Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-104/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2012. Оприлюднено: 14.11.2012.
Дата набрання законної сили: 18.12.2012 (частково)
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Хотинський районний суд Чернівецької області
		          
		                                                                                                              Справа 1-104/12 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 07 листопада 2012 року                                                             м. Хотин
		 
		          Хотинський    районний суд   Чернівецької області
		в складі:
		головуючого судді                                  Гергележиу Р.Ф.
		при секретарі                                            Рябой О.В.   
		з участю прокурора:                               Веклича І.В.   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині кримінальну справу по обвинуваченню  
		         
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хала, Кобулетського району Грузії мешканець АДРЕСА_1 Чернівецької області, Грузин, громадянин України пенсіонер раніше не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ст. 15 ч. 2 , ст.. 190 ч. 1 КК України;  
		 
		                                                                          В С Т А Н  О В И В :
		ОСОБА_1 23  жовтня 2007 року  в селищі Кельменці Чернівецької області  дав  потерпілому  ОСОБА_2 в борг 1000 доларів США зі сплатою щомісячно 10 відсотків, проте на вимогу підсудного написав боргову розписку, в якій визнав, що взяв в борг 2200 доларів США під 36 відсотків річних.
		18 березня 2008 року потерпілий в присутності своєї дружини ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 в будинку останньої повернув підсудному суму боргу, зазначену в розписці 2200 доларів США, вимагаючи від нього повернення боргової розписки, на що підсудний відповів, що її немає у нього і він поверне пізніше, але цього не зробив.
		 Не дивлячись на те, що потерпілий ОСОБА_2 18 березня 2008 року повернув всю суму боргу, що зазначено в розписці ОСОБА_1 вирішив шахрайським способом, шляхом обману заволодіти грошима ОСОБА_2, подавши 03 вересня 2009 року до Кельменецького райсуду Чернівецької області позовну заяву про стягнення боргу в сумі 2200 доларів США на підставі вказаної боргової розписки.
		ОСОБА_1 в пред'явленому йому обвинуваченню винним себе не визнав і пояснив суду, що на прохання ОСОБА_4 позичив ОСОБА_2 2200 доларів США під 36 відсотків річних терміном в один рік. У випадку неповернення боргу ОСОБА_2 віддасть йому автомобіль марки «БМВ - 520». Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 за поверненням боргу, але той борг не повертав, а тому 03 вересня 2009 року він звернувся з позовом до Кельменецького райсуду про повернення боргу. Вважає, що потерпілий і його дружина та свідок ОСОБА_4 дають суду неправдиві покази, щоб ОСОБА_2 не повернув йому борг. Ухвалами Сокирянського райсуду від 14 липня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду та від 30 червня 2011 року про перегляд заяви ОСОБА_2 у зв'язку з ново виявленими обставинами рішення Сокирянського райсуду від 14 січня 2010 року не оскаржив так як не знав результат розгляду кримінальної справи по його обвинуваченню за ст. ст. 15 ч. 2 та ст. 190 ч. 1 КК України. Просить суд порушену проти нього справу закрити із за відсутністю в його діях складу злочину.
		Вину підсудного доказано показами потерпілого, свідків, письмовими доказами.
		Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що за сприянням знайомої ОСОБА_4 23 жовтня 2007 року позичив у підсудного 1000 доларів США під 16 відсотків місячних.
		За вимогою підсудного він підписав розписку в якій було вказано, що він позичає 2200 доларів США під 36 відсотків річних терміном в один рік. Оскільки йому треба було терміново їхати в Москву той погодився на такі умови 18 березня 2008 року у квартирі ОСОБА_4 достроково повернув 2200 доларів США, купюрами по 100 доларів США. Боргову розписку підсудний не повернув посилаючись на те, що її немає при собі. Він неодноразово звертався до підсудного за поверненням боргової розписки, але підсудний не повертав її.
