Справа №1-153 / 07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2007 року. м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Кобилецького І.Ф.,
при секретарі- Примушко Н.М.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши в
відкритому судовому засіданні залу суду в м.Ніжині справу про
обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уроженця с
Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області, гр.
України,
українця, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню
дитину, не
працюючого, не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, по ст. 125ч.2 КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
14 лютого 2007 року, близько 17 години 30 хвилин, в районі будинку №2, розташованого по вул. Леніна в с Радгоспне Ніжинського району, в процесі сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин,
ОСОБА_1 вилив на гр. ОСОБА_2 відро води та розбив ногою пластмасове відро
останньої вартістю 10 гривень. Після чого кілька разів
вдарив ОСОБА_2 в область голови, обличчя та таза,
заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді численних саден обличчя, забою м"яких тканин в області таза, що
відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за
собою короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтримала свою скаргу приватного обвинувачення і показала, що 14 лютого 2007
року, близько 17 години 30 хвилин, коли вона набирала воду біля колонки,
розташованої біля будинку №2 по вул. Леніна в с Радгоспне, то до неї підійшов гр. ОСОБА_1, з котрим в неї
вже давно неприязні стосунки, та став чіплятися до неї,
ображав. Вона також щось сказала в адресу ОСОБА_1, після чого останній став бити її руками по голові, а коли вона впала, то
вдарив кілька разів ногою по тулубу та вилив на
неї відро води. Також ОСОБА_1 ногою розбив її пластмасове відро, після чого пішов додому. А коли вона прийшла за місцем проживання ОСОБА_1 щоб розповісти про це його дружині, то
ОСОБА_1 вигнав її з квартири та ще кілька разів вдарив.
Тому просила визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні злочину передбаченого ст.1254.2
КК України та засудити його по цій статті.
Також просила стягнути з підсудного на її користь заподіяну матеріальну
шкоду в розмірі 10 гривень за побите відро, 80 гривень за
порвану куртку, 200 гривень в рахунок відшкодування витрат за
надання юридичної допомоги адвоката, а також стягнути з підсудного на її
користь 2000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, оскільки від отриманих тілесних ушкоджень вона
переносила фізичний біль та страждання.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 не визнав себе винним по ст.125ч.2
КК України, заявлений до нього цивільний позов також
не визнав і показав, що між ним та потерпілою
вже давно виникли неприязні відносини. Що 14 лютого 2007 року біля водозабірної колонки між ним та ОСОБА_2 дійсно виникла
сварка, в процесі якої він вилив на потерпілу відро води та
побив її пластмасове відро, після чого пішов
2
додому.
ОСОБА_2 він не бив і тілесних ушкоджень не наносив. Коли ОСОБА_2 прийшла до нього вечором щоб поскаржитись його дружині,
то він її вивів з квартири і не бив її. Тому він себе винним не вважає.
І хоч підсудний ОСОБА_1 і не визнав себе винним в пред'явленому йому обвинуваченні, проте його вина знайшла своє підтвердження
в процесі судового слідства.
Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що 14.02.2007 року її мати ОСОБА_2 пішла до колонки за
водою, то через деякий час вона повернулася додому і була вся
мокра, біля ока в неї був синець. І при цьому мати їй розповіла, що біля колонки її побив ОСОБА_1, з котрим у неї вже давно
неприязні стосунки.
В судовому засіданні був оглянутий відмовний матеріалу з Ніжинського МРВ УМВС за №356 за заявою гр. ОСОБА_2, котра 15.02.2007 року
звернулася з письмовою заявою до міліції з
приводу того, що її побив гр. ОСОБА_1.
За результатами перевірки дільничим інспектором міліції Ніжинського МРВ УМВС Куц В.В. було відмовлено в порушенні
кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1.
Висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 підтверджуєтся, що в неї мали місце тілесні ушкодження у
вигляді чисельних садин обличчя, забою в області м"яких
тканин в області таза. Дані тілесні ушкодження заподіяні від дії тупих предметів і могли виникнути в строк та при
обставинах, які зазначені в постанові про
направлення потерпілої на медичне освідчення, і що відносяться дані тілесні ушкодження то категорії легких тілесних ушкоджень,
що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Ставити під сумнів покази потерпілої ОСОБА_2, дані нею в процесі судового
слідства, в суду немає підстав, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими
в процесі судового слідства доказами.
Оцінюючи зібрані докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в процесі судового
слідства і за скоєний злочин він повинен нести кримінальну
відповідальність по ст.125ч.2 КК України, за умисне легке тілесне ушкодження,
тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного
ним злочину.
Обставин, що пом'якшують покарання
підсудного, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання
підсудного судом не встановлено.
Також суд
враховує особу винного, що за місцем проживання він характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним призначити підсудному покарання
у вигляді громадських робіт.
Що стосується цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_2 до підсудного
в розмірі 100 гривень в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, то суд вважає необхідним задовільнити його
частково в розмірі 10 гривень, який знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь потерпілої і
понесені судові витрати за надання правової адвоката в розмірі 200 гривень,
оскільки ці витрати підтверджуються
квитанцією до прибуткового касового ордеру Ніжинської юридичної
консультації.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з підсудного на його користь 2000 гривень в рахунок
відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, то суд вважає, що
дані позовні вимоги підлягають задоволенню
3
частково із
слідуючих підстав. Дійсно, заподіянням потерпілій легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я їй заподіяна
і моральна шкода, оскільки потерпіла в зв"язку з цим
переносила фізичний біль, страждання.
Проте, виходячи з принципів розумності та достатності, суд вважає
необхідним задовільнити його частково, в
розмірі 1000 гривень у відповідності до ст.1167 ЦК України.
А враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин за який передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не
більше п"яти років, вчинив даний злочин до набрання чинності Законом
України " Про амністію" від 19.04.2007 року, який набув чинності з 12.06.2007 року, має на утриманні неповнолітню
дочку -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, то його слід звільнити від призначеного
покарання на підстав п. б) ст. 1 даного Закону.
Тому, керуючись ст.323, 324 КПК
України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним по ст. 125ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на
строк 80 годин.
На підставі п. "б" Закону України " Про амністію" від
19.04.2007 року, який набув чинності з 12.06.2007 року,
звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 гривень в рахунок відшкодування
заподіяної матеріальної шкоди, 200 гривень в
рахунок відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги адвоката,
та 1000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, а всього
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1210 гривень.
На вирок суду може бути подана апеляція учасниками судового розгляду на протязі 15-ти діб з дня його проголошення до апеляційного
суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд.