам, а є нахабним наклепом на нього, оскільки він бачив комісію і спілкувався с її членами на час перевірки. Безпідставним є і наказ №336 від 14.06.2010р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та матеріальної відповідальності за те, що він нібито поставив на засипану залізничну колію потяг, чим спричинив збитки Алчевському металургійному комбінату. Він стверджує, що вагон на колії ніколи не ставив, а тільки зняв, своїми діями він попередив тяжкі наслідки для підприємства. Незважаючи на вказані обставини, адміністрація «перекрутила»все навпаки та притягнула його до матеріальної відповідальності. У звязку з тим, що він є членом виборчого органу профспілки (заступником голови профспілкового комітету) притягнення його до дисциплінарної відповідальності  у вигляді догани можливо було тільки за згодою виборчого органу, членом якого він є. Безпідставним  він вважає і своє звільнення наказом №366 від 22.06.2010р., згідно з яким він не перевів стрілочний перевід в належне положення, оскільки на підставі діючих на підприємстві відповідача інструкцій, стрілочний перевід робиться після закінчення маневрової роботи, а на той час маневрова робота не була завершена.
		Позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності було обумовлено його членством у незалежній профспілці. Зі сторони керівництва залізничного цеху №1 в травні 2010р. до нього стали предявляти претензії та запропонували звільнитися з комбінату за власним бажанням, від чого він відмовився. На підприємстві він працює з 2001р. і до вступу у незалежну профспілку у нього не було ніяких серйозних проблем по роботі, свої обовязки він завжди виконував сумлінно і належним чином. Після вступу до незалежної профспілки його тричі було притягнути  до дисциплінарної відповідальності та звільнено з комбінату. Йому також відомо, що керівництво комбінату безпідставно притягувало до дисциплінарної відповідальності інших членів незалежної профспілки.
		Крім того, ОСОБА_1 вважає, що незаконними діями відповідача йому була спричинена і моральна шкода, яка полягає в тому, що факт його звільнення був відомий усім працівникам УЖДТ, з приводу чого він дуже переживав і страждав, йому було дуже соромно, що на нього безпідставно вказали, як на порушника трудової дисципліни. До нього стали по іншому ставитися, стали взагалі боятися з ним спілкуватися, щоб не накликати на себе гнів з боку адміністрації АМК. Моральну шкоду він оцінює в 10 000,00грн.
		Позивач ОСОБА_1 просить визнати незаконним наказ №366 від 22.06.2010р. про розірвання з ним трудового договору; поновити його на роботі в якості поставника потягів 5-го розряду з перевозки гарячого чавуна та шлаку експлуатації залізничного транспорту цеху №1 ПАТ «АМК»; застосувати негайне виконання рішення в частині поновлення його на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2010р. до поновлення на роботі; стягнути з відповідача також і моральну шкоду в сумі 10 000,00грн.
		У судовому засіданні позивач неодноразово змінював та уточнював свої позовні вимоги. В останньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив визнати наказ №366 від 22.06.2010р. необґрунтованим, виданим з порушенням норм трудового законодавства, та скасувати його; визнати наказ №336 від 14.06.2010р. необґрунтованим, виданим з порушенням норм трудового законодавства, та таким, що містить недостовірну інформацію, скасувати п.1 цього наказу, що стосується визначення його вини, та п.1 резолютивної частини цього наказу; визнати розпорядження №1631-к від 02.06.2010р. необґрунтованим, виданим з порушенням норм трудового законодавства та скасувати його; поновити його на роботі в якості поставника потягів 5-го розряду, постійно зайнятого перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1 ПАТ «АМК»з 22.06.2010р.; стягнути з відповідача ПАТ «АМК»середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2010р. по день поновлення на роботі із розрахунку середньоденного заробітку з урахуванням коефіцієнту корегування; стягнути з відповідача на його користь безпідставно утриману суму матеріальної шкоди в сумі 2 311,90грн.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду внаслідок компенсації за грубі порушення відповідачем норм трудового законодавства в сумі 10 000,00грн.; судові витрати покласти на відповідача.
		Ухвалою суду від 12.10.2011р. суд визнав належним відповідачем по справи Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»(ас.36 т.2).
		Представники відповідача ПАТ «АМК»позов не визнали та пояснили, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював на комбінаті в якості поставника потягів 5-го розряду, постійно зайнятого перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1. Наказом №366 від 22.06.2010р. його було звільнено за ст.40 ч.1 п.3 КЗпП України систематичне порушення без поважних причин, покладених на нього трудових обовязків. З наказом позивача було ознайомлено, про що свідчить його підпис на оригіналі наказу. Представники вважають, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду, який передбачений ст.233 КЗпП України та становить один місяць, оскільки звільнений він був 22.06.2010р., а з позовом до суду звернувся 26.07.2012р. ОСОБА_1 не надав поважних причини пропуски строку звернення з позовом до суду.
		Крім того, представники вважають, що наказ №366 від 22.06.2010р. був виданий з дотриманням вимог діючого трудового законодавства. В наказі вказано, що позивач порушив п.п.6.10, 3.2.9 Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10), - «по закінченню маневрів доповісти черговому по станції, посту про виконання завдання, номер тормозного башмаку, що був використаний для закріплення вагонів на стаціонарних путях»,  «необхідні дії, направлені на запобігання можливих аварій: стрілочні переводи повинні знаходитися в положенні, передбаченому ТРА станції, поста»,  та п.2.3.9 Робочої інструкції поставника потягів 5-го розряду, постійно зайнятого перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1 (РИ-229-062/1-454/31-2007), «поставник потягів 5-го розряду повинен на протязі зміни переводити під час маневрів стрілки, які не обслуговуються черговими стрілочних постів або централізованими стрілками, що передані на місцеве управління». А саме: 14.06.2010р. позивач не перевів стрілочний перевід №65 в нормальне положення (відповідно до техніко-розпорядного акту (ТРА) станції Доменна), що могло призвести до аварії; по закінченню маневрів позивач не доповів поставнику потягів 6-го розряду, постійно зайнятому на гарячих ділянках робіт мартенівського цеху, номер тормозного башмаку, який був використаний для закріплення пересувного міксеру. По даним порушенням позивачу були видані талони попередження №6 та №7 від 14.06.2010р., де є підпис позивача. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не оспорював те, що він не доповів про номер тормозного башмаку. Він також не заперечував, що не перевів стрілочний перевід в нормальне положення, але при цьому посилався, що маневрова робота не була закінчена, що не відповідає дійсності та суперечить вимогам вказаної вище Робочої інструкції.
		Представники відповідача вважають, що наказ №336 від 14.06.2010р. про притягнення відповідача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення вимог п.3.2.2. Інструкції про охорону праці БТИ-062/1-10 та п.2.3.12 Робочої інструкції РИ-229-062/1-454/31-2007, також відповідає вимогам трудового законодавства. ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, у звязку з тим, що він допустив рухання потягу № 56812845 по залізничному путі №4 ДП-5 шлаковозній сторони при відсутності габариту (засипаний путь), чим не забезпечив безпеку руху та цілісність  рухомого составу. У своєму поясненні позивач заперечував, що скоїв вказане порушення та пояснював, що виконав розпорядження керівника. Факт порушення підтверджується актом перевірки від 06.06.2010р., який був підписаний ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В акті вказано, що поставник потягів ОСОБА_1 дав команду на рухання маневрового составу, серед яких знаходився потяг № 56812845, по залізничному путі при відсутності габариту. Цей факт підтверджується також пояснювальними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Перевірка знань, повязаних з рухом потягів, маневровою роботою, на протязі 2008-2010рр. проводилась з позивачем, про що є його підписи в особистому листку про проведення інструктажу. Посилання позивача на виконання наказу керівника, не звільняє його від відповідальності, оскільки, згідно п.п.2.3.3, 2.3.14, 3.1.4 Робочої інструкції РИ-229-062/1-454/31-2007, - «поставник потягів на протязі зміни повинен перевіряти положення потягу на залізничних путях..., відсутність перешкод для руху», «при виявленні яких-небудь зіпсувань та перешкод приймати заходи до їх усунення, а при неможливості доповідати про це безпосередньому керівнику або вищестоящим керівникам цеху», «поставник потягів має право припиняти маневрову роботу та рух маневрового составу при грубому порушенні правил та інструкцій по залізничному транспорту, що загрожує безпеці руху та працюючим, збереженню рухомого составу та вантажу, що перевозиться, особистій безпеці».
		Стосовно утримання з відповідача матеріальної шкоди в сумі 2 311,90грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що була завдана відповідачу, представники ПАТ «АМК»пояснили наступне. Вагон № 56812845 знаходиться в оренді у відповідача відповідно до договору оренди № 062/199 від 25.01.2007р., що дії до 31.12.2012р. (додаткова угода №18 від 25.01.2010р.). На підставі акту №23 ВУ-25м від 07.06.2010р. було проведене повне обстеження роликовій колісній пари без заміни підшипників. Розмір витрат складав 2 311,90грн. Підставою для повного обстеження колісної пари став факт сходу потягу, який був зафіксований представником станції Комунарськ відповідно до п.3.4.1 (к) Інструкції по огляду, обстеженню, ремонту та формуванню колісних пар, затвердженої 31.12.1976р. № ЦВ/3429. Вказані витрати були виставлені ПАТ «АМК»до сплати. Платіжним дорученням № 6271 від 08.06.2010р. сума витрат перерахована ДП «Донецька залізниця», чим було спричинено матеріальну шкоду підприємству. Оскільки винним в спричиненні шкоди підприємству був визнаний позивач, сума шкоди в порядку ст.132 КЗпП України була стягнута наказом №336 від 14.06.2010р. з нього, крім того, цим наказом на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. З вказаним наказом позивач був ознайомлений 15.06.2010р., про що є його підпис.
		Представники відповідача вважають законним і розпорядження № 1631-к від 02.06.2010р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Наказом генерального директора №135 від 09.03.2010р. були затверджені зміни №1 до Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10). Вказаним наказом були внесені зміни до п.1.16 Інструкції: «під час технологічних перерв працівникам ЖДЦ-1, повязаним з рухом потягів та маневровою роботою, забороняється спати, читати літературу, яка не відноситься до роботи, займатися сторонніми справами». З вказаними змінами до Інструкції позивача ОСОБА_6 було ознайомлено 24.03.2010р. В нічну зміну 28.05.2010р. проводилась несподівана перевірка по виконанню вказаних положень Інструкції. Під час перевірки комісією у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 було встановлено, що під час технологічної перерви були виявлені пять працівників ЖДЦ-1, у тому числі і позивач ОСОБА_1, які спали у приміщенні завідуючого маневровими роботами. Тим самим, робітники порушили п.1.16 Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10 зі змінами), та були притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, у тому числі і позивач. У своїх поясненнях ОСОБА_1 заперечував, що спав під час технологічної перерви, але його пояснення спростовуються поясненнями членів комісії.
		Представники відповідача вважають вимоги позивача про стягнення моральної шкоди також безпідставними, оскільки його законно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, вони стверджують, що керівництву ПАТ «АМК»не було відомо, поро те, що ОСОБА_1 є членом виборчого органу незалежної профспілки (заступником голови профспілкового комітету), оскільки офіційне повідомлення про членство в незалежній профспілці надійшло генеральному директору тільки 02.07.2010р., тобто після звільнення позивача, тому відповідач притягував до дисциплінарної відповідальності та звільнив позивача без згоди профспілки. Оскільки на час розгляду справи було вже відомо про членство ОСОБА_1 у незалежній профспілці, суд запросив згоду Конфедерації незалежних профспілок Луганської області та первісної профспілки на звільнення позивача, які не дали згоду на звільнення позивача за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вони вважають, що відмова профспілки необєктивна, нічим не підтверджена, невмотивована. Крім того, заступник голови Конфедерації незалежних профспілок Луганської області ОСОБА_10, яка доповідала на засіданні ради  КСПЛО та підписала відмову на згоду на звільнення, є особою, яка зацікавлена в результатах розгляду справи, оскільки виступає у суді як представник позивача. На підставі викладеного у задоволенні позову просять відмовити.
		Третя особа генеральний директор ПАТ «АМК»ОСОБА_11 у судове засідання не зявився, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутністю та заперечення на позов ОСОБА_1 У запереченнях він не визнає позов з підстав, які аналогічні підставам, викладеними у судових засіданнях представниками відповідача.
		Представник третьої особи ДП «Донецька залізниця»у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Вона вважає, що дії працівників Донецької залізниці по оформленню акту ВУ-25 від 07.06.2010р. про пошкодження вагону № 56812845 законні. Представник категорично заперечує проти обвинувачення позивачем осіб, які підписали цей акт, як таких, що зловжили своїм службовим становищем при підписанні акту; підтверджує достовірність документів службового розслідування; заперечує, що вказаний вище акт та матеріали розслідування є підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, тому що у висновках комісії вказується провина підприємства в цілому, а не конкретного робітника. Притягнення робітника до відповідальності в компетенції відповідача ПАТ «АМК». Стверджує, що обстеження колісних пар вищевказаного вагону було визнано необхідним компетентним працівником ДП «Донецька залізниця». Крім того, представник підтверджує правильність трактування поняття сходу з рейок рухомого складу залізничного транспорту представниками ДП «Донецька залізниця», як класифікується в Положенні про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті України. Вважає, що трактування нормативних актів представником позивача, стосовно залізниці, є некомпетентним та призводить до неправильного висновку по суті. 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення з позовом до суду, що передбачений ст.233 КЗпП України (один місяць), оскільки звільнений він був 22.06.2010р., а позов було направлено поштою 19.07.2010р., про що свідчить штамп на конверті (ас.23 т.1), тому спір підлягає розгляду по суті.
