Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-14кс12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		4 жовтня 2012 року                                                              м. Київ
		 
		Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Заступника Голови Верховного Суду України - секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І., cуддів:Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Скотаря А.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф., за участю  начальника управління участі прокурорів Генеральної прокуратури України у перегляді судових рішень у кримінальних справах Курапова М.В.,                           розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за заявою засудженого ОСОБА_18 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2012 року,                                               
		установила:
		вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від  9 серпня 2011 року ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не має судимості, засуджено за частиною 3 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі службою в правоохоронних органах строком на три роки, а на підставі статтею 75 КК звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
		За частиною 2 статті 368 КК ОСОБА_18 виправдано.
		Вироком апеляційного суду Хмельницької області від 5 грудня 2011 року вирок місцевого суду скасовано і постановлено новий, яким ОСОБА_18 засуджено за частиною 2 статті 368 КК до позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із службою в правоохоронних органах строком на два роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю; за частиною 3 статті 364 КК до позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із службою в правоохоронних органах строком на два роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю, із застосуванням статтею 54 КК позбавлення спеціального звання капітан міліції. На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_18 визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк п'ять років один місяць з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із службою в правоохоронних органах строком на два роки. з конфіскацією майна, яке є його власністю, з позбавленням спеціального звання капітан міліції.
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2012 року вирок апеляційного суду Хмельницької області змінено: із застосуванням ст. 69 КК ОСОБА_18 пом'якшено покарання за частиною 3 статті 364 КК до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із службою в правоохоронних органах строком на два роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю, із застосуванням статті 54  КК з позбавленням спеціального звання капітан міліції; за частиною 2 статті 368 КК до двох років шести місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі службою в правоохоронних органах строком на один рік шість місяців з конфіскацією майна, яке є його власністю, а на підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані зі службою в правоохоронних органах строком на два роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю, позбавленням спеціального звання капітан міліції.
		ОСОБА_18 визнано винним у зловживанні владою та службовим становищем, вчинені ним як працівником правоохоронного органу, та у вимаганні хабара.
		У лютому 2011 року ОСОБА_18 як старший оперуповноважений сектору карного розшуку Зарічанського відділу міліції, під час виконання обов'язків заступника начальника зазначеного сектору, отримав заяву про злочин, передбачений частиною 1 статті 122 КК, вчинений ОСОБА_19 щодо ОСОБА_20, і за можливість уникнення кримінального переслідування за злочин вимагав від ОСОБА_19 хабар, який отримав 3 лютого 2011 року у розмірі 1250 доларів США.
		 
		Дії ОСОБА_18, у спонуканні ОСОБА_20 до написання заяви в інтересах ОСОБА_19 про отримання ним тілесних ушкоджень, вчиненні напередодні одержання хабара, через власну необережність, розцінені як зловживання службовим становищем за ознакою заподіяння істотної шкоди державним та громадським інтересам  у вигляді підриву престижу і авторитету органів внутрішніх справ.
		У заяві засуджений ОСОБА_18 стверджує про неоднакове застосування одних і тих самих норм про кримінальну відповідальність щодо розуміння вимагання хабара. На думку автора заяви, у його діях відсутня ця ознака злочину, у зв'язку з цим він просить виключити її з рішення касаційного суду та на підставі статті 75 КК звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
		На обгрунтування неоднаковості у правозастосуванні касаційного суду заявник посилається на правову позицію, зазначену в ухвалах колегії суддів Судової палати у кримінальних справа Верховного Суду України від 6 листопада 2007 року, 28 вересня 2010 року і 25 листопада 2010 року та ухвалах колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2011 року та 17 травня 2011 року, у яких за обставин, подібних до інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, кваліфікуюча ознака - вимагання хабара -  не застосовувалася. 
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора про необхідність задоволення заяви в частині виключення кваліфікуючої ознаки, перевіривши матеріали кримінальної справи та матеріали додані до заяви, обговоривши доводи заяви, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України встановила таке.
		Заява ОСОБА_18 подана на підставах, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 400-12 Кримінально-процесуального кодексу України, і підлягає перегляду Верховним Судом України.
		Відповідно до пункту 4 примітки до статті 368 КК вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Із законодавчого визначення розуміння вимагання хабара ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання хабара виключається.
		У кримінальній справі, в якій заперечується рішення касаційного суду, встановлено, що, хоча ОСОБА_18 із використанням своїх службових повноважень домагався хабара від ОСОБА_19, але останній, даючи хабар, усвідомлював, що у такий спосіб незаконно уникне кримінального переслідування за злочин, передбачений частиною 1 статті 122 КК.
		У рішеннях, які надані для порівняння, фактичні обставини суспільно небезпечних діянь подібні до діяння, інкримінованого ОСОБА_18, і отримали кримінально правову оцінку, яка збігається із законодавчим визначенням розуміння хабара. 
		Правова оцінка фактичної та юридичної підстав кваліфікації діянь, які інкриміновані ОСОБА_18, у зіставленні з правовою оцінкою суспільно небезпечних діянь, які надані для порівняння, дають підстави для висновку, що застосування судом касаційної інстанції норми закону про кримінальну відповідальність зроблено неправильно.
		За фактичних обставин справи, коли службова особа вимагає дати їй хабар, а особа, яка його дає і при цьому усвідомлює, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови дати його, то такі дії за своїми ознаками не утворюють вимагання хабара.
		Відповідно до частини 2 статті 400-22 Кримінально-процесуального кодексу України, якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 400-12 цього Кодексу, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про неправильне застосування норми кримінального закону щодо суспільно небезпечного діяння та обгрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.
		Оскільки у даній кримінальній справі Верховний Суд України встановив помилковість висновків суду касаційної інстанції, однак процесуально позбавлений можливості постановити нове судове рішення, тому за відсутності іншого законодавчо визначеного способу забезпечення виконання завдань кримінального судочинства (стаття 2 Кримінально-процесуального кодексу України), змушений застосувати найбільш прийнятний спосіб захисту порушеного права через відновлення касаційного перегляду, під час якого мають бути усунуті зазначене неправильне застосування норми закону про кримінальну відповідальність.
		Доводи заявника про пом'якшення покарання можуть бути розглянуті під час нового касаційного розгляду справи.
		Керуючись статтями 400-20, 400-21, 400-23 Кримінально-процесуального кодексу України, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України,
		 
		 
		                                              постановила:
		заяву засудженого ОСОБА_18 задовольнити частково.
		Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_18 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд. 
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини 1 статті 400-12 Кримінально-процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий:                                                                А.І. Редька
		 
		 
		Судді:                                                    
		 
		С.М. Вус М.Є. Короткевич 
		Л.Ф. Глос В.І. Косарєв
		 
		Т.В. Гошовська О.Т. Кузьменко 
		 
		М.І. Гриців В.Ф. Пивовар
		 
		В.В. Заголдний Б.М. Пошва
		 
		Г.В. Канигіна А.М. Скотарь
		 
		Є.І. Ковтюк Т.С. Таран
		 
		                                                                                 В.Ф. Школяров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...