Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-12491/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2012. Зареєстровано: 12.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2012.
Дата набрання законної сили: 28.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 08 листопада 2012 року           10:00           № 2а-12491/12/2670
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАІ МВС України про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та   зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління ДАІ МВС України (далі - відповідач) про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12491/12/2670.
		Позивачем було уточнено позовні вимоги, в останній редакції які прийняті судом наступні:
		Визнати протиправним рішення відповідача від 02 березня 2012 року щодо відмови публічно вибачитися перед ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.01.2012 р.
		Визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення публічних вибачень перед ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.01.2012 р.
		Зобов'язати відповідача публічно вибачитись перед ОСОБА_1 за фактом порушення конституційних прав та законних інтересів ОСОБА_1 з боку інспектора ДПС спец загону ДПС при МВС України ОСОБА_2 
		В судовому засіданні 23 жовтня 2012 року було замінено відповідача на належного на підставі витягу з ЄДРПОУ -Департамент ДАІ МВС України.
		В судове засідання 01 листопада 2012 року прибув позивач, представник відповідача не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Про причини неприбуття відповідач суд не повідомив. 
		Суд перейшов до вирішення справи в порядку письмового провадження, встановивши відсутність необхідності допиту свідків або заслуховування експерта на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне. 
		31 січня 2012 року позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив публічно вибачитись перед ним за протиправні дії інспектора спецзагону ДПС МВС України ОСОБА_2 в засобі масової інформації.
		Підставою для направлення даного листа став наказ відповідача від 16.09.2011 р. № 100 о\с про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні вимог пункту 17.7 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111 (далі-Інструкція 111). 
		З даного наказу вбачається, що в ході службової перевірки підтверджено, що старший інспектор ДПС майор міліції ОСОБА_2 під час спілкування з громадянином ОСОБА_1 звертався до останнього на «ти», що суперечить вимогам Інструкції № 111. 
		Не зважаючи на це, 05 березня 2012 р. відповідач направив позивачеві лист від 02.03.2012 р. № ш-275 у відповідь на вимогу публічно вибачитись та повідомив позивача про те, що фактів порушення законних прав та інтересів останнього діями ОСОБА_3 не спричинено, відтак підстави для публічних вибачень відсутні. 
		Статтею 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право  направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996р. №393/96-ВР (далі-Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Статтею 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
		Не погоджуючись з даною відповіддю позивач звернувся за захистом порушених прав до суду. 
		Згідно змісту позову позивачем оскаржуються, в тому числі, дії суб'єкта владних повноважень, яким є УДАІ щодо невиконання його законних вимог. Тобто у розумінні КАС України зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції, яка має розглядатися відповідно до положень ст.ст.18-20 КАС України в Окружному  адміністративному суді міста Києва.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства в т.ч. є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, а відповідно до ч.2 цієї статті КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Виходячи з викладеного слідує, що на адміністративні суди покладено в т.ч. обов'язок перевіряти законність рішень, прийнятих суб'єктами владних повноважень. 
		Відповідно до ст.1 Закону №565 «Про міліцію»міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Діяльність міліції відповідно до ст.3 Закону №565 будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населення.
		Згідно ст.5 Закону №565 міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини, в тому числі провокації з боку особи порушника, або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії статі, політичних та інших переконань.
		Міліція по своїй правовій природі є правозахисним органом, на який перш за все покладено обов'язок захищати природні та позитивній права людини. Працівники міліції, в силу своїх обов'язків зобов'язані бути носіями високої правової культури та правової свідомості. При цьому, виходячи з положень ст.19 Конституції України, міліція та її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		УДАІ є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України, а його працівники міліціонерами які в т.ч. зобов'язані в своїй діяльності керуватися вимогами Закону №565.
		Згідно п. 17.7. Інструкції № 111 передбачено у взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху забороняється: 
		звертатися до учасників дорожнього руху на "ти"; 
		використовувати погрозливі чи ображаючі жести; 
		допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; 
		пред'являти безпідставні звинувачення.
		Суд вважає, що у зв'язку зі зверненням працівника ДАІ на «ти»до позивача були порушенні права та законні інтереси останнього. При цьому, суд зазначає, що під порушеними правами позивача суд має на увазі його особисті (громадські) права.
		Відповідно до ст.25 Закону №565 при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачатися.
		Зазначена норма містить імперативний характер, тобто є обов'язковою для міліції.
		Тобто підставою для принесення з боку органів міліції вибачень на адресу громадян можуть бути конкретні протиправні дії саме працівника міліції, як фізичної особи. 
		В своїй скарзі до УДАІ позивач вимагав публічного вибачення за незаконні дії, які виразились в незаконному зверненні на «ти»до позивача. Однак УДАІ зазначена законна вимога позивача не була задоволена.
		Таким чином виходячи з вищенаведеного, відповідач в рамках вимог ст. 25 Закону України «Про міліцію» зобов'язаний вибачитись на вимогу позивача саме за вищезазначені протиправні дії співробітника органів міліції.
		При цьому, протиправність дій працівника міліції встановлена наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що звернення до особи на «ти»працівника міліції не є образливим згідно тлумачних словників, а тому не може порушувати жодні права позивача. Така позиція є помилковою, оскільки пряма заборона щодо такого звернення до громадян на «ти»передбачена Інструкцією № 111.
		За таких обставин, аналізуючи вищевикладене суд вважає, що УДАІ при розгляді та вирішенні скарги позивача в частині принесення йому публічних вибачень діяло протиправно.
		При цьому, суд вважає, що позивач обрав частково належний спосіб захисту своїх інтересів, який є достатнім для задоволення його моральних потреб.
		Таким чином, враховуючи викладене суд вважає, що позов про визнання протиправними дій щодо не принесення публічних вибачень та зобов'язання публічно вибачитися, підлягає задоволенню в цій частині.
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення відповідача від 02.03.2012 р. щодо відмови публічно вибочитись -дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки судом встановлено відсутність рішення суб'єкта владних повноважень в даній справі, а оскаржуваний позивачем документ є лише листом-відповіддю, а тому не є рішенням (нормативним актом або правовим актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		Враховуючи те, що позивачем надано докази порушення відповідачем його прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 
		Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Визнати протиправними дії Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України щодо нездійснення публічних вибачень перед ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.01.2012 р.
		Зобов'язати Департамент Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України публічно вибачитись перед ОСОБА_1 за фактом порушення конституційних прав та законних інтересів ОСОБА_1 з боку інспектора ДПС спец загону ДПС при МВС України ОСОБА_2 
		В іншій частині позову відмовлено.
		Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 02, 20 грн. (Дві грн. 20 коп.).
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                                Н.В. Клочкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...