		Відповідно до ст.ст.40 ч.1 п.3, 43 ч.7 та ч.9, 132 ч.1, 147 ч.1, 148, 149, 252 ч.1 та ч.2 КЗпП України:
		- трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
		- рішення виборчого органу профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим, у разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноваженим ним органом має право звільнити працівника без згоди виборчого органу первинної профспілкової організації;
		- якщо розірвання трудового договору з працівником проведено без звернення до виборчого органу первинної профспілкової організації, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборчого органу профспілкової організації і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті;
		- за шкоду, заподіяну підприємству, при виконанні трудових обовязків, працівники, з вини яких заподіяну шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;
		- за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення;
		- дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленим проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення та шести місяців з дня його вчинення;
		- до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноваженим ним органом повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення;
		- за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення;
		- при обранні стягнення власник або уповноваженим ним органом повинен враховувати ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника;
		- стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку;
		- притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення членів виборчого профспілкового органу, його керівників допускається за наявності попередньої згоди виборчого органу, членами якого вони є, а також вищого виборчого органу цієї профспілки.
		У судовому засіданні було зясовано, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював на комбінаті в якості поставника потягів 5-го розряду, постійно зайнятого перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1. Наказом №366 від 22.06.2010р. його було звільнено за ст.40 ч.1 п.3 КЗпП України систематичне порушення без поважних причин, покладених на нього трудових обовязків, з наказом позивач був ознайомлений своєчасно, проти чого він не заперечує.
		В наказі №366 від 22.06.2010р. (ас.7 т.1) вказано, що позивач ОСОБА_1 порушив п.п.6.10, 3.2.9 Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10), - «по закінченню маневрів поставник потягів повинен доповісти черговому по станції, посту про виконання завдання, номер тормозного башмаку, що був використаний для закріплення вагонів на стаціонарних путях»,  «поставник потягів повинен виконувати необхідні дії, направлені на запобігання можливих аварій: стрілочні переводи повинні знаходитися в положенні, передбаченому ТРА станції, поста»(ас.214-221 т.2),  та п.2.3.9 Робочої інструкції поставника потягів 5-го розряду, постійно зайнятого перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1 (РИ-229-062/1-454/31-2007), «поставник потягів 5-го розряду повинен на протязі зміни переводити під час маневрів стрілки, які не обслуговуються черговими стрілочних постів або централізованими стрілками, що передані на місцеве управління»(ас.164-167 т.2). 
		А саме: 14.06.2010р. позивач не перевів стрілочний перевід №65 в нормальне положення (відповідно до техніко-розпорядного акту ТРА станції Доменна, з розпорядженням  №49 від 26.06.2007р. про внесення змін та доповнень в ТРА станції Доменна, позивач був ознайомлений під розпис ас.108-114 т.1), що могло призвести до аварії; по закінченню маневрів позивач не доповів поставнику потягів 6-го розряду, постійно зайнятому на гарячих ділянках робіт мартенівського цеху, номер тормозного башмаку, який був використаний для закріплення пересувного міксеру. ОСОБА_1 проходив навчання по ТРА станції Доменна, що підтверджується журналом обліку проведення технічного навчання на ас.94-96 т.1. По даним порушенням позивачу були видані талони попередження №6 та №7 від 14.06.2010р., де є підпис позивача. Цей факт був встановлений у судовому засіданні з пояснень представників відповідача, заступника начальника доменного району ЖДЦ-1 ОСОБА_4, підтверджується також ксерокопіями талонів на ас.61 т.1, проти цього факту не заперечував  і позивач ОСОБА_1 
		У своїх письмових поясненнях на ас.167 т.1 та у судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював те, що він не доповів про номер тормозного башмаку. Він також не заперечував, що не перевів стрілочний перевід в нормальне положення, але при цьому посилався, що маневрова робота не була закінчена. Але суд не може погодитися з позивачем, оскільки відповідно до п.2.3.9 РИ-229-062/1-454/31-2007 поставника потягів 5-го розряду, постійно зайнятого перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1, поставник потягів 5-го розряду повинен на протязі зміни переводити під час маневрів стрілки (ас.165 т.2). Положення стрілочного переводу №65 визначається ТРА станції Доменна (ас.108-113 т.1), з якими позивач був ознайомлений під розпис (ас.114 т.1). Ствердження позивача суперечить вимогам РИ-229-062/1-454/31-2007 та ТРА станції Доменна.
		Суд не бере до уваги посилку представника позивача на те, що 14.06.2010р. позивача всю зміну контролював заступник начальника доменного району ЖДЦ-1 ОСОБА_4, у звязку з чим він знаходився у психологічному напруженні, тому і допустив порушення своїх обовязків. Цей факт не знайшов підтвердження у судовому засіданні, а тому суд розцінює таке пояснення, як спробу уникнути відповідальності за порушення трудових обовязків. Суд не приймає до уваги і пояснення представника позивача в той частині, що шкода не була спричинена комбінату діями позивача, позачерговий інструктаж 14.06.2010р. з позивачем не проводився. Порушення, за яке позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності могло призвести до аварії, у звязку з цим порушенням позивачу були видані талони-попередження порушеній по охороні праці. Відповідно до п.6.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «АМК»керівник підприємства має право притягувати до дисциплінарної відповідальності працівників за невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обовязків (ас.120 т.1). Згідно ст.153 ч.7 КЗпП України на власника або уповноваженого ним органу покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Факт проведення інструктажів підтверджується особистим листом на ас.97 т.1. Періодичність інструктажів встановлюється діючими на підприємстві Інструкціями. Те, що саме 14.06.2010р. після порушення трудових обовязків позивачем з ним не проводився інструктаж, а також те, що його діями не була спричинена шкода підприємства, не може бути підставою незаконності та необґрунтованості цього наказу з причин, які були викладені вище.
		З наказу №336 від 14.06.2010р. (ас.47-48 т.1) убачається, що позивачу ОСОБА_1 було винесено догану за порушення вимог п.3.2.2. Інструкції про охорону праці (БТИ-062/1-10) «до причеплення локомотиву поставник потягів перевіряє положення вагону на путях, їх закріплення, становище скріплених улаштувань, технічне становище, наявність габаритів, габаритів на путях та міжпутях...»(ас.216 т.2); п.2.3.12 Робочої інструкції (РИ-229-062/1-454/31-2007) «на протязі зміни поставник потягів 5-го розряду повинен забезпечити безпеку руху, збереження рухомого складу та перевезених вантажів»(ас.165 т.2). 
		ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності у звязку з тим, що він допустив рухання потягу № 56812845 по залізничному путі №4 ДП-5 шлаковозній сторони при відсутності габариту (засипаний путь), чим не забезпечив безпеку руху та цілісність  рухомого складу. У письмових поясненнях (ас.126 т.1) та у судовому засіданні позивач заперечував, що скоїв вказане порушення та пояснював, що виконав розпорядження поставника потягів 6-го розряду ОСОБА_5 на зєднання з двома полу-вагонами, які стояли у типику, та почав труску коксового дрібязку з ДП-5, рух був відкритий, якихось зіпсувань даного путі не було.  
		Відповідно до п.20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 (зі змінами), акт про сходження вагону складається у разі пошкодження вагону під час перевезення, навантаження, вивантаження, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні, згідно ст.124 Статуту залізниць України (ас.235 т.1). В ході перевірки старшим оглядачем вагонного ПТО станції Комунарськ ОСОБА_2 були встановлені порушення п.3.1 Правил технічної експлуатації залізниць України від 20.12.1996р. № 411 (зі змінами та доповненнями) в частині утримання залізничної колії, а саме відсутність габариту через наявність залишків твердого вантажу, яким є коксовий дрібязок, внаслідок чого сталось зміщення коліс вантажних вагонів з колії. За результатами перевірки ОСОБА_2 було складено акт перевірки від 06.06.2010р. (ас.125 т.1) та зафіксовано порушення за допомогою фотозйомки. Фотографії, що знаходяться на ас.65 т.2, повністю відповідають фотографіям, які були досліджені у судовому засіданні з мобільного телефону ОСОБА_2, де зафіксована дата зйомки 06.06.2010р. 
		 Вказаний вище акт перевірки був підписаний старшим оглядачем вагонного ПТО станції Комунарськ ОСОБА_2, в.о. помічника головного ревізору УЖДТ по БД та ОТ ОСОБА_3 та заступником начальника доменного району ЖДЦ-1 ОСОБА_4 В акті вказано, що поставник потягів ОСОБА_1 дав команду на рухання маневрового складу, серед яких знаходився потяг № 56812845, по залізничному путі при відсутності габариту. Цей факт підтверджується також пояснювальними ОСОБА_4 та ОСОБА_5  на ас.127, 165 т.1, їх поясненнями у судовому засіданні.
		Так, старший оглядач вагонного ПТО станції Комунарськ ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що 06.06.2010р. він разом з представниками ПАТ «АМК»перевіряв збереження рухомого складу на підприємстві. Перевірка вагонів, які мають вихід на залізні путі України, входить в його обовязки Він перевірив кілка дільниць. На залізничному путі №4 ДП 5 шлаковозної сторони він побачив, що путь засипаний коксовим дрібязком, не було видно навіть головки рейки. Він сказав, щоб убрали путь та заборонив рух потягу. Пізніше повернувся на цю ділянку і побачив, що почистили тільки частку ділянки, а інша частина була засипана. По засипаному путі рухався вагон, що є порушенням наказу №800, де вказано, що любий наїзд на сторонній предмет та утрата зіткнення колеса з рейкою  зрівняється зі сходом вагонів. Він зафіксував порушення на мобільний телефон, де чітко видно сліди коліс по засипаному путі, та склав акт з участю представників комбінату. Час складання акту вказав приблизно. Про виявлене порушення він повідомив начальнику вагонного ПТО станції Комунарськ. На другий день він склав акт по формі ВУ-25м, який він повинен скласти на протязі трьох днів. У звязку з вказаним порушеннями   було проведене повне обстеження роликовій колісній пари, за що ПАТ «АМК»був виставлений рахунок.
		Поставник потягів 6-го розряду ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 06.06.2010р. він працював разом з позивачем у денну зміну. В цей день прийшла комісія, яку очолював представник залізниці ОСОБА_2  Путь №4 ДП 5 шлаковозної сторони був засипаний коксовим дрібязком по голівку рейки. ОСОБА_2 зажадав, щоб очистили путь. Він дав завдання очисти путь. Потім він пішов в приміщення,  а тому не бачив, як очистили путь. Йому доповіли, що путь чистий, тоді він дав команду позивачу ОСОБА_1 на труску коксового дрібязку з ДП-5. Саме в обовязки позивача входить перевірка, як очистили путь. Позивач повинен був працювати по всьому путі №4. Коли вдруге прийшов ОСОБА_2, він склав акт, оскільки путь погано почистили. ОСОБА_1 йому не доповідав, що путь не почистили повністю, згідно зі своєю посадовою інструкцією повинен був це зробити. Якщо він виявив якісь несправності, він повинен доповідати керівництву. Наказом №336 від 14.06.2010р. його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за те. що він належним чином не організував роботу по забезпеченню безпечного руху та збереження рухомого складу на дільниці залізничного путі №4 ДП 5 шлаковозної сторони.
		Заступник начальника доменного району ЖДЦ-1 ОСОБА_4 у суді підтвердив, що 06.06.2010р. комісією з участю представника залізниці було виявлено, що залізний путь №4 ДП 5 шлаковозної сторони був засипаний коксовим дрібязком по голівку рейки. Він дав команду поставнику потягів 6-го розряду ОСОБА_5 та робітникам доменного цеху почистити путь, а після очистки путі ставити вагони на фронт вантаження. Комісією було встановлено, що путь почистили частково. ОСОБА_5 дав команду позивачу ОСОБА_1 на маневрові роботи. ОСОБА_1, не перевіривши наявність габариту, почав рухатися, у звязку з чим допустив рух потягу по негабариту. На підставі своїх посадових обовязків позивач повинен був відмовитися від виконання роботи, якщо путь не очистили, або погано почистили. Крім того, він повинен був доповісти про це ОСОБА_5 або йому. Він приймав участь у складанні акту,  в якому було вказано, що рух був по негабариту. Якщо під колесами є коксовий дрібязок, то це може привести до сходу вагону.
		Вказаний факт підтверджується також протоколом при начальнику станції Комунарськ Донецької залізниці на ас.67 т.2, згідно якого 06.06.2010р. в 14-00 на залізничному путі №4 станції Доменна в районі ДП 5 ПАТ «АМК»під час виконання маневрів мав місце схід вагону № 56812845, а саме позивач ОСОБА_1 допустив рух по засипаному путі, чим не забезпечив безпеку руху та цілісність  рухомого складу. Цей факт підтверджується і актом від 07.06.2010р., що був підписаний працівниками Донецької залізниці ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та головним ревізором ПАТ «АМК» ОСОБА_17, з якого видно, що 06.06.2010р. під час виконання маневрів стався схід вагону № 56812845, вказаний випадок був віднесений на ПАТ «АМК», оскільки це сталося з вини робітників комбінату (ас.66 т.2).  
