Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9/5005/2198/2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
		 "14" листопада 2012 р.                                                                                    Справа № 9/5005/2198/2012  Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:
		 Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мережна рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від         27.03.2012 р.та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р.у справі № 9/5005/2198/2012 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мережпростягнення 36 479,22 грн.                              в судовому засіданні взяли участь представники від:
		позивача: Чуприн А.В. (дов. від 26.03.2012 р.); Ляшко А.Ю. (дов. від 26.03.2012 р.);
		відповідачів: Голубенко В.В. (дов. від 27.06.2012 р.). 
		                                                                    ВСТАНОВИВ:
		          Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 35 280,64 грн. та проценти за їх користування у сумі            1 198,58 грн.
		          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 р. (суддя:                  Подобєд І.М.) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" 35 280,64 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 1 198,58 грн. процентів за користування грошовими коштами.
		          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. (головуючий суддя: Крутовських В.І., судді Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж без задоволення. 
		Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду      14.06.2012 р., та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" відмовити в повному обсязі.
		В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права.
		Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2003 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (споживач) та відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (енергопостачальник) (правонаступник - публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж) укладено договір № 398 із додатковими угодами до нього про постачання електричної енергії (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язався постачати на зазначений об`єкт відповідача електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених у додатку № 1 до цього договору, а останній - оплатити її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
		Відповідно до п. 2.8 договору, підтвердження фактичного обсягу спожитої споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою звіту про спожиту електроенергію (додаток 5), до 2 числа місяця, наступного після звітного. 
		Згідно із п. 3.1 договору розрахунковий місяць для здійснення платежів за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію та її обсяги, що належать до включення у звіт, відповідає календарному місяцю, до якого належить розрахунковий період.
		У розділі 4 договору № 398 від 01.08.2003 р. сторони встановили порядок розрахунків за спожиту електроенергію. Так, відповідно до пп. 4.1-4.2. договору позивач зобов`язаний вносити плату за споживання електричної енергії у вигляді передоплати: до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового місяця позивач сплачує за кожний тиждень 30 відсотків і з третьої до четвертої середи 10 відсотків вартості заявленого на розрахунковий місяць обсягу споживання електроенергії. Остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці здійснюється позивачем на підставі рахунку, наданого енергопостачальником, протягом 2-х календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 7 дня місяця наступного за розрахунковим. 
		При цьому рахунок на оплату може надаватися представнику позивача (споживача) на руки, нарочним (через канцелярію споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через банк. 
		Додатком № 1 до договору № 398 від 01.08.2003 р. передбачено ліміт споживання електричної енергії на липень 2011 р. у обсязі - 80000 кВт/год.
		Підпунктом 7.3.3. договору № 398 від 01.08.2003 р. (в редакції додаткової угоди від (05.06.2007 р.) сторони обумовили, що протягом розрахункового періоду споживач має право звернутися до енергопостачальника не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та потужності цього періоду.
		Пунктом 4.5. договору № 398 від 01.08.2003 р. (в редакції додаткової угоди від 28.09.2005 р.) сторони цього договору встановили, що споживач у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несе відповідальність згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". Розрахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії і потужності споживач повинен здійснити на підставі рахунку протягом 5-ти операційних днів з дня його отримання, якщо споживач оплачує електричну енергію самостійно.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 18.07.2011 р. вих. № 371 звернувся до відповідача про коригування договірної величини споживання електричної енергії у липні 2011 року до 130 000 кВт/год., тобто в сторону збільшення на 50 000 кВт/год. В той же день він отримав від відповідача рахунок № 410/7/4 на оплату додатково заявленого обсягу споживання електричної енергії у розмірі 50 000 кВт/год. на суму 37 986,00 грн. (з ПДВ 6 331,00 грн.), оплату якого здійснив 20.07.2011 р. В цілому позивачем було проведено попередню оплату за споживання у липні 2011 р. електричної енергії у кількості 130 000 кВт/год., а фактично у липні 2011 р. було спожито 126 439 кВт/год. електроенергії, тобто у меншому обсязі.
		Втім, 02.08.2011 р. відповідач виставив позивачу рахунок № 470/7перевищ./1 від 31.07.2011 р. на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії за липень 2011 р. на суму 35 280,64 грн. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на 46 439 кВт/год.
		19.08.2011р. позивач у добровільному порядку здійснив оплату відповідачу суми                  35 280,64 грн. згідно рахунку № 470/7превиш./1 від 31.07.2011 р. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за липень 2011 року, але в подальшому продовжував звертатися до відповідача із вимогами про здійснення перерахунків, і через відмову в цьому пред'явив позов із вимоги про повернення цих коштів, як безпідставно набутих відповідачем, і сплати процентів в сумі 1 198,58 грн. за користування ними.
		Відповідно до п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
		Згідно із п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором постачання електричної енергії. 
		Підпунктом 7.3.3 пункту 7.3 розділу 7 договору (в редакції додаткової угоди № 398 від 05.06.2007 р.), а також пунктом 3.1. Додатку № 1, передбачено право споживача протягом розрахункового періоду звернутися до енергопостачальника не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду за корегуванням договірної величини споживання електричної енергії та потужності цього періоду. Коригування у сторону збільшення проводиться за умови попередньої оплати додатково заявленого обсягу. 
		Зі своєї сторони відповідач, відповідно до умов підпункту 6.1.2 пункту 6.1. розділу 6 договору в редакції додаткової угоди від 05.06.2007 р., зобов`язаний приймати рішення за письмовим зверненням позивача (споживача) про коригування договірної величини споживання електричної енергії та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання письмово повідомити позивача про результати розгляду його звернення.
		Таким чином, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується фактичними обставинами справи, здійснена позивачем у повному обсязі оплата рахунку свідчить про виконання усіх вимог умов договору та чинного законодавства, необхідних для отримання згоди енергопостачальної компанії на споживання позивачем електричної енергії відповідно до його потреби.
		Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
		Частиною 1 ст. 277 Господарського кодексу України встановлено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із п.п. 7, 11 та 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 (у редакції із змінами і доповненнями, що була чинною у спірному періоді), місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. Споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".
		Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. 
		Згідно із умовами п. 6.2.8 договору № 398 від 01.08.2003 р. (в редакції додаткової угоди від 28.09.2005 р.), до прав енергопостачальника віднесено право вважати скореговані протягом розрахункового періоду обсяг очікуваного споживання електричної енергії та граничну величину споживання електричної потужності договірними. 
		Відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Нормами ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). 
		Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може встановлюватися договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. 
		Оскільки в договорі на поставку електричної енергії між сторонами розмір процентів не встановлено, позивач здійснює нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами із застосуванням аналогії закону (ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України) на підставі приписів ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, яка регулює подібні відносини та встановлює, що у разі не встановлення договором розміру процентів, як в даному випадку, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.           
		Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивачем правомірно нараховані проценти, розмір яких становить 1 198,58 грн. за користування відповідачем 160 днів (за станом на 25.01.2012 р.) належними позивачу грошовими коштами у сумі 35 280,64 грн., виходячи з облікової ставки Національного Банку України 7,75 %, яка діє з 10.08.2010 р.
		Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. 
		Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
		Таким чином, застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом та господарським судом Дніпропетровської області норм процесуального та матеріального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або прийнятих у справі рішень.
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-  
		                                                                  ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж залишити без задоволення. 
		Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. у справі                            № 9/5005/2198/2012 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                       Черкащенко М.М.
		Судді                                                                                                                     Жукова Л.В.
		                                                                                                                              Студенець В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...