Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7498/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2012. Зареєстровано: 23.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2012.
Дата набрання законної сили: 28.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 01 листопада 2012 року           15:56                       справа № 2а-7498/12/2670
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Павлюк О.В., розглянувши в судовому засіданні питання щодо ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі
		за позовом ОСОБА_1
		до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)          
		про визнання розпорядження недійсними
		за участю представників сторін:
		від позивача: ОСОБА_1,
		від відповідача: Грама А.М.
		          Відповідно до п.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови. 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання розпорядження недійсними.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		На адресу Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_1 подано заяву про прийняття додаткового судового рішення щодо позовних вимог, які розглянуто, але з приводу яких не прийнято рішення: розпорядження КМДА №392 від 31.05.2010, №1222 від 29.12.2011, №99 від 27.01.2011, №101 від 27.01.2011 та №140 від 03.02.2011. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення.
		        Позивачем в судовому засіданні зазначено, що згідно листа №Щ-3455 від 14.10.2010 Головного управління юстиції у м. Києві, йому стало відомо, що оскаржувані розпорядження КМДА №392 від 31.05.2010, №1222 від 29.12.2011, №99 від 27.01.2011, №101 від 27.01.2011 та №140 від 03.02.2011 не пройшли необхідну реєстрацію в органах юстиції, що є підставою для визнання оскаржуваних розпоряджень нечинними з моменту винесення. 
		Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що оскаржувані розпорядження не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.  
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги надано виконавчим органам сільської селищної, міської ради. 
		Відповідно до ст.ст.118, 140 Конституції України особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування у м. Києві, який згідно ч.3 ст.133 Конституції України має спеціальний статус, визначений Законом України «Про столицю України -місто-герой Київ».
		Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ»передбачено, що здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування у м. Києві, яка полягає в тому, що міська та районні в м. Києві ради вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади.
		На виконання вищезазначеного Київською міською радою прийнято рішення від 01.03.1999 №161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради».    
		Київською міською радою прийнято рішення від 20.06.2002 №28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності», яким утворено виконавчий орган Київської міської ради із збереженням існуючої назви Київська міська державна адміністрація, що відповідає ст.10 Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ».
		Нормами Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ» не передбачено створення виконавчого комітету ради кожного скликання. Отже, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) створений рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 №28/28 тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ»щодо порядку утворення районних рад» від 07.09.2010 №2500-VІ, яким встановлено, що Київська міська державна адміністрація є виконавчим органом Київської міської ради, який очолює голова Київської міської державної адміністрації, а не Київський міський голова.
		Тобто, зміни, встановлені Законом від 07.09.2010 №2500-VІ стосувались виключно посадової особи, яка очолює виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію), а не правосуб'єктність виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації).
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюють органи місцевого самоврядування, а відповідно до п.2 п. «а»ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.
		Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»№493/92 від 03.10.1992 визначено, що державній реєстрації підлягають виключно нормативно-правові акти органів виконавчої влади. Державна реєстрація актів органів місцевого самоврядування чинним законодавством не передбачена.
		Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги видано відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тобто оскаржувані розпорядження є актами органу місцевого самоврядування. 
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 28.12.1992 №731 встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю. Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчих органів міських рад не підлягають державній реєстрації. 
		Суд звертає увагу на те, що державна реєстрація нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є обов'язковою після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №833 від 01.08.2011, якою встановлено, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації підлягають державній реєстрації незалежно від функцій, на виконання яких вини видаються. 
		Отже, оскаржувані розпорядження КМДА №392 від 31.05.2010, №1222 від 29.12.2011, №99 від 27.01.2011, №101 від 27.01.2011 та №140 від 03.02.2011 про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги оприлюдненно в офіційному виданні Київської міської державної адміністрації -Київській муніципальній газеті «Хрещатик», що підтверджується матеріалами справи. 
		Щодо посилань позивача на лист Головного управління юстиції у м. Києві №Щ-3455 від 14.10.2010, суд, зазначає наступне. 
		Зазначений лист не є нормативно-правовим актом та не може встановлювати прав та обов'язків сторін та інших осіб, а лише виражає позицію поставленого питання органу, що видав зазначений лист.
		Відповідно ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Тобто, при вирішенні даного питання про оскарження розпоряджень КМДА слід керуватись Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а не листами.
		Крім того, листом-роз'ясненням Міністерства юстиції  України від 20.03.2009                    №48-09-24 Київській міській раді (Київської міської державної адміністрації) надано роз'яснення, в якому зазначено, що акти виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині оскарження розпоряджень КМДА №392 від 31.05.2010, №1222 від 29.12.2011, №99 від 27.01.2011, №101 від 27.01.2011 та №140 від 03.02.2011 є не обґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. 
		          Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		          Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		                                                            П О С Т А Н О В И В:
		у задоволенні позовних вимог в частині оскарження розпоряджень КМДА №392 від 31.05.2010, №1222 від 29.12.2011, №99 від 27.01.2011, №101 від 27.01.2011 та №140 від 03.02.2011 відмовити.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...