		З акту форми ВУ-25м від 07.06.2010р. (ас.68 т.2) убачається, що причина сходу вагону порушення вимог п.3.1 Правил технічної експлуатації залізниць України від 20.12.1996р. № 411 (зі змінами та доповненнями). У звязку з виявленими порушенням на підставі п.п. «г»п.5.1 Інструкції по експлуатації та ремонту вагонних букс з роликовими підшипниками, затвердженою наказом Укрзалізниці від 14.11.2003р. № 524-ЦЗ, було проведено повне обстеження двох роликових колісних пар без заміни підшипників. Складання вказаного акту зафіксоване в книзі обліку реєстрації актів ВУ-25м (ас.78 т.2).
		Начальник станції Комунарськ Донецької залізниці ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що він очолював комісію, яка проводила службове розслідування по факту сходу № 56812845 на ПАТ «АМК». Комісія встановила, що сход вагону стався з вини працівників ПАТ «АМК», тому було прийняте рішення про віднесення вини на ПАТ «АМК». Схеми під час розслідування не складалося, але були фотографії, які в цьому випадку дорівнюються схемі. Комісія не визначала вини позивача, це входить в компетенцію ПАТ «АМК». Комісія під час розслідування керувалася Інструкцією про порядок службового розслідування транспортних подій на залізницях України.
		З пояснення начальника вагонного депо ОСОБА_15 убачається, що він приймав участь у розслідуванні сходу вагону, який мав місце на ПАТ «АМК»06.06.2010р. Він вже не памятає був він на місце події чи ні. Якщо не був, то він бачив фотографії, ніяких сумнівів у нього не було, що мав місце схід вагону, а саме наїзд на сторонній предмет. Він підтверджує, що підписав акт від 07.06.2010р.
		Ревізор із безпеки руху поїздів та автотранспорту у вагонному господарстві ревізорської дільниці ОСОБА_18 пояснив, що він не приймає участь у службовому розслідуванні, він підписує тільки акт по формі ВУ-25м. До підписання акту він дивиться фотографії або оглядає вагон. Що саме було в даному випадку, він вже не памятає.
		Однак судом встановлено, що в акті від 07.06.2010р. (ас.66 т.2) та протоколі (ас.67 т.2) вказано, що схід вагону № 56812845 був 4-мя колісними парами, що не відповідає фактичним обставинам по справі, акту по формі ВУ-25м (ас.68 т.2), поясненням у судовому засіданні старшого оглядача вагонного ПТО станції Комунарськ ОСОБА_2, який проводив перевірку 06.06.2010р. Начальник станції Комунарськ Донецької залізниці ОСОБА_14 у судовому засіданні 01.11.2012р. пояснив, що в акті від 07.06.2010р. та протоколі від 07.06.2010р. була допущена описка, тому що схід вагону № 56812845 був 2-ма колісними парами.  Він визнає факт, що несе відповідальність за описку, яка була допущена його працівниками. У звязку з чим, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу ДП «Донецька залізниця»та ПАТ «АМК», оскільки акт підписав також працівник комбінату ОСОБА_17  про притягнення до відповідальності осіб, що допустили помилки в документах, що має суттєве значення для справи.
		ОСОБА_12 встановлено, що позивач проходив перевірку знань, повязаних з рухом потягів, маневровою роботою, на протязі 2008-2010рр., про що є його підписи в особистому листку про проведення інструктажу (ас.97-107 т.1). Посилання позивача на виконання наказу керівника, не звільняє його від відповідальності, оскільки, згідно п.п.2.3.3, 2.3.14, 3.1.4 Робочої інструкції (РИ-229-062/1-454/31-2007): «поставник потягів на протязі зміни повинен перевіряти положення потягу на залізничних путях..., відсутність перешкод для руху», «при виявленні яких-небудь зіпсувань та перешкод приймати заходи до їх усунення, а при неможливості доповідати про це безпосередньому керівнику або вищестоящим керівникам цеху», «поставник потягів має право припиняти маневрову роботу та рух маневрового составу при грубому порушенні правил ті інструкцій по залізничному транспорту, що загрожує безпеці руху та працюючим, збереженню рухомого составу та вантажу, що перевозиться, особистій безпеці», - (ас.165-166 т.2).
		В п.2.8 Положення про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті України, затвердженого наказом Міністерства транспорту №800 від 16.10.2003р., дається визначення сходу: «схід з рейок рухомого складу залізничного транспорту подія, що призвела до втрати взаємодії хоча б одного колеса рухомого складу залізничного транспорту з рейкою в результаті зміщення колеса від свого нормального положення щодо головки рейки»(ас.8 зворотній бік т.2).
		У судовому засіданні старший оглядач вагонного ПТО станції Комунарськ ОСОБА_2, начальник станції Комунарськ Донецької залізниці ОСОБА_14, начальник вагонного депо ОСОБА_15, головний ревізор з безпеки руху поїздів і автотранспорту Луганської дільниці Донецької залізниці ОСОБА_19 та  ревізор із безпеки руху поїздів та автотранспорту у вагонному господарстві ревізорської дільниці ОСОБА_18 підтвердили визначення сходу та вважають, що у випадку, який мав місце 06.06.2010р. була саме втрата взаємодії колеса рухомого складу залізничного транспорту з рейкою, оскільки поїзд проїхав по сторонньому предмету, яким був коксовий дрібязок.
		ОСОБА_16, який приймав участь у складанні акту від 07.06.2010р., у судовому засіданні пояснив, що він, як член комісії, перевіряє стан путі, заміряє путь, де стояв вагон, візуально або за шаблоном. Під час перевірки сходу вагону, що мав місце 06.06.2010р., він не зміг оглянути путь, оскільки путь був засипаний. 
		Суд не приймає до уваги ствердження представника позивача, що 06.06.2010р. ОСОБА_1 перший раз виконував роботу на гризлєвій ділянці, раніше він працював на інших ділянках, тому що, згідно п.п.1.1. 1.2 РИ-229-062/1-454/31-2007, поставник потягів 5-го розряду, постійно зайнятий перевозкою гарячого чавуна та шлаку, експлуатації залізничного транспорту цеху №1, виконує роботу на Доменному району ЖДЦ-1 (ас.165 т.2), а ні на якійсь конкретній ділянці.
		Суд вважає, що пояснення представника позивача в частині обставин, що мали місце 06.06.2010р., ствердження представника позивача, що позивач в 14-00 не виконував маневрові роботи на путі №4 ДП-5, суперечать фактам, встановленим у судовому засіданні, поясненням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , наданим матеріалам службового розслідування. Вказані ствердження ґрунтуються тільки на поясненнях позивача і нічим обєктивно не підтверджуються.  Крім того, суд вважає, що представник позивача виходить за рамки обсягу дисциплінарного порушення, яке ставиться позивачу. В наказі №336 від 14.06.2010р. йде мова про порушення, що були допущені 06.06.2010р. позивачем ОСОБА_1, у вигляді рухання потягу № 56812845 по залізничному путі №4 ДП-5 шлаковозній сторони при відсутності габариту (засипаний путь), чим позивач не забезпечив безпеку руху та цілісність  рухомого складу. Суд не бере в цьому випадку письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на ас.126, 165 т.1 в частині пояснень про пошкоджену рейку, оскільки ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_5 не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за цей факт. 
