Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		 
		13 листопада 2012 року                               м. Київ                                        В/9991/3788/12 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Карась О.В., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Пилипчук Н.Г., 
		розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ) про перегляд Верховним Судом України
		постанови Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012
		у справі № 2а-2347/11/2670
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур»(далі -Товариство)
		до ДПІ
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, позов задоволено частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані лише в частині.
		Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012 зазначені судові акти зі спору скасовано; позов задоволено; оспорювані акти індивідуальної дії визнано визнано протиправними та скасовано у повному обсязі.
		ДПІ подано заяву про перегляд Верховним Судом України вказаної постанови Вищого адміністративного суду України, в якій заявник просить скасувати рішення усіх попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням касаційним судом підпункту 7.4.5 пункту 7.4, пункту статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
		В обґрунтування доводів, викладених у заяві, заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 01.12.2011 у справі № 6/461-НА.
		Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
		Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
		1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 
		2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
		У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства  України»передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог. 
		При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		Як вбачається зі змісту постанови від 19.09.2012 у даній справі, про перегляд якої подано заяву, в основу рішення про задоволення позову зі спору Вищим адміністративним судом України покладено висновок про те, що реальність виконання операцій з поставки товару позивачеві підтверджується документально, а тому витрати на придбання цього товару обґрунтовано було враховано позивачем при визначенні бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. 
		Водночас у постанові від 01.12.2011 у справі № 6/461-НА, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про задоволення позову, Вищий адміністративний суд України послався на відсутність доказів поставки товару платникові (позивачу у справі) як підстави для відображення результатів цієї операції у його податковому обліку з огляду на неподання платником доказів транспортування товару, його сертифікації, прийняття за якістю, а також з урахуванням преюдиційного факту (установленого судовим рішенням в адміністративній справі) щодо підписання первинних документів від імені постачальника невстановленими особами.
		Зміст наведених рішень касаційного суду свідчить про те, що правовідносини у цих справах не є подібними з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справ. У той же час у прийнятті обох вказаних постанов Вищий адміністративний суд України виходив з того, що визначальною умовою для виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальність господарської операції та її підтвердженість необхідними первинними документами.
		У зв'язку з викладеним ці рішення не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		За таких обставин відсутні передбачені статтею 237 КАС підстави для допуску справи № 2а-2347/11/2670 до провадження Верховного Суду України.
		Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби у допуску справи № 2а-2347/11/2670 до провадження Верховного Суду України.
		 
		Головуючий суддя:    М.І. Костенкосудді:О.В. Карась Н.Є. Маринчак С.Е. Острович Н.Г. Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...