		У вересні 2009 року підсудний звернувся до Кельменецького райсуду з позовом до нього про повернення боргу. Рішенням Сокирянського райсуду від 14 січня 2010 року позов ОСОБА_1 про стягнення з нього боргу задоволено, але ухвалою того ж суду від 30 червня 2011 року рішення Сокирянського райсуду від 14 січня 2010 року скасовано у зв'язку з ново виявленими обставинами.
		Аналогічні покази дала суду і свідок ОСОБА_3 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила, що в жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до неї за допомогою позичити гроші для поїздки на заробітки в м. Москва. Вона посприяла тому, щоб ОСОБА_1 позичив йому гроші. 18 березня 2008 року ОСОБА_2 разом із своєю дружиною, в неї в квартирі в її присутності віддав ОСОБА_1 2200 доларів США.
		На прохання потерпілого повернути йому розписку підсудний повідомив, що віддасть її пізніше, так як при собі її немає. Згодом до будинку увійшла ОСОБА_5 коли підсудний перераховував гроші і клав їх в кишеню. Пізніше вона розповіла ОСОБА_5, що ОСОБА_2 повернув гроші ОСОБА_1 які позичав раніше.
		ОСОБА_5 підтвердила, що в березня 2008 року вона зайшла в гості до своєї знайомої ОСОБА_4 і застала ОСОБА_1, ОСОБА_2 з дружиною. Коли вона увійшла в кімнату, то побачила як підсудний щось клав у кишеню.
		Від ОСОБА_4 вона дізналась, що ОСОБА_2 з дружиною повернули гроші ОСОБА_1 які раніше брали в борг. 
		З копії розписки вбачається, що ОСОБА_2 23 жовтня 2007 року позичив в ОСОБА_1 2200 доларів США під 36 відсотків річних терміном на один рік.
		З копії позовної заяви від 03.09.09 року та ухвали Кеьменецького райсуду від 17 вересня 2009 року вбачається, що підсудний звернувся до суду з позовом про стягнення з потерпілого 17567 грн., боргу. Із цього приводу провадження у справі було відкрито.
		В судовому засіданні було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і встановлено що ухвалою Сокирянського райсуду від 30 червня 2011 року, рішення Сокирянського райсуду від 14 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики скасовано у зв'язку з ново виявленими обставинами, а ухвалою від 19 липня 2011 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишено без розгляду, так як ОСОБА_1 двічі в судовому засіданні не з'явився без поважних причин.
		Таким чином вищенаведеними доказами в сукупності підтверджується вина підсудного у вчиненні ним злочину.
		Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.190 КК України, так як вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману.
		Згідно ст. 12 КК України підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості і тому відповідно до п. 2 ст. 49 КК України його слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності - 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості за який передбачається покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі
		Доводи підсудного, що в даному випадку криміналу немає, а є цивільно-правові відносини, спростовується показами потерпілого та свідків.
		Також неспроможні доводи підсудного, що ОСОБА_2 не маючи у власності автомобіль марки «БМВ» зобов'язався у разі неповернення боргу передати йому у власність даний автомобіль.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що у 2005 році він купив ОСОБА_6 за 7200 доларів США автомобіль марки «БМВ - 520», однак цей договір не був оформлений і ОСОБА_6 дав йому доручення спочатку на п'ять років, а потім на десять років.
		Із копії доручення видно, що ОСОБА_2 мав право розпоряджатися даним автомобілем укладати договори купівлі-продажу, оренди, позички, за ціною та на умовах на його розсуд.                            
		Керуючись ст.ст. 49 КК України, ст. 11-1   КПК України суд,-   
		                          
		                                                                 У х в а л и в :
		ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 15 ч. 2 ст. 190 ч. 1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по справі закрити.
		Ухвала може   бути  оскаржена до апеляційного  суду Чернівецької    області   через Хотинський  райсуд  на протязі  семи  діб  з моменту проголошення.
		 
		         СУДДЯ:                                                   Р.  Ф.  Гергележиу

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...