		Посилення представника позивача на те, що на фотографіях, які знаходяться в матеріалах службового розслідування, не видно, в який момент вони були зроблені, відсутня дата та час зйомки, що вони були зроблені саме на тій ділянці, де працював позивач, суд не бере до уваги, оскільки у судовому засіданні було зясовано, що 06.06.2010р. саме на путі №4 керував маневровими роботами ОСОБА_1 В цьому акті вказано, що огляд проводився з 14-00 до 15-00 (ас.125 т.1). Фотографії, які знаходяться в матеріалах службового розслідування та надані до  справи, відповідають тим фотографіям, що знаходяться в мобільному телефоні ОСОБА_2, і які двічі були оглянуті у судовому засіданні, на яких стоїть дата 06.06.2010р. Крім того, факт порушення, яке було допущено позивачем, підтверджується поясненнями свідків  ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_16,  ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, актами та іншими доказами, що були досліджені у судовому засіданні. Не бере до уваги суд і пояснення представника позивача в той частині, що можливо знімки було зроблені до того, як почистили путі (під час першої перевірки), що ОСОБА_1 о 14-00 не виконував роботи на ДП-5, оскільки свідки  ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2  у судовому засіданні пояснили, що перший раз ОСОБА_2 тільки сказав, щоб убрали путь та заборонив рух потягу, а в другий раз, коли прийшов і побачив, що вагон рухався, про що свідчили сліди на засипаному путі, що почистити тільки частку путі, він склав акт про порушення. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили, що маневрами роботами керував на цьому путі в той день саме позивач ОСОБА_1
		Пояснення представника позивача в частині, що ОСОБА_18 і ОСОБА_15 підписали акт №23 ВУ-25м від 07.06.2010р. тільки тому, що там поставили підпис працівники ПАТ «АМК»не відповідає дійсності. ОСОБА_15 у суді підтвердив, що приймав участь у розслідуванні сходу вагону, який мав місце на ПАТ «АМК»06.06.2010р., він вже не памятає, був він на місце події чи ні, якщо не був, то він бачив фотографії, ніяких сумнівів у нього не було, що мав місце схід вагону, а саме наїзд на сторонній предмет. ОСОБА_18 пояснив, що він не приймає участь у службовому розслідуванні, він підписує тільки акт по формі ВУ-25м, до підписання акту він дивиться фотографії або оглядає вагон, що саме було в даному випадку, він вже не памятає. У звязку з чим, суд критично відноситься до цих пояснень представника позивача і вважає їх  спробою уникнути відповідальності позивачем за скоєне порушення.
		Ствердження представника позивача, що комісія не проводила службового розслідування відповідно до Інструкції про порядок службового розслідування випадків, що сталися на підїзних коліях, які примикають до станції Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, з вини коліє власника (ас.27 т.2), також не відповідає фактам, встановленим у судовому засіданні. ОСОБА_12 з наданих матеріалів службового розслідування та пояснень свідків встановлено, що розслідування проводилось. Вказаною Інструкцією не передбачено затримку вагону до приїзду комісії. Оскільки зупинити роботу безперервного виробництва неможливо, порушення фіксувалося актом, фотографуванням на мобільний телефон.
		Суд не приймає до уваги і пояснення представника позивача в той частині, що в протоколі на ас.67 т.2 знаходиться недостовірна інформація, що працівники ПАТ «АМК»порушили п.п.2.75, 2.84 ГОСТу 22235-76, вимоги п.3.1 ПТЕ,  оскільки представник позивача не є фахівцем в області залізничного транспорту, а тому не може трактувати дійсність вказаних положень. Порушення було зафіксовано фахівцями в області залізничного транспорту. 
		Представник позивача при визначенні сходу посилається на відповідь Міністерства інфраструктури України на ас.244 т.2, в якому зазначено, що «сходом з рейок прийнято називати всі випадки, коли колесо залізничного рухомого складу зійшло (скотилося) з рейки і його подальший рух відбувається не по головці рейці, а по шпалах, баласту, елементах скріплення рейок до шпал та інших облаштуваннях залізниць, якщо сходу колеса з рейок не виявлено, то сходу не було». Вказана відповідь суперечить п.2.8 Положення про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті України, затвердженого наказом Міністерства транспорту №800 від 16.10.2003р., де дається визначення сходу: «схід з рейок рухомого складу залізничного транспорту подія, що призвела до втрати взаємодії хоча б одного колеса рухомого складу залізничного транспорту з рейкою в результаті зміщення колеса від свого нормального положення щодо головки рейки»(ас.8 зворотній бік т.2). Однак і в листі Міністерства інфраструктури України на ас.244 т.2 вказане, що «в нормативних актах неможливо в повній мірі відобразити значення всіх термінів транспортних подій, у тому числі і сходів рухомого складу з рейок, тому кожен такий випадок необхідно розглядати індивідуально з урахуванням всіх обставин і причин, які до нього призвели». Таким чином, в даному випадку саме фахівці, які складали акти, визначали, був чи не був схід вагону №  56812845. У суду не має ніяких підстав не довіряти фахівцям залізниці, що були неодноразово допитані у судовому засіданні. Суд не приймає до уваги ствердження представника позивача, що акти сходу складалися з метою притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки позивач не працює на ДП «Донецька залізниця», в протоколі при начальнику станції Комунарськ Донецької залізниці визначена вина ПАТ «АМК».  
		ОСОБА_12 встановлено, що вагон № 56812845 знаходиться в оренді у відповідача відповідно до договору оренди № 062/199 від 25.01.2007р., що дії до 31.12.2012р. (додаткова угода №18 від 25.01.2010р.) - ас.273-278 т.1. На підставі акту №23 ВУ-25м від 07.06.2010р. було проведене повне обстеження роликовій колісній пари без заміни підшипників. Розмір витрат складав 2 311,90грн. Підставою для повного обстеження колісної пари став факт сходу вагону, який був зафіксований представником станції Комунарськ відповідно до п.3.4.1 (к) Інструкції по огляду, обстеженню, ремонту та формуванню колісних пар, затверджена 31.12.1976р. № ЦВ/3429. Вказані витрати були виставлені ПАТ «АМК»до сплати. Платіжним дорученням № 6271 від 08.06.2010р. (ас.166 т.1) сума витрат перерахована ДП «Донецька залізниця», чим було спричинено матеріальну шкоду підприємству. 
		Відповідачем у порядку ст.130 КЗпП України винним у спричиненні матеріальної шкоди комбінату був визнаний позивач, а тому на підставі ст.132 КЗпП України в межах середнього місячного заробітку була стягнута за наказом №336 від 14.06.2010р. з нього матеріальна шкода, заподіяна відповідачу (середній заробіток в березні-квітні 2010р. складав 2 947,55грн. - ас.230, 233 т.2, ). Суд вважає, що на підставі доказів, які були приведені вище, сума шкоди, завдана відповідачу діями позивача ОСОБА_1, правомірно стягнута з нього.
		Цим же наказом було притягнути до дисциплінарної відповідальності поставника потягів 6-го розряду ОСОБА_5 та заступника начальника доменного району ЖДЦ-1 ОСОБА_4
		Розпорядженням № 1631-к від 02.06.2010р. позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за сон під час технологічної перерви (ас.49 т.1). Наказом генерального директора №135 від 09.03.2010р. були затверджені зміни №1 до Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10). Вказаним наказом були внесені зміни до п.1.16 Інструкції: «під час технологічних перерв працівникам ЖДЦ-1, повязаним з рухом потягів та маневровою роботою, забороняється спати, читати літературу, яка не відноситься до роботи, займатися сторонніми справами»(ас.207 т.2). З вказаними змінами до Інструкції позивача ОСОБА_6 було ознайомлено 24.03.2010р. (ас.107 т.1)
		З розпорядження убачається, що 28.05.2010р. в нічну зміну проводилась несподівана перевірка по виконанню вказаних положень Інструкції. Під час перевірки комісією у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 було встановлено, що під час технологічної перерви були виявлені пять працівників ЖДЦ-1, у тому числі і позивач ОСОБА_1, які спали у приміщенні завідуючого маневровими роботами. Тим самим, робітники порушили п.1.16 Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10 зі змінами), та вони були притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, у тому числі і позивач. У своїх поясненнях ОСОБА_1 заперечував, що спав під час технологічної перерви, але його пояснення спростовуються поясненнями членів комісії, які були допитані у судовому засіданні.
		З пояснень помічника головного ревізору УЖДТ БД та ОТ ОСОБА_3, заступника начальника ЖДЦ-1 ОСОБА_8 і  начальника західного району ЖДЦ-1 ОСОБА_9 встановлено, що 28.05.2010р. в нічну зміну вони проводили перевірку по виконанню положень Інструкції про охорону праці для робітників ЖДЦ-1, повязаних з рухом потягів та маневровою роботою (БТИ-062/1-10 зі змінами). В приміщенні завідуючого маневровими роботами вони виявили, що під час технологічної перерви поставники потягів ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_22 спали, про що вони склали акт. Свідки пояснили, що позивач ОСОБА_1 сидів біля вікна, його було дуже гарно видно через вікно, вони сфотографували працівників через вікно, але фотографії не вийшли. Всі поставники потягів були притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
		Поставники потягів ОСОБА_12 та ОСОБА_22 у судовому засіданні підтвердили свої письмові пояснення, які давали на вимогу керівника. Вони пояснили, що не спали, а сиділи з заплющеними очами, ОСОБА_12В дрімав. Спав чи ні позивач, вони не бачили. За сон під час технологічної перерви вони були притягнути до дисциплінарної відповідальності.
		Факт порушення трудової дисципліни підтверджується доповідної членів комісії на імя начальника ЖДЦ-1 ОСОБА_23 (ас.50 т.1). З акту на ас.51 т.1 убачається, що 28.05.2010р. в нічну зміну під час несподіваної перевірки по виконанню Правил та інструкцій з охорони праці та безпеки руху працівниками, повязаними з рухом потягів та маневровою роботою, комісією було встановлено, що в період технологічної перерви були виявлені пять працівників ЖДЦ-1, у тому числі і позивач ОСОБА_1, які спали у приміщенні завідуючого маневровими роботами. Відповідно до ст.149 КЗпП України від робітників зажадали письмових пояснень, в яких вони спростовували цей факт, що спали під час технологічного перерви (ас.52, 123 т.1). Факт застосування до інших працівників, окрім позивача, дисциплінарного стягнення підтверджується копіями розпоряджень на ас.122 т.1, 47, 49 т.3, довідкою про накладання стягнень на ас.52-57 т.3.
		Суд не бере до уваги ствердження представника позивача, що позивач не спав, оскільки пояснення позивача ОСОБА_1 спростовуються поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Представник позивача в своїх поясненнях посилається на ОСОБА_9, який нібито у судовому засіданні 16.11.2010р. підтвердив, що ОСОБА_1 не спав під час технологічної перерви, але це ствердження не відповідає дійсності, оскільки свідок поясняв, що спали усі, у тому числі ОСОБА_1, але, коли вони зайшли, стали прокидатися; позивача ОСОБА_1 він бачив з заплющеними очами, без чашки. Тобто свідки у судовому засіданні спростовують ствердження позивача та його представника, що під час перевірки 28.05.2010р. позивач пив кофе. 
		Пояснення позивача та його представника, що позивач бачив, як його фотографували, суд не приймає до уваги, оскільки у своїх поясненнях на ас.52 т.1, в перших поясненнях у судовому засіданні 16.11.2010р. позивач ОСОБА_1 нічого не говорив про те, що знав про фотографування, він пояснював, що зі слів ОСОБА_8 йому стало відомо, що його фотографували.  У судовому засіданні ОСОБА_8 підтвердив факт фотографування через вікно, але пояснив, що фотографії не вийшли, тому вони не були надані суду. Суд вважає позицію позивача та його представника надуманою та ніякими доказами не підтвердженою. 
		Суд також не приймає до уваги і пояснення представника позивача і в той частині, що позачерговий інструктаж в травні 2010р. з позивачем не проводився. Відповідно до п.6.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «АМК»керівник підприємства має право притягувати до дисциплінарної відповідальності працівників за невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обовязків (ас.120 т.1). Згідно ст.153 ч.7 КЗпП України на власника або уповноваженого ним органу покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Факт проведення інструктажів підтверджується особистим листом на ас.97 т.1. Періодичність інструктажів встановлюється діючими на підприємстві Інструкціями. Те, що саме в травні 2010р. після порушення трудових обовязків позивачем з ним не проводився інструктаж не може бути підставою незаконності та необґрунтованості вказаного вище наказу з причин, які були викладені вище.
		Суд вважає, що притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності проведене з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.147, 148, 149 КЗпП України, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, їх аналізом. При обранні виду стягнення керівник ПАТ «АМК»враховував, насамперед, умови виробництва, дотримання правил безпеки, наслідки порушень, ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну підприємству шкоду, попередню роботу. З наказами про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності його знайомили своєчасно.
		Суд вважає, що з матеріалів справи убачається, що генеральному директору під час накладання на позивача дисциплінарних стягнень не було відомо про те, що позивач є членом виборчого органу незалежної профспілки (заступником голови профспілкового комітету), оскільки офіційне підтвердження цього факту надійшло першому керівнику вже після звільнення позивача з роботи 02.07.2010р. Цей факт підтверджується повідомленням на ас.262 т.2, з якого убачається, що незалежна профспілка надала Устав та список членів незалежної профспілки. 
		Раніше на підприємстві ходили чутки, що створена незалежна профспілка і членом якої є позивач ОСОБА_1 Цей факт у судовому засіданні підтвердив начальник ЖДЦ-1 ПАТ «АМК»ОСОБА_23, який пояснив, що ОСОБА_1 сказав йому, коли він намагався застосувати до нього дисциплінарне стягнення за відсутність на робочому місці понад 3-х часів, що він займає якусь виборну посаду у незалежній профспілці, але ніяких документів, підтверджуючих цей факт він не надав. ОСОБА_23 не заперечує, що він звертався один раз з поданням до Конфедерації незалежних профспілок, але і після цього позивач не надав йому документів, про членство в цій профспілці. 
		Позивач та його представник у судовому засіданні стверджували, що Законом «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»не передбачено повідомляти керівництво підприємства про створення спілки, тоді виникає питання: звідки керівництво підприємства може дізнатися про вказаний факт, і як може запросити згоду на звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності членів виборчого профспілкового органу та його керівників. Таке ствердження суперечить вимогам ст.16 ч.8 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»(ас.177 т.1), в якій передбачено, що первинні профспілкові організації про належність до певної профспілки надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиленням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру, а також письмово повідомляють про це роботодавців. В Законі не вказане, як саме повідомляють роботодавця про утворення нової профспілкової організації, чи повинні надаватись підтвердження у вигляді Уставу спілки та списку її членів. Логічно припустити, що такі документи треба надавити керівнику підприємства, щоб не виникало питань з достовірністю приналежності до той чи іншій профспілковій організації. Таким чином, суд вважає, що розпорядження №1631к від 02.06.2010р., наказ №336 від 14.06.2010р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ №366 від 22.06.2010р. про його звільнення за ст.40 ч.1 п.3 КЗПп України  були видані  без порушення вимог, передбачених ст.ст.252, 43 КЗпП України.
		У звязку з викладеним, суд вважає, що ствердження позивача та його представника про те, що позивача наказували тому, що він був членом незалежної профспілки є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. У судовому засіданні встановлено, що за порушення, які позивач допускав разом з іншими працівниками, вони також були притягнути до дисциплінарної відповідальності. Про це свідчать надані до справи документи, які були досліджені у судовому засіданні, пояснення свідків, що були допитані у судових засіданнях.
		Суд вважає, що ствердження представника позивача, що раніше не складалися акти по формі ВУ-25м на вантажників, зайнятих розвантаженням гарячого агломерату на бункерах, та поставників потягів ЖДЦ-1 спростовується довідками на ас.255-259 т.2, 52-57 т.3. До дисциплінарної відповідальності, як було встановлено у судовому засіданні, притягувались не тільки члени незалежної профспілки, а і інші працівники. 
		Стосовно стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позов також задоволенню не підлягає, оскільки така шкода стягується на підставі ст.237-1 КЗпП України тільки у разі, якщо порушення законних прав робітника призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Оскільки суд вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було законним, з дотриманням вимог трудового законодавства, спеціальних Правил, Положень та Інструкцій, немає ніяких підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.
		Оскільки під час розгляду справи у суді було встановлено, що позивач є членом Конфедерації незалежних профспілок Луганської області, суд відповідно до ст.43 ч.9 КЗпП України суд зупинив провадження по справі, запитав згоду виборчого органу первинної профспілкової організації та Конфедерації незалежних профспілок Луганської області і після одержання відмови в дачі згоди на звільнення позивача продовжив розгляд справи по суті (ас.202, 207 т.1).
		Згідно ч.7 ст.43 КЗпП України рішення виборчого органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим, у разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноваженим ним органом має право звільнити працівника без згоди виборчого органу первинної профспілкової організації. Суд вважає, що відмова в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем необґрунтована, невмотивована, носить формальний характер, містить необєктивні та нічим не підтвердженні заперечення (ас.204-205 т.1). Усі обставини у протоколі, викладені зі слів позивача ОСОБА_1, суперечать обставинам, встановленим у судовому засіданні, перекручують пояснення свідків, що були допитані у судовому засіданні. Первинна організація взагалі не розглядала питання про згоду або відмову у дачі згоди на звільнення позивача (ас.206 т.1). Крім того, суд критично відноситься до відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, оскільки доповідала на цьому засіданні та підписала протокол ОСОБА_10, яка є зацікавленою особою у результаті розгляду справи, тому що представляє у суді інтереси позивача ОСОБА_1
		Суд вважає, що звільнення позивача ОСОБА_1В на підставі наказу №366 від 22.06.2010р. за ст.40 ч.1 п.3 КЗПп України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, законне та обґрунтоване. У судовому засіданні знайшов підтвердження факт систематичного невиконання працівником своїх обовязків: до звільнення позивач два рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, законність розпорядження №1631-к від 02.06.2010р. та наказу №336 від 14.06.2010р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності знайшла підтвердження у судовому засіданні. Вина позивача в тому, що він не перевів стрілочний перевід №65 в нормальне положення (відповідно до техніко-розпорядного акту ТРА станції Доменна), що могло призвести до аварії, по закінченню маневрів та не доповів поставнику потягів 6-го розряду, постійно зайнятому на гарячих ділянках робіт мартенівського цеху, номер тормозного башмаку, який був використаний для закріплення пересувного міксеру, була підтверджена документально та поясненнями свідків. Порядок та строки притягнення до дисциплінарної відповідальності не були порушені. Керівництво відповідача враховувало, насамперед, умови виробництва, дотримання правил безпеки, наслідки порушень, ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну підприємству шкоду, попередню роботу. З наказом про звільнення позивача ознайомили своєчасно, трудову книжку він також отримав вчасно (ас.168 т.1).
		Суд не бере до уваги аудіо-запис зборів 13.07.2010р., яка прослуховувалась у судовому засіданні, оскільки вона була отримана з порушенням порядку, встановленого законом (ст.59 ч.1 ЦПК України), її не можливо ідентифікувати та зроблена вона вже була після звільнення позивача. Також суд не бере до уваги і відео-запис рейок, засипаних шлаком чи агломератом, оскільки невідомо, де, коли, на якому підприємстві він був зроблений, також у суду визиває сумнів законність його отримання, що також суперечить вимогам ст.59 ч.1 ЦПК України.  
		Таким чином, суд вважає, що при звільненні позивача не було виявлено порушень трудового законодавства, а тому підстав для визнання звільнення незаконним не встановлено.
		Оскільки суд відмовляє позивачу  у задоволенні позову, який був звільнений від сплати судового збору за Законом «Про судовий збір», судові витрати відповідно до ст.88  ЦПК України покладаються на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.40 ч.1 п.3, 43, 132, 147-149, 252 КЗпП України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»про визнання незаконним наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити  за необґрунтованістю позовних вимог.
		Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення повного рішення, тобто з 06 листопада 2012р.
		 
		                                   Суддя                                               Карасьова Н.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...